Рішення

від 15.11.2019 по справі 200/8870/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2019 р. Справа№200/8870/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ушенка С.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонд України Донецької області (ЄДРПОУ 37755477; 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, б. 28 А) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонд України Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення №267 від 24 травня 2019 року про відмову в призначенні пенсії згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України 1058-ІУ від 09.07.2003 Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та зобов`язання повторно розглянути заяву № 267 від 20.05.2019 про призначення пенсії згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України 1058-1ї/ від 09.07.2003 Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , із зарахуванням до пільгового стажу за списком № 2 періоду роботи з 02.01.2003 по 28.02.2007, з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.05.2019 звернувся до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонд України Донецької області із заявою про призначення пенсії згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України 1058-1ї/ від 09.07.2003 Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Рішенням Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонд України Донецької області № 267 від 24.05.2019 йому відмовлено у задоволенні заяви, у зв`язку з відсутністю необхідного робочого стажу за Списком № 2.

Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки воно прийнято із порушенням норм чинного законодавства та його конституційних прав.

У матеріалах справи наявний відзив відповідача, вмотивований тим, що трудова книжка позивача не містить відомостей про характер і вид виконуваних робіт за спірний період та відсутній наказ по підприємству про проведення атестації робочих місць. Разом з тим, позивачем надано уточнюючу довідку з ТОВ Підприємство енергетичного постачання ГОРЕНЕРГО , яка не може бути прийнята до уваги, оскільки видана підприємством, яке знаходиться на території, непідконтрольній українській владі.

За таких обставин вирішено відмовити позивачеві в призначенні пенсії, у зв`язку з чим відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи ( у письмовому провадженні)

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонд України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.09.2019.

24.09.2019 відкладено підготовче засідання на 24.10.2019.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.11.2019.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не прибули всі учасники справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації, відповідно до паспорту серії НОМЕР_2 : АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки № 17 від 01.03.2012 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, працював в ТОВ Підприємство енергетичного постачання Горенерго повний робочий день за професією водій навантажувача у період з 02.01.2003 по 28.02.2007, що передбачена Списком № 2 розділом IV код КП 4а; 83342-11453 відповідно до наказу про атестацію робочих місць від 02.07.2003 (а.с.16).

Відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу Форми ОК-5 № 980/03 від 05.07.2019 (а.с. 17-22) позивач працював в ТОВ Підприємство енергетичного постачання Горенерго (код 25342919) в період з січня 2003 року по грудень 2003 року включно і отримував заробітну платню та в період з січня 2004 року по лютий 2007 року на підприємстві Структурна одиниця Степанівське вуглезбагачувальне підприємство ТОВ Підприємство енергетичного постачання Горенерго (код 26416258), за який йому нараховано страховий стаж.

Рішенням Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 267 від 24.05.2019 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком № 2. Загальний страховий стаж складає 36 років 3 місці 25 днів, в тому числі стаж роботи за Списком № 2 - 4 роки 7 місяців. До пільгового стажу не зараховано період роботи за професією водія навантажувача у період з 02.01.2003 по 28.02.2007 у зв`язку із неможливістю проведення перевірки достовірності довідки від 01.03.2012 № 17.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).

Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).

Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Окрім визначеного, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пп. 4а п.IV Розділу Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах водії навантажувачів, зайняті транспортуванням вугілля на вуглепідготовку відносяться до Списку № 2.

Згідно з частиною 1 - 2 статті 4 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупований території України (із змінами) (далі - Закон № 1207-VII) на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Частиною 1 статті 17 Закону № 1207-VII передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно зі статтею 18 Закону № 1207-VII, громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

На підставі статей 3, 8, 9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки : документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі Лоізіду проти Туреччини (Loizіdоu v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах Кіпр проти Туреччини (Cyprus v. , 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (Cyprus v. , 10.05.2001, §96). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі Мозер проти Республіки Молдови та Росії наголосив, що першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою] (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142). При цьому, за логікою Міжнародного суду ООН і ЄСПЛ, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно із статтею 21 Конституції України, усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Крім того, доказів здійснення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на встановлення розміру отриманої заробітної плати за спірний період, зокрема, направлення запитів щодо отримання таких документів до юридичних осіб чи повідомлення позивача про необхідність надання будь-яких документів, суду не надано.

Таким чином, суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що позивач не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстав неможливості проведення перевірки первинних документів, на підставі яких ТОВ Підприємство енергетичного постачання Горенерго надало позивачеві пільгову довідку, що підтверджує наявність пільгового стажу, у зв`язку з перебуванням первинних документів на тимчасово непідконтрольній українській владі території, оскільки позивачем надано всі необхідні документи, що підтверджують наявність права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, прийнято не на підставі Конституції та законів України, а отже підлягає скасуванню.

Таким чином, суд, з урахуванням викладеного, вважає за необхідне також зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з урахуванням висновків суду.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією №4/кз від 10.07.2019, позивач за подання адміністративного позову сплатив 768,40 грн. судового збору.

Таким чином, суд вважає за можливе покласти судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи наведене вище та немайновий характер позовних вимог, судовий збір у сумі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонд України Донецької області (ЄДРПОУ 37755477; 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, б. 28 А) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонд України Донецької області (ЄДРПОУ 37755477; 85000, Донецька область, м.Добропілля, вул. Незалежності, б. 28 А) від 24.059.2019 № 267 про відмову в призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) пенсії на пільгових умовах.

Зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонд України Донецької області (ЄДРПОУ 37755477; 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, б. 28 А) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) № 267 від 20.05.2019 про призначення пенсії згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України 1058-1ї/ від 09.07.2003 Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 02.01.2003 по 28.02.2007, з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонд України Донецької області (ЄДРПОУ 37755477; 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, б. 28 А) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15 листопада 2019 року

Суддя С.В. Ушенко