Рішення

від 13.11.2019 по справі 288/1511/19

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/1511/19

Провадження № 2/288/589/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року смт . Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Добрянської В.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області, Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області (далі - відповідач -1), Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - відповідач -2), Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області (далі - відповідач-3) про визнання права на земельну частку (пай), в якому вказує, що відповідно до Указу Президента України № 720/95 від 08 серпня 1995 року Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам організаціям у селі Миролюбівка, Попільнянського району, Житомирської області, було проведено паювання земель, які були передані у колективну власність Колективному сільськогосподарському підприємству Зоря .

Відповідно до частини 2 вказаного Указу, право на земельну частку (паю) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються їх членами.

Позивач був членом КСП Зоря , яке у подальшому було реорганізовано у ПСП Зоря та було правонаступником Приватно - пайового підприємства (ППП) Зоря .

Як вбачається з інформації, виданої Головним управління Держгеокадастру у Житомирській області, державний акт на право колективної власності на землю реформованому Колективному сільськогосподарському підприємству Зоря було видано 27 листопада 1995 року.

На день видачі державного акту на право колективної власності на землю КСП Зоря , позивач залишався його членом.

Видати позивачу сертифікат не має можливості, так як КСП Зоря , правонаступником якого було ПСП Зоря , припинило свою діяльність 13 лютого 2018 року.

З метою отримання сертифікату на земельну частку (пай) позивач звертався до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, проте йому було відмовлено.

Отже, право на земельну частку (пай) виникає в осіб, які на час видачі колективному сільськогосподарському підприємству державного акту на право колективної власності на землю були чи залишалися членами цього підприємства.

Розмір земельної частки (паю) по КСП Зоря село Миролюбівка, Попільнянського району, Житомирської області, становить 4.45 умовних кадастрових гектарах, а її вартість, згідно сертифікату, становить 19 730 гривень 00 копійок.

Позивач просить визнати за ним право на земельну частку (пай) члена реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства Зоря , село Миролюбівка, Попільнянського району, Житомирської області, в умовних кадастрових гектарах, що становить 4,45, без визначення меж в натурі (на місцевості), на території Миролюбівської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглядати без його участі.

Представник відповідача Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без участі представника селищної ради, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Представник відповідача Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив провести розгляд судового засідання за відсутності представника від відділу.

Представник відповідача Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив слухання справи провести без участі їх представника. Справу вирішити згідно чинного законодавства в Україні.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з Трудової книжки серії БН № 409673 заповненої 18 березня 2005 року, ОСОБА_1 з 1995 року прийнятий на роботу в ППП Зоря с. Миролюбівка Попільнянського району Житомирської області. Запис внесено на підставі Книги обліку трудового стажу членів підприємства.

Довідкою № 126 від 04 грудня 2007 року ПСП Зоря визначено, що ПСП Зоря є правонаступником КСП Зоря , ОСОБА_1 був дійсно членом Колективного сільськогосподарського підприємства Зоря , яке було правонаступником майнових прав та обов`язків Приватно - пайового підприємства Зоря , проте, помилково не був включений до списку осіб, що мають право на земельну частку (пай) реорганізованого КСП Зоря на території Миролюбівської сільської ради. ОСОБА_1 , як член КСП Зоря має право на земельну частку (пай) у розмірі, рівному з паями інших членів КСП Зоря , що становить 4.45 в умовних кадастрових гектарах.

Відповідно до Розпорядження голови Попільнянської РДА Житомирської області № 35 від 10 лютого 1997 року Про затвердження розрахунку вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах по КСП Зоря с. Миролюбівка , затверджено кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) - 515 чоловік, вартість земельної частки (паю) - 19 730 гривень, розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах - 4,45 га.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ЖТ -04- 14 - 000016, виданого 27 листопада 1995 року, КСП Зоря с. Миролюбівка Попільнянського району Житомирської області, відповідно до рішення Миролюбівської сільської ради від 09 червня 1995 року № 3, передається у колективну власність 23 750 гектарів землі в межах згідно з планом, цільове призначення для сільськогосподарського використання. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1.

Як вбачається з довідки № 372 від 22 серпня 2008 року Миролюбівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, колгосп Зоря комунізму перейменовано на приватно - пайове підприємство Зоря , згідно рішення зборів уповноважених членів колгоспу. Протокол № 2 від 13.04.1994 року. ППП Зоря перейменовано на колективне сільськогосподарське підприємство Зоря , згідно рішення зборів уповноважених членів ППП. Протокол № 1 від 07.02.1996 року. КСП Зоря перейменовано на приватне сільськогосподарське підприємство Зоря , згідно рішення зборів власників земельних та майнових паїв. Протокол № 2 від 05.02.2000 року.

Відповідно до повідомлення Відділу економічного розвитку, торгівлі, інфраструктури, туризму та внутрішнього аудиту Попільнянської РДА Житомирської області № 120/01-11 від 21 березня 2017 року, ПСП Зоря ( і.к. 03745019) є правонаступником майнових прав та обов`язків КСП Зоря відповідно до передавального балансу та списку кредиторської заборгованості станом на 01.01.2001 року (п.3.3 статуту ПСП Зоря ).

Згідно архівного витягу з Протоколу звітно - виборних зборів уповноважених членів колгоспу Колгосп Зоря комунізму с. Миролюбівка Попільнянського району, виданого Архівним сектором Попільнянської РДА Житомирської області, Колгосп Зоря комунізму перейменовано на приватно - пайове підприємство Зоря . Статут колективного сільськогосподарського підприємства Зоря затверджений протоколом зборів уповноважених членів сільськогосподарського підприємства Зоря від 07.02.1996 року № 1, КСП Зоря є правонаступником бувшого ППП Зоря с. Миролюбівка.

Як вбачається з детальної інформації про юридичну особу ПСП Зоря , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 13 лютого 2018 року дане підприємство припинило свою діяльність.

Відповідно до повідомлень № 123 - 6-0.31 - 392/116 -19 від 20 червня 2019 року та № 6 - 0.31 - 738/116-19 від 23 липня 2019 року виданих Відділом у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, згідно до списку осіб, що мають право на земельну частку (пай) реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства Зоря , що є додатком до державного акту на право колективної власності на землю, зареєстрованого за № 1 серії ЖТ 04-14-000016 від 28.11.1995 року, ОСОБА_1 не був включений в список осіб, що мають право на земельну частку (пай). Розмір земельної частки (паю) за даними сертифікату про право на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах становить 4,45 га. Вартість земельної частки (паю) на дату видачі сертифікату становить 19 730 гривень. Нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по Житомирській області становить 21 411 гривень 00 копійок.

Повідомленням № 05-02/252 від 23 липня 2019 року Архівного сектору Попільнянської РДА Житомирської області передбачено, що в архівному фонді КСП Зоря село Миролюбівка, Попільнянського району, Житомирської області за 1997 - 2000 роки, в протоколах засідань правління та зборів уповноважених членів, відомості про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 1980 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з членів КСП Зоря село Миролюбівка, Попільнянського району, Житомирської області, відсутні.

Частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Статтею 131 Земельного Кодексу України вказано, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно п. а ч. 3 статті 152 Земельного Кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Указом Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям визначено, що право на земельний пай мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами цього підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Частина 5 даного Указу вказує, що видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Відповідно до Указу Президента України № 666/94 від 10.11.1994 року Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва , право на земельну частку (пай) є об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному вираженні.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-ІV , визначено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Як передбачено з вищевказаного Закону, в редакції чинній на даний час, головним тимчасовим розпорядником не витребуваних та нерозподілених земель є органи місцевого самоврядування.

Частиною 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720/95 ( 720/95 ) Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Згідно абзацу 2 п.1 Перехідних положень Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок , є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України , громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Згідно статті 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі - продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Стаття 5 вищевказаного Закону визначає, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

У відповідності до статті 76 ЦПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з частини першою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином невнесення Літвінчука ОСОБА_2 Петровича до списку осіб, що мають право на земельну частку (пай) реорганізованого КСП Зоря на території Миролюбівської сільської ради, як члена КСП Зоря , що додавався до Державного акта на право постійного користування землею серії ЖТ 04-14-000016 від 28.11.1995 року, не може позбавити його права на земельну частку (пай).

Зазначені обставини у їх системному зв`язку свідчать, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 , права на земельну частку (пай) члена реорганізованого КСП Зоря , село Миролюбівка, Попільнянського району, Житомирської області.

Керуючись Указом Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08 серпня 1995 року № 720/95; Постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16 квітня 2004 року № 7; Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-ІV; статтями 131, 152 Земельного Кодексу України; статтям 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 89, 128, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області, Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) члена реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства Зоря , село Миролюбівка, Попільнянського району, Житомирської області, в умовних кадастрових гектарах, що становить 4,45, без визначення меж в натурі (на місцевості), на території Миролюбівської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник