Постанова

від 12.11.2019 по справі 480/857/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

12.11.19

22-ц/812/1590/19Провадження № 22-ц/812/1590/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2019 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - Бондаренко Т.З.,

суддів - Темнікової В.І., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Пугаченка С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 480/857/18 за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області, ухваленого 26 липня 2019 року під головуванням судді Терентьєва Г.В., в приміщенні того ж суду по справі за позовом

Сільськогосподарського виробничого кооперативу Урожайний

до

ОСОБА_2 про стягнення авансу,-

в с т а н о в и л а :

17 травня 2018 року Сільськогосподарський виробничий кооператив (далі- СГВК) Урожайний звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягненню авансу.

Позивач зазначав, що 27 березня 2012 року між сторонами було укладено договори оренди земельних ділянок, що знаходяться на території Благодарівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області та належать відповідачці. До закінчення строку дії договорів сторони домовилися про їх продовження на новий термін і 11 січня 2017 року між тими же сторонами було укладено новий договір оренди відповідних земельних ділянок, належних відповідачці. В рахунок орендної плати за землю ОСОБА_3 отримала від позивача грошові кошти в розмірі 3000 гривень, 3000 гривень та 15293 гривень як аванс в рахунок майбутніх платежів. Але, як стало відомо, ОСОБА_3 ще 23 серпня 2016 року та 19 січня 2017 року уклала договори оренди цих же земельних ділянок з іншою юридичною особою - Приватним підприємством Ніколь Агро , в зв`язку з чим подальше використання земельних ділянок позивачем стало неможливим.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідачки сплачений аванс в сумі 21293 грн.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 26 липня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь СВК Урожайний аванс в сумі 21 293 та розподілено судовий збір.

Рішення районного суду мотивовано тим, що аванс до переліку забезпечення виконання зобов`язання не включено. Незалежно від того, яка сторона відповідальна за виконання зобов`язання, той хто отримав аванс повинен його повернути.

На погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 13 вересня 2019 року у справі залучено правонаступника відповідача ОСОБА_3 у зв`язку з її смертю - ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі, посилаючись на необґрунтованість оскаржуваного рішення, яке ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, відповідач просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог .

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 21 293 грн. не отримувала, підпис в видаткових касових ордерах від 10 квітня та 12 травня 2017 року відповідно кожний на 3000 грн., а також у платіжній відомості від 11 серпня 2017 року на суму 15293 грн. виконано не нею. Крім цього вказані платіжні документи не відповідають нормативним вимогам, які ставляться до документів бухгалтерського обліку.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з`явились в судове засідання, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до копій державних актів на право власності на землю серії НОМЕР_1 № 837170 та ЯК НОМЕР_2 земельні ділянки площею 12,3646 га та 1,3549 га, що знаходяться на території Благодарівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, належали ОСОБА_3 (а.с.17-18).

Згідно договорів оренди земельних ділянок від 27 березня 2012 року між СГВК Урожайний (на той час - КСП "Сонячне") та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено договори оренди земельних ділянок площею 12,3646 га та 1,3549 га, що знаходяться на території Благодарівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області строком на п`ять років (а.с.6-7, 9-10).

Вказані договори зареєстровано відділом Держкомзему у Миколаївському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22 серпня 2012 року та здійснено відповідний напис на договорах.

Таким чином, вказані договори оренди набули чинності згідно діючого законодавства і є обов`язковими до виконання його сторонами.

Як вбачається із змісту позовних вимог та пояснень сторін, з 2012 року по серпень 2017 рік включно СГВК Урожайний здійснював користування двома вищезазначеними земельними ділянками.

Відповідно до умов, викладених в п. 9, 10, 11 вказаних договорів, орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від вартості нормативної грошової оцінки землі і становить в грошовому виразі на час укладення договору 6562 грн. та 1143 грн. відповідно. Орендна плата вноситься до 30 грудня поточного року.

До закінчення строку дії договорів сторони домовилися про їх продовження на новий термін, внаслідок чого 11 січня 2017 року між сторонами було підписано новий договір оренди відповідних земельних ділянок, належних відповідачці, та який підлягав реєстрації після сплину терміну дії в серпні 2017 року діючого на той час договору (а.с. 12-13).

Як вбачається з протоколу № 47 засідання правління СГВК Урожайний було прийнято рішення про встановлення орендної плати до 22 серпня 2017 року за земельні ділянки в межах грошової оцінки земельної ділянки та в розмірі 1500 грн. за 1 га., а з 23 серпня 2017 року встановити орендну плату в межах грошової оцінки земельної ділянки та в розмірі 2000 грн. за 1 га. (а.с. 188).

В подальшому протоколом № 51 засідання правління СГВК Урожайний від 25 травня 2017 року прийняло рішення щодо здійснення розрахунку з орендодавцями які мають намір продовжити орендні відносини за повний 2017 рік, а з орендодавцями, які мають намір забрати свої земельні ділянки до закінчення строку дії договору (а.с.187).

Рішенням правління СГВК Урожайний відповідно до протоколу № 56 від 7 серпня 2017 року, з метою заохочення власників земельних ділянок щодо подальшого співпрацювання з господарством, як пояснила представник позивача, було встановлено розмір орендної плати 2000 грн. за 1 га. та за 12 місяців 2017 року для осіб, які будуть продовжувати орендні відносини (а.с.186).

Відповідно до видаткових касових ордерів № 47 від 10 квітня 2017 року, № 73 від 12 травня 2017 року, до настання строку виплати орендної плати за договорами від 27 березня 2012 року, орендарю ОСОБА_3 було двічі сплачено авансові платежі відповідно по 3000 грн. орендної плати за 2017 рік (а.с. 14, 15).

Відповідно до платіжної відомості від 11 серпня 2017 року остаточно з ОСОБА_3 проведено розрахунок по договорам від 2012 року, та здійснено його за повний 2017 рік виходячи з вартості 1 га -2000 грн. (а.с.16, 186).

Таким чином враховуючи, що ОСОБА_3 на початку 2017 року виявила бажання продовжити орендні відносини з СГВК Урожайний , оскільки сторонами 11 січня 2017 року було підписано на новий строк договір оренди, остаточний розрахунокз нею по орендній платі було здійснено авансом, тобто не до періоду дії договору, а за повний 2017 рік та виходячи з вартості встановленої на майбутні періоди.

Після здійснення наведеного розрахунку, підприємство пред`явивши для реєстрації договір оренди земельних ділянок від 11 січня 2017 року з ОСОБА_3 дізналося про наявність зареєстрованих договорів оренди на ці ж земельні ділянки, які ОСОБА_3 уклала з іншим господарством ПП Ніколь Агро (а.с. 17, 18). Про укладання вказаних договорів СГВК Урожайний Нелюбова Г.П. не повідомила.

Частиною 4 статті 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, орендна плата для ОСОБА_3 в межах умов договору, з урахуванням визначеної підприємством підвищеної оплати проте, для осіб, які мали намір припинити співпрацю з підприємством, за неповний 2017 рік до закінчення терміну дії договорів в 2017 році становила 7699 грн. Тому ОСОБА_3 отримала фактично з урахуванням майбутніх орендних відносин авансом 18752 грн. (а.с. 186).

Враховуючи наведені обставини, районний суд дійшов вірного висновку про те, що сплачені ОСОБА_3 суми з урахуванням орендних відносин в майбутньому, як аванс підлягають стягненню на користь підприємства, оскільки орендні відносини не були продовжені.

В той же час визначаючи розмір платежу, як авансу, районний суд не відрахував від загальної сплаченої суми, орендну плату в межах умов діючого договору оренди та терміну його дії за 2017 рік та помилково визначив суму авансу в розмірі 21293 грн., тоді як така сума становитиме 18759 грн.

Так, доводи апеляційної скарги стосовно того, що підпис на видаткових касових ордерах, платіжній відомості щодо отримання грошей не належить ОСОБА_3 , оскільки остання є неписьменною особою, неможна прийняти до уваги.

Відповідно до положень 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В порушення положень ст.ст. 77-80 ЦПК України, відповідач не надав належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження вказаних своїх тверджень, якими є висновок експерта. Посилання відповідача на те, що в документах належних ОСОБА_3 як то трудова книжка, заповіт та в інших документах не міститься її особистого підпису через не письменність, не доводить, що в спірних бухгалтерських документах підпис від її імені вчинено не нею, а є лише припущенням.

Відповідач в апеляційній скарзі також посилається на невідповідність нормативним вимогам видаткових касових ордерів та платіжної відомості, які встановлені для документів бухгалтерського обліку. Проте, вказана обставина може свідчити лише про неповноту в оформленні бухгалтерських документів в СГВК Урожайний , і не спростовує факту отримання грошей за цими документами. Так, в видаткових касових ордерах міститься дата його складання 10 квітня та 25 травня 2017 року, сума 3000 грн., прізвище особи кому видається вказана сума - ОСОБА_4 , а також підстава видачі - аванс орендної плати за земельний пай за 2017 року та підпис отримувача коштів.

Аналогічні відомості містяться і в платіжній відомості від 11 серпня 2017 року.

Таким чином, відсутність посилання на данні паспорту ОСОБА_4 , як отримувача коштів за цими документами, саме по собі не є підставою вважати, що вказані кошти отримані іншою особою з аналогічним іменем, оскільки такі докази відсутні, до того ж і платіжна відомість не містить в переліку отримувачів орендної плати осіб з таким же прізвищем.

Відповідно до положень ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Зважаючи на наведене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення районного суду підлягає відповідній зміні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають розподілу судові витрати, які стягуються пропорційно до задоволених вимог.

Так з урахуванням того, що вимоги позивача задоволено частково, та при подачі позову ним сплачено судовий збір, а при подачі апеляційної скарги сплачено судовий збір відповідачем (150 % від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а це 2643 грн.), то він підлягає пропорційному розподілу між сторонами.

Такому ж розподілу і підлягають судові витрати, а саме витрати на правничу допомогу, які були витрачені відповідачем у зв`язку з поданням апеляційної скарги в сумі 9000 грн. та підтверджені квитанціями про сплату таких витрат, актами прийому-передачі виконаних робіт (а.с.97-99, 108-110).

Тому у зв`язку з наведеним, судові витрати з урахуванням пропорційності задоволених вимог та взаєморозрахунку підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь СГВК Урожайний в розмірі 10 грн. 84 коп.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 26 липня 2019 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований АДРЕСА_1 , як з правонаступника ОСОБА_3 на користь Сільскогосподарського виробничого кооперативу Урожайний (код ЄДРПОУ 04858866 вул. Центральна, 49-а с.Благодарівка Миколаївський район Миколаївська обл.) 18752 грн. в рахунок авансу орендної плати та 10 грн. 84 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст. 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту 15 листопада 2019 року.

Судді: Т.З.Бондаренко

Т.В.Крамаренко

В.І.Темнікова