Постанова

від 14.11.2019 по справі 813/7008/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2019 року

Київ

справа №813/7008/14

адміністративне провадження №К/9901/41192/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2015 року (суддя Сасевич О.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року (судді: Онишкевич Т.В. (головуючий), Левицька Н.Г., Обрізко І.М.) у справі № 813/7008/14 за позовом Приватного акціонерного товариства Агентство економічної безпеки до Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування акту опису майна,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство Агентство економічної безпеки (далі - позивач, ПАТ Агентство економічної безпеки ) звернулось до суду з позовом до Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Залізнична ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправними дій контролюючого органу по складенню акту опису майна № 7/10/19-0034 від 31.01.2013 та його скасування.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом було порушено вимоги пунктів 89.1, 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, оскільки позивач не був ознайомлений контролюючим органом із рішенням начальника ДПІ у Залізничному районі м. Львова № 9578/10/19-0030 від 25.06.2012 про опис майна в податкову заставу. Крім того, акт опису майна складено у відсутності уповноваженої особи позивача та без підпису його уповноваженої особи і без підпису понятих, про дату проведення опису майна позивача не було повідомлено і він не мав можливості висловити свої заперечення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області по складенню акту опису майна № 7/10/19-0034 від 31.01.2013. Скасовано акт опису майна № 7/10/19-0034 від 31.01.2013, складений податковим керуючим Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган складаючи оскаржуваний акт опису майна № 7/10/19-0034 від 31.01.2013 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки відповідачем не було додержано вимог пунктів 89.1, 89.3 статті 89 Податкового кодексу України та положень пункту 2.1 Порядку застосування податкової застави органами податкової служби (затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1273 від 11.10.2011) при складенні податковим керуючим оскаржуваного акту опису майн, а тому такий акт підлягає скасуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Залізнична ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ Агентство економічної безпеки у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 31.01.2013 податковим керуючим ОСОБА_1 , призначеною наказом контролюючого органу від 07.07.2012 № 411, на підставі рішення начальника Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 25.06.2012 № 9578/10/19-0030 про опис майна платника податків у податкову заставу, було проведено опис майна позивача та складено акт опису майна від 31.01.2013 № 7/10/19-0034, який підписаний податковим керуючим - ОСОБА_1 та платником податків (представником платника податків) - ОСОБА_2 .

Згідно вказаного акту опису майна, податковим керуючим описано наступне майно: 1) автомобіль ВАЗ 21214-130-20, 2009 р.в., червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_6; 2) автомобіль ВАЗ 210934-20, 2009 р.в., сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_5 , номер кузоваНОМЕР_7 . Загальна сума майна визначена у розмірі 26 834,18 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення про опис майна платника податків у податкову заставу від 25.06.2012 № 9578/10/19-0030 було винесено та опис майна позивача у податкову заставу було здійснено у зв`язку із наявністю у позивача податкового боргу. Перед описом майна відповідачем було виставлено позивачу податкову вимогу № 461 від 21.06.2012 у розмірі 23 417,91 грн. Однак, судами встановлено, що податковим керуючим не було визначено балансової вартості описаного майна та не зазначено такої вартості в оскаржуваному акті опису майна, тоді як вартість вказаних автомобілів значно перевищує суму податкового боргу позивача, визначеного відповідачем у податковій вимозі, у зв`язку з чим такі дії податкового керуючого суперечать вимогам пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (станом на 31.01.2013 року, тобто на день проведення опису майна платника податків), що особою, яка обирається (призначається) до органу управління юридичної особи, уповноваженою представляти юридичну особу ПАТ Агентство економічної безпеки у правовідносинах із третіми особами або ж особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори є ОСОБА_3 . Тобто акт опису майна був підписаний неуповноваженою особою, а опис майна було необґрунтовано здійснено у відсутності уповноваженої особи позивача та інших залучених осіб чи понятих.

Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що податковий керуючий не був позбавлений права та не був жодним чином обмежений у реалізації права перевірити та з`ясувати інформацію про платника податків в електронній базі контролюючого органу.

Крім того, відповідачем не було надано до судів попередніх інстанцій жодних належних та достатніх доказів отримання рішення про опис майна у податкову заставу або пред`явлення/надання його позивачу. Також, з матеріалів адміністративної справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач не був повідомлений контролюючим органом про дату опису майна, тоді як відповідачем не було жодним чином доведено протилежного та не спростовано наданням будь-яких доказів.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення позивачем положень чинного податкового законодавства, а також на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України та Порядку застосування податкової застави органами податкової служби щодо порядку опису майна у податкову заставу, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 88.1 статті 88.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

10.2. Пункти 89.1, 89.2, 89.3 статті 89.

Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми

грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

10.3. Пункти 91.3, 91.4 статті 91.

Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

11. Порядок застосування податкової застави органами податкової служби, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 1273 від 11.10.2011:

11.1. Пункти 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.6 Розділу ІІ.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1). Таке рішення приймається керівником органу державної податкової служби і надається платнику податків, що має податковий борг.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за відповідною формою (додаток 2). Акти опису реєструються у відповідному журналі (додаток 3). Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим.

У разі відмови платника податків від підписання акта опису майна такий опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Понятими не можуть бути працівники податкових або правоохоронних органів, а також інші особи, участь яких як понятих обмежується Законом України Про виконавче провадження .

У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу (додаток 4).

У такому випадку орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. У разі прийняття судом рішення щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу його копія направляється органом державної податкової служби банкам та іншим фінансовим установам, а також платнику податків.

У разі якщо балансову вартість такого майна не визначено, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

13. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в запереченні на позовну заяву, в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень) та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу щодо проведення опису майна позивача на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

14. Колегія суддів зазначає, що зміст статті 89 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), свідчить про необхідність вчинення контролюючим органом дій, які передують опису майна у податкову заставу, а тому суди першої та апеляційної інстанції при застосуванні цих правових норм зробили обґрунтований висновок, про те, що при здійсненні опису майна позивача податковий керуючий діяв не у відповідності до вимог статті 89 Податкового Кодексу України та вимог Порядку застосування податкової застави органами податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1273 від 11.10.2011.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про обов`язкове пред`явлення платнику податків копії рішення контролюючого органу про опис майна. Крім того, за твердженнями позивача, опис майна був складений за відсутності уповноважених осіб позивача, рішення про опис майна не пред`являлось. Таке твердження відповідачем не спростовано. Будь-яких доказів того, що уповноважені особи ПАТ Агентство економічної безпеки були присутні під час опису майна, мали можливість ознайомитись із рішенням про опис майна та актом опису всупереч вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час розгляду справи судами) відповідачем судам першої та апеляційної інстанції надано не було.

15. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених відповідачем у запереченні на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені контролюючим органом доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи положення статті 89 Податкового кодексу України та пункти 2.1-2.6 Порядку застосування податкової застави органами податкової служби (затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1273 від 11.10.2011), дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року слід залишити без задоволення.

17. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

18. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року у справі № 813/7008/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду