Постанова

від 14.11.2019 по справі 562/1897/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2019 року

м. Рівне

Справа № 562/1897/18

Провадження № 22-ц/4815/1022/19

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів: Боймиструка С.В., Шимків С.С.

секретар судового засідання: Тхоревський С.О.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Здолбунівська музична школа Здолбунівської районної ради Рівненської області,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у м. Рівне апеляційну скаргу представника Здолбунівської музичної школи Здолбунівської районної ради Рівненської області - адвоката Дяденчука А.І. на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2018 року, ухвалене в складі судді Кушнірука О.Г., повний текст судового рішення складено 23 листопада 2018 року у справі № 562/1897/18,

в с т а н о в и в :

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Здолбунівської музичної школи Здолбунівської районної ради Рівненської області про зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що наказом від 30 жовтня 1998 року № 67 її було прийнято на посаду викладача по класу акордеон на період навчання учнів за рахунок позабюджетних спеціальних коштів з неповним педагогічним навантаженням з погодинною оплатою та звільнено наказом від 14 липня 1999 року № 102 за власним бажанням з 28 липня 1999 року. Наказом від 01 вересня 1999 року № 114 її було прийнято на посаду викладача по класу акордеон на період навчання учнів за рахунок позабюджетних спеціальних коштів з неповним педагогічним навантаженням з погодинною оплатою з 02 вересня 1999 року по 31 травня 2000 року та звільнено наказом від 19 травня 2000 року № 172 по закінченню строку домовленості.

01 вересня 2000 року вона була прийнята на посаду викладача по класу акордеон Здолбунівської музичної школи де і продовжує працювати. Зазначала, що її педагогічний стаж складає більше 18 років, проте відповідач відмовляється зарахувати період роботи з 30 жовтня 1998 року по 01 січня 2000 року до педагогічного стажу та виплачувати відповідну надбавку за педагогічний стаж, який складає 18 років.

Посилалась на те, що відповідно до Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 78 (далі - Порядок виплати надбавок), є трудова книжка та інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи, вважала дії відповідача незаконними, оскільки вказані вище періоди її роботи відповідачем не враховано, що вплинуло на розмір її надбавки за вислугу років.

За наведених підстав просила суд зобов`язати відповідача зарахувати до стажу педагогічної роботи період її роботи на посаді викладача по класу акордеон Здолбунівської музичної школи з 30 жовтня 1998 року по 14 липня 1999 року та з 01 вересня 1999 року по 19 травня 2000 року, що дає право на надбавку до заробітної плати за вислугу років від посадового окладу; зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити їй щомісячну надбавку за вислугу років у відсотках до посадового окладу залежно від стажу педагогічної роботи, що складає 18 років.

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов?язано Здолбунівську музичну школу Здолбунівської районної ради Рівненської області зарахувати до стажу педагогічної роботи ОСОБА_1 період роботи на посаді викладача по класу акордеон Здолбунівської музичної школи з 30 жовтня 1998 року по 14 липня 1999 року та з 02 вересня 1999 року по 19 травня 2000 року в педагогічний стаж, що дає право на надбавку до заробітної плати за вислугу років від посадового окладу. Зобов?язано Здолбунівську музичну школу Здолбунівської районної ради Рівненської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну надбавку за вислугу років у відсотках до посадового окладу залежно від стажу педагогічної роботи відповідно до Закону України Про освіту з урахуванням раніше виплачених сум. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що державою гарантовано забезпечення педагогічним та науково-педагогічним працівникам виплати надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи, тому відповідач безпідставно не зарахував до педагогічного стажу позивача період роботи з 30 жовтня 1998 року по 14 липня 1999 року та з 01 вересня 1999 року по 19 травня 2000 року, який підтверджується записами у трудовій книжці, і неправильно нараховував їй надбавку за вислугу років. Оскільки позивач звернулася до суду із позовом у зв`язку із порушенням відповідачем законодавства про оплату праці, то вона мала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (частина друга статті 233 КЗпП України).

У апеляційній скарзі представник Здолбунівської музичної школи Здолбунівського району Рівненської області - адвокат Дяденчук Анатолій Іванович вважає вказане рішення суду таким, що прийняте з неповним з`ясуванням обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що судом першої інстанції невірно застосовано положення ст. 233 КЗпП України, оскільки одночасно із вимого про перерахунок та виплату надбавки, позивачем заявлено вимогу про перерахунок педагогічного стажу, на які не поширюється зазначена норма.

Покликається на те, що в силу ст.233 КЗпП України строк давності не застосовується лише до вимог про стягнення заробітної плати, тоді як у спірних правовідносинах предметом є неправомірність невключення до педагогічного стажу, а питання заробітної плати чи її складових є похідною вимогою.

Звертає увагу суду на те, що про існування трудового спору позивач дізналася з кінця березня 2009 року, в момент отримання заробітної плати за березень 2009 року, адже у випадку наявності педагогічного стажу у спірний період саме з 01.03.2009 року вона мала б отримати надбавку у розмірі 20%. При цьому, з вимогою про перерахунок надбавки ОСОБА_1 звернулася до відповідача лише 19.04.2017р.

Не погоджується із висновком суду про незаконність обчислення спеціального трудового стажу, визначення надбавки за вислугу років, що входить в систему заробітної плати та вказує, що трудовий стаж працівника визначають не лише трудова книжка, але й тарифікаційні списки, якими станом на 01.09.2017р у позивача встановлено 17 років та 1 день педагогічного стажу. Також зазначає, що в спірний період ОСОБА_1 була прийнята на роботу згідно наказів на умовах: 1. на період навчання учнів (тобто робота мала строковий характер); 2. за рахунок позабюджетних спеціальних коштів (тобто держава не фінансувала виплату заробітної плати); 3. з неповним педагогічним навантаженням (не було визначено кількості годин навантаження); 4. з погодинною оплатою (тобто за фактично відпрацьований час, який зазначався в табелі відпрацьованого часу). Покликається на те, що з огляду на характер виконуваної роботи у спірний період, остання не містить обов`язкових складових, які передбачені ст. 57 Закону України Про освіту та порядком виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти , а сам: встановленого посадового окладу або ставки заробітної плати з послідуючою тарифікацією на основі Єдиної тарифної сітки у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; встановленого педагогічного навантаження.

Вказує, що згідно довідки Здолбунівської райдержадміністрації від 14.08.2017р. заробітна плата нарахована та виплачена ОСОБА_1 повністю, заборгованість перед позивачем відсутня.

З підстав наведених вище, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в позові.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що рішення суду прийняте у відповідності до ст. 263 ЦПК України , є законним та обґрунтованим, а доводи викладені у апеляційній скарзі такими, що не заслуговують на увагу.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року апеляційну скаргу представника Здолбунівської музичної школи Здолбунівського району Рівненської області - Дяденчука А. І. - задоволено. Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 05 червня 2019 року постанову Рівненського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду таким вимогам в повній мірі не відповідає.

Судом встановлено, наказом директора Здолбунівської музичної школи від 30 жовтня 1998 року № 67 ОСОБА_1 прийнято на посаду викладача по класу акордеон на період навчання учнів за рахунок позабюджетних спеціальних коштів з неповним педагогічним навантаженням з погодинною оплатою.

Наказом директора Здолбунівської музичної школи від 14 липня 1999 року № 102 ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням з 28 липня 1999 року.

Наказом від 01 вересня 1999 року № 114 ОСОБА_1 прийнято на посаду викладача по класу акордеон Здолбунівської музичної школи на період навчання учнів за рахунок позабюджетних спеціальних коштів з неповним педагогічним навантаженням з погодинною оплатою з 02 вересня 1999 року по 31 травня 2000 року та звільнено наказом від 19 травня 2000 року № 172 по закінченню строку домовленості.

Робота позивача на посаді викладача по класу акордеон Здолбунівської музичної школи у зазначений період є її основним місцем роботи.

З 01 вересня 2000 року ОСОБА_1 продовжила працювати у відповідача викладачем по класу акордеон з неповним педагогічним навантаженням, який зараховано до спеціального стажу.

За змістом статті 28 Закону України Про освіту , чинного на час виникнення спірних правовідносин, система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Згідно зі статтею 29 Закону України Про освіту , чинного на час виникнення спірних правовідносин, структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.

Відповідно до статті 12 Закону України Про позашкільну освіту та пункту 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 433, позашкільний навчальний заклад Переліку № 433 до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

У пункті 4 Порядку виплати надбавок зазначено, що працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи займалися викладацькою роботою у навчальних закладах обсягом не менше ніж 180 годин на навчальний рік, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховуються місяці, протягом яких проводилася викладацька робота.

Працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати), до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховується період роботи на цих посадах.

Виходячи з аналізу зазначених вище норм, зарахування роботи на посаді викладача (у тому числі й у позашкільному закладі освіти) до спеціального педагогічного стажу не ставиться в залежність від того, було це основним місцем роботи особи чи за сумісництвом, за умови, якщо викладацька робота за сумісництвом займає не менше ніж 180 годин на навчальний рік, а також якщо працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати).

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 876/5312/17 (провадження № 11-860апп18).

Згідно ст.76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно п. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Звертаючись до суду з позовом кожна особа має вчиняти кожну дію виважено та розсудливо, оцінюючи власні правові перспективи, виходячи з реалізації таких принципів цивільного судочинства як принципів диспозитивності та змагальності цивільного процесу, надавши суду усі необхідні та достатні докази на обґрунтування власної правової позиції.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із наданої апеляційному суду довідки № 01-36/246 від 15.10.2019 р. вбачається, що для визначення оплати праці педагогічному працівнику за одну годину у спірний період використовувалась формула ПО:21:4,26, де ПО - посадовий оклад, 21 - середня кількість годин за ставку, 4,26- коефіцієнт для нарахування заробітної плати з погодинною оплатою.

Посадовий оклад педагогічного працівника в період 01 вересня 1998 року по 01 вересня 2000 становив 110 гривень.

Відповідно до формули, вартість однієї години фактично за вищевказаний період складала, 1 гривню 23 копійки (110:21:4,26=1,23).

Апеляційний суд вважає, що такий розрахунок тарифу погодинної оплати праці відповідає Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України №102 від 15.04.1993 року (з наступними змінами та доповненнями), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 року за №56.

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки про розмір заробітної плати від 07.03.2017 року ОСОБА_1 за період роботи в Здолбунівській музичній школі з 30 жовтня 1998 року по 28 липня 1999 року була нарахована та виплачена заробітна плата у розмірі 122 гривні 96 копійок (а.с.16).

Враховуючи те, що одна година фактично педагогічному працівнику оплачувалася у розмірі 1,23 грн, кількість відпрацьованих годин ОСОБА_1 за 1998 - 1999 навчальний рік складає 100 годин (122,96:1,23=99,97).

За наведеного, встановивши, що робота ОСОБА_1 за період 1998-1999 навчальний рік становила менше ніж 180 годин на навчальний рік, вказаний період не підлягає зарахуванню до педагогічного стажу для виплати надбавки за вислугу років, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог за цей період роботи.

Разом з тим, апеляційним судом встановлено що за період роботи з 02 вересня 1999 року по 01 червня 2000 року ОСОБА_1 була нарахована та виплачена заробітна плата у розмірі 221,49 грн., що відповідає 180 відпрацьованим годинам на навчальний рік (221,49:1,23=180). А отже, вказаний період підлягає зарахуванню до стажу педагогічної роботи позивача для виплати надбавки за вислугу років.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в цій частині є правильним.

Доводи апеляційної скарги проте, що педагогічна робота позивача за період з 02 вересня 1999 року по 01 червня 2000 року становить менше 180 годин на навчальний рік не заслуговують на увагу, оскільки надані суду довідки № 01-36/174, № 01-36/175, № 01-36/176, № 01-36/177 від 30.07.2019 про розмір заробітної плату ОСОБА_1 у спірний період суперечить наявним у матеріалах справи довідкам від 07.03.2017 року (а.с.16), а тому визнаються апеляційним судом як неналежний доказ.

Будь-яких інших належних та достатніх доказів для визначення педагогічного навантаження позивача у спірний період сторони суду не надали і судом таких доказів не здобуто.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги проте, що позивач в частині вимоги про перерахунок педагогічного стажу пропустила трьохмісячний строк звернення до суду, оскільки із матеріалів справи вбачається, що про порушення свого права ОСОБА_1 дізналась після відмови відповідача у зарахуванні до педагогічного стажу спірного періоду, тобто з 18 травня 2017 року. У червні 2017 року позивач звернулась до адміністративного суду за вирішенням спору, однак 15 травня 2018 року постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду постанову Здолбунівського районного суду від 17 листопада2017 року скасовано, а справу провадженням закрито, оскільки справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, строк звернення до суду за вирішенням спору в частині вимоги про перерахунок педагогічного стажу перервався, внаслідок пред`явлення особою позову, а його перебіг почався заново з 16 травня 2018 року. Із позовною заявою до суду ОСОБА_1 звернулась 31 травня 2018 року.

Інші докази та обставини, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа "Проніна проти України", № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно із п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи викладене рішення підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України.

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст . 368, 369, 374, 376,382-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Здолбунівської музичної школи Здолбунівської районної ради Рівненської області - адвоката Дяденчука А.І. задовольнити частково.

Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2018 року в частині зобов`язання Здолбунівської музичної школи Здолбунівської районної ради Рівненської області зарахувати до стажу педагогічної роботи ОСОБА_1 період роботи на посаді викладача по класу акордеон з 30 жовтня 1998 року по 14 липня 1999 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині відмовити.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Здолбунівської музичної школи Здолбунівської районної ради (35705, м. Здолбунів, вул. Пушкіна, буд. 36, код 26299427) судовий збір за перегляд справи в апеляційному провадженні в сумі 528,60 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 листопада 2019 року.

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Боймиструк С.В.

Шимків С.С.