Рішення

від 05.11.2019 по справі 910/4705/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2019Справа № 910/4705/19

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко Г. П.,

за участю секретаря - Лебович А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи

За позовом Фізичної особи-підприємця Сіренко Андрія Григоровича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код - НОМЕР_1 )

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобилянський" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, г.н.п. 25 (7 поверх); індентифікаційний код - 37567541)

Про стягнення 642 382,19 грн

За участю представників сторін: не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Сіренко Андрій Григорович (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Кобилянський про стягнення 500 000,00 грн основної заборгованості за Договором про інформаційне забезпечення від 01.08.2015, 97 300,00 грн інфляційних нарахувань та 45 082,19 грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов Договору про інформаційне забезпечення від 01.08.2015 надав відповідачу послуги з інформаційного забезпечення загалом на суму 500 000,00 грн, що підтверджується Актом наданих послуг № 035 від 05.10.2015, однак відповідач не оплатив надані позивачем послуги, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у наведеній сумі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.19 залишено позовну заяву Фізичної особи-підприємця Сіренко Андрій Григорович без руху, встановлено позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали шляхом: - подання заяви з поясненнями щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

20.05.2019 від позивача надійшла заява, якою він усунув недоліки позовної заяви, а саме надав Суду інформацію щодо наявності оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви. Крім того, позивач зазначив, що про ухвалу Господарського суду міста Києва про залишення позовної заяви без руху від 19.04.19, йому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 20.05.2019. Так, в матеріалах справи відсутнє рекомендоване повідомлення про вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до інформації з сайту ПАТ "Укрпошта", дане відправлення не вручене під час доставки: інші причини. Враховуючи дані обставини, Суд прийняв дану заяву до розгляду та встановив, що позивачем усунено недоліки позовної заяви, викладені в ухвалі суду від 19.04.2019.

Провадження у справі відкрито судом 24.05.2019, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 25.06.2019, про що постановлено відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 25.06.2019 відповідач подав суду письмовий відзив на позовну заяву. У відзиві на позов відповідач не заперечував наявності непогашеної суми боргу в розмірі 500 000,00 грн за надані послуги по Договору про інформаційне забезпечення від 01.08.2015, та зазначав про відсутність коштів у підприємства для оплати заборгованості.

Позивач в судовому засіданні 25.06.2019 надав в матеріали справи копію звіту за результатами проведення маркетингових досліджень проектів з підвищення енергоефективності об`єктів у нежитловому секторі, що підтверджує фактичне надання послуг позивачем відповідачеві.

В судовому засіданні суд оголосив перерву до 16.07.2019 та витребував у позивача додаткові матеріали по справі.

В судовому засіданні 16.07.2019 суд на місці ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 13.08.2019, крім того суд вдруге витребував від позивача додаткові матеріали по справі.

13.08.2019 через відділ канцелярії суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких відповідач підтвердив отримання ним послуг по договору.

В судовому засіданні 13.08.2019 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 10.09.2019.

10.09.2019 від відповідача надійшла через відділ канцелярії суду заява, в якій відповідач просив розгляд справи здійснити без його участі.

10.09.2019 через відділ канцелярії суду від позивача надійшло звернення по справі, в якому позивач просив здійснити розгляд справи без його участі.

Судове засідання, призначене на 10.09.2019, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. на лікарняному.

Ухвалою від 20.09.2019 суд повідомив учасників справи про перенесення розгляду справи на 05.11.2019.

В судове засідання 05.11.2019 учасники справи не прибули, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст. 236 ГПК України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог та дослідивши наявні матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2015 між Фізичною особою-підприємцем Сіренко Андрієм Григоровичем (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кобилянський (відповідач, замовник) було укладено Договір про надання маркетингових послуг (далі - Договір), відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов`язується надати останньому послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Умовами Договору сторони визначили, що предметом маркетингових досліджень є можливість запровадження електронних видань та перспективи розвитку даної продукції в умовах існуючого ринку (п. 3.1), виконавець зобов`язався надати результати досліджень через 45 календарних днів з моменту підписання даного договору (п. 5.1).

Пунктом 8.1 Договору визначено, що вартість виконаної роботи складає 500 000,00 грн.

Згідно пункту 8.2 Договору, оплата здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання даного Договору у національній валюті шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

Пунктом 8.3 Договору визначено, що підставою для оплати є акт здачі - приймання результатів досліджень, а у випадку їх доопрацювання - відповідний акт здачі - приймання.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним на виконання умов Договору від 01.08.2015 було надано відповідачу послуги на загальну суму 500 000,00 грн. Вказані послуги були прийняті відповідачем без претензій по якості та строкам виконання робіт, що підтверджується позивачем доданою до матеріалів справи копією Акту наданих маркетингових послуг від 05.10.2015.

Крім того, згідно Додатку № 1 до Акту наданих маркетингових послуг від 05.10.2015, виконавцем складено Звіт про результати проведення маркетингових досліджень стану і перспектив розвитку ринку будівельних матеріалів України, в якому наведено аналіз стану певної галузі ринку.

Згідно Додатку №2 до Акту наданих маркетингових послуг від 05.10.2015, виконавцем складено Звіт за результатами проведення маркетингових досліджень проектів з підвищення енергоефективності об`єктів у нежитловому секторі в якому викладено дослідження, виконане позивачем на замовлення відповідача.

17.09.2018 позивач звернувся до відповідача із Претензією, відповідно до якої, зокрема, просив останнього сплатити наявну заборгованість в розмірі 500 000,00 грн, що виникла на підставі Договору.

Відповідач, Листом від 26.09.2018 в повному обсязі визнав факт наявності заборгованості за Договором від 01.08.2015, однак, пославшись на складне фінансове становище товариства та відсутність коштів на рахунках, вказав на неможливість задоволення претензії позивача. Разом з тим, запевнив, що зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг будуть виконані одразу після покращення фінансового становища товариства.

Однак, станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань з оплати наданих позивачем послуг.

З огляду на зазначене, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 500 000,00 грн на підставі Договору про надання маркетингових послуг від 01.08.2015, 97 300,00 грн інфляційних нарахувань за жовтень 2015 року - квітень 2017 року, 45 082,19 грн 3% річних за період з 16.10.2015 по 16.10.2018.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст.76-79 ГПК України).

Згідно із ст.86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір від 01.08.2015 за своєю юридичною природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з частиною 1 статті 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку первинним документом, що підтверджує надання послуг за Договором, є саме акт наданих послуг від 05.10.2015 підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками без будь-яких зауважень та заперечень щодо якості, обсягу та вартості наданих послуг загалом на суму 500 000,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов Договору надав, а відповідач прийняв надані позивачем послуги на загальну суму 500 000,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом виконаних робіт, наданих послуг від 05.10.2015, який підписаний повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень, а також складеними Звітами про результати проведення маркетингових досліджень, які в сукупності підтверджують обставину виконання позивачем своїх зобов`язань перед відповідачем в розумінні ст. ст. 526, 901 ЦК України.

З урахуванням наведеного, судом встановлено, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором від 01.08.2015 надані йому позивачем послуги не оплатив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 500 000,00 грн, яку просить стягнути позивач.

Відповідачем не було здійснено оплату вартості наданих послуг, належних, допустимих, достатніх доказів протилежного в розумінні ст. ст. 76, 77, 79 ГПК України матеріали справи не містять.

З огляду на наведене, у відповідача виникла заборгованість з оплати вартості наданих позивачем послуг в сумі 500 000,00 грн, строк оплати якої настав в розумінні п. 8.1., 8.2., 8.3 Договору та ст. ст. 526, 530, 901 Цивільного кодексу України.

При цьому, суд враховує, що відповідачем не заперечувалась наявність суми заборгованості в заявленому до стягнення розмірі - 500 000,00 грн по Договору та не заперечувався факт її несплати позивачу.

Як встановлено судом, станом на час розгляду спору по суті матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем позивачу спірної заборгованості в сумі 500 000,00 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч ст. 526, 901 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України допущено порушення своїх договірних грошових зобов`язань в сумі 500 000,00 грн, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати вартості наданих послуг в сумі 500 000,00 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в повністю.

Разом з тим, з огляду на порушення відповідачем грошового зобов`язання за Договором, позивач також заявив до стягнення з відповідача 97 300,00 грн інфляційних нарахувань, 45 082,19 грн 3% річних.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням умов Договору та вимог чинного законодавства, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України шляхом застосування відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Дослідивши матеріали справи, а саме наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат відповідно до якого сума інфляційних втрат становить 97 300,00 грн інфляційних нарахувань та 45 082,19 грн 3% річних, та здійснивши його перевірку щодо сум, строків та ставок нарахувань, суд дійшов висновку, що нарахування вказаних показників проведено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивач разом із позовною заявою подав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача, який складається тільки з суми судового збору. Інші судові витрати у наведеному попередньому розрахунку позивачем не вказані.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позовних вимог, з урахуванням вимог п.п 1 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір в розмірі 9 635,73 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Сіренка Андрія Григоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю Кобилянський про стягнення 642 382, 19 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кобилянський (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 120, г.н.п.№25, 7 пов.; ідентифікаційний код 37567541) на користь Фізичної особи-підприємця Сіренка Андрія Григоровича (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) 500 000 (п`ятсот тисяч) грн 00 коп. заборгованості за надані послуги, 97 300 (дев`яносто сім тисяч триста) грн 00 коп. інфляційних втрат, 45 082 (сорок п`ять тисяч вісімдесят дві) грн 19 коп. трьох відсотків річних та 9 635 (дев`ять тисяч шістсот тридцять п`ять) грн 73 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення: 15.11.2019.

Суддя Г. П. Бондаренко