Рішення

від 11.11.2019 по справі 922/2197/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2197/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5) в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" (36000, м. Полтава, вул. Монастирська, 12) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілана Вест" (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 239, офіс 23) про стягнення 7524458,19 грн. за участю представників:

від позивача - Севастьянова І.А., довіреність №01/01/07-268/д від 02.04.2019

від відповідача - не прибув

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілана Вест" про стягнення 7524458,19 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов`язань як покупця за Договором поставки нафтопродуктів №НП-0240 від 27.02.2016 в частині здійснення оплати за товар, у зв`язку із чим, до стягнення заявлена сума основного боргу у розмірі 5519731,97 грн., інфляційні втрати у розмірі 1605037,14 грн. та 3 % річних у розмірі 399689,08 грн. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складається з суми сплаченого судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 112866,87 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2197/19, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 06.08.2019 об 11:30.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 06.08.2019 відкладено підготовче засідання на 10.09.2019 о 10:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2019 об 11:30.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 09.10.2019 відкладено розгляд справи по суті на 29.10.2019 об 11:20.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 29.10.2019 відкладено розгляд справи по суті на 11.11.2019 об 11:30.

Позивач у судове засідання 11.11.2019 з`явився, заявлений позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Також, в засідання надав для огляду суду оригінал повного тексту протоколу обшуку від 24.10.2017, який оглянуто судом та повернуто уповноваженому представнику.

Відповідач у судове засідання 11.11.2019 не прибув, явку свого повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву з доказами в його обґрунтування не скористався, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином за адресою, що вказана в позовній заяві та яка збігається з адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак ухвала суду від 29.10.2019 про виклик відповідача в судове засідання повернулася 08.11.2019 на адресу суду без вручення адресату, з довідкою відділення поштового зв`язку "причина повернення: за закінченням строку зберігання".

Враховуючи, що судом були здійснені учасникам справи необхідні умови для користування своїми процесуальними правами, судом вчинено усі дії для належного повідомлення сторін про розгляд даної справи, суд дійшов до висновку, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі.

Оскільки ТОВ "Мілана Вест" не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 11.11.2019 р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників справи, господарським судом встановлено наступне.

27.02.2016 між позивачем (постачальником, відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору № 999/97 про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов`язану із створенням юридичної особи, з освоєння та розробки родовищ від 24.12.1997) та відповідачем (покупцем) було складено Договір поставки нафтопродуктів №НП-0240 (далі - Договір) (т.с. І а.с. 16-17), відповідно до умов пункту 1.1. якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору.

Відповідно до умов п. 1.2 вищевказаного Договору номенклатура, кількість, ціна нафтопродуктів (товару) визначаються сторонами у Додаткових угодах до Договору, які є невід`ємною частиною Договору.

Так, із обставин справи вбачається, що сторонами було укладено відповідну Додаткову угоду № 1 від 27.02.2016 до договору № НП-0240 від 27.02.2016, якою сторони узгодили умови та строк поставки, номенклатуру, кількість та ціну нафтопродуктів (товару) (т.с. І а.с. 18).

Згідно з пунктом 2.1.1 Договору, сторонами передбачена передача нафтопродуктів покупцю згідно умов, визначених в додаткових угодах, з обов`язковим складанням актів прийому-передачі.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому наголошує про те, що постачальник повністю виконав свої зобов`язання, визначені Договором поставки нафтопродуктів, що підтверджується актом № 1 від 29.02.2016 приймання-передачі нафтопродуктів до договору поставки нафтопродуктів № НП-0240 від 27.02.2016 на загальну суму 5 519 731,97 грн. з ПДВ. (т.с. І а.с. 20), з якого вбачається, що 29.02.2016 постачальником було передано покупцю нафтопродукти на загальну суму 5 519 731,97 грн. із врахуванням ПДВ.

Порядок розрахунків за поставлені нафтопродукти передбачений п. 5.1 Договору, згідно умов якого, покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника до 31.12.2016.

Натомість відповідач у встановлений Договором строк своє зобов`язання щодо оплати отриманого товару не виконав, у зв`язку із чим, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість, яка склала 5519731,97 грн. з ПДВ.

Вказана заборгованість визнається відповідачем в акті звірки взаємних розрахунків, який складено станом на 30.09.2016р. (т.с. І а.с. 19 ).

У зв`язку із наявною заборгованістю та з метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача 11.08.2017 було направлено Претензію за вих. № 08-3256 з вимогою погасити існуючу заборгованість в добровільному порядку (т.с. І а.с. 21-22).

Однак відповідач вищевказану Претензію залишив без відповіді та задоволення.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту в судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Укладений між сторонами Договір поставки нафтопродуктів №НП-0240 від 27.02.2016 за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Також, вимогами статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормами ч.1 ст.202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов`язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, з огляду на погоджені сторонами умови Договору, де сторони чітко погодили та встановили ціну товару, а також погодили порядок його оплати, враховуючи ненадання відповідачем доказів сплати заборгованості за Договором та доказів в спростування доводів позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з ТОВ "Мілана Вест" 5519731,97 грн. заборгованості, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 399689,08 грн. 3 % річних та 1605037,14 грн. інфляційних втрат, суд виходить з наступного.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У даному разі факт порушення відповідачем свого грошового зобов`язання за договором поставки нафтопродуктів № НП-0240 від 27.02.2016 є доведеним, а тому суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3 % річних в сумі 399689,08 грн., а також інфляційних втрат в сумі 1605037,14 грн., тому позов в цій частині підлягає задоволенню, а вказані суми до стягнення з відповідача.

Розподіл судових витрат.

З урахуванням вимог статті 129 ГПК України, а також враховуючи висновки господарського суду про повне задоволення позову, витрати зі сплати судового збору у розмірі 112866,87 грн. покладаються у даному разі на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілана Вест" (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 239, офіс 23, код ЄДРПОУ 39798837) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" (36000, м. Полтава, вул. Монастирська, 12, код ЄДРПОУ 22525915) - 5519731,97 грн. суми основного боргу; 1605037,14 грн. інфляційних втрат; 399689,08 грн. 3 % річних та витрати зі сплати судового збору у розмірі 112866,87 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "15" листопада 2019 р.

Суддя Г.І. Сальнікова