Рішення

від 12.11.2019 по справі 921/589/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 листопада 2019 року м. ТернопільСправа № 921/589/19

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

при секретарі судового засідання: Шмир А.І.

розглянув матеріали справи

за позовом: Фізичної особи - підприємця Варги Ірини Ярославівни, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1

до відповідача: Спільного українсько - іспанського підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Санза ТОП", м.Бережани Тернопільської області, вул.С.Стрільців, 69, 47501, ідентифікаційний номер 31274081

про стягнення 98 857, 21 грн.

За участі представників:

Позивача: Варга І.Я.; Гоцур О.А. - адвокат;

Відповідача: не з`явився.

Суть справи: Фізична особа-підприємець Варга Ірина Ярославівна, АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Спільного українсько-іспанського підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Санза ТОП", м.Бережани Тернопільської області, вул. С.Стрільців, 69, 47501, ідентифікаційний номер 31274081 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 98 857,21грн.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18 вересня 2019 року позовну заяву /вх.№ 726 від 13.09.2019/ Фізичної особи-підприємця Варги Ірини Ярославівни, АДРЕСА_3 до СП ТОВ "Санза ТОП", м.Бережани Тернопільської області, вул.С.Стрільців, 69, 47501 про стягнення 98 857,21 грн. - залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 07 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29 жовтня 2019 року. У задоволенні заяви ФОП Варги Ірини Ярославівни, м.Бережани Тернопільської області про забезпечення позову - відмовлено.

Представник відповідача у підготовче засідання 29 жовтня 2019 року не з`явився, причин не явки суду не повідомив, витребувані судом документи на адресу суду від останнього не надходили.

Представник позивача у підготовчому засіданні 29 жовтня 2019 року надав суду супровідний лист /вх.№ 19645 від 29.10.2019 із долученням ряду документів витребуваних ухвалою суду, разом з тим надав суду розрахунок суми гонорару на надання правничої допомоги.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29 жовтня 2019 року підготовче засідання відкладено на 12 листопада 2019 року.

30.10.2019 року на адресу Господарського суду Тернопільської області від спільного українсько-іспанського підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "САНЗА ТОП" надійшла заява про визнання позову, в якій відповідач зазначив, що позов ФОП Варги Ірини Ярославівни про стягнення 98 857,21 грн. визнає в повному об`ємі та не заперечує щодо його задоволення.

В судовому засіданні 12.11.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, від заявлення клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовився.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно з приписами частини 1 та пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.ч.1,3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд", відповідно до вимог статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив:

03.01.2019 року між фізичною особою - підприємцем Варгою Іриною Ярославівною (Продавць) та спільним українсько-іспанським підприємством - товариством з обмеженою відповідальністю "САНЗА ТОП" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 3 .

Відповідно до п.1.1. договору Продавець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених Договором, передати у власність Покупця лісоматеріали, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити його.

Продавець відвантажує товар, що є предметом купівлі-продажу за Договором, на адресу Покупця за цінами, що визначені в Прейскуранті Покупця і які погоджені з Продацем.(п.2.1. Договору).

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що одиницею виміру товару є метр кубічний . загальний об`єм закупки товару складає 100 метрів кубічних.

Товар, що є предметом купівлі-продажу за Договором, відвантажується на адресу Покупця щомісяця після узгодження з Покупцем факту готовності його прийняти. (п.4.1. Договору).

У відповідності з п.7. Договору, оплата товарів Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Продавця в такому порядку: а) не пізніше 14-ти календарних днів з моменту отримання товару Покупцем і переходу до нього права власності на товар; б) за письмовим погодженням з Покупцем можлива попередня оплата товару; у такому випадку продавець зобов`язаний поставити товар Покупцю не пізніше 14-ти календарних днів з моменту отримання коштів.

Договір набирає чинності в день підписання його обома Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по ньому (п. 11.1 Договору).

Позивач, на виконання умов Договору, поставив СП ТОВ "Санза ТОП" товар на загальну суму 174535,00,00 грн., що підтверджується накладними та товарно-транспортними накладними: №06 від 06.02.2019р. на суму 144 452,00 грн., №02 від 07.03.2019р. на суму 30 083 ,00 грн., які підписані представниками сторін без заперечень.

СП ТОВ "Санза ТОП" вартість отриманого Товару оплатив частково на суму 118 245,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, а тому сума боргу становить 82 451,00 грн., що підтверджується атом звірки розрахунків від 17.07.2019р., який підписаний сторонами та скріплений печатками.

Невиконання СП ТОВ "Санза ТОП" зобов`язань за Договором купівлі-продажу №3 від 03.01.2019 року щодо оплати отриманого товару у повному обсязі стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Суд, на підставі ст.ст. 86, 237 ГПК України, давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам в обґрунтування заявлених вимог, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, при цьому, суд виходив із наступного:

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі - продажу, порядок укладення, виконання якого регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК), Господарського кодексу України (далі - ГК) та інших нормативних актів законодавства.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язання передбачені ст. ст. 202 - 205 ГК України, ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема, за ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачені ст. 625 ЦК України втрати пов`язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, тому дані платежі не є відповідальністю за порушення грошового зобов`язання і не відносяться до санкцій.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки товару на суму 174 535,00 грн., факт часткової оплати на суму 118 245,00 грн., та факт наявності заборгованості на суму 82 451,00 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків.

На підставі наведених норм законодавства та умов договору, враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати поставленого Товару, позивачем заявлено до стягнення за період з 07.03.2019р. по 09.09.2019р. - 354,54 грн. інфляційних нарахувань, за період з 07.03.2019р. по 09.09.2019р. - 1236,77 грн. 3% річних та за період з 07.03.2019р. по 09.09.2019р. - 14 814,90 грн. пені.

Наведені вище обставини відповідачем визнано, наслідком чого є його заява про визнання позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання позову відповідачем - це одностороннє вільне волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення спору з позивачем. Право відповідача на визнання позову є виявом принципів диспозитивності і змагальності.

У разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Таким чином, зважаючи на наведене та керуючись правилами правила п.4 ст.191 та п.3 ст.185 ГПК України у сукупності, суд доходить висновку про задоволення позову за результатами підготовчого провадження.

Згідно з ч.1 ст.130 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір", у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки заява про відмову від позову подана суду до початку розгляду справи по суті, а при зверненні із даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн згідно квитанції про сплату №20 від 13.09.2019, який зараховано в дохід державного бюджету, відтак позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору, а саме 960,50 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123,126,129, 130,185,238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2 . Стягнути з Спільного українсько-іспанського підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Санза ТОП", м.Бережани Тернопільської області, вул.С.Стрільців, 69, 47501, ідентифікаційний номер 31274081 на користь Фізичної особи-підприємця Варги Ірини Ярославівни, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , р/р НОМЕР_2 , к/р НОМЕР_3 в АТ "Ощадбанк, МФО 338545 - 82 451,00 грн. основного боргу; 1236,77 грн. що становить 3% річних; 354,54 грн. інфляційних втрат; 14 814,90 грн. пені та 960 грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути з Державного бюджету України Фізичній особі-підприємцю Варга Ірині Ярославівні, АДРЕСА_1 ; 47501, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , р/р НОМЕР_2 , к/р НОМЕР_3 в АТ "Ощадбанк, МФО 338545 - 960 грн. 50 коп., що становить 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 15.11.2019.

Суддя А.М. Сидорук