Постанова

від 13.11.2019 по справі 620/1353/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1353/19 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Степанюка А.Г.,

Шурка О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. керівника апарату Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Финенко О.М. від 16.04.2018 № 55-ОС Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді звільнення з посади ;

- поновити позивача на посаді старшого секретаря суду Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області;

- стягнути на користь позивача з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 позов задоволено повністю.

Визнан протиправним та скасовано наказ в.о. керівника апарату Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Финенко О.М. від 16.04.2018 № 55-ОС Про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення .

Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого секретаря суду Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з 19.04.2019.

Стягнуто з Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.04.2019 по 17.07.2019 в розмірі 26735,85 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, при цьому, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно наказу в.о. керівника апарату Ніжинського міськрайонного суду від 17.10.2018 № 53-ОД, старший секретар ОСОБА_1. призначена відповідальною особою за проведення автоматизованого розподілу кримінальних проваджень та матеріалів кримінального судочинства. (а.с. 94 т. 1)

20.02.2019 в.о. керівника апарату Ніжинського міськрайонного суду видано наказ № 13-ОД Про відкриття дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 , згідно якого відкрито дисциплінарне провадження відносно старшого секретаря Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , наказано дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади держаної служби категорій Б і В Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області провести службове розслідування за інформацією, викладеною у висновку комісії від 19.02.2019; за результатами проведеного службового розслідування підготувати висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та підстав для її притягнення до дисциплінарної відповідальності та відповідне подання до 20.03.2019. (а.с. 61 т. 1)

Наказом в.о. керівника апарату Ніжинського міськрайонного суду від 18.03.2019 № 17-ОД Про продовження строку проведення службового розслідування по дисциплінарному провадженню щодо ОСОБА_1 , дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади держаної служби категорій Б і В Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області продовжено строк проведення службового розслідування за інформацією, викладеною у висновку комісії від 19.02.2019, по дисциплінарному провадженню щодо старшого секретаря Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 до 20.04.2019. (а.с. 119 т. 1)

За результатами службового розслідування, складено висновок від 09.04.2019 відповідно до якого, дисциплінарна комісія прийшла до висновку про наявність у діях старшого секретаря суду ОСОБА_1 таких дисциплінарних проступків як:

- неналежне виконання посадових обов`язків, невиконання наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень та перевищення повноважень, що виразилось у: неврахуванні відсутності електронного примірника розпорядження керівника апарату суду Про проведення повторного автоматизованого розподілу у системі документообігу суду, при проведенні повторного автоматизованого розподілу справи, з метою дотримання вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду (матеріали за номерами проваджень: 1-кс/220/18, 1-кс/235/18, 1-кс/237/18, 1-кс/238/18, 1-кс/242/18, 1-кс/310/18, 1-кс/311/18, 1-кс/340/18, 1-кс/341/18, 1-кс/357/18, 1/кс/404/18, 1-кс412/18, 1-кс/434/18, 1-кс/1539/18);

- безпідставне невиконання розпорядження керівника апарату суду (матеріали за номером провадження 1-кс/1537/18);

- здійсненні розподілу справ у неавтоматичному (ручному) режимі, що взагалі не передбачено нормами Положення про автоматизовану систему документообігу суду та у відсутності будь-яких розпорядчих документів, що давали б таке право, а також посилання на неіснуючий протокол зборів суддів, як на підставу здійснення ручного розподілу справи (матеріали з номерами проваджень 1-кс/206/18, 1-кс/207/18, 1-кс/208/18, 1-кс/209/18, 1-кс/210/18, 1-кс/211/18, 1-кс/212/18, 1-кс/212/18, 1-кс/213/18, 1-кс/214/18).

Дисциплінарні проступки вчинялися ОСОБА_1 : 28.03.2018, 29.03.2018, 30.03.2018 - здійснення розподілу справ у неавтоматизованому режимі з посиланням на неіснуючий протокол зборів суддів (всього 9 справ); 02.04.2018, 06.04.2018, 19.04.2018, 25.04.2018, 27.04.2018, 10.05.2018, 17.05.2018, 23.11.2018 та 26.11.2018 - здійснення перерозподілу справ у відсутності розпоряджень про повторний розподіл у системі документообігу суду, а 04.06.2018 - окрім зазначеного, здійснення неодноразового перерозподілу справи, в тому числі, після отримання результату Неможливість розподілу справи . (а.с. 124-131 т. 1)

10.04.2019, дисциплінарною комісією Ніжинського міськрайонного суду складено висновок, яким в діях старшого секретаря суду ОСОБА_1 , встановлено склад дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 7 частини другої статті 65 Закону України Про державну службу , а саме: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень і перевищення службових повноважень, також наявні всі підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності. (а.с. 132-134 т. 1)

Листом від 10.04.2019 позивачу запропоновано ознайомитися з матеріалами службового розслідування та надати свої письмові пояснення з відображенням часу, місця, обставин та причин вчинення дисциплінарних проступків, описаних у висновках до 09.00 год. 12.04.2019. (а.с. 34 т. 1)

15.04.2019 позивачем подано зауваження на висновок дисциплінарної комісії, в яких зазначила, що чергове дисциплінарне провадження є свідченням упередженого ставлення до позивача з боку голови суду Пантелієнко В.Г. через особисту до неї антипатію, а саме, висновок винесений з порушенням норм Закону України Про державну службу . (а.с. 30-33 т. 1)

У подальшому, в.о. керівника апарату Ніжинського міськрайонного суду винесено наказ від 16.04.2019 № 55-ОС Про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення , яким наказано притягнути старшого секретаря суду Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за перевищення службових повноважень (пункт 7 частини другої статті 65 Закону України Про державну службу ) та накласти на неї дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби; звільнено ОСОБА_1 із займаної посади старшого секретаря суду Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області 18.04.2019, згідно пункту 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України та пункту 4 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу , за вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення. (а.с. 149-151 т. 1)

Вважаючи наказ в.о. керівника апарату Ніжинського міськрайонного суду винесено наказ від 16.04.2019 № 55-ОС протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного:

- підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності має бути факт вчинення нею дисциплінарного проступку та вини у вчиненні такого проступку;

- до даних спірних правовідносин не підлягає застосуванню п. 2.3.52 Положення, яким передбачено, що за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється повторний автоматизований розподіл судових справ у разі виявлення очевидних помилок в налаштуваннях автоматизованої системи діловодства суду при автоматизованому розподілі справ, що призвели до порушення порядку визначення судді для розгляду справи, оскільки, очевидних помилок, які б призвели до порядку визначення судді в налаштуваннях автоматизованої системи діловодства суду не було;

- позивачем на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату суду, було здійснено повторний розподіл справи з номером провадження 1-кс/704/506/18 між суддями, а тому, в діях позивача немає складу дисциплінарного проступку, за який її притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено з займаної посади;

- оскаржуваний наказ про звільнення позивача з роботи прийнятий відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, без дотримання рівності перед законом.

Зважаючи на вказане вище, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Закон України Про державну службу , визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. (ст. 1 цього Закону)

Відповідно до положень ч. 1 ст. 64 Закону Закон України Про державну службу , за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Приписами ч. 1 ст. 65 Закону, передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто, протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Нормами п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону, визначено, що дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Згідно з ч. ч. 1, 5. 6 ст. 66 Закону, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону. Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2 - 4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

Слід врахувати, що ч. 1 ст. 67 Закону, регламентовано, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Так, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, здійснюється керівником апарату, як суб`єктом призначення на посаду державної служби за пропозицією відповідної дисциплінарної комісії.

Положеннями ч. ч. 1. 2 ст. 74 Закону визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця та під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Слід зазначити, що звільнення з посади державного службовця, може застосовуватись за конкретні тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять. Звільнення з державної служби є надзвичайно суворою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з продовженням роботи на державній службі, з огляду на що, рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути значним, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, згідно наказу Про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення , єдиною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугував факт здійснення нею 04.06.2018 неодноразового перерозподілу справи з номером провадження 1-кс/506/18 у відсутності мотивованих розпоряджень керівника апарату суду про здійснення повторного розподілу та при отриманні протоколу Неможливість розподілу справи . (а.с. 150 т. 1)

Так, з встановленого слідує, що в системі діловодства суду було зареєстровано картку вхідного документа та зафіксовано передачу справи раніше визначеному складу суду, проте, у зв`язку з наданням дня відпочинку судді Пантелієнко В.Г., за чергування у зв`язку з невідкладним розглядом клопотань органів досудового розслідування у вихідний день 25.08.2017, керівником апарату Павленко О.В. винесено розпорядження від 04.06.2018 № 89 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу. (а.с. 234 т. 1)

Тобто, позивач, здійснюючи повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи, мала підстави для вчинення дії по розподілу, згідно розпорядження № 89 від 04.06.2018.

Згідно з п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 та погодженого 26.11.2010 Головою Державної судової адміністрації України Кирилюком Р.І. (в редакції від 15.09.2016), повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.23 цього Положення.

Винятково у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов`язки), що додається до матеріалів справи. (п. 2.3.50 Положення)

Електронний примірник такого розпорядження (додаток № 7) вноситься до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після його підписання.

Згідно з п. 2.3.51 Положення, судова справа підлягає повторному автоматизованому розподілу у разі, якщо суддя, в провадженні якого перебувала судова справа, зазначена в підпункті 2.3.43 пункту 2.3 цього Положення, на момент повернення її із суду апеляційної чи касаційної інстанцій не працює в цьому суді або таку судову справу неможливо передати судді з підстав, зазначених у пункті 2.3.3 цього Положення.

Слід звернути увагу на те, що посилання апелянта на неможливість застосування в даних правовідносинах п. 2.3.51 Положення, спростовується тим, що в самому розпорядженні керівника апарату суду № 89 від 04.06.2018, у п. 1 зазначено, що відповідно до п. 2.3.51 Положення, призначити повторний автоматизований розподіл судової справи № 704/1156/18, а у п. п. 2 та 3, наказано старшому секретарю ОСОБА_1. прийняти це розпорядження до виконання під підпис, контроль за виконанням цього розпорядження покласти на ОСОБА_1 (а.с. 234 т. 1)

На виконання вказаного розпорядження від 04.06.2018 № 89, позивачем було здійснено повторний розподіл справи, за наслідками якого отримано два протоколи від 04.06.2018 щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями з підстав не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи та протокол від 04.06.2018 повторного автоматичного визначення слідчого судді на підставі якого було замінено суддю Пантелієнко В.Г. на суддю Ковальова Т.Г. (номер провадження 1-кс/740/506/18). (а.с. 235-237 т. 1)

Щодо посилання апелянта на необхідність в даних правовідносинах застосувати п. 2.3.52 Положення, яким передбачено, що за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється повторний автоматизований розподіл судових справ у разі виявлення очевидних помилок в налаштуваннях автоматизованої системи діловодства суду при автоматизованому розподілі справ, що призвели до порушення порядку визначення судді для розгляду справи , колегія суддів враховує те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції досліджено пояснення представника відповідача, згідно яких, очевидних помилок, які б призвели до порядку визначення судді в налаштуваннях автоматизованої системи діловодства суду не було. У даному випадку, мова про помилку в налаштуваннях системи документообігу, перевищення позивачем своїх повноважень, маніпуляції в системі документообігу, на які посилається сторона апелянта, йти не може, без наявності реальних та достатніх доказів існування помилок/збоїв у відповідній системі документообігу суду, які були очевидними для відповідального спеціаліста, який це достименно усвідомлюючи, продовжував вчиняти дії по досягненню необхідного результату.

Крім того, апелянт посилається на те, що паперовий примірник матеріалу з номером провадження 1-кс/740/506/18 містить лише протокол розподілу справи раніше визначеному складу суду та протокол повторного розподілу справи, і на відміну від їх електронного примірника, не містить двох протоколів щодо неможливості автоматизованого розподілу справи між суддями, хоча приєднання таких протоколів до матеріалів справи є обов`язком, визначеним п. 2.3.59 Положення. Тобто, на переконання відповідача, наявність факту здійснення двох перерозподілів справи, результатом яких стала неможливість розподілу, було свідомо приховано позивачем.

Колегія суддів з даного питання вважає, що наявність електронних примірників протоколів розподілів в матеріалах програми діловодства суду свідчить про їх офіційне існування, та про відсутність наміру у позивача приховувати/спотворювати результати розподілу. Щодо відсутності в паперових матеріалах справи даних протоколів, слід констатувати, що причини зазначеного не були з`ясовані під час проведення службового розслідування та не містять достатніх висновків систематичності дій позивача в частині не додання до матеріалів справ роздрукованих, підписаних протоколів повторного автоматизованого розподілу.

Колегія суддів не враховує доводи апелянта в частині подій 2018 року, а саме, здійснення дисциплінарного провадження щодо позивача, оскільки, як сам апелянт зазначає, що дане дисциплінарне провадження не призвело до досягнення його результатів, адже його було закрито.

Таким чином, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позивачем на підставі розпорядження керівника апарату суду було здійснено повторний розподіл справи з номером провадження 1-кс/704/506/18 між суддями, з огляду на що, в даному випадку, в діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку, за який її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено з займаної посади, а оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, без дотримання балансу та рівності перед законом та ступенем інкримінованих позивачу дій та мірою відповідальності, що застосована, а також без належного доведення фактів настання негативних наслідків (шкоди/збитків/інших) діями державного службовця.

Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області - залишити без задоволення .

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 - залишити без змін .

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді А.Г. Степанюк

О.І. Шурко