Рішення

від 05.11.2019 по справі 200/9174/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2019 р. Справа№200/9174/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., при секретарі судового засідання Сєрих М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАР АЛЬЯНС»

до відповідача 1: Головного управління ДПС у Донецькій області

до відповідача 2: Державної податкової служби України

про: скасування рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 25.06.2019 року № 1204721/33853132 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» від 31.05.2019 року № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» від 31.05.2019 року № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

за участю

представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача 1, 2: Вовченко С.П. - за довірен.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАР АЛЬЯНС» , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про скасування рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 25.06.2019 року № 1204721/33853132 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» від 31.05.2019 року № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» від 31.05.2019 року № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ ТАР АЛЬЯНС складена податкова накладна від 31.05.2019 року № 7 та направлена Головному управлінню ДФС у Донецькій області для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідачем 2 зупинена реєстрація податкової накладної та відповідачем 1 прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладеної. Позивач вважає протиправним зупинення відповідачем 2 та відмову відповідача 1 в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач вказує на те, що згідно квитанції від 13.06.2019 року йому повідомлено про зупинення реєстрація податкової накладної відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, у зв`язку з тим, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач зазначає, що в квитанції не зазначено ані конкретного критерію ризиковості платника податку, ані конкретного переліку документів, які достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Позивач посилається на те, що відповідно до пп. 3 п. 13 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2018 року № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається,зокрема, критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Листом ДФС України від 05.11.2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18 визначені критерії ризиковості платника податку. Позивач посилається на те, що підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків передбачено 7 різних підстав за наявності яких органі фіскальної служби можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків. Відповідно до пп. 3 п. 13 Прядку зупинення реєстрації податкової накладної передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначається критерій(ї) ризиковості платника податку. Проте квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної, яку отримав позивач від відповідача 2, не містить конкретного критерію ризиковості платника податків, а містить лише загальне посилання на пункт 1.6 п. Критеріїв ризиковості платника податків . Крім того, позивач зазначає, що квитанція не містить конкретного переліку документів, які необхідно було надати для прийняттям органом фіскальної служби рішення про реєстрацію податкових накладних. Позивач вказує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію ризиковості платника податків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1.6 Критеріїв ризиковості, без наведення відповідного пункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження прав платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь - яких на власний розсуд. У зв`язку з вищевикладеним позивач вважає протиправним зупинення відповідачем 2 реєстрації податкової накладної.

Крім того, позивач звертає увагу суду на те, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2019 року по справі № 640/1240/19 визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України, що полягають у запровадженні для використання регіональними підрозділами ДФС України критеріїв оцінки ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН листом від 05 листопада 2018 року № 4065/99-99-07-05-18 Критеріїв ризиковості платника податків та зобов`язано Державну фіскальну службу України відкликати лист від 05 листопада 2018 року № 4065/99-99-07-05-18 Критеріїв ризиковості платника податків , як такий що не підлягає виконанню.

Щодо протиправності відмові відповідача 1 в реєстрації податкової накладної позивач зазначає, що рішенням від 25.06.2019 року № 1204721/33853132 відповідачем 1 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 7 від 31.05.209 року. В якості підстави відмови зазначено, що позивачем не надано: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Позивач вважає зазначені підставі відмови у реєстрації податкової накладної протиправними. Позивач вказує на те, що відповідно до п. 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подано повідомлення № 9 від 24.06.2019 року про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Позивач зазначає, що до повідомлення підприємством були надані: договори оренди № 26/02-2016 від 26.02.2016 року з додатковою угодою № 1 від 26.02.2016 року, акти приймання-передачі № 1 від 04.03.2016 року, № 2 від 10.03.2016 року, № 3 від 28.03.2016 року, № 4 від 3103.2016 року, № 5 від 02.05.2017 року, № 6 від 03.05.2017 року, № 7 від 10.05.2017 року, № 8 від 15.05.2017 року, які підтверджують, що на цей час в оренді у ТОВ Паливно-енергетична компанія Енергоіндустрія знаходиться 8 цистерн ТОВ ТАР АЛЬЯНС , акт здачі - приймання робіт (надання послуг) від 31.05.2019 року, який підтверджує дату виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Позивач вказує на те, що зазначені документи підтверджують реальність господарської операції та дату виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Також, позивач зазначає, що податкова накладна складена позивачем не за датою оплати послуг, а за датою першої події - оформлення документу, що засвідчує факт постачання послуг позивачем (акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2019 року), що відповідає вимогам пп. б п. 187.1 ст. 187 ПК України.

Отже, рішення відповідача 1 про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправними.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідачем 1 через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач в обґрунтування відзиву на позовну заяву посилається на те, що з 01.07.2017 року реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН могла бути зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в ЄРПН. Відповідно до Постанови КМУ від 21.02.2018 року № 117 затверджено порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історія полатника податку. Відповідач вказує, що за даними інформаційної системи ДФС України, на дату зупинення реєстрації податкової накладної від 31.05.2019 року № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ ТАР АЛЬЯНС відповідав двом критеріям ризиковості відповідно до абз. 2-7 пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платників податку, а саме: платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітній період всупереч нормам підпункту 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та п. 46.2 ст. 46 ПК України, станом на 13.05.2019 року не подано фінансову звітність за 2018 рік; платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях Донецькій та Луганських областях розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України . Відповідач зазначає, що позивачем, відповідно до п. 15 Порядку № 117 на розгляд комісії контролюючих органів було надано повідомлення згідно з Журналом розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 15 Порядку № 117, розглядаються комісіями контролюючих органів. Відповідач посилається на те, що п. 21 Порядку № 117 комісією ГУ ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, проаналізовано письмові пояснення та копії документів, які надані платником податків та у встановлені терміни прийняте рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яке було надіслано позивачеві. Відповідач вважає, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 31.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято комісією з прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації у межах, у строк, у порядку та у спосіб передбачені Податковим кодексом України та Постановою КМУ від 21.02.2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Відповідачем 2 через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву відповідач 2 посилається на те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМУ. Такий порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено Постановою КМУ від 21.02.2018 року № 117. Відповідач зазначає, що п. 10 Порядку критерії ризиковостіц платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, зокрема, якщо наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак ризикових операцій платником. Згідно з даними інформаційних систем ДФС України, позивача комісією Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 25.02.2019 року внесено до переліку ризикових платників податку відповідно до пп. 1.6 п. 1 Критеріїв наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником , про що винесено протокол № 46 від 25.02.2019 року. ТОВ ТАР АЛЬЯНС перебуває на обліку в Калінінському районі м. Горлівка ГУДФС у Донецькій області з 07.11.2005 року. За даними інформаційних систем ДФС України, на дату зупинення реєстрації податкової накладної від 31.05.2019 року № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ ТАР АЛЬЯНС відповідав двом критеріям ризиковості відповідно до абз. 2-7 пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітній період всупереч нормам пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 46.2 ст. 46 ПК України, станом на 13.05.2019 року не подано фінансової звітності за 2018 рік; платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованій території України . У зв`язку з зазначеним, рішенням комісії ГУ ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було призупинено реєстрацію податкової накладної ТОВ ТАР АЛЬЯНС від 31.05.2019 року № 7. Пунктом 15 та 16 Порядку передбачено, що письмові пояснення та копії документів зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Відповідач вказує на те, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податків подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до п. 23 Порядку, комісією ГУ ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, проаналізовано письмові пояснення та копії документів, які надані платником податків та у встановлені терміні. Відповідач 2 вважає, що рішення про відмову в реєстрації податкових в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1204721/33853132 від 25.06.2019 року було винесено правомірно у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства України.

Представник відповідачів 1, 2 у судовому засіданні підтримав викладені у відзивах на позовну заяву обставини та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 20 серпня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2019 року відкладено розгляд справи на 16 вересня 2019 року, у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 15 жовтня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року відкладено розгляд справи на 21 жовтня 2019 року, у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року замінено відповідачів по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 05 листопада 2019 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТАР АЛЬЯНС зареєстровано в якості юридичної особи 21 жовтня 2005 року за № 13921020000000435, включено до ЄДРПОУ за № 33853132, перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДФС у Донецькій області.

З матеріалів справи встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю ТАР АЛЬЯНС (далі по тексту - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Паливно - енергетична компанія Енергоіндустрія (далі по тексту - Орендар) укладений договір оренди № 26/02-2016 від 26.02.2016 року, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у тимчасове цільове платне користування (оренду) майно, яке належить на праві власності орендодавцю залізничні цистерни моделі 15-1566-06 в кількості 14 штук на строк, встановлений чинним договором, оплачує таке користування та зобов`язується повернути цистерни на умовах чинного договору (т. 1, а.с. 18-22).

Пунктом 1.2 зазначеного Договору передбачено, що орендодавець передає орендарю цистерни з можливістю їх пересування в межах та поза межами України.

Згідно п. 2.1 Момент передачі цистерн в оренду та обчислення строку оренди є дата підписання сторонами акту приймання - передачі цистерн від орендодавця до орендаря. Місце передачі цистерн в орендує станція Горлівка Донецької залізничної дороги, повернення цистерн з оренди - станція на території України, вказана з інструкціями Орендодавця та узгоджена сторонами. Кількість та моделі цистерн вказуються в кожному підписаному двома сторонами акті приймання - передачі цистерн та/або заявках орендаря.

Відповідно до п. 3.1, п. 3.2 Договору № 26/02-2016 орендар оплачує орендодавцю орендну плату за користування цистернами в національній валюті України - гривні, в розмірі, зазначеному в Додаткових угодах до Договору.

Орендна плата за користування цистернами, оплачується орендарем на підставі виставленого рахунку від орендодавця, у вигляді передплати, не пізніше 5 числа розрахункового місяця, шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на розрахунковий банківський рахунок орендодавця, вказаний в реквізитах договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що орендодавець зобов`язаний своєчасно передати орендарю цистерну в технічно справному стані та придатному для використання на умовах відповідного договору по акту приймання - передачі цистерн.

Підпунктом 4.3.2 пункту 4.3 договору визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату за користування цистернами, оплачувати інші платежі, у відповідності до умов чинного договору. Надавати на вимогу орендодавця копії платіжних документів з відміткою банку, що підтверджують факт оплати рахунку орендодавця.

Пунктом 7.1 Договору № 26/02-2016 передбачено, що чинний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печаткою їх підприємств та діє до 31.12.2016 року.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору оренди від 26 лютого 2016 року № 26/02-2016 від 26.02.2016 року, яким визначено, що у відповідності до договору оренди № 26/02-2016 від 26.02.2016 року розмір орендної плати за 1 календарний день за 1 цистерну моделі 15-1566-06 складає: без ПДВ 175 грн., ПДВ 20% 35 грн., з ПДВ 210 грн. (а.с. 23).

На виконання умов договору позивачем надано до суду акти приймання - передачі залізничних цистерн № 1 від 04.03.2016 року, № 2 від 10.03.2016 року, № 3 від 28.03.2016 року, № 4 від 31.03.2016 року, № 5 від 02.05.2017 року, № 6 від 03.05.2017 року, № 7 від 410.05.2017 року, № 8 від 15.05.2017 року, акти здачі - приймання робіт від 31.05.2019 року, податкова накладна від 31.05.2019 року № 7.

Орендар відмовився від підписання акту здачі - прийняття робіт

Стосовно оплати по договору оренди № 26/02-2016 від 26.02.2016 року позивачем надано до суду Рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 року по справі 910/16005/17, відповідно до якого позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Тар Альянс до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" суми заборгованості за Договором оренди № 26/02-2016 від 26.02.2016 р. в розмірі 316255,11 грн., з яких 291900 грн. сума основного боргу, 18157,69 грн. пені, 4115,58 грн. інфляційних втрат та 2081,84 грн. 3 % річних задоволено (т. 1, а.с. 35-42).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" (ідентифікаційний код 39395870, адреса: 02140, м. Київ, вул. Л.Руденко, буд. 6А, офіс 709, кім. 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" (ідентифікаційний код 33853132, адреса: 84609, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Умова, буд. 1/1) 291900 грн. (двісті дев`яносто одну тисячу дев`ятсот гривень 00 коп.) суми основного боргу, 18157,69 грн. (вісімнадцять тисяч сто п`ятдесят сім гривень 69 коп.) пені, 4 115,58 грн. (чотири тисячі сто п`ятнадцять гривень 58 коп.) інфляційних втрат, 2081,84 грн. (дві тисячі вісімдесят одну гривню 84 коп.) 3 % річних та 4743,83 грн. (чотири тисячі сімсот сорок три гривні 83 коп.) судового збору (т. 1, а.с. 43-50).

Постановою Київського апеляційного Господарського суду від 13.03.2018 року по справі № 910/16005/17 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 28.11.2017 р. у справі № 910/16005/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 05 липня 2018 року по справі № 910/16005/17 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі №910/16005/17 залишено без змін (т. 1, а.с. 51-61).

Податкова накладна видана ТОВ ТАР АЛЬЯНС від 31.05.2019 року № 7 подана до реєстрації в ДФС України 31 травня 2019 року (т. 1, а.с. 14-15).

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.06.2019 року відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 31.05.2019 року № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена та зазначено, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиків платників податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено - особистий ключ електронного цифрового підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України Про електронні довірчі послуги - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатися у захищеному носії інформації (у кваліфікованому засобі електронного підпису) (т. 1, а.с. 16).

На виконання квитанції № 1, позивачем були направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинено від 24.06.2019 року № 9.

Згідно зазначеного повідомлення позивачем до Головного управління ДФС у Донецькій області були направлені наступні документи, а саме: договір оренди № 26/02-2016 від 26.02.2016 року, додаткова угода № 1 до договору оренди № 26/02-2016 від 26.02.2016 року, акти приймання - передачі залізничних цистерн № 1 від 04.03.2016 року, № 2 від 10.03.2016 року, № 3 від 28.03.2016 року, № 4 від 31.03.2016 року, № 5 від 02.05.2017 року, № 6 від 03.05.2017 року, № 7 від 410.05.2017 року, № 8 від 15.05.2017 року, акти здачі - приймання робіт від 31.05.2019 року, податкова накладна від 31.05.2019 року № 7 (т. 1, а.с. 220 -248)

Відповідно до квитанції № 2 від 25.06.2019 року встановлено, що 24.06.2019 року в 19:21:28 до Головного управління ДФС у Донецькій області доставлено та прийнято до розгляду документи, відповідно до повідомлення від 24.06.2019 року № 9 щодо надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 1, а.с. 144).

25 червня 2019 року комісією при Головному управлінні ДФС у Донецькій області прийнято рішення № 1204721/33853132 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 7 від 31 липня 2019 року на суму 52080 грн. (ПДВ 8680 грн.) з причини не надання платником податку копій документів: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків (т. 1, а.с. 33-34).

Не погодившись з прийнятим комісії при Головному управлінні ДФС у Донецькій області рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1204721/33853132 від 25.06.2019 року, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України).

Згідно підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця.

При цьому ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 (далі іменується Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок № 117).

Згідно з п. 5-7 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктами 12, 13 Порядку № 117 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

З огляду на квитанцію від 13.06.2019 року контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Разом з тим, суд зазначає, що пп. 1.6 п .1 Критеріїв ризиковості платника податку визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме, якщо:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Аналізуючи вищезазначені норми, суд зазначає, що приписи підпункту 1.6 п. 1 Критеріїв містять декілька критеріїв оцінки ступеня ризиковості платника податку, на підставі чого податковий орган повинен був у квитанції від 13.06.2019 року чітко зазначити вид критерію, під який підпадає позивач.

При цьому наведені критерії ризиковості є основою для роботи системи зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки саме вони і є підставами, з яких реєстрацію податкової накладної може бути зупинено.

Водночас, суд звертає увагу, що контролюючим органом у даних квитанціях не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних, в той час, як контролюючим органом у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критерію ризиковості платника податку, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв.

Натомість, необхідно звернути увагу на те, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень і положення пункту 13 Порядку № 117 вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Проте, контролюючим органом не зазначено обставин, на підставі яких останній дійшов висновку про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, законодавством встановлено обов`язок фіскального органу вказувати у квитанціях конкретний вид критерію ризиковості, встановлений підпунктом 1.6 пунктом 1 Критеріїв.

Представник відповідачів 1 та 2 у судовому засіданні посилався на те, що на дату зупинення реєстрації податкової накладної від 31.05.2019 року № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ ТАР Альянс відповідав двом критеріям ризиковості відповідно до абз. 2-7 пп. 1.6 п. 6 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітній період всупереч нормам підпункту 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та п. 46.2 ст. 46 ПК України, станом на 13.05.2019 року не подано фінансову звітність за 2018 рік; платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях Донецькій та Луганських областях розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України - Україна, 84609, Донецька область, м. Горлівка, вул. Умова, 1/1.

Однак, суд не приймає зазначені посилання представника відповідача, оскільки у квитанції, відповідно до якої зупинено реєстрацію спірної податкової накладної контролюючим органом не визначено, що ТОВ ТАР АЛЬЯНС підпадає під два критерії ризиковості відповідно до абз. 2-7 пп. 1.6 п. 6 Критеріїв ризиковості платника податку

Суд вважає за необхідне зазначити, що на день розгляду адміністративної справи Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 05.11.2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18.

Суд зауважує, що Державна фіскальна служба України це центральний орган виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Водночас, відповідно до частини 3 статті 117 Конституції України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом. Пунктом 1 Указу Президента України від 03.10.1992 року №493/92 Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади встановлено, що нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

На реалізацію норми Конституції України та положень зазначеного Указу Президента України, постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року №731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.

Згідно з пунктом 2 цього Положення державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. При цьому, як встановлено пунктом 3 цього ж нормативного правового акту, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами Для службового користування , Особливої важливості , Цілком таємно , Таємно та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Отже, якщо певний документ, виданий центральним органом виконавчої влади, містить норми права, він підлягає обов`язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Суд зазначає, що критерії ризиковості, які використовуються як підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, розраховані на неодноразове використання, визначають зміст прав та обов`язків суб`єктів господарювання. Отже, документ, який визначає подібні критерії, містить норми права, а тому підлягає реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Відповідно до пункту 15 зазначеного Положення, Міністерства, центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог, нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

В свою чергу, згідно з пунктом 3 Указу Президента України від 03.10.1992 року № 493/92 Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади , нормативно-правові акти, що підлягають державній реєстрації, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

За відсутності належним чином затвердженого компетентним органом і зареєстрованого в Мінюсті нормативно-правового акту, жодні приписи щодо критеріїв зупинення реєстрації податкових накладних не можуть бути визнані обов`язковими для виконання будь-яким із платників податку, оскільки відповідні норми не можуть вважатися такими, що набрали чинності.

З урахуванням викладеного, лист ДФС від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 щодо критеріїв ризикованості, який по суті містить норми права, не може вважатися чинним нормативно-правовим актом, оскільки не зареєстрований у Міністерстві юстиції України.

Крім того, суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2019 року по справі № 640/1240/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Табак" (місцезнаходження: 49051, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Слобожанський, 40-А; код ЄДРПОУ 41910116) до Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України, що полягають у запровадженні для використання регіональними підрозділами ДФС України критеріїв оцінки ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН листом від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 "Критерії ризиковості платника податків".

Зобов`язано Державну фіскальну службу України відкликати лист від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 "Критерії ризиковості платника податків", як такий що не підлягає виконанню.

Отже, з аналізу змісту рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2019 року № 640/1240/19 встановлено, що Державну фіскальну службу України зобов`язано відкликати лист від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 "Критерії ризиковості платника податків".

Враховуючи викладене, суд вважає безпідставним посилання контролюючого органу при зупиненні реєстрації податкової накладної на Критерії ризиковості платника податків, визначені листом ДФС від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, який не є нормативно - правовим актом.

Крім того підпунктом 4 пункту 13 Порядку № 117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Так, пунктом 14 Порядку № 117 визначений перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній /розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З системного аналізу викладених положень податкового законодавства слідує, що реєстрації податкової накладної, як обов`язковій умові для віднесення покупцем товарів/послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми ПДВ до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого співставлення податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі відповідності податкової накладної/розрахунку коригування вказаним критеріям, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупиняється.

Умовою розблокування реєстрації податкової накладної, яка за результатами автоматизованого моніторингу була визнана такою, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій, є подання платником податків документів, вичерпний перелік яких визначений у пункті 14 Порядку №117.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію ризиків.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем на адресу Головного управління ДФС у Донецькій області було надіслано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 24.06.2019 року № 9, разом з яким були надані наступні документи: договір оренди № 26/02-2016 від 26.02.2016 року, додаткова угода № 1 до договору оренди № 26/02-2016 від 26.02.2016 року, акти приймання - передачі залізничних цистерн № 1 від 04.03.2016 року, № 2 від 10.03.2016 року, № 3 від 28.03.2016 року, № 4 від 31.03.2016 року, № 5 від 02.05.2017 року, № 6 від 03.05.2017 року, № 7 від 410.05.2017 року, № 8 від 15.05.2017 року, акти здачі - приймання робіт від 31.05.2019 року, податкова накладна від 31.05.2019 року № 7

Отже, слід дійти висновку, що позивачем подано контролюючому органу ряд копій документів, підтверджуючих наявність законних підстав для реєстрації податкових накладних № 7 від 31.05.2019 року.

Вказані первинні документи досліджені судом в повному обсязі та містяться в матеріалах справи.

Тобто, наведені обставини свідчать, що відповідач 1 формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем податкових накладних, а висновки, викладені в рішеннях Комісії від 25.06.2019 року № 1204721/338531325 про відмову в реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, адже відповідач не був позбавлений можливості після отримання наданих позивачем документів дослідити правочини, які укладалися між позивачем та його контрагентами, і винести законне та обґрунтоване рішення. Проте, зазначене, контролюючим органом, здійснено не було.

Зокрема, затверджена Порядком № 117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документів, яких на думку контролюючого органу не вистачає в аспекті конкретного змісту господарських взаємовідносин, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки виконання господарської операції мають бути надані, але відсутні. Натомість мотиви, з яких контролюючий орган дійшов висновку, що відповідні документи мають бути подані, але були відсутні, наводяться контролюючим органом у графі додаткова інформація .

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення містять лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку комісії, не надані.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави їх прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

У той же час, важливо розуміти, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) №37801/97 від 01.07.2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Тобто, рішення фіскального органу не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 25.06.2019 року № 1204721/33853132 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ ТАР АЛЬЯНС від 31.05.2019 року № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 7 від 31.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Беручи до уваги, що рішення комісії Головного управління ДФС у Донецькій області від 25.06.2019 року № 1204721/33853132 про відмову в реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних визнано судом протиправними та скасовано, з урахуванням положень пункту 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, а також абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 31.05.2019 року датою їх фактичного отримання контролюючим органом.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейським судом з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначено, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені вище податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного суду України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі вищевикладеного суд приходить висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАР АЛЬЯНС» до Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 25.06.2019 року № 1204721/33853132 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» від 31.05.2019 року № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» від 31.05.2019 року № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області, як правонаступника Головного управління ДФС у Донецькій області, оскільки прийняте ним рішення про відмову реєстрації податкової накладної стало підставою звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Стосовно заяви позивача щодо стягнення з відповідачів витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 7800 грн., суд зазначає наступне.

Приписами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Приписами частини 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про тре, що на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу адвоката, повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 року по справі № 821/1594/17.

В матеріалах справи наявний договір про надання правової (професійної правничої) допомоги № 0798 від 12 лютого 2019 року, загальні умови надання юридичних послуг Адвокатським об`єднанням Головань і Партнери , витяг з договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 0798 від 12.02.2019 року, рахунок на оплату № 64 від 15 липня 2019 року на суму 7800 грн. (без ПДВ 6500 грн.), акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 66 від 15.07.2019 року на суму 7800 грн. (без ПДВ 6500 грн.), ордер на надання правової допомоги Серія КВ № 216613, платіжне доручення № 538 від 24.07.2019 року на суму 7800 грн. (з зазначенням призначення платежу за адвокатські послуги зг. рах. № 64 від 15.07.2019 р. дог. № 0798 від 12.02.2019 р.), а саме за складання позовної до Донецького окружного адміністративного суду щодо оскарження зупинення та відмови в реєстрації органами фіскальної служби податкової накладної від 31.05.2019 р. № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 1, а.с. 73- 80, 116).

Проаналізувавши надані документи, суд зазначає, що надані позивачем матеріали, доводять факт понесення ним витрат пов`язаних із наданням правової допомоги по цій справі, тому заява про стягнення понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката підлягає задоволеннню.

Враховуючи те, що рішення про відмову реєстрації податкової накладної, яке прийнято Головним управлінням ДФС у Донецькій області стали підставою звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом суд приходить висновку про стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області як правонаступника витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 7800 грн.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочсинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАР АЛЬЯНС» до Головного управління ДПС у Донецькій області, до відповідача 2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 25.06.2019 року № 1204721/33853132 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» від 31.05.2019 року № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» від 31.05.2019 року № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 25.06.2019 року № 1204721/33853132 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАР АЛЬЯНС» від 31.05.2019 року № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАР АЛЬЯНС» від 31.05.2019 року № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАР АЛЬЯНС» (вул. Умова, 1/1, м. Горлівка, Донецька область, 84609, код ЄДРПОУ 33853132) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 43142826) судовий збір в розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАР АЛЬЯНС» (вул. Умова, 1/1, м. Горлівка, Донецька область, 84609, код ЄДРПОУ 33853132) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 43142826) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7800 (сім тисяч вісімсот) гривень.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 05 листопада 2019 року в присутності представника відповідачів.

Повний текст рішення складено та підписано 15 листопада 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Олішевська