Рішення

від 06.11.2019 по справі 927/480/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

06 листопада 2019 року м. Чернігівсправа № 927/480/19 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/480/19, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

вул. Січових Стрільців, 60, м. Київ, 04050; поштова адреса: вул. Дегтярівська, 48, м. Київ, 04112;

до відповідача 1: Приватного підприємства "Альтер-Девіс"

вул. Центральна, 10, смт. Талалаївка, Талалаївський район, Чернігівська область, 17200;

до відповідача 2: ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_1 ;

про стягнення 196 393,18 грн,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача 1: не з`явився,

представника відповідача 2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного підприємства "Альтер-Девіс" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 236419,18 грн заборгованості, а саме: 82270,55 грн заборгованості за основним боргом, 119611,84 грн заборгованості за відсотками, 34536,79 грн пені за прострочення зобов`язання за основним боргом - кредитом та відсоткам.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.07.2019 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче провадження призначено на 29.07.2019, встановлено сторонам строк для подання відзиву на позов, заперечення на відзив на позов.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.07.2019 задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання 29.07.2019 в режимі відеоконференції. Проведення відеоконференції доручено Господарському суду міста Києва.

У підготовчому засіданні 29.07.2019 суд протокольно постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 14.08.2019 до 14 год.30 хв.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2019 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про проведення судового засідання 14.08.2019 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 07.10.2019, підготовче засідання відкладено до 18.09.2019 до 12 год.30 хв.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2019 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про проведення судового засідання 18.09.2019 в режимі відеоконференції.

У підготовчому засіданні 18.09.2019 суд протокольно постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.10.2019 о 12 год.00 хв.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.09.2019 суд задовольнив клопотання позивача про проведення судового засідання 07.10.2019 в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 07.10.2019 суд протокольно постановив ухвалу про оголошення перерви у розгляді спору по суті до 06.11.2019 до 12 год.00 хв.

У судовому засіданні 06.11.2019 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Ухвала про відкриття провадження у справі, ухвали повідомлення направлялись позивачу та відповідачам за адресами, визначеними позивачем у позовній заяві.

Отримання поштової кореспонденції позивачем та відповідачем 1 підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції.

Крім того, оскільки відповідачем 2 визначено фізичну особу, судом у порядку ч.6 ст. 176 ГПК України направлено запит до Управління реєстраційних послуг Роменської міської ради Сумської області стосовно місця реєстрації ОСОБА_1 .

Листом № 04-05/2036 від 20.06.2019 Управління адміністративних послуг Роменської міської ради Сумської області надало відповідь на підтвердження місця реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Поштова кореспонденція направлялась судом за зазначеною адресою.

Ухвали суду, направлені відповідачу 2 за адресою місця реєстрації повертались як неодержані з відміткою відділення зв`язку за зазначеною адресою не проживає .

В матеріалах справи міститься заява про ознайомлення з матеріалами справи за підписом ОСОБА_1 , при цьому, як вбачається з реквізитів зазначеної заяви, остання була подана від імені як ОСОБА_1 , так і ПП Альтер Девіс (директором якого являється ОСОБА_1 ).

З урахуванням вищевикладеного суду доходить висновку, що сторони належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи в суді.

Позиції учасників справи.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачами грошового зобов`язання згідно договору овердрафту №331832/0-10/14-11533-с-и від 23.09.2014 та договором поруки № 8679-90404/0914 від 23.09.2014.

18.09.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог № 083-3-4206/19 від 16.09.2019.

Відповідно до поданої заяви позивач зазначає, що в позовній заяві, в розрахунку заборгованості та внутрішньому обліку Банку (випискам) проценти за кожен день користування кредитними коштами у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п. 3.3. Кредитного договору, застосовані в розмірі 39,99% процентів річних.

Натомість в підпункті b п. 4.1. Кредитного договору замість зазначеного розміру процентів містяться пустографи.

Враховуючи вищевикладене, позивач зазначає, що застосуванню щодо обрахування процентів підлягає лише підпункт а п. 4.1. Кредитного договору.

На підставі вищевикладеного, заборгованість за умовами Кредитного договору станом на 01.05.2019 становить 196 393,18 грн, а саме: 82 270,55 грн сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту, 85 318,92 грн сума простроченої заборгованості по відсоткам, 28 804,48 грн пені.

Суд розцінює дану заяву як заяву про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи те, що заява про зменшення позовних вимог подана позивачем у порядку та строки, визначені процесуальним законом, суд вважає за можливе прийняти заяву позивача до розгляду.

На підставі вищевикладеного заява позивача про зменшення позовних вимог підлягає задоволенню, справа розглядається з врахуванням поданої заяви.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач 1 та відповідача 2 своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до Господарського - процесуального кодексу України строк не скористалися, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.

18.09.2019 на електронну адресу суду від відповідача 2 ОСОБА_1 надійшла заява про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з неможливістю з`явитись у судове засідання. Крім того, у зазначеній заяві ОСОБА_1 проти позовних вимог заперечив.

Зазначена заява судом не розглядалась, оскільки в порушення Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" не була засвідчена електронним цифровим підписом. Оригінал або належним чином засвідчена копія вказаної заяви станом на 18.09.2019 у суду була відсутня.

07.10.2019 від відповідача 2 ОСОБА_1 надійшла заява про застосування позовної давності.

Суд долучив заяву до матеріалів справи.

15.10.2019 від відповідача 1 - ПП Альтер-Девіс надійшла заява про застосування позовної давності.

Суд долучив заяву до матеріалів справи.

Будь яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Фактичні обставини справи.

23.09.2014 між Акціонерним товариством Банк Фінанси та Кредит (надалі -Банк) та Приватним підприємством Альтер-ДЕВІС (надалі -Позичальник) укладено договір овердрафту № 331832/0-10/14-11533-с-и (надалі - Кредитний договір).

Пунктом 1.1. Кредитного договору встановлено, що Банк на умовах та порядку визначених цим Договором, надає Позичальникові кредитні кошти на умовах забезпеченості, поворотності, строковості та платності шляхом встановлення на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 в АТ Банк Фінанси та Кредит ліміт овердрафту та здійснює овердрафт на обслуговування, а Позичальник зобов`язується повернути кредитні кошти до 23 вересня 2015 року, сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі та порядку встановленому Кредитним договором.

Розмір ліміту овердрафту становить 85 000,00 (вісімдесят п`ять тисяч) грн 00 коп.

Видача кредитних коштів за рахунок овердрафту, здійснюється в межах ліміту овердрафту у відповідності зі встановленим порядком безготівкових рахунків на цілі, що передбачені договором (п. 3.1. Кредитного договору).

Відповідно до п. 3.3. Кредитного договору позичальник зобов`язується щомісячно повністю погашати всю суму основної заборгованості за кредитом в періоди з 01 числа по останній день кожного місяця користування кредитом, починаючи з місяця, наступного за місяцем встановлення ліміту овердрафту, вважається відсутність на поточному рахунку Позичальника дебетового сальдо на кінець операційного дня у будь-який з днів зазначеного періоду.

Позичальник зобов`язується повністю погасити всю суму основної заборгованості за кредитом у дату закінчення строку дії ліміту овердрафту. Сторони дійшли згоди, що подовження строку дії ліміту овердрафту за цим Договором не здійснюється (п. 3.3.1. Кредитного договору).

Згідно з підпунктом а пункту 4.1. Кредитного договору Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними ресурсами у валюті кредиту за процентними ставками:

а) 29,99 % (двадцять дев`ять цілих дев`яносто дев`ять сотих процентів) річних за період з дня надання кредитних коштів до дня закінчення строку дії ліміту овердрафту, встановленого пунктом 1.1. цього Договору, а при простроченні Позичальником повернення кредитних коштів у день закінчення строку дії ліміту овердрафту, визначеного пунктом 1.1. цього договору, також за період подальшого користування кредитними коштами до дати їх повернення Банку у повному обсязі;

b) _____% (____процентів) річних за кожен день користування кредитними коштами у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п. 3.3. цього Договору.

Застосування процентної ставки, зазначеної у підпункті b) цього пункту є правом, але не обов`язком Банку і не звільняє Позичальника від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань.

Нарахування процентів здійснюється щоденно за період з моменту сплати платіжних доручень Позичальника за рахунок овердрафту до моменту повернення коштів на поточний рахунок Позичальника. Нарахування процентів за день видачі здійснюється як за повний день, а за день повернення не здійснюється. Нарахування процентів здійснюється виходячи з 365 днів в році (366 днів у високосному році), в місяці за календарем (п. 4.3. Кредитного Договору).

Відповідно до п. 4.4. Кредитного договору Позичальник сплачує проценти щотижня, в п`ятницю кожного календарного тижня. Якщо п`ятниця є святковим або неробочим днем, то проценти сплачуються в перший робочий день, наступний після п`ятниці.

Згідно з п. 7.1. Кредитного договору за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів, та/або комісійної винагороди Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у випадку порушення Позичальником термінів платежів, передбачених п. 1.3, 3.3.1, 3.5., 3.9, 4.4., 4.8 цього Договору, а також будь яких інших термінів платежів, що передбачені цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов`язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.

У випадку невиконання Позичальником зобов`язань з щомісячного повернення основної заборгованості за кредитом у повному обсязі, передбачених п. 3.3. цього Договору, пеня за таке невиконання Позичальником не застосовується. У зазначеному випадку застосовується підвищена процентна ставка для нарахування процентів за користування кредитом, передбачена у підпункті b) п. 4.1. цього Договору (п.п.7.1.1. кредитного Договору).

Відповідно до пункту 8.1 Договору, у випадку, якщо сплачені Позичальником Банку грошові кошти недостатні для погашення суми заборгованості, що виникла за цим Договором на момент сплати, то погашення заборгованості здійснюється в наступній черговості:

в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими доходами (процентами та комісійними) за кредитом;

в другу чергу погашається заборгованість за основним боргом;

в третю чергу погашаються штрафні санкції - штрафи та пені;

в останню чергу погашаються інші види заборгованості у разі наявності.

Відповідно до п. 8.5. Кредитного договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

Згідно виписки по рахунку Відповідача заборгованість в сумі 82 270,55грн перенесена 02.10.2015 на рахунок простроченої заборгованості по кредиту у зв`язку з прострочкою виконання Договору.

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач зазначає про наявність простроченої заборгованості по кредиту в сумі 82 270,55 грн, простроченої заборгованості по відсоткам в сумі 85 318,92 грн за період з 29.09.2014 по 30.04.2019, пені в сумі 28 804,48 грн за прострочення зобов`язання по тілу кредиту та відсоткам за період з 31.10.2018 по 30.04.2019.

23 вересня 2014 року в якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором укладено Договір поруки №8679-90404/0914 (надалі - Договір поруки) між Банком та ОСОБА_1 (надалі - Поручитель).

Відповідно до п.1.1. Договору поруки, Поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати за своєчасне та належне виконання Позичальником (ПП Альтер-Девіс ) зобов`язань за Кредитним договором № 331832/0-10/14-11533-с-и від 23.09.2014, укладеним між Кредитором та Боржником, відповідно умов якого Боржнику надається кредит в сумі 85 000 грн зі сплатою 29,99% річних.

Пунктом 2.1. Договору поруки визначено, що у разі невиконання Боржником зобов`язань по Кредитному договору Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до пункту 2.2 Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, в тому обсязі що і Боржник, в т.ч. по основній заборгованості, сплаті щомісячних відсотків і підвищених відсотків, сплаті комісійної винагороди, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки за основною заборгованістю і відсоткам, а також по відшкодуванню всіх збитків.

Відповідно до пункту 2.3 Договору поруки, у випадку не погашення Боржником заборгованості по Кредитному договору на протязі 1-го банківського дня з моменту настання строків сплати відсотків, основної заборгованості або комісійної винагороди, передбачених Кредитним договором, у Кредитора виникає право вимоги сплати боргу у повному обсязі від Поручителя.

Відповідно до пункту 2.4 Договору поруки, Поручитель, якщо повністю виконав зобов`язання Боржника, набуває всі права кредитора по Кредитному договору.

Відповідно до пункту 5.1 Договору поруки, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язанням. Порука також припиняється, якщо Кредитор на протязі 3-х років з дня настання строку виконання зобов`язання по Кредитному договору не заявив вимогу до поручителя. Порука припиняється по іншим підставам, передбаченим чинним законодавством України.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв`язку з невиконанням умов договору відповідачами.

Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є кредитним договором.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст. 232 ГК України).

Стосовно позовних вимог до відповідача 1- ПП Альтер-Девіс .

Матеріалами справи встановлено що позивачем зобов`язання за договором належним чином виконані, кредитні кошти в межах ліміту овердрафту - 85000 грн були надані Відповідачу-1, що підтверджується матеріарами справи та виписками по особовому рахунку.

Відповідно до п. 3.3. Кредитного договору, сторони погодили, що Відповідач-1 зобов`язується повністю погасити всю суму основної заборгованості за кредитом у дату закінчення строку дії ліміту овердрафту, а саме до 23 вересня 2015 року.

Відповідач свої зобов`язання по поверненню заборгованості належним чином не виконав.

Станом на 01.05.2019 заборгованість по Кредитному договору становить 82 270,55 грн.

Згідно з підпунктом а пункту 4.1. Кредитного договору сторони погодили, що Відповідач сплачує Банку 29,99 % річних за період з дня надання кредитних коштів до дня закінчення строку дії ліміту овердрафту, встановленого пунктом 1.1. цього Договору, а при простроченні Позичальником повернення кредитних коштів у день закінчення строку дії ліміту овердрафту, визначеного пунктом 1.1. цього договору, також за період подальшого користування кредитними коштами до дати їх повернення Банку у повному обсязі.

Відтак, Позивачем обгрунтовано, на підставі умов Кредитного договору та чинного законодавства нараховано відсотки річних в сумі 85 318,92 грн за період з 29.09.2014 по 30.04.2019.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків річних позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 28 804 грн пені за період з 31.10.2018 по 30.04.2019, а саме: 14 756,86 грн пені за прострочення погашень основної заборгованості по кредиту, 14 047,62 грн пені за прострочення сплати відсотків річних за користування кредитом.

При укладенні спірного договору сторони передбачили умову, що у випадку невиконання Позичальником зобов`язань з щомісячного повернення основної заборгованості за кредитом у повному обсязі, передбачених п. 3.3. цього Договору, пеня за таке невиконання Позичальником не застосовується. У зазначеному випадку застосовується підвищена процентна ставка для нарахування процентів за користування кредитом, передбачена п.п.b) п. 4.1. цього Договору.

У разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У Кредитному договорі, а саме у п.п.b) п. 4.1. процентна ставка не зазначена., про що зазначає і сам позивач у заяві від 16.09.2019 № 083-3-4206/19, тому нарахування пені згідно з ч.1 п. 7.1. Кредитного договору може мати місце.

Разом з цим, суд зазначає наступне.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

В силу приписів ст. 549 ЦК України пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення та до тих пір, поки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від тривалості правопорушення.

Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, пеня на суму основної заборгованості по кредиту у спірних правовідносинах може нараховуватись за період з 24.09.2014 по 24.03.2015.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку пені за прострочення зобов`язання по погашенню основної заборгованості по кредиту, останнім визначено період нарахування з 31.10.2018 по 30.04.2019, тобто, фактично за шість місяців, що передували зверненню до суду, що не відповідає положенням вищезазначених норм. Відтак, вимоги про стягнення пені в сумі 14 756,86 грн за період з 31.10.2018 по 30.04.2019 задоволенню не підлягають з підстав їх не обґрунтованості.

Відповідно до статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач заявляє вимогу про нарахування пені на 29,99 % річних. Разом з тим, договором передбачено нарахування пені на проценти (правова природа яких визначена ст.536 ЦК України). Розмір процентів Кредитним договором не визначено.

Крім того, відсотки річних вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові.

Отже, нарахування пені в сумі 14 047,62 грн за прострочення сплати 29,99% річних за користування кредитом в період 31.10.2018 по 30.04.2019 задоволенню не підлягають, оскільки пеня і відсотки річних є окремими мірами відповідальності та не є по своїй суті грошовим зобов`язанням.

Разом з цим, вимоги позивача в частині нарахування боргу по кредиту в сумі 82 270,55 грн, відсотків річних в сумі 85 318,92 грн є правомірними, підтверджуються матеріалами справи.

Застосування позовної давності.

Відповідач -1 15.10.2019 подав заяву про застосування строку позовної давності.

Свою заяву відповідач 1 обґрунтовує тим, що 11.09.2015 по спірному Кредитному договору відбувся останній платіж у сумі 631,88 грн, отже, заборгованість за вказаним договором виникла у вересні 2015 року.

Таким чином, позивач, звернувшись із позовною заявою 04.06.2019 пропустив трьох річний строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), перебіг якої, відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Як випливає зі змісту спірного договору, сторонами не було досягнуто згоди щодо збільшення позовної давності.

Перебіг позовної давності у даному випадку почався 24.09.2015, оскільки повне погашення суми основної заборгованості за кредитом сторонами визначено строком до 23 вересня 2015 року. Отже, строк позовної давності по поверненню кредитних коштів сплив 24.09.2018.

Судом досліджено та ретельно перевірено всі обставини позовних вимог, у тому числі строк настання права вимоги по поверненню кредитних коштів, строк повернення кредитних коштів, часткове виконання відповідачем своїх зобов`язань, в результаті чого встановлено, що охоронюваний законом інтерес позивача в частині вимог по стягненню заборгованості по кредиту було порушено відповідачем.

Відповідно до поштової накладної позивач з позовною заявою до суду звернувся 07.06.2019.

З урахуванням вищевикладеного суд доходить висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності протягом якого останній міг звернутися за захистом своїх прав.

Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

З аналізу наведеної статті вбачається, що позовна давність стосовно додаткових позовних вимог (стягнення річних, неустойки), які є похідними від основної вимоги, спливає одночасно із спливом позовної давності щодо основної вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 910/19565/17.

Виходячи з викладеного, вимоги позивача про стягнення 82 270,55 грн заборгованості по кредиту, відсотків річних в сумі 85 318,92 грн задоволенню не підлягають у зв`язку з пропуском Позивачем строку позовної давності.

Стосовно вимог позивача до відповідача 2 - ОСОБА_1 як поручителя суд зазначає наступне:

Згідно з частинами 1, 2 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі статтею 599 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, законодавець передбачив додаткові підстави припинення поруки, а саме: правила обмежувальних строків (шестимісячного та тривалістю в один рік), які вступають в дію, відповідно, лише у разі, якщо договором поруки не встановлено строк дії поруки, а основним договором не визначено строк виконання основного зобов`язання.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи в договорі поруки сторони узгодили строк його дії - порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язанням. Порука також припиняється, якщо Кредитор на протязі 3-х років з дня настання строку виконання зобов`язання по Кредитному договору не заявив вимогу до поручителя. Порука припиняється по іншим підставам, передбаченим чинним законодавством України (п. 5.1. договору поруки).

Відповідно до ч.1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. (частина перша 252 ЦК України). Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

Порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних строків. Строк дії поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов`язання поруки.

Таким чином, і право кредитора, й обов`язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Уданому випадку, у п. 1.1. Договору встановлено строк виконання основного зобов`язання - до 23.09.2015.

Отже, саме з цього дня - 23.09.2015 - у позивача виникло право протягом трьох років пред`явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов`язання боржником, тобто 23.09.2018 - є датою, коли порука припиняється (після закінчення трьох років).

Відтак, вимогу до поручителя про виконання ним зобов`язання за договором поруки слід пред`явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом трьох років з моменту настання строку повернення кредиту.

За таких обставин та з підстав, передбачених наведеними нормами матеріального права, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог банку до поручителя про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв`язку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 у справі №490/5224/14-ц (провадження 14-304цс18).

Відповідачем - 2 подано заяву від 05.10.2019 про застосування строку позовної давності.

Враховуючи те, що позов до ОСОБА_1 є необґрунтованим, а тому підстави для застосування строку позовної давності відсутні.

Судові витрати.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит , код 0980856 до Приватного підприємства Альтер-Девіс , код 35960101, ОСОБА_1 , ід.код. НОМЕР_2 про солідарне стягнення 196 393,18 грн заборгованості по кредитному договору відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 15.11.2019

Суддя М.П. Ноувен