Рішення

від 11.11.2019 по справі 520/8734/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 листопада 2019 р. № 520/8734/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Кухар М.Д.

при секретарі судового засідання - Єрьомкіній К.І.,

за участі:

представника позивача - Скребця О.М.,

представника відповідача - Зекової С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКСНІ СИСТЕМИ КЛІМАТИЗАЦІЇ "КОМФОРТ" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю КСК Комфорт звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області , в якому просило суд:

- Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ ДФС у Харківській області за №1007 від 14.02.2019р. про призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ КСК Комфорт з питання щодо господарських взаємовідносин з з ТОВ Спец Альянс Груп за період жовтень 2017р. - квітень 2018 року, та з ТОВ Суматр за період серпень 2017 року та подальшого ланцюгу постачання на підставі вимог п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України.

- Визнати протиправними на скасувати податкові повідомлення рішення ГУ ДФС у Харківській області за: №00000331405 від 07.05.2019р. донараховано за платежем податком на додану вартість 127668грн., за штрафними фінансовими санкціями 31917грн., усього на загальну суму 159585грн., №00000341405 від 07.05.2019р. адміністративний штраф у сумі 510грн., за штрафними фінансовими санкціями.

- Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КСК Комфорт (код 38586345 юр.адреса: 61145, м. Харків, вул. Клочківська, б. 111, корпус А, офіс 2-7 сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2401,43грн. (дві тисячі чотириста одна гривня, 43коп.) та 1921грн (одна тисяч дев`ятсот двадцять одна гривня, 00коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управляння ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ - 39599198).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем у квітні 2019 року проведена перевірка підприємства ТОВ КСК Комфорт за наслідками якої було отримано акт ГУ ДФС у Харківській області за №1178/20-40-14-05-07/38586345 від 11.04.2019р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Спец Альянс Груп за період жовтень 2017р. - квітень 2018 року, та з ТОВ Суматр за період серпень 2017 року та подальшого ланцюгу постачання.

Відповідно до висновків акту перевірки з боку підприємства ТОВ КСК Комфорт були порушені: абзац а п.198.1, п.198.2, абзац першого і другого п.198.3, ст.198, та п.201.1, п.201.10, п.201.11 ст.201 ПК України, що привело до заниження суми податку на додану вартість яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 127668грн., у тому числі за серпень 2017р. -20091грн., за грудень 2017р. - 42917грн., за лютий 2018р. - 24558грн., за березень 2018р. - 18437грн., за квітень 2018р. - 21667грн.

За результатами адміністративного оскарження скарга позивача за реєстраційними №26 від 22.05.2019р. рішенням ДФС України від 25.07.2019р. залишена без задоволення.

Позивач зазначив, що висновки акту перевірки Головного управління ДФС у Харківській області є необґрунтованим, оскільки працівниками ДФС при перевірці не були використані первинні бухгалтерські документи підприємства, які були надані в повному обсязі відповідачу, чим порушено вимоги пункту 3 та 5 розділу П, частини 10 пункту 3 та частини 3 пункту 4 розділу III Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015р. за №727, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.10.2015р. за №1300/27745. Тобто, відповідачем висновки відповідача не відповідають дійсним обставинам справи і ґрунтуються на суб`єктивних припущеннях. Зазначена позиція спростовується наявністю первинної документації щодо угод між позивачем та його контрагентами, а також використанням отриманих від контрагентів ТОВ Спец Альянс Груп та ТОВ Суматр товарів (робіт, послуг) у подальшій господарській діяльності.

Відповідач, Головне управління ДФС у Харківській області, до суду надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що в ході документальної невиїзної позапланової перевірки фахівцями ГУ ДФС у Харківській області підприємства ТОВ КСК Комфорт зафіксовані наступні порушення абзац а п.198.1, п.198.2, абзац першого і другого п.198.3, ст.198, та п.201.1, п.201.10, п.201.11 ст.201 ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 127668грн. Контролюючий орган дійшов до висновку про нереальність господарської операції підприємства ТОВ КСК Комфорт з його контрагентами ТОВ Спец Альянс Груп та ТОВ Суматр . Також, відповідачем отримано податкову інформацію від оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області від 17.05.2018р. №896/20-40-21-08-08 про наявність протоколу допиту свідків від 23.12.2017р. ОСОБА_1 як засновника та директора ТОВ Спец Альянс Груп та протокол від 21.12.2017р. ОСОБА_2 як засновника та директора ТОВ Суматр , отриманих в рамках кримінального провадження №32018220000000090 від 13.04.2018р. щодо їх не причетності до господарської діяльності вказаних підприємств. У зв`язку з чим були прийняті податкові повідомлення рішення які оскаржуються.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, посилаючись на наведені у позові обставини, а також на відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів в розумінні вимог КАС України на підтвердження висновків акту перевірки. Зазначив що відповідно до вимог Закону України Про електронні документи та електронний документообіг надані для перевірки податкові накладні відповідають даним про електронний документ, внесені до реєстру податкових накладних, тому підстави для їх не врахування є відсутніми.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю КСК Комфорт зареєстроване 05.02.2013, номер запису: 1 266 102 0000 042795. Відповідно до витягу з Єдиного державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

основними видами діяльності монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (основний); інші будівельно-монтажні роботи; діяльність у сфері архітектури; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; організація будівництва будівель; будівництво житлових і нежитлових будівель. Позивач перебуває на обліку в ГУ ДФС у Харківській області (шевченківська ДПІ м. Харкова), та є платником ПДВ з 01.05.2013р. ІПН 385863405678 , зареєстрований платником єдиного внеску 07.03.2017р. №1000000872613.

Заступником начальником ГУ ДФС у Харківській області Хачатрян Б. було видано наказ за №1007 від 14.02.2019р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ КСК Комфорт з питання щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Спец-Альянс Груп за період жовтень 2017р. - квітень 2018 року, та з ТОВ Суматр за період серпень 2017 року. Підставами для проведення (призначення) перевірки визначені вимоги п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, а саме у зв`язку з виявленням недостовірних даних у деклараціях.

Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ КСК Комфорт з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Спец Альянс Груп за період жовтень 2017р. - квітень 2018 року, та з ТОВ Суматр за період серпень 2017 року та подальшого ланцюгу постачання.

За результатами перевірки складений акт ГУ ДФС у Харківській області за №1178/20-40-14-05-07/38586345 від 11.04.2019р. встановлені порушення: Абзац а п.198.1, п.198.2, абзац першого і другого п.198.3, ст.198, та п.201.1, п.201.10, п.201.11 ст.201 ПК України, що привело до заниження суми податку на додану вартість яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 127668грн., у тому числі за серпень 2017р. -20091грн., за грудень 2017р. - 42917грн., за лютий 2018р. - 24558грн., за березень 2018р. - 18437грн., за квітень 2018р. - 21667грн.

На підставі акту перевірки заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення за №00000331405 від 07.05.2019р. яким донараховано за платежем податком на додану вартість 127668грн., за штрафними фінансовими санкціями 31917грн., усього на загальну суму 159585грн., та №00000341405 від 07.05.2019р. на суму 510грн., за штрафними фінансовими санкціями за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів.

Позивач не погодився з наказом про призначення перевірки та вказаними податковими повідомленнями рішеннями та оскаржив їх до суду.

Так, з аналізу прав та обов`язків фахівців державної фіскальної служби визначається наступне:

Згідно з п.61.1 ст.61 Податкового кодексу, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи Державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом Державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пункт 78.1 ст.78 ПК визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Підставами для проведення (призначення) перевірки ТОВ КСК Комфорт визначені вимоги п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, а саме у зв`язку з виявленням недостовірних даних у деклараціях.

Згідно із п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Відповідно до п.79.1. ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Підпункт 79.2. ст.79 ПК України, визначає, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно з п.79.3. ст.79 ПК України, присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

15.02.2019р. за вихідним №7755/10/20-40-14-05-11 ГУ ДФС у Харківській області копія наказу про призначення перевірки була направлена на адресу ТОВ КСК Комфорт , вручений позивачу 26.02.2019р.

До моменту початку перевірки, а також на час розгляду справи по її суті, окремо від вказаного провадження наказ підприємством оскаржено не було.

Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. При цьому ці рішення, дії або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Отже, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок, можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Тобто саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Таким чином, наказ є актом одноразового застосування та фактично вичерпує свою дію фактом його виконання, шляхом проведення перевірки.

Враховуючи вказаний факт, у спірних правовідносинах наказ про призначення перевірки, не має певних правових наслідків для позивача, які породжують права та обов`язки для платника податків. У даному випадку такі права та обов`язки породжують податкові повідомлення рішення (акти індивідуальної дії), які були прийняті за результатами проведеної перевірки.

Вказана позиція суду повністю узгоджується з правовому висновком викладеним у Постанові Верховний Суд від 21 лютого 2019р. по справі №807/2062/17.

Також судом встановлено, що між ТОВ КСК Комфорт та його контрагентами ТОВ Спец-Альянс Груп в період жовтень 2017р. - квітень 2018 року, та ТОВ Суматр в період серпень 2017 року були укладені ряд договорів, на підставі яких були виписані податкові накладні, відображені у реєстрі виданих податкових накладних, та відповідають додатку 5 до поданої декларації з ПДВ, суми даних накладних увійшли до податкового кредиту позивача.

На підтвердження реальності господарських відносин позивачем надані первинні документа, які були досліджені судом під час судового розгляду справи. Документи мають відношення до періоду перевірки та наслідками їх відображення в податковому обліку ТОВ КСК Комфорт , а саме :

За звітний період оподаткування - грудень 2017 р. у поданій до органів ДФС, декларації з податку на додану вартість позивачем були включені до податкового кредиту наступні податкові накладні по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП на загальну суму 42 914,71 грн.:

- податкова накладна №16 від 30.10.2017р., зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.10.2017р. на суму податку 2314,63 грн. Отримана за першою подією реалізація послуги монтажу систем вентиляції на об`єкті: Баштанський сирзавод за договором субпідряду №САГ-90 від 08.09.2017р., згідно Акту виконаних робот від 30.10.2017 р. на суму 13 887,76 грн., у т.ч. ПДВ - 20% - 2 314,63 грн. Даний обсяг робіт був прийнятий від Субпідрядника ТОВ Спец-Альянс Груп , переданий Замовнику у складі виконаних робіт ПАТ Баштанський сирзавод за договором підряду №050717-01 від 05.07.2017р., згідно акту виконаних робіт від 30.11.2017 р на суму 279 466,74 грн.;

- податкова накладна №20 від 16.11.2017 р., зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 24.11.2017р. на суму податку 21076,21 грн., була отримана за першою подією реалізація послуги монтажу систем вентиляції на об`єкті: Баштанський сирзавод за договором субпідряду №САГ-90 від 08.09.2017 р., згідно Акту виконаних робот від 16.11.2017 р. на суму 126 457,26 грн., у т.ч ПДВ - 21 076,21 грн. Даний обсяг робіт був прийнятий від Субпідрядника ТОВ Спец-Альянс Груп і зданий у складі виконаних робіт Замовнику ПАТ Баштанський сирзавод за договором підряду №050717-01 від 05.07.2017 р. згідно акту виконаних робіт від 30.11.2017 р на суму 279 466,74 грн.

- податкова накладна №13 від 30.10.2017 р., зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 30.10.2017р. на суму 2 599,74 грн., була отримана за першою подією реалізація послуги монтажу систем вентиляції за договором субпідряду №САГ-88 від 07.09.2017 р., згідно Акту виконаних робот від 30.10.2017р. на суму 15598,44 грн., у т.ч ПДВ - 2599,74грн. Даний обсяг робіт був прийнятий від Субпідрядника ТОВ Спец-Альянс Груп і зданий у складі виконаних робіт Замовнику ТОВ КОМБІНАТ БАРАНКОВИХ ВИРОБІВ на об`єкті: Цех з випуску баранкових виробів (Г-1) , розташований за адресую: вул.Транспортна, 33-Б, м.Ватутіне, Черкаської області за договором підряду №020816-01 від 02.08.2016 р. (Дод.угода №33) згідно акту виконаних робіт від 30.11.2017р на суму 54 121,73 грн.

- податкова накладна №15 від 30.10.2017 р., зареєстрована у Єдиному рестрі податкових накладних 30.10.2017р. на суму податку 12443,85грн., була отримана за першою подією реалізація послуги монтажу інженерних систем ОВК за договором субпідряду №САГ-98 від 25.09.2017 р., згідно Акту виконаних робот від 30.10.2017 р. на суму 74663,10 грн., у т.ч ПДВ-12443,85грн. Даний обсяг робіт був прийнятий від Субпідрядника ТОВ Спец-Альянс Груп і зданий у складі виконаних робіт Замовнику ТОВ БУДІВЕЛЬНА ГРУПА МОДУС на об`єкті: Реконструкція адміністративно-офісної будівлі під лікувально-діагностичний центр по вул. Сім`ї Ідзіковських, 3Б в Солом`янському районі м. Києва. Осн.блок , за договором субпідряду №01/08-2017 від 01.08.2017 р. (Додаткова угода №3), згідно акту виконаних робіт від 01.12.2017 р на суму 373 315,66 грн.

- податкова накладна №21 від 16.11.2017 р., зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 24.11.2017р. на суму податку 4480,28грн., була отримана за першою подією реалізація послуги монтаж інженерних систем ОВК за договором субпідряду №САГ-93 від 18.09.2017р. згідно Акту надання послуг від 16.11.2017р. на суму 26 881,68 грн., у т.ч ПДВ -4 480,28грн. Даний обсяг робіт був прийнятий від Субпідрядника ТОВ Спец-Альянс Груп і зданий у складі виконаних робіт Замовнику ПрАТ ФІЛІП МОРРІС Україна на об`єкті за адресую: 62482, Польовий в`їзд 1, с.Докучаєвське, Харківський р-н, Харківська обл., згідно акту виконаних робіт від 16.11.2017 р. на суму 29 259,46 грн.

За звітний період оподаткування лютий 2018 р. у поданій декларації з податку на додану вартість платником ТОВ КСК Комфорт було включено до податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ Спец-Альянс Груп у загальній сумі 24 557,77грн., а саме по податковим накладним:

- податкова накладна №14 від 14.12.2017 р., зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 29.12.2017 р. на суму податку 24557,77 грн., була отримана за першою подією реалізація послуги монтаж систем вентиляції за договором субпідряду №САГ-145 від 13.11.2017 р., згідно Акту виконаних робот від 14.12.2017 на суму 147 346,63 грн., у т.ч ПДВ - 24 557,77 грн. Даний обсяг робіт був прийнятий від Субпідрядника ТОВ Спец-Альянс Груп і зданий у складі виконаних робіт Замовнику ТОВ КОМБІНАТ БАРАНКОВИХ ВИРОБІВ на об`єкті: Цех з випуску хлібобулочних виробів з рампою (Г-2), розташований за адресую: вул.Транспортна, 33-Б, м. Ватутіне, Черкаської обл. за договором підряду №020816-01 від 02.08.2016 р. (Додаткова угода №26) згідно акту виконаних робіт від 31.01.2018 р на суму 723 143,04 грн.

За звітний період оподаткування березень 2018р. у поданій декларації з податку на додану вартість платника ТОВ КСК КОМФОРТ було включено до податкового кредиту суми по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ Спец-Альянс Груп на загальну суму 18 436,8 грн.

- податкова накладна №14 від 30.10.2017 р., зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 30.10.2017р. на суму податку 12226,16 грн., була отримана за першою подією реалізація послуги монтаж інженерних систем ОВК за договором субпідряду №САГ-89 від 08.09.2017 р., згідно Акту виконаних робот від 30.10.2017 р. на суму 73 356,96 грн., у т.ч ПДВ - 12 226,16 грн. Даний обсяг робіт був прийнятий від Субпідрядника ТОВ Спец-Альянс Груп і зданий у складі виконаних робіт Замовнику ТОВ КОМБІНАТ БАРАНКОВИХ ВИРОБІВ на об`єкті: Цех з випуску баранкових виробів (Г-1) , розташований за адресую: вул.Транспортна, 33-Б, у м.Ватутін, Черкаської обл. за договором підряду №020816-01 від 02.08.2016 р. (Додаткова угода №36) згідно акту виконаних робіт від 30.11.2017 р на суму 326 985,95грн.

- податкова накладна №44 від 18.12.2017р., зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 30.12.2017р. на суму податку 6210,64грн., була отримана за першою подією реалізація послуги монтаж інженерних систем ОВК за договором субпідряду №САГ-156 від 20.11.2017 р., згідно Акту виконаних робот від 18.12.2017 р. на суму 37263,82 грн., у т.ч ПДВ - 6210,64 грн. Даний обсяг робіт був прийнятий від Субпідрядника ТОВ Спец-Альянс Груп і зданий у складі виконаних робіт Замовнику ПАТ Яготинський маслозавод на об`єкті: Гофротарний цех ПАТ Яготинський маслозавод за адресую: 07700, Київська обл., м.Яготин, вул.Шевченко, 213 за договором підряду №060917-01 від 06.09.2017 р. згідно акту виконаних робіт від 18.12.2017 р на суму 122 881,56 грн.

За звітний період оподаткування квітень 2018 р. у поданій декларації з податку на додану вартість платником ТОВ КСК КОМФОРТ була включена до податкового кредиту сума по взаємовідносинам с контрагентом ТОВ Спец-Альянс Груп - 21667,05грн., по наступним податковим накладним:

- податкова накладна №29 від 02.04.2018 р., зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 27.04.2018р. на суму податку 12873,32 грн., була отримана за першою подією реалізація послуги монтаж інженерних систем ОВК за договором субпідряду №САГ-28 від 12.03.2018 р., згідно Акту виконаних робот від 02.04.2018 р. на суму 77 239,93 грн., у т.ч ПДВ- 12 873,32 грн. Даний обсяг робіт був прийнятий від Субпідрядника ТОВ Спец-Альянс Груп і зданий у складі виконаних робіт Замовнику ТОВ КОМБІНАТ БАРАНКОВИХ ВИРОБІВ на об`єкті: Будівля (М-2) , розташована за адресую: вул.Транспортна, 33, у м. Ватутін, Черкаської області за договором підряду №020816-01 від 02.08.2016 р. (Додаткова угода №39) згідно акту виконаних робіт від 02.04.2018р. на суму 193 951,45грн.

- податкова накладна №30 від 02.04.2018 р., зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 27.04.2018р. на суму податку 8793,73грн., була отримана за першою подією реалізація послуги монтаж інженерних систем ВК за договором субпідряду №САГ-29 від 12.03.2018р., згідно Акту виконаних робот від 02.04.2018р. на суму 52762,39грн., у т.ч ПДВ - 8793,73грн. Даний обсяг робіт був прийнятий від Субпідрядника ТОВ Спец-Альянс Груп і зданий у складі виконаних робіт Замовнику ТОВ КОМБІНАТ БАРАНКОВИХ ВИРОБІВ на об`єкті, розташованому за адресую: вул.Транспортна, 33, у м. Ватутіне, Черкаської області за договором підряду №020816-01 від 02.08.2016р. (Додаткова угода №37) згідно акту виконаних робіт від 02.04.2018р. на суму 75327,78грн.

Позивачем на адресу ТОВ Спец-Альянс Груп в рахунок виконаних робіт були сплачені грошові кошти на загальну суму 460847,52грн., у тому числі за наступними платіжними дорученнями: №749 від 13.11.2017р. сума 15598,44грн., №750 від 13.11.2017р. сума 73356,96грн., №791 від 21.11.2017р. сума 74663,10грн., №792 від 21.11.2017р. сума 13887,76грн., №817 від 24.11.2017р. сума 126457,26грн., №818 від 24.11.2017р. сума 818грн., №1188 від 05.05.2018р.сума 52762,39грн., №1430 від 28.09.2018р. сума 77239,93грн.

За звітний період оподаткування серпень 2017р. у поданій декларації з податку на додану вартість платником ТОВ КСК КОМФОРТ було включено до складу податкового кредиту суму по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ Суматр - 20091,00грн., по наступним податковим накладним:

- податкова накладна №4 від 10.08.2017 р., зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 17.08.2017р. на суму податку 20091,00грн., була отримана за першою подією реалізація товару за договором №С-48395-79 від 17.07.2017р., згідно видаткової накладної №С-96 від 10.08.2017 р. на суму 120 546,00 грн., у т.ч ПДВ 20% - 20 091,00 грн.

Отримане обладнання (панелі декоративні) від Постачальника ТОВ Суматр було реалізовано Замовнику ТОВ ДЖЕЙ ТІ ІНТЕРНЕШНЛ УКРАЇНА на склад Замовника: вул. 1905 року, 19, м. Кременчук, 39605, Україна за договором №JTIU-KSK 110517 від 12.06.2017р. згідно видаткової накладної №40 від 10.08.2017р. на загальну суму 1076575,16грн.

Позивачем на адресу ТОВ Суматр в рахунок отриманого товару були сплачені грошові кошти на загальну суму 120546грн., у тому числі за наступними платіжними дорученнями: №368 від 23.08.2017р. сума 49000грн., №404 від 07.09.2017р. сума 71546грн.

Під час судового розгляду досліджені також документи щодо ведення податкового обліку позивачем, а саме декларації з податку на додану вартість з додатками №5 ро розрізі контрагентів за період серпень 2017р., грудень 2017р., лютий-квітень 2018р., картки рахунків 631 за серпень-вересень 2017р., за жовтень 2017-травень 2018 років.

Факт відображення господарських операцій в обліку ТОВ КСК Кофморт з вказаними контрагентами також не заперечується й відповідачем. Так, акт перевірки ГУ ДФС у Харківській області від 11.04.2019р. містить данні про використання під час перевірки облікових документів позивача, а саме: підсумкових відомостей шо до ресурсів витрат замовника, підсумкових витрачених ресурсів витрат підрядника, підсумкових відомостей ресурсів -розрахунків загальновиробничих витрат, інших.

Зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1., п.201.8. ст. 201 Податкового Кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили та їх доказовості. Платіжні документи засвідчують факт сплати за товари (вартості послуг) шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

Суд зазначає, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Вказана позиція відповідає правій позиції викладеній у Постанова Верховного Суду від 30.08.2019 у справі № 804/17176/14, аналогічна позиція викладена у Постанові від 16 квітня 2019 року справа №804/6909/17, у Постанові від 16 жовтня 2019 року у справі №804/15478/14.

Придбані позивачем товари (роботи, послуги) від його контрагентів були використані в його господарській діяльності, що підтверджено первинними документами щодо реалізації та документами стосовно руху (збільшення) активів ТОВ КСК Комфорт .

Так, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Вказана позиція відповідає правій позиції викладеній у Постанові Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 813/7980/14, аналогічна позиція у Постанові від 30 серпня 2019 року у справі №804/17176/14 (пункт 23)

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" можливо зробити висновок про те, що операції суб`єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Виписки з банківського рахунку засвідчують, що безготівкові кошти були зараховані на адресу Продавців товарів (робіт, послуг) в рахунок отриманого товару, а також списані з рахунків підприємства ТОВ КСК Комфорт на адресу підприємств постачальників товарів (послуг, робіт).

Таким чином, не має підстав стверджувати, що господарські взаємовідносини між підприємствами ТОВ КСК Комфорт та його контрагентами як покупцями так й постачальникам и товарів (робіт, послуг), а саме з ТОВ Спец Альянс Груп та ТОВ Суматр не були виконані, а первині бухгалтерські документи не відповідають вимогам діючого законодавства.

Статтею 1 Закону України Про бухгатгерський облік та фінансову звітність в Україні відповідно до якої: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; частини 1 та ч.2 ст. 9 Закону України Про бухгаттерський облік та фінансову звітність в Україні відповідно до якої підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку затвердженого Наказом Міністерстві фінансів України №318 від 31.12.1999р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000р. за №27/4248. А саме: прямі витрати - витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об`єкта витрат економічно доцільним шляхом. Об`єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат. Пункт 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.1999р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 02.11.1999р. за №751/4044, відповідно до якого. Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

Підпунктом 1.2 пункту 1 Положення про забезпечення записів у бухгалтерському обліку затверджено Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення п.п.2.1 та п.п.2 п.2 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Таким чином, фактично, даними акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області від 11.04.2019р. підтверджена наявність первинних документів укладених між позивачем та його контрагентами ТОВ Спец-Альянс Груп та ТОВ Суматр , так як вони були надані для перевірки та є описаними фахівцями ДФС, де знайшли своє відображення.

Суд зазначає, що відповідно ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Оскільки ст. 228 ЦК України для правочину, що порушує публічний порядок, передбачає наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави, то такий умисел повинен встановлюватись під час розслідування кримінальної справи і розгляду її в суді або в ході провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Можливість такого порядку встановлення умислу сторін також прямо витікає з висновку про те, що однією з ознак правочину, що порушує публічний порядок, є заборона його нормами кримінального чи адміністративного законодавства. Ці правочини порушують виключно публічно-правові норми, які одночасно становлять правопорушення у вигляді злочину чи адміністративно-правового делікту.

А відтак, під правочини, що порушують публічний порядок, підпадають правочини, спрямовані (вчинені з умислом) на порушення публічних нормативно-правових актів: Конституції України, валютного, митного, податкового, антимонопольного та іншого публічно-правового законодавства, у якому закріплені основи державного ладу, політичної системи, економічної безпеки держави, і у той же час є злочинами чи адміністративно-правовими деліктами. Це, зокрема, правочини, що спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина; ухилення суб`єктами господарювання від сплати податків; незаконне відчуження або користування об`єктами права власності українського народу; правочини, спрямовані на незаконний обіг вилучених з вільного обігу предметів або предметів, обіг яких обмежено; правочини, вчинені з метою порушення антимонопольного законодавства та спрямовані на зайняття забороненими видами господарської діяльності, а також інші, спрямовані на порушення публічно-правових нормативних актів.

Таким чином, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав чинності, чи постанова компетентного органу про притягнення зазначених осіб до адміністративної відповідальності.

Зробити висновок щодо недійсності правочину (контракту) можуть виключно органи судової влади, що входить до їхньої компетенції, такої думки придержується Пленум Верховного Суду України постанова Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочииів недійсними №9 від 06.11.2009 р.

Також, обґрунтовано не прийнято судами до уваги посилання контролюючого органу в акті перевірки на нікчемність укладених між сторонами правочинів, оскільки за результатом розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що договори, укладені між позивачем та іншими контрагентами нікчемними не визнавались, рішення про недійсність таких договорів судом не приймалось. Крім того суд вказує на відсутність компетенції та повноважень у органів державної фіскальної служби визнавати правочини недійсними під час здійснення перевірок.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 30 серпня 2019 року у справі №804/17176/14 (пункт 32)

Відповідно з вимогами ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин. якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

При цьому, приписами ст. 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, зокрема, будь-якій правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Це також є позицією Верховного Суду України, викладеною в узагальненнях Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними .

Умови дійсності правочину випливають із його визначення як правомірної юридичної дії суб`єктів цивільного права. Спрямованого на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 202 ЦК). Правочин дійсним при одночасній наявності умов, визначних у ст. 203 ЦК України.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, серед іншого, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Перевіркою ГУ ДФС у Харківській області від 11.04.2019р. факти стосовно того, що договори (угоди) між підприємствами суперечать Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам не встановлені та в акті перевірки такі дані та факти не наведені.

Конституційні права людини та громадянина, порушення яких є підставою нікчемності правочину, що порушує публічний порядок, закріплені в Конституції України, яка в ст. 3 найвищою соціальною цінністю проголошує людину, її життя і здоров`я, честь та гідність, недоторканність і безпеку. Крім цього, у разі спрямованості правочину на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, дії особи кваліфікуватимуться як злочини або адміністративні проступки, і, як наслідок, будуть порушувати Кримінальний кодекс України або Кодекс України про адміністративні правопорушення. Законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів, керуючись тим, що публічний порядок держави порушується у разі порушення нормативних актів, у яких він закріплений, а саме: Конституції України, Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно ст.62 Конституції України - особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стосовно, наданню оцінки поясненням у відзиві на позовну заяву та в Акту ГУ ДФС у Харківській області від 11.04.2019р. на наявність податкової інформації від оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області від 17.05.2018р. №896/20-40-21-08-08 про наявність протоколу допиту свідків від 23.12.2017р. ОСОБА_1 як засновника та директора ТОВ Спец Альянс Груп та протокол від 21.12.2017р. ОСОБА_2 як засновника та директора ТОВ Суматр , отриманих в рамках кримінального провадження №32018220000000090 від 13.04.2018р. щодо їх не причетності до господарської діяльності вказаних підприємств. У зв`язку з чим були прийняті податкові повідомлення рішення які оскаржуються.

Слід зазначати, що податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення зустрічної звірки, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами

Вказані правові висновки викладені у Постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі №826/12033/14, є тотожними у Постанові від 18.09.2019р. у справі №826/5910/17, у Постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №813/4079/15, у Постанові від 12 липня 2019 року у справі №808/109/18, у Постанові від 25 вересня 2019 року у справі №817/992/15.

Також суд не бере до уваги посилання відповідача на відкрите кримінальне провадження №32018220000000090 від 13.04.2018р. в рамках якого були проведенні допити осіб в якості свідків.

Докази на які посилається відповідач не відповідають вимогам належності на допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки контролюючий орган не довів, що такі отримано у розпорядження та, те що він має право їх використання у порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України. В силу положень ст.95 Кримінально процесуального кодексу України, протокол допиту, отриманий на стадії досудового слідства, до ухвалення вироку в рамках кримінального провадження (контролюючим органом не надано доказів наявності вироку у кримінальних провадженнях, в рамках яких проводився допит свідків), може бути визнаний як доказ в адміністративному судочинстві виключно за умови підтвердження таких показань особою у судовому засіданні під час розгляду справи, чого в мажах даної справи здійснено не було, а відповідачем клопотань з цього приводу не заявлялось.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі №826/12033/14, аналогічні висновки у Постанові від 18 вересня 2019 року у справі №826/5910/17, у Постанові від 03 вересня 2019 року у справі №826/15850/17, у Постанові від 25 вересня 2019 року у справі №817/992/15.

Між тим суд також зазначає, що частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що суб`єкт повинен доказувати правомірність свого рішення саме на час його прийняття, та не може керуватись обставинами та доказами, яких не існувало на такий момент.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє на момент розгляду справи Верховним судом) встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Вказаний правовий висновок зроблений у Постанові Верховного Суду від 12 липня 2019 року у справі №808/109/18.

Чинним процесуальним законодавством встановлено вимоги, за умови дотримання яких докази є допустимими, при цьому обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Окремими положеннями статей 94 та 79 КАС України визначено особливості використання як засобів доказування письмових доказів (копій та оригіналів), а також особливості їх подання до суду та учасникам справи. Важливою вимогою використання копії письмового доказу як допустимого доказу у справі є її належне засвідчення та передчасне надсилання іншим учасникам справи. Матеріалами справи підтверджено, що копії письмових доказів, які оцінені судами попередніх інстанцій, не засвідчені в установленому законом порядку, що унеможливлює їх використання на підтвердження обставин, що входять до предмету доказування у цій справі.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі №820/719/18.

Крім того, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії1 (Віііг Тоща V . Зраіп) серія А. 303-А; пункт 29)

Визначена позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 6 вересня 2019 року у справі №802/160/16-а.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (справи "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (справи "Лелас проти Хорватії" від 20.05.2010 року та "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("справи "Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (справа "Лелас проти Хорватії").

Відповідно до Рішення по справі Булвес АД проти Болгарії (заява №3991/03); цінність має п. 71 вказаного рішення, в якому зазначено, що … компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

В розумінні вимог Рішення по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії (заява №6689/03); у п. 23 якого вказано, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Однак це не мало б прямого впливу на оподаткування організації-заявника.

ГУ ДФС у Харківській області не визначає в акті перевірки про порушення вимог податкового законодавства з боку ТОВ КСК Комфорт , а також з боку його контрагентів при взаємних розрахунках.

Рішення по справі Федорченко та Лозенко проти України (заява №387/03); у п. 53 якого вказано, що при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом ; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Рішення по справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції (заява №36985/97); у п. 110 якого визначено, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління

Нарахування сум ПДВ підприємству ТОВ КСК Комфорт не є підтвердженим наданими суду належними та припустимими доказами в розумінні КАС України.

Рішення по справі Інтерсплав проти України (заява № 803/02); у п. 38 якого визначено, що у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Під час розгляду справи відповідачем не було доведено, що підприємство ТОВ КСК Комфорт мало намір на укладання правочину (фіктивного) характеру, який не відповідає вимогам Закону, та є направленим умислом підприємства.

Фахівці ГУ ДФС у Харківській області, не враховуючи первинні документи підприємства між підприємствами, що відображено безпосередньо в акті перевірки, вийшли за межі своїх повноважень, і самостійно, поза судовою процедурою незаконно визнала їх такими що не відповідають вимогам Закону.

Таким чином, оцінюючи надані суду письмові докази відповідачем, суд зазначає що є не можливим надання належної оцінки тим письмовим документам (доказам) на які відповідач посилається в акті перевірки ГУ ДФС у Харківській області від 11.04.2019р. а також у своєму відзиві до позовної заяви про те, вказані документи не надає у розпорядження суду, що позбавляє суд надати їм належну оцінку як письмовим доказам у вказаній адміністративній справі.

А саме не була залучена та надана суду податкова інформація отримана від оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області від 17.05.2018р. №896/20-40-21-08-08, протоколи допиту свідків від 23.12.2017р. ОСОБА_1 як засновника та директора ТОВ Спец Альянс Груп та протокол від 21.12.2017р. ОСОБА_2 як засновника та директора ТОВ Суматр , отриманих в рамках кримінального провадження №32018220000000090 від 13.04.2018р.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.99 КАС України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , одержання електронних документів - Електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу. Якщо попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження. Також стаття 6 вказаного Закону передбачає, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Частина 1 та ч.2 ст.8 вказаного Закону, вказують, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Частина 1 ст.11 Закону Про електроні документи та електронний документообіг вказують, що Електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про електронний цифровий підпис електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа;

Згідно з ч.1 ст.3 Закону Про електронний цифровий підпис , електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Стаття 4 Закону визначає, що електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі

Відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений Постановою КМУ від 29.12.2010р. №1256 (у редакції постанови від 26.04.2017р. №341) після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну України від 21.02.2018 р. № 117 до компетенції та повноважень органів ДФС віднесенні питання щодо визначення критеріїв ризиковості для блокування податкових накладних.

Таким чином, на орган ДФС України, який є власником Єдиного реєстру податкових накладних покладений обов`язок щодо визначення критеріїв ризиковості та підстав для не реєстрації у реєстрі податкових накладних за критерієм їх ризиковості.

Податкові накладні які були складені підприємствами ТОВ Спец Альянс Груп та ТОВ Суматр на адресу ТОВ КСК Комфорт не мали критерія ризиковості, були підписані ідентифікованими особами, завірені печатками підприємств та прийняті органом ДФС України до Реєстру, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що в рамках розгляду судом вказаної справи робіть можливим їх використання к належний та допустимий (електронний документ) доказ по справі в розумні вимог КАС України.

Також суд зазначає, що при реєстрації вказаних податкових накладних суми податку на додану вартість - 127668грн. були нараховані та сплачені до державного бюджету підприємствами постачальниками ТОВ Спец-Альянас Груп та ТОВ Суматр при адмініструванні податку, відповідно до вимог Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014р. №569 та вимог ст.192, п.200-1.2 ст.201-1 ПК України, який діє з 01.01.2015 року.

Податкова накладна не реєструється без відповідної сплати податку на додану вартість (до бюджету) під час її реєстрації - адміністрування податку.

Відповідно до вимог п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з вимогами п. 198.3. ст. 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У п. 201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, міститься перелік обов`язкових реквізитів, які повинні міститися у податковій накладній, це:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п.201.8 ст. 201 Податкового Кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно п.198.2. ст. 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до вимог п.198.3 ст.198 ПК України, нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду

Згідно п.201.10. ст. 201 Податкового Кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що з боку ТОВ КСК Комфорт , була здійснена як оплата товару (робіт, послуг) на адресу постачальників, так й отриманні податкові накладні. Судом були досліджені усі первинні документи, які надають право позивачу на віднесення сум зазначених у податкових накладних до складу податкового кредиту.

Згідно вимог ч.1 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Юридична правоздатність та дієздатність (юридичної особи) виникає та припиняється з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомостей щодо виключення даної юридичної особи з реєстру, тобто відповідно п.4 ст.91 ГК України юридична особа мала цивільну правоздатність та дієздатність.

Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, підприємства ТОВ Спец-Альянс Груп та ТОВ Суматр (продавці товарів, робіт, послуг) знаходяться в реєстрі як юридичні особи.

Стан юридичних осіб зареєстровано.

Тобто, підприємство ТОВ КСК Комфорт отримавши від вказаного підприємства товари (роботи, послуги) та податкові накладні, сплативши кошти за вказані товари отримало право на податковий кредит з урахуванням вимог ст.ст.198,199,201 ПК України що й було зроблено.

Таким чином з боку підприємства ТОВ КСК Комфорт не було допущено порушень вимоги ст.198.3, ст.198, та п.201.1, п.201.10, п.201.11 ст.201 ПК України, які привели до завищення податкового кредиту та заниження ПДВ для сплати на суму 127668грн.

Згідно з вимогами п.121.1 ст.121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Акт перевірки ГУ ДФС у Харківській області від 11.04.2019р. а також податкове повідомлення рішення №00000341405 від 07.05.2019р. про накладання штрафу у сумі 510грн., за штрафними фінансовими санкціями не містять даних про перелік документів які не маються у розпорядженні підприємства та не були збережені позивачем.

Також суд зазначає, що у даному випадку перевірка мала характер невиїзної, відповідно до наказу №1007 від 14.02.2019р. та проведена на підставі документів самостійно наданих платником податків на запит контролюючого органу, без повного вивчення документів ТОВ КСК Комфорт які знаходяться у розпорядження підприємства при проведені такої перевірки. На думку суду, вказане робить не можливим прийняття такого процесуального рішення, як прийняття податкового повідомлення рішення з підстав відсутності первинних документів у підприємства.

Оцінюючи документи надані позивачем до суду, в якості письмових доказів, суд приходить до висновку що до можливості прийняття рішення на підставі документів наданих сторонами.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме податкові повідомлення рішення ГУ ДФС у Харківській області за №00000331405 від 07.05.2019р. щодо донарахування за платежем податком на додану вартість 127668грн., за штрафними фінансовими санкціями 31917грн., усього на загальну суму 159585грн., та №00000341405 від 07.05.2019р. про накладання штрафу у сумі 510грн., за штрафними фінансовими санкціями, є такими що не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКСНІ СИСТЕМИ КЛІМАТИЗАЦІЇ "КОМФОРТ" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними на скасувати податкові повідомлення рішення Головного Управління ДФС у Харківській області за: №00000331405 від 07.05.2019р. донараховано за платежем податком на додану вартість + 127668 грн., за штрафними фінансовими санкціями 31917 грн., усього на загальну суму 159585грн., №00000341405 від 07.05.2019р. адміністративний штраф у сумі 510 грн., за штрафними фінансовими санкціями.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного Управління ДФС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ - 39599198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КСК Комфорт (код 38586345 юр. адреса: 61145, м. Харків, вул. Клочківська, б. 111, корпус А, офіс 2-7) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого при поданні позову судового збору в розмірі 2401,43грн. (дві тисячі чотириста одна гривня, 43коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено 14.11.2019 року.

Суддя Кухар М.Д.