Постанова

від 14.11.2019 по справі 826/6024/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2019 року

Київ

справа №826/6024/16

адміністративне провадження №К/9901/11401/18; К/9901/11403/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Спорт Лідер та Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2016 (суддя: Іщук І.О.) та Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 (судді: Епель О.В. (головуючий), Карпушова О.В., Кобаль М.І.) у справі № 826/6024/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спорт Лідер до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності і дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Спорт Лідер (далі - позивач, ТОВ Спорт Лідер ) звернувся до суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган, митний орган) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що митний орган всупереч закону та в порушення норм чинного законодавства безпідставно не розглянув заяву позивача про зарахування коштів до бюджету України та не визнав позивача таким, що виконав податкові зобов`язання в рамках окремих платіжних доручень, а саме від 03.09.2015 №№ 179, 180, від 04.09.2015 № № 189, 190 191, 192, 193, 198, 197, 196, 195, 194, від 09.09.2015 № 199.

Крім того, вважаючи податкові зобов`язання виконаними, позивач обґрунтовує необхідність внесення відповідачем до лицьової картки особового рахунку (інтегрована картка платника) ТОВ Спорт Лідер (код ЄДРПОУ 35017070) запис про сплату грошових коштів за вищезазначеними платіжними дорученнями: від 03.09.2015 №№ 179, 180, від 04.09.2015 №№ 189, 190 191, 192, 193, 198, 197, 196, 195, 194, від 09.09.2015 № 199.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2016, позов ТОВ Спорт Лідер задоволено повністю. Визнано протиправними дії Київської міської митниці Державної фіскальної служби в частині відмови визнати ТОВ Спорт Лідер таким, що виконав податкові зобов`язання щодо сплати митних платежів за наступними платіжними дорученнями: від № 199 від 09.09.2015, № 179 від 03.09.2015, № 180 від 03.09.2015, № 189 від 04.09.2015, № 190 від 04.09.2015, № 191 від 04.09.2015, № 192 від 04.09.2015, № 193 від 04.09.2015, № 198 від 04.09.2015, № 197 від 04.09.2015, № 196 від 04.09.2015, № 195 від 04.09.2015, № 194 від 04.09.2015. Зобов`язано Київську міську митницю Державної фіскальної служби вчинити дії, а саме внести до лицьової сторони картки особового рахунку ТОВ Спорт Лідер (код ЄДРПОУ 35017070) запис про сплату грошових коштів за наступними платіжними дорученнями: від № 199 від 09.09.2015, № 179 від 03.09.2015, № 180 від 03.09.2015, № 189 від 04.09.2015, № 190 від 04.09.2015, № 191 від 04.09.2015, № 192 від 04.09.2015, № 193 від 04.09.2015, № 198 від 04.09.2015, № 197 від 04.09.2015, № 196 від 04.09.2015, № 195 від 04.09.2015, № 194 від 04.09.2015.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016, апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України - задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2016 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Київської міської митниці Державної фіскальної служби України щодо відмови визнати ТОВ Спорт Лідер таким, яке виконало податкові зобов`язання зі сплати митних платежів за платіжними дорученнями від 04.09.2015 №№ 197, 198, та зобов`язання Київської міської митниці Державної фіскальної служби України внести до лицьової картки особового рахунку (інтегрована картка платника) ТОВ Спорт Лідер запис про сплату грошових коштів за платіжними дорученнями: № 199 від 09.09.2015, № 179 від 03.09.2015, № 180 від 03.09.2015, № 189 від 04.09.2015, № 190 від 04.09.2015, № 191 від 04.09.2015, № 192 від 04.09.2015., № 193 від 04.09.2015, №198 від 04.09.2015, № 197 від 04.09.2015, № 196 від 04.09.2015, № 195 від 04.09.2015, № 194 від 04.09.2015 скасовано та в цій частині в задоволенні позову відмовлено. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2016 - залишено без змін.

5. Суд першої інстанції приймаючи рішення про задоволення позову повністю, дійшов висновку про протиправність дій митного органу в частині відмови визнання ТОВ Спорт Лідер таким, що виконав податкові зобов`язання щодо сплати митних платежів за окремими платіжними дорученнями, зважаючи на те, що подання до банку належним чином оформлених платіжних доручень є необхідними та достатніми діями, які необхідно вчинити для сплати митних платежів, а відтак, позивач вважається таким, що сплатив митні платежі до бюджету у день подання в банк відповідних платіжних доручень на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань.

Враховуючи, що позивач в повному обсязі виконав обов`язок щодо складення та подання до уповноваженого банку платіжних доручень про перерахування грошових коштів з метою сплати митних платежів, а порушення вимог законодавства щодо перерахування коштів допущено банком, саме тому суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача внести до лицьової сторони картки особового рахунку позивача відомості про сплату митних платежів згідно з платіжними дорученнями.

6. Суд апеляційної інстанції частково не погодився з висновками суду першої інстанції виходячи з того, що відповідач, відмовляючи позивачу у визнанні його таким, що виконав податкові зобов`язання зі сплати митних платежів за платіжними дорученнями №№ 197,198, діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, визначених чинним законодавством, оскільки у зазначених платіжних дорученнях, вказано інших отримувачів та інше цільове призначення платежу. Крім того, вимоги в частині вказаних платіжних доручень від 04.09.2015 №№ 197,198 були заявлені позивачем помилково, що підтверджується поясненнями позивача.

Суд апеляційної інстанції, в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача внести до лицьової картки особового рахунку ТОВ Спорт Лідер запис про сплату грошових коштів за відповідними платіжними дорученнями, скасував постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2016 та відмовив позивачу у задоволенні позову з мотивів того, що відображення митним органом показників виконання суб`єктами господарювання (декларантами) їх обов`язків зі сплати митних платежів та податкових зобов`язань здійснюється на підставі виконаних ним вказаних обов`язків, а тому такі позовні вимоги на даній стадії правовідносин є передчасними і їх задоволення судом призведе до втручання в дискреційні повноваження відповідача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанцій, ТОВ Спорт Лідер подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та в цій частині просить залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2016 по справі № 826/6024/16.

8. Не погодившись із рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, Київська міська митниця Державної фіскальної служби України подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2016 та Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 в частині задоволених позовних вимог.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 3, 4, 5 вересня 2015 року позивачем через систему Клієнт-Банк було відправлено в ПАТ Банк Національні Інвестиції наступні платіжні доручення: № 199 від 09.09.2015 на суму 475 910,00 грн; № 179 від 03.09.2015 на суму 280 000,00 грн; № 180 від 03.09.2015 на суму 280 000,00 грн; № 189 від 04.09.2015 на суму 70 000,00 грн; № 190 від 04.09.2015 на суму 70 000,00 грн; №191 від 04.09.2015 на суму 70 000,00 грн; № 192 від 04.09.2015 на суму 70 0000,00 грн; № 193 від 04.09.2015 на суму 70 0000,00 грн; № 198 від 04.09.2015 на суму 48 100,00 грн; № 197 від 04.09.2015 на суму 2 000,00 грн; № 196 від 04.09.2015 на суму 70 000,00 грн; № 195 від 04.09.2015 на суму 70 000,00 грн; № 194 від 04.09.2015 на суму 70 000,00 грн, з призначенням платежу оплата за митне оформлення ВМД .

ПАТ Банк Національні Інвестиції було здійснено перерахування зазначених коштів на розрахункові рахунки митного органу.

03.11.2015 ТОВ Спорт Лідер звернулось до відповідача із заявою про визнання позивача таким, що виконав податкові зобов`язання та внесення запису до зворотного боку інтегрованої кратки про сплату митних платежів на підставі платіжних доручень від 03.09.2015 №№ 179, 180, від 04.09.2015 №№ 189, 190 191, 192, 193, 198, 197, 196, 195, 194, від 09.09.2015 № 199.

19.11.2015 позивачем було отримано відповідь від Київської міської митниці Державної фіскальної служби № 7044/10/26-70-25-01-04 про відмову в задоволенні його вимог у зв`язку з тим, що кошти за вказаними платіжними дорученнями на рахунок відповідача не надійшли.

Судом апеляційної інстанції, було встановлено, що у платіжних дорученнях від 04.09.2015 №№ 197,198, вказано інших отримувачів та інше цільове призначення платежу. ТОВ Спорт Лідер у своїх поясненнях щодо зазначених платіжних доручень повідомило, що вимоги до відповідача в цій частині були заявлені помилково.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. У доводах касаційної скарги позивач вказує на не правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що полягає у неповному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, що вказує на помилковість позиції суду апеляційної інстанції, оскільки останнім не враховано, що повноваження відповідача з внесення запису до лицьової сторони картки особового рахунку позивача не являються дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень, а також те, що в силу п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України, позивач не несе жодної відповідальності за порушення строків зарахування податків до бюджету, якщо таке порушення стало з вини банку.

11. Відповідач не реалізував своє процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу позивача.

12. У доводах своєї касаційної скарги митний орган вказує на не правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема звертає увагу суду касаційної інстанції на те, що поняття авансових платежів (передплати) є відмінним від поняття митних платежів та будь-яких інших податків та зборів. Митний орган зауважує, що сплачені авансові платежі (передплата) перераховуються на розрахункові рахунки митного органу, а вже пізніше, за розпорядженням платника таких коштів, до державного бюджету України з відповідним призначенням, а саме як митний платіж. З наведених підстав, відповідач вважає, що застосування судами п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України є необґрунтованим. Митний орган наголошує, що судами попередніх інстанцій не було враховано, що моментом завершення переказу коштів є зарахування суми переказу на рахунок отримувача згідно ст. 30 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні .

13. Позивачем відзиву на касаційну скаргу митного органу подано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

14. Митний кодекс України. (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

14.1. Частина друга статті 1

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

14.2 Підпункт 27 частини першої статті 4

Митні платежі - це: а) мито; б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

14.3. Підпункт 39 частини першої статті 4

Платник податків - особа, на яку відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладено обов`язок зі сплати митних платежів;

14.4. Частина перша-сьома статті 299

Сплата митних платежів може здійснюватися із застосуванням авансових платежів (передоплати).

Авансовими платежами (передоплатою) є грошові кошти, внесені платником податків за власним бажанням на рахунки, відкриті на ім`я органів доходів і зборів в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів.

Авансові платежі вносяться у валюті України.

Кошти авансових платежів не вважаються митними платежами, доки особа, яка внесла такі платежі, не зробить розпорядження про це органу доходів і зборів та не будуть виконані відповідні митні формальності. З моменту початку виконання таких митних формальностей кошти авансових платежів у сумі, на яку зроблено розпорядження, не підлягають використанню на будь-які інші цілі. Після завершення митних формальностей кошти у сумі, на яку зроблено розпорядження, перераховуються органом доходів і зборів до державного бюджету. У разі відмови від завершення митних формальностей сумі авансових платежів, на яку зроблено розпорядження, повертається статус авансових платежів.

Повернення коштів авансових платежів здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо заяву про повернення подано до органу доходів і зборів протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок органу доходів і зборів. При цьому відсотки на суму коштів, унесених як авансові платежі, не нараховуються.

Кошти авансових платежів, що перебувають на рахунку органу доходів і зборів без розпорядження про використання протягом 1095 днів з дня їх внесення, підлягають перерахуванню до державного бюджету.

На вимогу платника податків орган доходів і зборів зобов`язаний надати йому письмову інформацію про використання коштів, унесених ним як авансові платежі, не пізніше 30 днів з дня отримання такої вимоги. У разі незгоди платника податків з інформацією органу доходів і зборів здійснюється спільна звірка використання зазначених коштів. Результати такої звірки оформлюються актом за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник такого акта після його підписання надається платнику податків.

15. Податковий кодекс України. (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

15.1. Пункт 1.1. статті 1

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

15.1.1. Пункт 1.2. статті 1

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

15.2. Пункт 3.1. статті 3

Податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

15.3. Підпункт 14.1.113 пункту 14.1 статті 14

Митні платежі - це податки, що відповідно до цього Кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв`язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи

15.4. Пункт 36.1 статті 36

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

15.5. Пункт 37.2 статті 37

Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

15.6. Стаття 38

15.6.1. Пункт 38.1

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

15.7. Пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України

Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

15.8. Стаття 129

15.8.1. Пункт 129.6

За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

15.8.2. Пункт 129.7

Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

15.9. Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні ( у редакції чинній на час виникнення спірних відносин)

15.9.1. Пункт 8.1 статті 8

Банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

15.9.2. Пункт 22.4 статті 22

Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

15.9.3. Стаття 32

Банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов`язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. Банки, які уклали агентські договори з юридичними особами (комерційними агентами), несуть відповідальність перед платником та отримувачем, пов`язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

16. Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затверджений наказом Міністерств доходів і зборів України від 05 грудня 2013 року № 765.

16.1. пункт 3 Розділу І

Інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи

16.2. Розділ ІІ

16.2.1 Пункт 3

З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

16.2.2. Пункт 8

Залежно від призначення платежів відкриваються такі інтегровані картки платника, як за формою № 7 для здійснення обліку коштів, що обліковуються на відповідних рахунках ГУ Міндоходів як передоплата.

16.2.3. Пункт 9

Для зведеного оперативного обліку надходжень платежів, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих сум територіальними органами Міндоходів в електронному вигляді ведуться реєстри надходжень та повернень платежів за відповідною формою.

16.2.4. Пункт 11

Форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки.

Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов`язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати.

На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

16.2.5. Пункт 13

Занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Наведені законодавчі приписи дозволяють зробити висновок про те, що авансові платежі (передоплата) - це грошові кошти, що мають статус попереднього грошового забезпечення сплати майбутніх митних платежів і вносяться платником податків за власним бажанням на рахунки, відкриті на ім`я органів доходів і зборів в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

18. Внесення авансових платежів (передоплати) на рахунки митного органу здійснюється за власним бажанням платником податків, тобто це є право особи, що здійснює сплату таких платежів.

19. Згідно статті 299 Митного кодексу України та Порядку, затвердженого наказом Міністерств доходів і зборів України від 05 грудня 2013 року № 765, лише за наявності факту внесення та надходження таких грошових коштів на рахунки митного органу вони набувають статусу авансових. При цьому, після набуття статусу авансових платежів такі кошти не вважаються митними платежами, доки особа, яка внесла такі платежі, не зробить розпорядження про це митному органу та не будуть виконані відповідні митні формальності.

20. Кошти, які не набули статусу авансових платежів, внаслідок відсутності фактичного їх надходження на рахунки митного органу, також не вважаються митними платежами в розумінні статті 299 Митного кодексу України, тому на спірні правовідносини не розповсюджуються приписи пунктів 129.6, 129.7 статті 129 Податкового кодексу України, які розповсюджуються виключно на випадки зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, чого у випадку ініціювання грошового переказу як передоплати за ст.299 Митного кодексу України не відбувається.

21. Ініціювання грошового переказу як передоплати за ст.299 Митного кодексу України і подальше розпорядження такою презюмує обов`язок позивача (платника) переконатися, що кошти надійшли на рахунки митного органу.

22. Системний аналіз норм Митного кодексу України, Порядку, затвердженого наказом Міністерств доходів і зборів України від 05 грудня 2013 року № 765 вказує на те, що за відсутності факту надходження (зарахування) коштів на рахунки митного органу, у останнього відсутній обов`язок з контролю за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі щодо сплати авансових платежів.

23. Відповідальність за порушення строку зарахування (не зарахування) коштів на рахунки, відкриті на ім`я митних органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, і які не є податками, що зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, несе або банк, що обслуговує платника, або банк, що обслуговує отримувача, в залежності від вини за неналежне проведення переказу, відповідно до законодавства, в тому числі і до Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні та є предметом судового спору.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

24. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

25. Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині, оскільки відмова Київської міської митниці Державної фіскальної служби в частині визнання ТОВ Спорт Лідер таким, що виконав податкові зобов`язання щодо сплати митних платежів за платіжними дорученнями, що були предметом дослідження в даній справі, є правомірною.

Кошти ТОВ Спорт Лідер були сплачені за власним бажанням і вони не набули статусу авансових платежів, оскільки не надійшли на рахунки митного органу. Такі кошти не вважаються митними платежами за відсутності відповідного розпорядження ТОВ Спорт Лідер та за відсутності факту виконання відповідних митних формальностей, ТОВ Спорт Лідер не переконалося в надходженні сплачених коштів на рахунки митного органу як передоплати відповідно до ст. 299 Митного кодексу України. Таким чином, також є необґрунтованим задоволення позову в частині зобов`язання відповідача внести до лицьової сторони картки особового рахунку позивача запис про сплату грошових коштів за платіжними дорученнями, оскільки залишено поза увагою те, що для виконання митним органом подібних дій, необхідним є встановлення факту надходження (зарахування) авансових платежів на рахунки, відкриті на ім`я митних органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

27. Переглянувши судові рішення першої та апеляційної інстанції в межах касаційних скарг, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затверджений наказом Міністерств доходів і зборів України від 05 грудня 2013 року № 765, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій допустив неправильне застосування норм матеріального права, а тому у задоволенні касаційної скарги ТОВ Спорт Лідер на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 слід відмовити, натомість касаційна скарга Київської міської митниці підлягає задоволенню.

28. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

29. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).

30. Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Спорт Лідер відмовити.

Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 у справі № 826/6024/16 скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Спорт Лідер відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду