Рішення

від 14.11.2019 по справі 910/8338/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.11.2019р. Справа №910/8338/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Агроресурс", м.Рівне

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотлер", м.Маріуполь

про стягнення заборгованості в сумі 45745,14 грн.

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Ламановій А.В.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Агроресурс", м.Рівне, позивач, звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотлер", м.Маріуполь, про стягнення попередньої оплати в сумі 45468,60 грн. та трьох процентів річних в сумі 276,54 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині поставки товару, який був попередньо оплачений позивачем на підставі рахунку №69 від 17.09.2018р. згідно платіжного доручення №12104 від 18.09.2018р.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 01.07.2019р. по справі №910/8338/19 вищевказану позовну заяву передано за підсудністю до господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 25.07.2019р. у справі №910/8338/19 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Агроресурс", м.Рівне залишено без руху, надано Приватному акціонерному товариству "Агроресурс", м.Рівне строк для усунення недоліків його позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом надання доказів відправлення копії позовної заяви і доданих до неї на належну адресу відповідача (87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької Дивізії, буд. 4).

06.08.2019р. на адресу господарського суду Донецької області надійшло повідомлення позивача №223 від 30.07.2019р. про усунення недоліків позовної заяви та долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження направлення позовної заяви з додатками на юридичну адресу відповідача, а саме квитанції про відправку кореспонденції ПН 215600426655 від 01.08.2019р. та опису вкладення.

Ухвалою від 07.08.2019р. відкрите провадження у справі №910/8338/19, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 03.09.2019р. о 12.10 год.

В судове засідання 03.09.2019р. представники сторін не з`явились.

Ухвалою суду від 03.09.2019р. відкладено розгляд справи на 24.09.2019 року об 11:30 год.

В судове засідання 24.09.2019р. представники сторін не з`явились.

Згідно з ухвалою від 24.09.2019р. відкладено судове засідання на 07.10.2019р., запропоновано позивачу надати письмові пояснення щодо визначення строку, протягом якого відповідачем мав бути поставлений товар за рахунком №69 від 17.09.2018р.

В судове засідання 07.10.2019р. сторони не з`явилися, позивачем письмових пояснень суду не надано.

Згідно з ухвалою від 07.10.2019р. призначено розгляд справи №910/8338/19 за правилами загального позовного провадження, стадія: відкриття провадження у справі; призначено підготовче засідання на 30.10.2019 року о 12:10 год.

08.10.2019р. до суду від позивача надійшло клопотання від 02.10.2019р. №265 про доручення до матеріалів справи копій вимог.

У підготовче судове засідання 30.10.2019р. сторони не з`явилися, жодних додаткових пояснень не надали, внаслідок чого ухвалою від 30.10.2019р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 14.11.2019р. о 15.50 год.

В судове засідання 14.11.2019р. сторони не з`явилися.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Фотлер" зареєстроване за адресою: 87526, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.130-ї Таганрозької дивізії, буд.4, за якою і здійснювалось направлення поштової кореспонденції судом.

Відповідно до ст.120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно ст.165 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно із ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Погоджена дія двох або більше сторін є дво- чи багатостороннім правочином.

Платіжним дорученням №12104 від 18.09.2018р. позивачем на користь відповідача було перераховано грошові кошти в сумі 113718,82 грн. в якості попередньої оплати за гранули згідно рах.№69 від 17.09.2018р.

Отримання вказаних грошових коштів з боку відповідача не заперечується.

Таким чином, внаслідок перерахування позивачем коштів та отримання їх відповідачем, у останнього виникло зобов`язання поставити товар позивачу на суму 113718,82 грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 662 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

При цьому, згідно із ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

05.02.2019р. позивачем на адресу відповідача надано вимогу №39 від 05.02.2019р., згідно якої повідомлено відповідача про часткове постачання товару на суму 113718,82 грн.

Зокрема, згідно видаткових накладних №69 від 03.10.2018р., №74 від 02.11.2018р., №85 від 26.12.2018р., №8 від 22.02.2019р. відповідачем було поставлено позивачу товар на суму 68250,21 грн.

Таким чином, за висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної поставки позивачу товару всупереч ст.ст.526, 662, 663 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач належним чином не виконав.

За змістом ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи з того, що відповідач свої зобов`язання з поставки товару позивачу на суму 45468,60 грн. не виконав, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати у розмірі 45468,60 грн.

07.05.2019р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу №161 від 07.05.2019р. про повернення коштів в сумі 45468,60 грн. (повідомлення про вручення поштового відправлення 10.05.2019р.)

Станом на дату подачі позову та розгляду справи відповідачем не надано відповіді на вимогу позивача про повернення грошових коштів у сумі 45468,60 грн., кошти не повернуто, внаслідок чого позов в частині вимог про стягнення попередньої оплати в сумі 45468,60 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред`явлено до стягнення три проценти річних в сумі 276,54 грн. за 74 дні.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, саме позивач, заявляючи позовні вимоги, зокрема, про стягнення трьох процентів річних, має надати суду обґрунтований розрахунок позовних вимог з визначенням періоду нарахування трьох процентів.

Як встановлено, викладений позивачем у позові розрахунок не містить у собі визначення періоду нарахування трьох процентів річних, а лише містить посилання на проведення нарахування за 74 дні.

При цьому, за висновками суду, відповідне прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з повернення попередньої оплати розпочалося через сім днів після отримання відповідачем вимоги №161 від 07.05.2019р., а саме, з 15.05.2019р.

Таким чином, враховуючи, що позов було складено позивачем станом на 10.06.2019р., стягненню з відповідача на користь позивача підлягають три проценти річних в сумі 97,17 грн. за період з 15.05.2019р. по 10.06.2019р., а решта вимог в цій частині підлягає залишенню без задоволення.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 46, 74, 76, 120, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Агроресурс", м.Рівне до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотлер", м.Маріуполь про стягнення попередньої оплати в сумі 45468,60 грн. та трьох процентів річних в сумі 276,54 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотлер" (87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул.130-ї Таганрозької дивізії, буд.4, ЄДРПОУ 41975833) на користь Приватного акціонерного товариства "Агроресурс" (33001, м.Рівне, вул.Нижньодворецька, 35, рах.№ НОМЕР_1 в Рівненській філії КБ Приватбанку , МФО 333391, ЄДРПОУ 24175498) попередню оплату в сумі 45468,60 грн., три проценти річних в сумі 97,17 грн., судовий збір в сумі 1913,32 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 14.11.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 15.11.2019р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина