Ухвала

від 08.11.2019 по справі 761/40504/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/40504/19

Провадження № 1-кс/761/27768/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42017111200000583 від 07.09.2017 року,

В С Т А Н О В И Л А :

16 жовтня 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42017111200000583 від 07.09.2017 року.

Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 13.09.2017 року в рамках вказаного кримінального провадження було накладено арешт на земельну ділянку, загальною площею 4,180 га, з кадастровим номером 3222210100:03:011:0002 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кагарлицької міської ради Кагарлицького району Київської області, та яка перебуває у користуванні ТОВ «Роза-Л» на підставі договору оренди від 16.12.2015 року. Вказана земельна ділянка на праві власності знаходилася у ОСОБА_5 , який помер у листопада 2018 року, та у зв`язку із чим ОСОБА_4 є спадкоємицею. У зв`язку із накладенням арешту на вказане майно, спадкоємці не мають змоги оформити спадкові права. Адвокат ОСОБА_3 вказує, що зазначена земельна ділянка не може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, так як не була знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не містить відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, а тому арешт підлягає скасуванню.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_3 подав заяву про здійснення розгляду клопотання у його відсутність, підтримав клопотання з підстав наведених у ньому та просив задовольнити.

Слідчий ОСОБА_6 подав до суду заяву, в якій просив здійснити розгляд клопотання у його відсутність, також в заяві заперечує щодо задоволення клопотання, адже на даний час у застосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження не відпала необхідність.

Вивчивши клопотання про скасування арешту майна та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення,пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У судовому засіданні встановлено, що СУ ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017111200000583 від 07.09.2017 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.189 КК України.

Ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 13.09.2017 року у справі № 372/2690/17 (провадження № 1-кс-775/17) накладено арешт на земельну ділянку, загальною площею 4,180 га, з кадастровим номером 3222210100:03:011:0002 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кагарлицької міської ради, Кагарлицького району, Київської області.

Разом з тим, аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про відсутність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а також недоведеність факту використання вказаного майна, як доказу у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб.

Крім того, на день розгляду клопотання слідчим не надано підтвердження наявності підстави продовження дії арешту майна, у зв`язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, приходить до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні є обґрунтованими.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчий зобов`язаний довести необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, наявність потреб досудового розслідування у такому арешті майна, актуальність цього питання, оскільки саме він був ініціатором питання про накладення арешту на майно.

В той же час, дослідивши матеріали, слідчий суддя не знайшов обґрунтованих та переконливих даних, які б давали підстави вважати, що земельна ділянка, загальною площею 4,180 га, з кадастровим номером 3222210100:03:011:0002, може бути використана як доказ у вказаному кримінальному провадженні.

Разом з тим, слідчим суддею не отримано даних на підтвердження того, що земельна ділянка, загальною площею 4,180 га, з кадастровим номером 3222210100:03:011:0002 , відповідає вимогам ст.98 КПК України.

Викладені обставини в сукупності свідчать про те, що ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту майна: земельної ділянки, загальною площею 4,180 га, з кадастровим номером 3222210100:03:011:0002, на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а отже, клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42017111200000583 від 07.09.2017 року, підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст. ст.170-174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42017111200000583 від 07.09.2017 року - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 13.09.2017 року у справі № 372/2690/17 (провадження № 1-кс-775/17), а саме: земельної ділянки, загальною площею 4,180 га, з кадастровим номером 3222210100:03:011:0002, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кагарлицької міської ради, Кагарлицького району, Київської області, яка перебуває у користуванні ТОВ «Роза-Л» на підставі договору оренди від 16 грудня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя