Рішення

від 15.11.2019 по справі 328/2268/19

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

328/2268/19

15.11.2019

2/328/906/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2019 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Новікової Н.В., за участю секретаря судового засідання Похвалітової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у загальному позовному провадженні цивільну справу №328/2268/19 за позовом ОСОБА_1 до Коханівської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-

встановив:

Представник позивача - адвокат Маляр Н.В. звернулась до суду з позовом до Коханівської сільської ради, в якому просить визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, до складу якої увійшло право власності на спірний житловий будинок. Позивач прийняв спадщину та звернувся до нотаріуса за свідоцтвом про право на спадщину за законом на вказаний житловий будинок. У видачі свідоцтва нотаріус відмовила у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу. Відмова нотаріуса порушує право позивача на спадкування і є підставою для визнання за ним права власності на спірний житловий будинок.

Позивач у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Представник позивача - адвокат Маляр Н.В. у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав.

В зв`язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 14.01.2019 серії НОМЕР_1 .

Позивач ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_2 , що підтверджується його паспортом, свідоцтвом про народження від 03.07.1971 серії НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшли всі права і обов`язки, які належали спадкодавцю за життя.

Позивач ОСОБА_1 відповідно до ст.1261 ЦК України є спадкоємцем ОСОБА_2 за законом першої черги.

Відповідно до ст.1269 ЦК України позивач прийняв спадщину, подавши 08.05.2019 нотаріусу заяву про прийняття спадщини, що підтверджується його заявою, яка знаходиться у Спадковій справі №108/2019.

Інші спадкоємці, які прийняли спадщину, відсутні, що підтверджується Спадковою справою №108/2019.

Позивач звернувся до державного нотаріуса Токмацької районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 , а саме на спірний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Нотаріус відмовила у видачі зазначеного свідоцтва в зв`язку з тим, що спадкоємець не надав правовстановлюючий документ на спірний житловий будинок, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 31.07.2019 №822/02-31.

Відмова нотаріуса порушує право позивача ОСОБА_1 на спадкування після смерті ОСОБА_2 та є підставою для визнання за нею права власності на спірний житловий будинок відповідно до ст.392 ЦК України.

Таким чином, вирішальним у цій справі є вирішення питання про належність спірного будинку на праві власності спадкодавцю ОСОБА_2 .

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон №1952-IV), правовстановлюючими документами, які підтверджують право власності, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) видане нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат; 6) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дублікат; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, видані до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Цивільно-правовий інститут набуття та виникнення права власності на нерухоме майно в різні періоди по-різному був урегульований на законодавчому рівні. У зв`язку із цим держава задекларувала визнання дійсними прав на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності Законом №1952-IV.

Відповідно до положень ч.3 ст.3 Закону №1952-IV права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Коханівської сільської ради спадкодавець ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала у спірному житловому будинку з 1975 року до дня смерті одноосібно.

Згідно з витягом з книги погосподарського обліку №3 Коханівської сільської ради (2016-2020 роки) спірний житловий будинок був побудований у 1981 році, його володільцем була ОСОБА_2 .

У 1981 році питання набуття права власності регулювались Цивільним кодексом Української РСР від 18.07.1963 №1540-VI (далі - ЦК УРСР), Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року (далі - Інструкція), та іншими нормативними актами.

Згідно зі ст.100, 101 ЦК УРСР, громадяни мали право мати в особистій власності один жилий будинок.

У абз.2 п.6 Інструкції зазначено, що не підлягали реєстрації також будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

За змістом зазначених норм права виникнення права власності на житлові будинки, розташовані в сільській місцевості, не підлягало реєстрації, а тому не залежало від державної реєстрації цього права.

Відповідно до досліджених доказів спадкодавець ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала у спірному будинку з 1975 року по день смерті, була його власником, спірний будинок обліковувався в Коханівській сільській раді, спадкодавець була внесений у списки власників житлових будинків, а тому суд дійшов висновку, що їй належало право власності на спірний будинок.

Згідно зі ст.392 ЦК України, особа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутися до суду як з позовом про визнання права власності.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що звертаючись до суду позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі, в разі відсутності правовстановлюючого документа юридичний факт набуття нерухомості у власність за зверненням зацікавлених осіб може бути визнаний, а невизнані державою права спадкоємців - захищені в судовому порядку.

Суд встановив, що спір виник у зв`язку з відсутністю умов для оформлення спадщини нотаріально.

Відповідно до положень п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 Про судову практику у справах про спадкування , вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають тільки у тому випадку, якщо наявні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, а при відмові нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, вимоги про визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом на спірний будинок є законними, ґрунтуються на вищезазначених нормах матеріального права, підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.2, 10, 19, 263-265 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Коханівської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити учасників справи:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

- відповідач Коханівська сільська рада, місце знаходження: вул. Червона, буд. 89-В, с. Кохане, Токмацький район, Запорізька область, код ЄДРПОУ 04353646.

Суддя: