Рішення

від 11.11.2019 по справі 911/2225/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/2225/19

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянув у судовому засіданні

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Обфито , м.Київ

до Фізичної особи-підприємця Биби Олександра Олександровича, АДРЕСА_1

про стягнення грошових коштів

За участю представників від:

позивача : Венгель М.Г. (керівник, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб,фізичних осіб-підприємців та громадських формувань);

вiдповiдача : не з`явився

1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)

1.1. 06.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю ОБФИТО (далі - позивач, ТОВ Обфито ) звернулось до Господарського суду Київської області (далі - суд) із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Биби Олександра Олександровича (далі - відповідач, ФОП Биба О.О.) про стягнення боргу у розмірі 29 434,14грн, пені у розмірі 13 907,76грн та штрафу у розмірі 6 953,88грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1 921,00грн та можливі судові витрати у орієнтованому розмірі 6 000,00грн.

Позовну заяву обґрунтовує ст.ст. 230-232 Господарського кодексу України (далі - ГК України , Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №410/1ВМ від 10.04.2018 в частині не здійснення оплати за поставлений товар, у зв`язку із чим нараховує останньому пеню та штраф.

Під час судового засідання 11.11.2019 позивач підтримав позовні вимоги та надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

1.2. У свою чергу, відповідач правом передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не скористався та відзиву на позов не надав.

У судове засідання 11.11.2018 відповідач не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно (т. 1 а.с. 42-45), явка судом обов`язковою не визнавалась, відомостей у порядку ч. 7 ст.120 ГПК України щодо зміни своєї адреси суду не подавав, а тому, ураховуючи положення ст. 42, 242 ГПК України суд визнав за можливе провести судове засідання без його участі.

2. Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення

У прохальній частині позовної заяви позивачем було заявлено клопотання про забезпечення позову, яке залишено судом без розгляду, про що постановлено відповідну ухвалу від 09.09.2019.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 10.09.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 21.10.2019 та запропоновано учасникам справи подати до суду у встановлений строк заяви по суті справи, передбачені ст. 161 ГПК України.

Відповідно до пп. 17.1 п. 17 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема, надсилання процесуальних документів здійснюються в паперовій формі.

На виконання зазначеної вимоги Закону, 10.09.2019 судом було направлено ухвалу від 10.09.2019 на адресу відповідача, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Державний реєстр), станом на 09.09.2019, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується вихідним штампом суду №544, який міститься на зворотному аркуші відповідної ухвали.

16.09.2019 вказана ухвала повернулась до суду разом із довідкою засобів поштового зв`язку, у якій зазначена причина повернення за письмовою відмовою одержувача (т. 1 а.с. 5-8). Ураховуючи зазначені обставини та положення п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, суд вважає ФОП Бибу О.О. належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі у порядку спрощеного провадження та призначення судового засідання на 21.10.2019.

На підставі ст. 216 ГПК України у судовому засіданні 21.10.2019 було оголошено перерву до 11.11.2019, про що постановлено відповідну ухвалу від 21.10.2019.

У свою чергу, 23.10.2019 судом, на виконання вимог пп. 17.1 п. 17 Перехідних положень ГПК України, було направлено ухвалу суду від 21.10.2019 на адресу відповідача, яка зазначена у Державному реєстрі.

30.10.2019 вказана ухвала повернулась до суду разом із довідкою засобів поштового зв`язку, у якій зазначена причина повернення за письмовою відмовою одержувача (т. 1 а.с. 42-45). Таким чином, зважаючи на положення п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, суд вважає ФОП Бибу О.О. належним чином повідомленим час та дату судового засідання.

Заяв із запереченням проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження відповідачем суду подано не було.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

10.04.2018 між ТОВ Обфито (постачальник) та ФОП Бибою О.О. укладено договір поставки №410/1ВМ (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця паливно-мастильні матеріали, авто компоненти або витратні матеріали до транспортних засобів, які вказані у заявці покупця, згідно з видатковими накладними на кожну партію товару, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар (т. 1 а.с. 12-13).

Партією товару вважається кожна окрема видаткова накладна (п. 1.1.2 Договору).

Постачальник поставляє товар покупцю за цінами, що узгоджуються сторонами та визначені у видаткових накладних на кожну партію товару (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.4 Договору, оплата вартості товару, зазначеної відповідно до п. 1.1 даного договору, здійснюється у гривнях прямим грошовим переказом на поточний банківський рахунок постачальником протягом дії рахунку-фактури, однак, не пізніше ніж 14 календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару покупцю.

Договір набуває чинності з моменту підписання й діє до 31.12.2019, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами прийнятих раніше зобов`язань за цим договором (п. 6.6 Договору).

На виконання умов Договору, постачальником було поставлено товар на загальну суму 29 434,14грн, що підтверджується видатковими накладними №114 від 12.04.2018 на суму 17 271,48грн та №123 від 18.04.2018 на суму 12 162,66грн, які підписані обома сторонами без зауважень (т. 1 а.с. 14-15).

03.09.2019 ТОВ Обфито отримано довідку із АТ Правекс банк про те, що за період з 01.01.2018 по 02.009.2019 грошові кошти від ФОП Биби О.О. на поточний рахунок ТОВ Обфито не надходили (т. 1 а.с. 26).

Інших доказів, які б вказували на протилежне сторонами суду надано не було.

5. Щодо порушеного права

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору в частині оплати за поставлений товар, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

6. Висновки суду із посиланням на норми права, які застосовано

6.1. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору, який за своєю правовою природою є договором поставки, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов`язковими для виконання сторонами. Доказів протилежного сторонами суду надано не було.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, ст. 691 ЦК України передбачено, зокрема, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов`язань міститься у ст. 193 ГК України.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої договірні зобов`язання в частині поставки товару відповідачу, що підтверджується відповідними видатковими накладними, підписаними сторонами без зауважень, на загальну суму 29 434,14грн.

У той час, відповідач взяті на себе зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару не виконав, доказів протилежного, до прийняття рішення у справі, суду не надав. З огляду на те, що своєчасна оплата поставного ТОВ Обфито товару є одним з основних обов`язків ФОП Биби О.О., належне виконання якого вимагається Договором та законом, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 29 434,14грн.

6.2. У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 13 907,76грн, за період прострочення з 27.04.2018 по 05.09.2019 (за видатковою накладною №114 від 12.04.2018) та за період з 03.05.2018 по 05.09.2019 (за видатковою накладною №123 від 18.04.2018). З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, у п. 4.9 Договору сторони, зокрема, погодили, що у випадку порушення покупцем строку оплати, передбаченого п. 2.4 даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, що підлягає сплаті за кожний день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає його арифметично неправильним, оскільки позивачем обраховано пеню поза межами шестимісячного строку встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України. Ураховуючи зазначене, остаточним днем нарахування пені за прострочення оплати за видатковою накладною №114 від 12.04.2018 є 27.10.2018, та за прострочення оплати за видатковою накладною №123 від 18.04.2018 - 03.11.2018.

Розрахунок пені здійснюється за формулою: Сума пені = С х 2 х ОС НБУ : 100 х Д : 365/366, де С - сума заборгованості, ОС НБУ - облікова ставка НБУ за період прострочення, Д - кількість днів прострочення.

Отже, правильним розрахунком пені є:

1) за видатковою накладною №114 від 12.04.2018 на суму 17 271,48грн:

з 27.04.2018 по 12.07.2018: 17 271,48 х 2 х 17,0% : 100 х 77 : 365 = 1 238,80;

з 13.07.2018 по 06.09.2018: 17 271,48 х 2 х 17,5% : 100 х 56 : 365 = 927,45;

з 07.09.2018 по 27.10.2018: 17 271,48 х 2 х 18,0% : 100 х 51 : 365 = 868,78.

Усього: 3 035,05грн.

2) за видатковою накладною №123 від 18.04.2018 на суму 12 162,66грн:

з 03.05.2018 по 12.07.2018: 12 162,66 х 2 х 17,0% : 100 х 71 : 365 = 840,40;

з 13.07.2018 по 06.09.2018: 12 162,66 х 2 х 17,0% : 100 х 56 : 365 = 653,12;

з 07.09.2018 по 03.11.2018: 12 162,66 х 2 х 17,0% : 100 х 58 : 365 = 695,77;

Усього: 2 153,29грн.

Підсумовуючи зазначене, загальна сума пені, яка є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача складає 5 188,34грн . Заяв або клопотань про застосування строків позовної давності від ФОП Биби О.О. не надходило.

6.3. Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, щодо сплати заборгованості за поставлений ТОВ Обфито товар, позивач просить стягнути з відповідача суму штрафу за користування грошовими коштами, обчислену за обліковою ставкою Національного банку України у відсотках від суми невиконаного зобов`язання, у відповідності до ст.ст. 230, 231, п. 4 ст. 232 ГК України та ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та до п. 4.9 Договору у розмірі 6 953,88грн за період прострочення з 27.04.2018 по 05.09.2019 (за видатковою накладною №114 від 12.04.2018) та за період з 03.05.2018 по 05.09.2019 (за видатковою накладною №123 від 18.04.2018). З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 4.9 Договору сторони домовились, що у випадку порушення покупцем строку оплати, передбаченого п. 2.4 даного договору, покупець сплачує постачальнику, крім пені, річні відсотки за використання чужими грошовими коштами у розмірі однієї облікової ставки, встановленої Національним банком України від несвоєчасно сплаченої (не сплачено) суми.

Проаналізувавши зазначене, суд дійшов висновку, що правова природа заявлених до стягнення грошових коштів у розмірі 6 953,88грн є проценти річні, розмір яких встановлено сторонами у Договорі, та які нараховані за прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, а не штраф, як про це зазначає позивач. За таких обставин, посилання ТОВ Обфито на норми, які регулюють стягнення штрафу та пені у цій частині судом до уваги не приймаються.

Так, перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів у розмірі 6 953,88грн (а.с.48-49) за вищевказані періоди, суд вважає його правильним та таким, що підлягає стягненню з відповідача.

7. Докази, відхилені судом та мотиви їх відхилення.

У матеріалах справи наявні претензії позивача щодо оплати отриманого відповідачем товару (т. 1 а.с. 16-18), які не приймаються судом до уваги, оскільки ТОВ Обфито не було надано суду докази направлення на адресу відповідача вказаних претензій.

8. Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як зазначив позивач у позовній заяві та відповідному розрахунку, останній очікує понести судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 1 921,00грн та можливих судових витрат у орієнтовному розмірі 6 000,00грн (на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів і проведенням експертизи; пов`язані із витребуванням доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Проте, будь-яких доказів на підтвердження понесених судових витрат (окрім судового збору) позивачем суду надано не було, а відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 6 000,00грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то судовий збір у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 20, 42, 73-74, 77-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Биби Олександра Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю Обфито (02166, м.Київ, Деснянський р-н, вул. Кубанської України, буд. 47-А, кВ. 38, ідентифікаційний код 38448769) 29 434,14грн (двадцять девять тисяч чотириста тридцять чотири грн 14 коп) основного боргу, 5 188,34грн (п`ять тисяч что вісімдесят вісім грн 34 коп) пені, 6 953,88грн (шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят три грн 88 коп) процентів річних за користування грошовими коштами, 1 587,97грн (одна тисяча п`ятсот вісімдесят сім грн 97 коп) судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення буде складено протягом 5 днів з дня оголошення даної вступної та резолютивної частин рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Обфито (02166, м.Київ, Деснянський р-н, вул. Кубанської України, буд. 47-А, кВ. 38, ідентифікаційний код 38448769)

Відповідач: Фізична особа-підприємець Биба Олександр Олександрович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14.11.2019