Дата документу 12.11.2019
ЄУ № 428/4227/19
Провадження №2/420/557/19
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2019 року Новопсковський районний суд Луганської області
у складі головуючого судді Проньки В.В.,
за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання права на завершення приватизації та отримання правовстановлюючого документу на земельну ділянку, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Білолуцька селищна рада Новопсковського району Луганської області,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача, згідно якої просить визнати за нею у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації та отримання на своє ім`я правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 4,8478 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Білолуцької селищної ради Новопсковського району Луганської області, кадастровий номер земельної ділянки 4423355300:10:002:0068.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 20.01.2017 її матері ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в розмірі земельної частки (паю) - ріллі по КСП ім.Куйбишева орієнтовною площею 4,7300 умовних кадастрових гектари у власність, розташованої за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Білолуцькій селищній раді, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, угіддя - рілля. На підставі вищезазначеного наказу на замовлення її матері було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. ІНФОРМАЦІЯ_1 матір померла. Позивач зазначає, що 25.01.2018 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті матері, згідно якого успадкувала право на земельну частку (пай) площею 6,1 умовних кадастрових гектарів. Після отримання свідоцтва вона декілька разів зверталася до відповідача з метою затвердження проекту землеустрою та надання дозволу на розробку проекту землеустрою, однак їй було відмовлено. У зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.04.2019 справу передано за підсудністю на розгляд до Новопсковського районного суду Луганської області.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 06.06.2019 справу прийнято до провадження Новопсковського районного суду Луганської області, відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання на 05.07.2019.
05 липня 2019 року підготовче судове засідання не відбулося у зв`язку з перебування головуючого судді у відпустці. Підготовче судове засідання призначено на 05.08.2019.
05 серпня 2019 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.09.2019.
05.09.2019 судове засідання відкладено до 17.10.2019 у зв`язку з неявкою відповідача.
17.10.2019 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні. Судове засідання призначено на 12.11.2019.
Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягає, просить їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак явку свого представника до судового засідання повторно не забезпечив, про наявність поважних причин для цього суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи до суду не направив, відзив на позовну заяву не надав.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксації процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст. 247 ЦПК України.
За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України
Дослідивши наявні у справі письмові докази, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області 14.10.1998, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка смт. Білолуцьк Новопсковського району Луганської області.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 , виданим 28.07.1955 Бюро записів актів громадянського стану Білолуцького району; свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим 14.07.1973 Білолуцькою селищною радою Новопсковського району Ворошиловградської області, з якого вбачається, що позивач уклала шлюб з ОСОБА_3 , після реєстрації якого їй присвоєно прізвище ОСОБА_4 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Виконавчим комітетом Білолуцької селищної ради Новопсковського району Луганської області 21.06.2017, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 89 років, про що зроблено відповідний актовий запис за № 30.
З дослідженої судом спадкової справи №130/2017 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 встановлено, що остання за життя склала заповіт, посвідчений 04.07.2008 секретарем Білолуцької селищної ради Новопсковського району Луганської області, зареєстрований в реєстрі за №649, відповідно до якого все своє майно, де б воно не знаходилося та в чому б воно не полягало, і взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті, заповіла позивачу ОСОБА_1 .
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №50646187 від 23.01.2018, зазначений вище заповіт на користь позивача є чинним.
Таким чином, судом встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом встановлено, що позивач спадщину після смерті матері ОСОБА_2 прийняла, отримавши 25.01.2018 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідчене приватним нотаріусом Новопсковського районного нотаріального округу, зареєстроване в реєстрі за № 164. Спадщина, на яку видане зазначене свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) площею 6,1 умовних кадастрових гектари.
Матеріалами справи встановлено, що згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 20.01.2017 за № 112-сг Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) - ріллі по КСП ім. Куйбишева орієнтовною площею 4,7300 умовних кадастрових гектари у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Білолуцькій селищній раді Новопсковського району Луганської області, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, угіддя - рілля.
На підставі вищевказаного наказу на замовлення ОСОБА_2 ПП Обласний центр впровадження Агроцентрнаука було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 в розмірі земельної частки (паю) ріллі у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Білолуцькій селищній раді Новопсковського району Луганської області, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі.
Позивач, як спадкоємець за заповітом щодо майна померлої ОСОБА_2 , 01.10.2018 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,8478 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Білолуцькій селищній раді.
Листом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 01.11.2018 за вих. №Т-2396/0-1399/37-18 позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв`язку з недоцільністю та роз`яснено її право на звернення до суду з позовом про визнання права на завершення приватизації в порядку спадкування. Підставою для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стало те, що на зазначену земельну ділянку вже надано дозвіл громадянці ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка сформована, зареєстрована в Державному земельному кадастрі, кадастровий номер визначено.
Частинами 1-2 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Частинами 6,7 вказаної статті передбачений порядок передання безоплатно у власність громадянам земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, відповідно до якого громадяни подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Таким чином, виникла ситуація, при якій через смерть спадкодавця, яка не виготовила правовстановлюючі документи на земельну ділянку та не зареєструвала за собою право власності на неї, позивач як спадкоємець за заповітом не може набути право власності на це майно в порядку спадкування.
У статті 16 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 даного Кодексу визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.
Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичних осіб, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до п. г ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що захист прав на земельні ділянки здійснюється, в тому числі шляхом визнання права.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до роз`яснень у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року, справа № 350/67/15-ц, прийшла до висновку, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що за життя ОСОБА_2 розпочала процедуру приватизації земельної ділянки площею 4,8478 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів на території Білолуцької селищної ради Новопсковського району Луганської області, кадастровий номер 4423355300:10:002:0068, проте померла, не завершивши її та не отримавши правовстановлюючого документу на земельну ділянку.
Право на завершення процедури приватизації та отримання даної земельної ділянки у власність, яке належало померлій ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок її смерті. Позивач, прийнявши спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , набула право на спадкування усіх прав та обов`язків, що їй належали, включно з правом на завершення приватизації земельної ділянки.
Таким чином, враховуючи викладені вище норми чинного законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_2 розпочала процедуру приватизації земельної ділянки, вчинила визначені законом дії щодо отримання її у власність, але померла до реєстрації права власності на земельну ділянку, право на приватизацію якої було успадковане позивачем ОСОБА_1 , яка набула право в порядку спадкування за заповітом на завершення процесу приватизації спірної земельної ділянки.
У відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, понесений нею при зверненні до суду, у розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 77-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання права на завершення приватизації та отримання правовстановлюючого документу на земельну ділянку, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Білолуцька селищна рада Новопсковського району Луганської області, задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , у порядку спадкування за заповітом після матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації та отримання на своє ім`я правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 4,8478 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Білолуцької селищної ради Новопсковського району Луганської області, кадастровий номер земельної ділянки 4423355300:10:002:0068.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, код ЄДРПОУ 39771244, місце знаходження: проспект Центральний, буд. 17, корп. 2. м.Сєвєродонецьк Луганської області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 14.10.1998 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, місце проживання: АДРЕСА_1 , 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) в рахунок відшкодування понесеного судового збору.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Білолуцька селищна рада Новопсковського району Луганської області, місце знаходження: вул. 1 Травня, 4, смт. Білолуцьк Новопсковського району Луганської області, код ЄДРПОУ: 04335588.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: В.В. Пронька
Суд | Новопсковський районний суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2019 |
Оприлюднено | 16.11.2019 |
Номер документу | 85662010 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новопсковський районний суд Луганської області
Пронька В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні