Рішення

від 12.11.2019 по справі 916/2760/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2760/19 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Гулай В.М.,

від відповідача: не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства ,,Микитівський гранітний кар`єр» до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Одесабізнес» про стягнення 207690,90 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2760/19, задоволено письмове клопотання позивача про розгляд справи № 916/2760/19 в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 15.10.2019 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.10.2019 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 12.11.2019 р.

Ухвали суду з повідомленням про час і місце проведення судових засідань, надіслані на адресу відповідача, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись з відмітками поштової установи про те, що відсутня адреса одержувача. З урахуванням змісту п.5 ч.6 ст.242 ГПК України та відсутності повідомлення про іншу адресу, Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Одесабізнес» вважається належним чином повідомленим про час і місце засідань суду, в т.ч. того, в якому ухвалено рішення, тому неявка представника не перешкоджає їх проведенню.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 12.11.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватне акціонерне товариство ,,Микитівський гранітний кар`єр» (далі - ПрАТ ,,Микитівський гранітний кар`єр» ) звернулось в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Одесабізнес» (далі - ТОВ ,,Одесабізнес» ) про стягнення заборгованості у розмірі 207690,90 грн, вказуючи невиконання відповідачем умов договору поставки від 15.03.2019 р. № 15-03/2019 в частині оплати вартості поставленого позивачем товару.

Обґрунтовуючи позов, ПрАТ ,,Микитівський гранітний кар`єр» посилається на приписи ст.ст.173,174,193,222 ГК України, ст.ст.509,525,526,530 ЦК України, умови названого вище договору, видаткові накладні від 17.03.2019 р. №№ 1703002, 1703003, рахунок на оплату від 19.03.2019 р. № 234, акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2014 р. по 30.03.2019 р., претензію від 22.08.2019 р. № 864/2 з вимогою погасити заборгованість, гарантійний лист від 17.03.2019 р. № 01/03-19 тощо.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав та жодного разу не скористався наданим ст.42 ГПК України правом на участь у засіданнях суду, з огляду на що розгляд справи здійснено за відсутності його представника та за наявними у ній доказами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги, виходячи з наступного.

15.03.2019 р. між ПрАТ ,,Микитівський гранітний кар`єр» (Постачальник) та ТОВ ,,Одесабізнес» (Покупець) укладено договір поставки № 15-03/2019 (Договір), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і сплатити на умовах, обумовлених в Договорі, пісок митий.

Ціна визначається даним Договором... Розрахунки за продукцію здійснюються згідно видаткових накладних за кожну партію окремо (п.3.1 Договору).

Постачальник зобов`язується поставити продукцію у кількості, вказаній в заявці Покупця, а Покупець прийняти і сплатити за поставлену продукцію на умовах, обумовлених в Договорі (п.3.2 Договору).

Покупець здійснює передплату у розмірі 100% від вартості замовленої партії Продукції згідно виставленого рахунку (п.5.1 Договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2020 р., а в частині розрахунків до повного їх здійснення (п.10.1 Договору).

На виконання Договору Постачальником поставлено, а Покупцем прийнято товар (пісок митий) на загальну суму 207690,90 грн з ПДВ, що підтверджується: видатковими накладними від 17.03.2019 р. № 1703002 на суму 52489,20 грн, від 17.03.2019 р. № 1703003 на суму 155201,70 грн; актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2014 р. по 30.03.2019 р.; гарантійним листом від 17.03.2019 р. № 01/03-19, в якому ТОВ ,,Одесабізнес» гарантує оплату поставки дванадцяти вагонів піску протягом восьми банківських днів згідно виставленого рахунку, та рахунком на оплату від 19.03.2019 р. № 234.

Договір, видаткові накладні, акт звірки взаємних розрахунків підписано представниками та скріплено печатками контрагентів.

Неоплата ТОВ ,,Одесабізнес» вартості прийнятого товару спричинила звернення ПрАТ ,,Микитівський гранітний кар`єр» з претензією, а пізніше - до господарського суду з позовом у рамках провадження у даній справі.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ч.ч.1 та 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ч.1 ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких письмовий Договір поставки.

При цьому ПрАТ ,,Микитівський гранітний кар`єр» як Постачальником виконано належним чином взяті на себе обов`язки та поставлено пісок митий на загальну суму 207690,90 грн, що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення документами.

В свою чергу ТОВ ,,Одесабізнес» як Покупцем в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, ст.193 ГК України та умов Договору вартість отриманого товару не оплачено, не дивлячись на те, що з урахуванням ч.1 ст.530 ЦК України, ч.1 ст.692 ЦК України та п.5.1 Договору строк виконання зобов`язання на суму 207690,90 грн настав.

Враховуючи викладене, позов про стягнення заборгованості у розмірі 207690,90 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Одесабізнес» (65062, м. Одеса, Аркадіївський провулок, буд. 9/1, код 42590174) на користь Приватного акціонерного товариства ,,Микитівський гранітний кар`єр» (56530, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, смт Олександрівка, вул. Микитівська, буд. 1, код 01033255) 207690/двісті сім тисяч шістсот дев`яносто/грн 90 коп. заборгованості та 3115/три тисячі сто п`ятнадцять/грн 36 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15 листопада 2019 р.

Суддя Л.В. Лічман