Рішення

від 15.11.2019 по справі 344/15650/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/15650/19

Провадження № 2/344/3917/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Татарінової О.А.,

секретаря Личковської М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Івано-Франківської міської ради про визнання права власності на частку в спільній сумісній власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом обґрунтовуючи тим, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Згідно рішення Івано-Франківської міської ради 21 сесії сьомого демократичного скликання від 31.07.2018 року №270-21 було затверджено технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі ( на місцевості) та передано у спільну сумісну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), згідно додатку 11 (додається): ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0360га, кадастровим номером 2610100000: НОМЕР_1 :001:0033.

На підставі даного рішення, за кожним із співвласників земельної ділянки зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, де зазначено, що форма власності : приватна, вид спільної власності: спільна сумісна, розмір частки 1/1, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексним номером 134396330; індексним номером 134396156; індексним номером 134396575; індексним номером 134396461 від 15.08.2018р.; інформаційною довідкою №177116722 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.08.2019р.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який був співвласником земельної ділянки по АДРЕСА_2 і на належну йому частку відкрилася спадщина. Спадкоємцями за законом першої черги, після смерті ОСОБА_4 є його діти - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Звернувшись до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Девляшевської С.П. по питанню оформлення спадкових прав, вони - спадкоємці першої черги, отримали Постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 14.08.2019р., суть яких зводиться до того, що спадкове майно складається з права у спільній сумісній власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0360га, кадастровим номером 2610100000:14:001: НОМЕР_2 , яку було передано у спільну сумісну власність, а оскільки частка померлого ОСОБА_4 у спільній власності на вказану вище земельну ділянку не визначена, а зазначена як 1/1, хоча є і інші учасники спільної сумісної власності цієї земельної ділянки, в яких також зазначено відомості щодо права власності на цю земельну ділянку, і де за кожним теж вказано розмір частки -1/1. Нотаріус не може самостійно здійснювати визначення частки померлого, і рекомендувала їм звернутись до суду.

Право на спадщину на інше нерухоме майно, після смерті ОСОБА_4 оформлено в нотаріальному порядку, що підтверджується Свідоцтво про право на спадщину за законом, виданим 08 липня 2019 року приватним нотаріусом Івано - Франківського міського нотаріального округу Девляшевською С.П., спадкова справа №21- 2018, зареєстроване в реєстрі за № 895.

Таким чином, передавши земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0360га, кадастровим номером 2610100000:14:001: НОМЕР_2 у спільну сумісну власність позивачам, та ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , без визначення часток кожного із співвласників та провівши реєстрацію права власності на дану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вказавши розмір частки кожного із співвласників 1/1, відповідач унеможливив подальше розпорядження належними позивачами частками у праві власності, в тому числі спадкування даної земельної ділянки.

Оскільки земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0360га, кадастровим номером 2610100000:14:001:0033 була передана у власність чотирьом особам, та згідно ч.2. ст. 370 ЦК України вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними законом або рішенням суду , кожному із позивачів, а також померлому ОСОБА_4 належить по 1/4 частці у праві власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 . Отже, вони змушені звернутись до суду для визначення часток у спільному майні, а саме праві власності на земельну ділянку, та для спадкування частки співвласника - ОСОБА_4

1/4 частка у праві власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_4 складає спадкове майно після його смерті та спадкується порівну спадкоємцями за законом першої черги - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які прийняли спадщину, згідно ч.3 ст 1268 ЦК України, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Таким чином кожному із позивачів належить на праві власності земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0360 га, кадастровим номером 2610100000:14:001:0033 в наступних частках:

ОСОБА_2 належить 1/4 частка з підстав приватизації згідно рішення Івано-Франківської міської ради 21 сесії сьомого демократичного скликання від 31.07.2018р. №270-21 та 1/8 частка з підстав спадкування після смерті батька - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в загальному складає 3/8 частки;

- ОСОБА_1 належить 1/4 частка з підстав приватизації згідно рішення Івано-Франківської міської ради 21 сесії сьомого демократичного скликання від 31.07.2018р. №270-21 та 1/8 частка з підстав спадкування після смерті батька - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в загальному складає 3/8 частки;

ОСОБА_3 належить 1/4 частка з підстав приватизації згідно рішення Івано-Франківської міської ради 21 сесії сьомого демократичного скликання від 31.07.2018р. №270-21.

А тому просили визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 3/8 частки земельної ділянки площею 0,0360 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0033, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 3/8 частки земельної ділянки площею 0,0360 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0033, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/4 частки земельної ділянки площею 0,0360 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0033, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 .

Представник відповідача подала відзив на позовну заяву, вказавши, що Івано-Франківська міська рада заперечує проти задоволення позову виходячи з наступного. Позивачі мають право успадкувати та оформити нерухоме майно, що належало за життя ОСОБА_4 в порядку визначеному законодавством визначивши частку померлого в праві спільної сумісної власності. Окрім того, законодавством визначено в яких випадках відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування. В даній справ є спадкоємці за законом, які прийняли спадщину, що не заперечується позивачами, а відтак Івано-Франківська міська рада є неналежним відповідачем. Відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради від 31.07.2018 року №270-71 затверджено технічну документацію та передано у спільну сумісну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 . Отже земельна ділянка належала спадкодавцю на праві спільної сумісної власності без визначення частки кожного співвласника. Таким чином, право власності позивачів на земельну ділянку ніким не оспорюється, не підлягає сумніву та визнається іншими особами, а також позивачами не втрачено документ, який засвідчує право власності спадкодавця, а тому позовні вимоги про визнання права власності за позивачами є передчасними, оскільки у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності, а не визнання права власності в наступних частках.

Представник позивачів подала до суду заяву, в якій просив дану справу розглядати без участі сторони позивача, позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, у відзиві просила розгляд справи проводити у відсутності сторони відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши всі докази в їх сукупності, судом встановлено.

Батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва НОМЕР_3 та копією свідоцтва НОМЕР_4 (а.с. 11-12). Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_5 № НОМЕР_6 від 07.10.1978 року ОСОБА_7 уклав шлюб 07.10.1978 року з ОСОБА_5 , якій після укладення шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_8 (а.с. 11).

З копії витягу з рішення Івано-Франківської міської ради № 270-21 від 31.07.2018 року затверджено технічні документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передати у спільну сумісну власність громадянам земельні ділянки, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Відповідно до якого ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 передано у спільну сумісну власність, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0360 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0033, адреса АДРЕСА_2 (а.с. 8-9), що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 15-20).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_7 від 17.10.2018 року (а.с. 10).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.07.2019 року право на спадщину на квартиру, яка розташована в АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_4 , оформлено в нотаріальному порядку за спадкоємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.7).

Відповідно до копії постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 14.08.2019 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку спадкового майна, яке складається з права у спільній сумісній власності земельної ділянки площею 0,036 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0033, адреса АДРЕСА_2 , у зв`язку з тим, що частка померлого ОСОБА_4 у спільній власності на вказану вище земельну ділянку не визначена (а.с. 13).

Відповідно до копії постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 12.08.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку спадкового майна, яке складається з права у спільній сумісній власності земельної ділянки площею 0,036 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0033, адреса АДРЕСА_2 , у зв`язку з тим, що частка померлого ОСОБА_4 у спільній власності на вказану вище земельну ділянку не визначена (а.с. 14).

Відповідно до ч.1. ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. А ч. 3 цієї статті передбачає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно з частиною 1 статті 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Частина 1 статті 86 ЗК України визначає, що земельна ділянка може знаходитися у спільній власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до статті 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до статті 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Частина 5 ст. 89 ЗК України вказує на те, що при визначенні розміру земельних часток в спільній сумісній власності, ці частки є рівними, якщо інше не передбачається законом або не встановлено судом.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах за позовами про захист прав приватної власності № 20 від 22.12.1995 року частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Виходячи з аналізу наведених норм, суд вважає, що частки ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності складають по 1/4 частині, оскільки домовленості про розмір часток кожного між ними досягнуто не було, і цей факт визнається сторонами.

Крім того, суд зазначає, що згідно з п. г ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Стаття 131 Земельного кодексу України визначає, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набути у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Стаття 1225 ЦК України встановлює, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до частини 1 статті 1226 Цивільного кодексу України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008 року встановлює, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч.2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, серед яких є і визнання права.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення, слід визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 3/8 частки земельної ділянки площею 0,0360 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0033, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , в тому числі: на належну їй 1/4 частку домоволодіння та на 1/8 частку домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 ; визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 3/8 частки земельної ділянки площею 0,0360 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0033, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , в тому числі: на належну йому 1/4 частку домоволодіння та на 1/8 частку домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 ; визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на належну її 1/4 частки земельної ділянки площею 0,0360 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0033, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 .

На підставі ст.ст. 375, 376, 1216-1218, 1268, 1276, 1296 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 77-80 ЦПК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Івано-Франківської міської ради про визнання права власності на частку в спільній сумісній власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 3/8 частки земельної ділянки площею 0,0360 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0033, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 3/8 частки земельної ділянки площею 0,0360 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0033, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/4 частки земельної ділянки площею 0,0360 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0033, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Татарінова О.А.