Рішення

від 15.10.2019 по справі 280/3031/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 жовтня 2019 року 12 год. 50 хв.Справа № 280/3031/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання Биховської А.П.

представника позивача - Кравченко С.І.

представника відповідача - Когут А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Приватного підприємства УКРКОМФОРТ (69076, м.Запоріжжя, вул. Лахтинська, 21, кв.66, код ЄДРПОУ 35719484)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство УКРКОМФОРТ (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати:

податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2019 року №0008491406, винесене ГУ ДФС у Запорізькій області, в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в розмірі 82 477,12 грн., в тому числі основний платіж 65981,69 грн., штраф 16 495,42 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2019 року №0008501406 винесене ГУ ДФС у Запорізькій області, в частині зменшення розміру від`ємного значення з ПДВ в розмірі 73 312,98 грн.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що відповідно до Акта перевірки, підставою нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість є доводи контролюючого органу про те, що надані до перевірки документи по господарським взаємовідносинам з постачальником ТОВ ФЛАНЕР , складені з порушенням принципу бухгалтерського обліку та фінансової звітності, відтак мало місце придбання товару, джерело походження якого не встановлено. Такий висновок податковий орган робить з посиланням на аналіз даних АІС Податковий блок та даних бази Єдиного реєстру податкових накладних. Зокрема, зазначає про наявність інформації, що ТОВ ФЛАНЕР має взаємовідносини з підприємствами, які в свою чергу є фігурантами по порушеним кримінальним справам за фактами ухилення від оподаткування. З посиланням на дані обставини, контролюючий орган робить висновок про безоплатне отримання послуг в 2017 року на суму 366 564,90 грн. і заниження оподатковуваного доходу та про завищення ПП УКРКОМФОРТ суми податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ ФЛАНЕР за червень 2017 року на суму 73313,00 грн. В свою чергу позивач зазначає, що ПП УКРКОМФОРТ під час перевірки надавало всі документі, які відображають господарські операції з контрагентом-постачальником - ТОВ ФЛАНЕР , в тому числі і документи придбання, транспортування та використання придбаних ТМЦ у господарській діяльності. Наявні на підприємстві договори, видаткові та податкові накладні містять всі обов`язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати, як юридичну так і господарську сутність укладених правочинів, їхніх учасників, а також грошову складову вчинених господарських операцій. Відповідно до даних сайту ДФС України, ТОВ ФЛАНЕР на час здійснення операцій був зареєстрований як платник податку на додану вартість. Тому, ПП УКРКОМФОРТ не мало жодних підстав ставити під сумнів законність діяльності контрагента, та повноваження осіб, які укладали договори, поставляли і отримували товари від імені підприємства тощо. Вказані обставини свідчать, що у спірний період ТОВ ФЛАНЕР , мало податкову та спеціальну правоздатність на здійснення господарських операцій. Тому, висновки контролюючого органу, про вчинення операцій реальність здійснення яких не підтверджена по ланцюгу постачання, є безпідставними та суперечать діючому законодавству. Зазначає, що не підтвердження операцій контрагентів за ланцюгом постачання, не є підставами для визнання операцій нереальними, що підтверджується практикою Верховного Суду, викладеною зокрема у постанові від 28 серпня 2018 року по справі № 820/20188/14, адміністративне провадження №К/9901/9552/18 (ЄДРСРУ № 76138136). Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. 18.09.2018 позивачем надано додаткові пояснення по справі (вх. №38809).

Відповідач адміністративний позов не визнав. У письмовому відзиві (вх. №28577 від 11.07.2019) посилається на те, що ПП УКРКОМФОРТ порушені вимоги n.44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135 та п.п. 14.1.36, п.п.14.1. ст. 14, п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.6 ст. 198, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2017 рік у сумі 76805 грн. та завищено від`ємне значення податку на додану вартість, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.19 декларації) всього у сумі 85339 грн., в т.ч. по періодах: червень 2017 року на суму 73313 грн., грудень 2017 року на суму 12026 грн. Згідно Єдиного реєстру отриманих податкових накладних ТОВ ФЛАНЕР сформовано податковий кредит по ланцюгам постачання за рахунок товару (придбання ламп ультрафіолетових, рам металева з елементами кріплення, установок обеззалізювання автоматичних та ємностей контактних), яке здійснювало придбання вказаного товару у ТОВ ЕКСТОН (код ЄДРПОУ 41990485), при цьому останнє не здійснювало придбання будь-яких товарів. Взаємовідносини з ФОПами, які б могли бути постачальниками імпортованого товару не відображено в базах даних ДФС. Тому неможливо дослідити придбання вищезазначених послуг (товару) ТОВ ФЛАНЕР за перевіряємий період, що унеможливлює підтвердження реальності здійснення господарських операцій. З`ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження (введення в обіг при первинному продажі) товару (робіт, послуг), а саме придбання ламп ультрафіолетових, рам металевих з елементами кріплення, установок обеззалізювання автоматичних та ємностей контактних. Таким чином, відповідно до зібраної інформації встановлено, що ПП УКРКОМФОРТ здійснювало господарські операції з метою ухилення від сплати податків до бюджету. На підставі викладеного, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 26.06.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/3031/19. Призначено підготовче судове засідання на 18.07.2019.

Протокольною ухвалою суду від 18.07.2019 оголошено перерву у підготовчому провадженні до 21.08.2019.

Ухвалою суду від 21.08.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі строком на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.09.2019.

Протокольною ухвалою суду від 18.09.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 15.10.2019.

У судовому засіданні 15.10.2019 представник позивача підтримав адміністративний позов, просить його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

15 жовтня 2019 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Суд, вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, встановив наступне.

Приватне підприємство УКРКОМФОРТ зареєстровано 11.02.2008 виконавчим комітетом Запорізької міської ради.

Відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75, п,п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) та на підставі наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області № 1641 від 13.05.2019 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП УКРКОМФОРТ (код ЄДРПОУ 35719484) за період діяльності 2017 рік з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ ФЛАНЕР (код ЄДРПОУ 41224608) та ТОВ ГРАДАР (код ЄДРПОУ 40684705) за 2017 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ ФЛАНЕР (код ЄДРПОУ 41224608) за червень 2017 року та ТОВ ГРАДАР (код ЄДРПОУ 40684705) за листопад та грудень 2017 року.

За результатами перевірки складено Акт від 24.05.2019 №306/08-01-14-06/357119484, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення ПП УКРКОМФОРТ вимог n.44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2017 рік у сумі 76805 грн.; п.п. 14.1.36, п.п.14.1. ст. 14, п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.6 ст. 198, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення податку на додану вартість, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.19 декларації) всього у сумі 85339 грн., в т.ч. по періодах: червень 2017 року на суму 73313 грн., грудень 2017 року на суму 12026 грн.

ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкові повідомлення-рішення від 13.06.2019 за № 0008491406 (ППР форми Р на збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму зобов`язання 76 805 грн., штрафних санкцій -19 201,25 грн., всього - 96006,25 грн.), № 0008501406 (ППР форми В4 зменшено розмір відє`много значення суми податку на додану вартість на 85 339 грн.).

Зазначені податкові повідомлення - рішення надіслані поштою 13.06.2019 та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, одержані підприємством 18.06.2019.

Не погодившись з вищевказаними рішеннями контролюючого органу в частині донарахованих зобов`язань по взаємовідносинам з ТОВ ФЛАНЕР , позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).

Згідно п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п.14 1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Також, пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документ.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що 01.06.2017 між ПП УКРКОМФОРТ та TOB ФЛАНЕР було укладено Договір №170601/1. За умовами Договору TOB ФЛАНЕР виступає Постачальником, а ПП УКРКОМФОРТ покупцем Товару в асортименті.

Відповідно до укладеного Договору TOB ФЛАНЕР 19.06.2017 поставив на адресу ПП УКРКОМФОРТ ТМЦ на загальну суму 439 877,88 грн.

Поставка здійснена по видатковій накладній №ФЛ-0000001 від 19.06.2017, а саме поставлено: Лампа ультрафіолетова 30 т/год - 1 шт.; Ємкість контактна 2172 - 1 шт.; Установка обеззалізювання автоматична 6,0-9,9 м.куб/год - 1 шт.; Рама металева з елементами кріплення - 6 шт.

Перевезення ТМЦ здійснено транспортом ПП УКРКОМФОРТ з оформленням Товарно-транспортної накладної №ФЛ-0000001 від 19.06.2017., автомобіль FORD Transit № НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1

Придбані ТМЦ були відображенні в бухгалтерському обліку ПП УКРКОМФОРТ по Дт281 рахунку та Кр 931 рахунку.

Оскільки ПП УКРКОМФОРТ займається діяльністю з виробництва машин і устаткування спеціального призначення, тому придбані у TOB ФЛАНЕР ТМЦ були використані у виробництві. А саме: Лампа ультрафіолетова 30 т/год - 1 шт.; Ємкість контактна 2172 - 1 шт.; Установка обеззалізювання автоматична 6,0-9,9 м.куб/год - 1 шт. - для виробництва Системи очистки води для насосної станції підприємству Відокремлений підрозділ Птахофабрика Миронівська ПАТ Миронівський хлібопродукт , що підтверджується Бухгалтерською довідкою за червень 2017 року, Калькуляцією вартості виробництва №КА-1706201 від 20.06.2017 та Актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2017 року.

Рама металева з елементами кріплення - 6 шт.- використані для виробництва Установки адсорбції і знезалізнення продукції Установка пом`якшення USF3672 CL і Установки адсорбції і знезалізнення MSF 3672 AC/AS виготовленої на замовлення ПАТ Володимир-волинська птахофабрика , що підтверджується Бухгалтерською довідкою за серпень 2017 pоку, Калькуляцією вартості виробництвам КА-170801 від 01.08.2017, №КА-190625 від 01.08.2017.

Право вимоги було передано ТОВ "ФЛАНЕР" за договором про відступлення права вимоги № 1506/17 від 23.06.2017 новому кредитору - ТОВ "АЛЬФАН". Боржнику (позивачу у справі) надіслано повідомлення про відступлення права вимоги від 26.06.2017 вих. № 26/06/01. Розрахунок за товар здійснено позивачем новому кредитору безготівковим коштом, що підтверджується долученими до справи копіями банківських виписок за липень 2017 року.

Досліджені судом документи не містять недоліків у формуванні, а також жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом не виявлено.

Тож, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з вищевказаним контрагентом у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Разом з тим, контролюючим органом висновок про нереальність вказаних господарських операцій зроблено на підставі доводів про те, що в ході аналізу даних АІС Податковий блок та Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ ФЛАНЕР мало взаємовідносини з постачальниками по ланцюгу постачання, але придбання ТОВ ФЛАНЕР по ланцюгу постачання не відповідає номенклатурі ПП УКРКОМФОРТ .

Згідно Єдиного реєстру отриманих податкових накладних ТОВ ФЛАНЕР сформовано податковий кредит по ланцюгам постачання за рахунок товару (придбання ламп ультрафіолетових, рам металевих з елементами кріплення, установок обеззалізювання автоматичних та ємностей контактних) ТОВ ФЛАНЕР (код ЄДРПОУ 41224608), яке здійснювало придбання вказаного товару у ТОВ ЕКСТОН (код ЄДРПОУ 41990485), при цьому останнє не здійснювало придбання будь-яких товарів. Взаємовідносини з ФОПами, які б могли бути постачальниками імпортованого товару не відображено в базах даних ДФС. Тому неможливо дослідити придбання вищезазначених послуг (товару) ТОВ ФЛАНЕР за перевіряємий період, що унеможливлює підтвердження реальності здійснення господарських операцій (стор. 7 Акту від 24.05.2019).

З`ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження (введення в обіг при первинному продажі) товару (робіт, послуг), а саме придбання ламп електрофіолетови, рамі металевої з елементами кріплення, установок обеззалізювання автоматичних та ємностей контактних ТОВ ФЛАНЕР (код ЄДРПОУ 41224608), яке здійснювало придбання вказаного товару у ТОВ ЕКСТОН (код ЄДРПОУ 41190485), при цьому останнє не здійснювало придбання будь-яких товарів. Таким чином, відповідно зібраної інформації встановлено, що ПП УКРКОМФОРТ (код ЄДРПОУ 35719484) у червні 2017 року здійснювало господарські операції з метою ухилення від сплати податків до бюджету.

Надаючи правову оцінку наведеним доводам, суд зазначає що така інформація не грунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Вказана позиція також підтримується ВС у постанові від 27.03.2018 у справі № 816/809/17. Також, ВС у постанові від 27.02.2018 по справі № 811/2154/13-а вказав на те, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи данні отримані з атоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.

Суд також зауважує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Вказані правові позиції викладені у постановах Верховного суду від 12.06.2018 у справі № 826/11879/13-а, від 08.05.2018 у справі № 815/3526/17 та від 23.05.2018 у справі №804/2551/13-а.

Судом встановлено, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередній контрагент позивача був зареєстроваий уповноваженими органами як суб`єкт господарювання, взятий податковим органом на облік як платник податків, в тому числі ПДВ, а також в ЄДР відсутні записи про відсутність підприємств за місцем реєстрації.

З огляду на викладене, доводи податкового органу про нереальність господарських взаємовідносин позивача з вищевказаним контрагентом не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наданими до матеріалів справи документами.

Більш того, відповідачем ані в акті перевірки, ані в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність вказаних правочинів позивача нормам цивільного законодавства.

Щодо посилання на наявність інформації, що контрагент ПП УКРКОМФОРТ , підприємство ТОВ ФЛАНЕР мало господарські взаємовідносини з іншими підприємствами, які в свою чергу є фігурантами по порушеним кримінальним справам з ухилення від оподаткування, суд зазначає наступне.

В силу статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд виходить з того, що результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи є відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належною процесуальною формою.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою

Суд зазначає, що преюдиційне значення при розгляді справи для суду має саме вирок у кримінальній справі, проте, до матеріалів справи не надано належних доказів на підтвердження існування вироків судів стосовно посадових осіб позивача або його контрагента.

З огляду на викладене, окремі документи з матеріалів кримінального провадження за відсутності вироку, що у встановленому законом порядку набрав законної сили, не можуть вважатися доказом, на який податковий орган вправі посилатися в обґрунтування безтоварності операції.

Крім того, перелік матеріалів, які можуть бути використані посадовими особами для висновків за результатами перевірок визначено пунктами 77.8, 78.7 та 83 ПК України.

Висновки податкового органу прямо суперечать практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини застосовується судами як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У п. 38 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Інтерсплав проти України від 09.01.2007 Суд вказує на те, що, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлений права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник податку на додану вартість не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Крім того, на переконання суду, порушення юридичною особою-контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїй Постанові від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 27.02.2018 у справі № 811/2154/13-а, від 17.01.2018 у справі № 826/1244/13-а.

Судова практика вирішення податкових спорів безумовно виходить з презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки, відповідно до якої дії платника податків, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника податків - достовірними.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що спірні господарські операції позивача з ТОВ ФЛАНЕР є реальними, факт їх вчинення та наявність ділової мети їх вчинення підтверджується належними доказами, а тому правомірним є включення позивачем сум податку на додану вартість за цими правочинами до складу свого податкового кредиту відповідних періодів, рівно як і визначення ним доходів та витрат.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Узвязку із задоволенням адміністративного позову, понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2336,85 грн. підлягають стягненню на користь ПП УКРКОМФОРТ за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області. Оригінал платіжного доручення №3198 від 21.06.2019 знаходиться в матеріалах адміністративної справи.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративий позов Приватного підприємства УКРКОМФОРТ (69076, м.Запоріжжя, вул. Лахтинська, 21, кв.66, код ЄДРПОУ 35719484) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати:

податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2019 року №0008491406 в частині збільшення ПП УКРКОМФОРТ суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в розмірі 82 477,12 грн., в тому числі основного платежу у розмірі 65 981,69 грн., штрафу у розмірі 16 495,42 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2019 року №0008501406 винесене ГУ ДФС у Запорізькій області в частині зменшення ПП УКРКОМФОРТ розміру від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 73 312,98 грн.

Стягнути на користь Приватного підприємства УКРКОМФОРТ судовий збір у розмірі 2 336 (дві тисячі триста тридцять шість) гривень 85 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 04 листопада 2019 року.

Суддя Л.Я. Максименко