Ухвала

від 06.11.2019 по справі 520/19736/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1819/19

Номер справи місцевого суду: 520/19736/19 1-кс/947/11455/19

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий - суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.09.2019 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12019160500004375, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.172, ч. 2 ст. 270 КК України, -

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення.

Ухвалою слідчогосудді Київськогорайонного судум.Одеси від03.09.2019року задоволеноклопотання прокуроравідділу прокуратуриОдеської області ОСОБА_9 та накладеноарешт навсе рухомета нерухомемайно,де бвоно незнаходилось,у томучислі наоб`єкти нерухомості,транспортні засоби,гроші,валютні цінності,криптовалюту,цінні папери,майнові права,корпоративні правата іншемайно,яке належитьна правівласності,спільної сумісноїчи частковоївласності ОСОБА_8 ,у кримінальномупровадженні №12019160500004375,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань17.08.2019року заознаками кримінальнихправопорушень,передбачених ч.2ст.172,ч.2ст.270КК України,а саме:

1) корпоративні права та цінні папери юридичних осіб ЮК ДП «ЮНІКОМ ПІВДЕНЬ» код ЄДРПОУ 20969275; 2)ТОВ «ФІРМА "КИЇВ СЕРВІС» код ЄДРПОУ 38294916; 3)ТОВ «ФІРМА "КИЇВ ПЛЮС» код ЄДРПОУ 38294942; БО «БФ «СВІТ НЕ БЕЗ ДОБРИХ ЛЮДЕЙ» код ЄДРПОУ 38644160; ТОВ «Фірма «Київ» код ЄДРПОУ 38786307; ПП «ДАГДА-2013» код ЄДРПОУ 38849267; ГО «ЦЕНТР ЗАХИСТУ ІНВАЛІДІВ» код ЄДРПОУ 39693465; ТОВ «ДІНАРЕ» код ЄДРПОУ 41104794; ТОВ «ЛЮКСАПАРТ» код ЄДРПОУ42977281;

2) квартиру, розташовану за адресою: м.Одеса, вулиця Канатна, будинок 85, квартира 3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1020900951101);

3) 270/1000 частини квартири № 5 в провулку Покровському, будинок 5 у м.Одесі (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 515679651101);

4) 333/1000 частини квартири № 5 в провулку Покровському, будинок 5 у м.Одесі (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 515679651101);

5) 1/10000 частини вбудованого приміщення громадського призначення для торгівлі, розташованого за адресою: (м. Одеса, площа, Грецька, 1-А, приміщення 101 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 391224551101);

6) садовий будинок, розташований за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Нова Дофінівка, вул. Морська, 22-А (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 308314951227);

7) машиномісце № 63, розташоване за адресою: м. Одеса, бульвар Французький, 22, корп. 2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 215297851101);

8) квартиру, розташовану за адресою: м. Одеса, вулиця Ясна, будинок 4, квартира 10 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 187461051101);

9) 101/1000 частини квартири, розташованої за адресою: м. Одеса, провулок Воронцовський, будинок 4, квартира 6 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 107161251101);

10) 283/1000 частини квартири, розташованої за адресою: м. Одеса, провулок Воронцовський, будинок 4, квартира 6 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 107161251101);

11) 463/1000 частини квартири, розташованої за адресою: м. Одеса, провулок Воронцовський, будинок 4, квартира 6 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 107161251101);

12) 261/1000 частини квартири, розташованої за адресою: м. Одеса, провулок Воронцовський, будинок 4, квартира 7 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 87238051101);

13) 236/1000 частини квартири, розташованої за адресою: м. Одеса, провулок Воронцовський, будинок 4, квартира 7 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 87238051101);

14) 237/1000 частини квартири, розташованої за адресою: м. Одеса, провулок Воронцовський, будинок 4, квартира 7 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 87238051101);

15) 96/1000 частини квартири, розташованої за адресою: м. Одеса, провулок Воронцовський, будинок 4, квартира 7 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 87238051101);

16) квартиру, розташовану за адресою: м. Одеса, вулиця Канатна, 85, квартира, 2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 73501751101);

17) земельну ділянку, кадастровий номер 5122783900:02:001:1099, розташовану за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Нова Дофіновка, вулиця Іванівська, земельна ділянка 21, 23 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 52220851227);

18) квартиру, розташовану за адресою: м. Одеса, вулиця Гімназична, будинок 13, квартира 10 (реєстраційний номер майна 30837937);

19) квартиру, розташовану за адресою: м. Одеса, бульвар Французький, будинок 22, корпус 2, квартира 4 (реєстраційний номер майна 34276877);

20) житловий будинок, розташований за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Котовка, вулиця Радісна, будинок 21 (реєстраційний номер майна 20934338);

21) квартиру, розташовану за адресою: Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, смт.Научне, вулиця Без назви, будинок 1, квартира, 4 (реєстраційний номер майна 14680875);

22) гараж, стояночне місце № 15, розташований за адресою: м. Одеса, бульвар Французький, будинок 35 (реєстраційний номер майна 5893958);

23) квартиру, розташовану за адресою: м. Одеса, бульвар Французький, будинок 35, квартира 26 (реєстраційний номер майна 17320535);

24) нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Одеса, вулиця Водопроводна, будинок 1-А (реєстраційний номер майна 16710838);

25) квартиру, розташовану за адресою: м. Одеса, вулиця Героїв Крут (колишня вулиця Терешкової Валентини), будинок, 41, квартира, 31 (реєстраційний номер майна 13249263);

26) частину квартири, розташованої за адресою: м. Одеса, вулиця Армійська, будинок 11, корпус 3, квартира 36 (реєстраційний номер майна 33922253).

Своє рішення про накладення арешту на майно слідчий суддя мотивував тим, що прокурором доведена необхідність застосування арешту майна, а саме з метою забезпечення відшкодування шкоди за заявленим потерпілою у даному кримінальному проваджені цивільного позову (матеріальна шкода 628282, 50 гривень та моральна шкода 1000000 доларів США= 25131300 гривень).

Зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись із прийнятим слідчим суддею рішенням, захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що викладені в ухвалі слідчого судді висновки не відповідають матеріалам кримінального провадження, оскільки цивільний позов у рамках даного кримінального провадження заявлений не до ОСОБА_8 , а до іншого підозрюваного ОСОБА_10 , в зв`язку з чим вважає, що слідчим суддею безпідставно накладено арешт на майно ОСОБА_8 .

Позиції учасників апеляційного розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника, який просив задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про таке.

Щодо строку на апеляційне оскарження.

Вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги, яка подана захисником з порушенням строку звернення з апеляційною скаргою, апеляційним судом встановлене таке.

Відповідно до вимог ст.395КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику власника майна, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно матеріалів судового провадження оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без виклику власника майна підозрюваного ОСОБА_8 та його захисників. Копію оскаржуваної ухвали захисник отримав 21.10.2019 року (а.п. 98). Апеляційна скарга подана 28.10.2019 року. За таких підстав, з урахуванням положень ч.3 ст.395 КПК України, строк на апеляційне оскарження захисником пропущений не був.

Мотиви апеляційного суду.

Згідно вимог ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

При розгляді клопотання про накладенняарешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону. Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

За змістом ст.170КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно.

Відповідно до ч. 2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1)правову підставу для арешту майна; 2)достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3)розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4)наслідки арешту майна для інших осіб; 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно з п.1 ч.3 ст.132КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді районного суду, апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Перевіривши матеріали судової справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що розглянувши клопотання слідчого, слідчий суддя районного суду, не звернувши уваги на необґрунтованість та невідповідність клопотання вимогам ст. 171 КПК України, та прийшов до помилкового висновку, що вказане в клопотанні майно відповідає критеріям визначеним ст. 170 КПК України, фактично продублював непереконливі доводи клопотання про підстави накладення арешту на майно та безпідставно задовольнив клопотання прокурора.

Дане рішення слідчого судді не може бути визнано законним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню, з огляду на таке.

Ініціювання слідчим та прокурором питання про накладення арешту на вказане в клопотанні майно, не відповідає положенням Конституції України, кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини.

Прокурор у клопотанні, а слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, зазначили про те, що підставами для накладення арешту на майно підозрюваного є забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні.

Апеляційним судом встановлено, що на теперішній час слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12019160500004375 від 17.08.2019 року за фактом порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки у готелі «Токіо Стар», розташованому по вул. Водопровідна, 1 в м. Одесі, внаслідок чого виникла пожежа, що потягло загибель 9 осіб та більше 10 осіб отримали тілесні ушкодження (опіки).

За результатами досудового розслідування 02.09.2019 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України.

Серед загиблих внаслідок пожежі є громадянка Австралії ОСОБА_11 , ( ОСОБА_12 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні ОСОБА_13 ( ОСОБА_14 ), за твердженням якої вона є донькою загиблої ОСОБА_15 , заявлено цивільний позов щодо стягнення матеріальної шкоди в розмірі 628282,50 гривень та моральної шкоди в сумі 1000000 доларів США, що за курсом НБУ складає 25131 300 гривень.

Крім того, представником потерпілої ОСОБА_13 ( ОСОБА_14 ) адвокатом ОСОБА_16 , 23 серпня 2019 року, в рамках кримінального провадження до органу досудового розслідування подано клопотання про вжиття заходів щодо накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_10 з метою забезпечення цивільного позову.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно належне підозрюваному ОСОБА_8 прокурор обґрунтував його тим, що арешт накладається з метою забезпечення цивільного позову потерпілої про стягнення шкоди, заданої злочином, у даному кримінальному провадженні.

Між тим, апеляційним судом встановлено, що матеріали судового провадження не містять та прокурором до клопотання не додано жодних документів, які б підтверджувати родинний зв`язок загиблої громадянки Австралії ОСОБА_15 , ( ОСОБА_17 ) з особою, яка заявила цивільний позов ОСОБА_13 ( ОСОБА_14 ), зокрема свідоцтва про народження останньої тощо. Слід звернути увагу, що аналогічні обставини слугували підставами для скасування апеляційним судом попередньої ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно та повернення клопотання прокурору для усунення недоліків. Апеляційний суд констатує, що ухвала Одеського апеляційного суду від 20 вересня 2019 року прокурором не виконана, а тому у слідчого судді не було підстав для задоволення клопотання прокурора, яке було подано без усунення недоліків клопотання на які було звернута увага апеляційною інстанцією.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що слідчий суддя районного суду не звернув уваги на необґрунтованість клопотання про накладення арешту на майно вимогам ст.171 КПК України, оскільки матеріали кримінального провадження, додані до клопотання прокурора не містили у собі доказів, які б підтверджували існування підстав для накладення арешту на майно, визначених в ч.2 ст.170 КПК України, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (розрахунки завданої цивільному позивачу матеріальної шкоди тощо).

Апеляційний суд вважає необхідним зазначити, що кримінальний процесуальний закон визначає, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна, зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, що передбачає можливість застосування спеціальної конфіскації або призначення покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди та розміру цієї шкоди).

Враховуючи зазначену мету арешту майна, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, має бути співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Однак, слідчий суддя не звернув уваги на те, що до клопотання не додано ні розрахунку завданої кримінальним правопорушенням шкоди (за цивільним позовом), ні вартості майна, на яке прокурор просив накласти арешт, у зв`язку з чим апеляційний суд констатує, що таким чином слідчим суддею було порушено принципи розумності та співрозмірності такого обмежувального заходу, як арешт майна.

Більш того, слідчий суддя не звернув уваги на ту обставину, що надана до клопотання прокурором копія повідомлення про підозру ОСОБА_8 не підтверджує факту вручення зазначеного повідомлення у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом, а інші матеріали на підтвердження зазначеного факту відсутні.

Наведені обставини вказували на неможливість накладення арешту на майно особи, з метою забезпечення заявленого цивільного позову відносно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Поза увагою слідчого судді також залишилось те, що клопотання прокурора також не містило вимоги щодо способу виконання арешту майна. Разом з тим, постановляючи оскаржувану ухвалу про накладення арешту на майно підозрюваного, слідчий суддя не, врахував положень п.5 ч.5 ст.173 КПК України, зокрема не зазначив порядок виконання арешту майна, що тягне за собою певні труднощі та суперечності під час виконання ухвали, За таких обставин, оскаржувана ухвала слідчого судді суперечить принципу визначеності судового рішення, не відповідає положенням п.5 ч.5 ст.173 КПК України, що також є підставою для скасування ухвали.

Висновки апеляційного суду.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що слідчий суддя районного суду не звернув уваги на необґрунтованість клопотання про накладення арешту на майно вимогам ст.171 КПК України, а також на те, що до клопотання не додано відповідних документів, які б підтверджували існування підстав для накладення арешту на майно, визначених в ч.2 ст.170 КПК України, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

За таких умов ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно є необґрунтованою, оскільки на день розгляду клопотання, прокурором не було надано доказів на існування підстав для застосування обмежувальних заходів щодо належного ОСОБА_8 майна.

З огляду на зазначене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, у відповідності до вимог ч.1 ст.173 КПК України, про відмову в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Керуючись ст.ст. 132, 167, 170-173, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.09.2019 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_9 та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, де б воно не знаходилось, у тому числі на об`єкти нерухомості, транспортні засоби, гроші, валютні цінності, криптовалюту, цінні папери, майнові права, корпоративні права та інше майно, яке належить на праві власності, спільної сумісної чи часткової власності ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні №12019160500004375, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.172, ч. 2 ст. 270 КК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_9 про накладення арешту на майно ОСОБА_8 .

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4