Постанова

від 14.11.2019 по справі 240/515/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/515/19 Головуючий у 1-й інстанції: Попова Оксана Гнатівна

Суддя-доповідач: Мацький Є.М.

14 листопада 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В.,

представників апелянта: адвоката Костюкевич-Тарнавської О.В., Старжитської Т.І., Полосенко В.І., Бондарчук Л.О.

представників відповідача: Мазур О.О., Домарацька В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар`єр" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року (рішення прийнято у м. Житомирі, повний текст рішення складено 03.07.2019, час його прийняття не зазначено) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар`єр" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранбет", Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерудком" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

1. 1 лютого 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар`єр" із позовом, в якому просило:

1.1. визнати протиправним (недійсним) податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирський області №0002721202 від 19 грудня 2018 року про завищення бюджетного відшкодування по декларації №9175394548 за липень на суму 71 770,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій 17943,00 грн. , а також по декларації №9201872726 за серпень про завищення бюджетного відшкодування на суму 158 688,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій 39 672,00 грн. та скасувати його;

1.2. визнати протиправним (недійсним) податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирський області №0002731202 від 19 грудня 2018 року про завищення бюджетного відшкодування на суму 485 798,00 грн. по декларації №9201872726 за серпень, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар`єр" встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 485 798,00 грн. та скасувати його.

2. В обґрунтування позовних вимог ТОВ зазначило, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені за відсутності правових підстав, оскільки висновки контролюючого органу про наявність порушень не відповідають фактичним обставинам справи. Вказало, що ТОВ "Бехівський гранітний кар`єр" правомірно було враховано до складу податкового кредиту суми податку з вартості послуг, придбаних у ТОВ "Нерудком" на загальну суму 4 163 416,40 грн. (ПДВ - 693 902,73 грн. ) та у ТОВ "Гранбет" на загальну суму 1 143 404,80 грн. (ПДВ - 190 567,47 грн).

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено за безпідставністю.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

5. Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не повністю дослідив обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими недоведені обставини, що мають значення для справи, допустив невідповідність висновків. викладених у рішенні суду, обставинам справи.

6. Апелянт зазначив, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що до всіх актів виконаних робіт третіх осіб були додані реєстри з послуг по організації перевезень вантажів, де зазначені номери наданих вагонів та їх вартість, в тому числі і ПДВ. Судом не дана належна оцінка їх доводів про те, що діловою метою господарських операцій з третіми особами є отримання достатньої кількості залізничних вагонів під завантаження власної продукції для її подальшої реалізації споживачам.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

7. Судом встановлено, що у період з 19 жовтня 2018 року по 23 жовтня 2018 року уповноваженими особами Головного управління ДФС у Житомирській області проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Бехівський гранітний кар`єр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Нерудком" (ЄДРПОУ 39305834) та ТОВ "Гранбет" (ЄДРПОУ 41863868) за період січень-серпень 2018 року.

8. За результатами перевірки складено акт про результати документальної невиїзної позапланової перевірки №1434/06-30-12-02-13568156 від 30 листопада 2018 року, відповідно до змісту розділу 4 якого перевіркою встановлено порушення:

8.1. п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме ТОВ "Бехівський гранітний кар`єр" завищено податковий кредит за: січень 2018 року - 71 400 грн. , лютий 2018 року - 37 333,33 грн. , березень 2018 року - 83 067 грн. , квітень 2018 року - 58 334 грн. , травень 2018 року - 111 067,0 грн. , червень 2018 року - 155 717,4 грн. , липень 2018 року - 199 338 грн. , серпень 2018 року - 123 900,8 грн. ;

8.2. п.200.1, п.200.4 "б" ст.200 Податкового кодексу України, а саме завищено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за: липень 2018 року - 71 770 грн. , серпень 2018 року - 158 688 грн. ;

8.3. п.200.4 "в" "б" ст.200 Податкового кодексу України, а саме завищено від`ємне значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 485 798 грн. (том І, а.с. 25-26).

9. Як встановлено зі змісту акта перевірки від 30 листопада 2018 року №1434/06-30-12-02-13568156, контролюючий орган дійшов висновку про завищення ТОВ "Бехівський гранітний кар`єр" від`ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 485 798 грн. внаслідок безпідставного включення до податкового кредиту за січень-серпень 2018 року суми ПДВ у розмірі 485798 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Гранбет" та ТОВ «Нерудком» .

10. Такий висновок відповідача обґрунтовано тим, що ТОВ "Бехівський гранітний кар`єр" не наведено достатніх доказів реальності здійсненої операції та доцільності отриманих послуг, а саме надання ТОВ "Гранбет" та ТОВ "Нерудком" послуг з організації перевезення вантажів. При цьому, вказано, що надані Товариством документи не містять деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів, що, у свою чергу, виключає можливість оцінки подальшого використання спірних послуг у діяльності підприємства, тобто відсутні підтвердження використання вказаних послуг у господарській діяльності ТОВ "Бехівський гранітний кар`єр".

11. Податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у Житомирський області №0002721202 від 19 грудня 2018 року, на підставі акта перевірки №1434/06-30-12-02-13568156 від 30 листопада 2018 року та за порушення п. 200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар`єр" визначено податкове зобов`язання та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 57 615,00 грн. (том І а.с. 30).

12. Податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у Житомирський області №000273202 від 19 грудня 2018 року, на підставі акта перевірки №1434/06-30-12-02-13568156 від 30 листопада 2018 року та за порушення п.200.4 "в" ст.200 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар`єр" встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 485798 грн. (том І, а.с. 31).

13. Не погоджуючись із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар`єр" звернулось із вказаним позовом до суду.

ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

14. Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не повністю дослідив обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими недоведені обставини, що мають значення для справи, допустив невідповідність висновків. викладених у рішенні суду, обставинам справи. Також суд першої інстанції не звернув увагу на те, що до всіх актів виконаних робіт третіх осіб були додані реєстри з послуг по організації перевезень вантажів, де зазначені номери наданих вагонів та їх вартість, в тому числі і ПДВ, не дана належна оцінка доводам про те, що діловою метою оспорюваних господарських операцій є отримання достатньої кількості залізничних вагонів під завантаження власної продукції для її подальшої реалізації споживачам.

15. Відповідач зазначив, що суд першої інстанції вірно зазначив, що для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій , Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами. та, які у в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб"єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

16. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

16.1. Пункт 86.9 статті 86.

У разі якщо грошове зобов`язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

17. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

17.1. Пункт 5.1 статті 5

Валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

17.2. Підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5.

До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

17.3. Підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

18. Закон України Про податок на додану вартість (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

18.1. Пункт 1.7 статті 1.

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

18.2. Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

18.3. Підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 Закону). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

18.4. Підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

19. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

19.1. Стаття 1.

19.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

19.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

19.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

19.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

20. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

21.1. Пункт 2.4.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

21.2. Пункт 2.15.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

22. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

23. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

24. Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

25. Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

26. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

27. З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

28. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

29. Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

30. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

31. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

32. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

33. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

VI. ОЦІНКА ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ І ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

34. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновків, що до правочинів між позивачем та ТОВ "Гранбет", ТОВ "Нерудком" доречним є застосування доктрини "Ділова мета" (business purpose) та "Реальність господарської операції". Також суд першої інстанції зазначив, що позивачем не обґрунтовано виробничої необхідності в отриманих послугах від ТОВ "Гранбет" та ТОВ "Нерудком", як і не обґрунтовано економічної доцільності укладення відповідних договорів, не обґрунтовано неможливість здійснення самим позивачем чи його контрагентом - Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (Перевізник) пошуку чи надання вагонів для перевезення вантажів. При цьому наявність оплати за спірними операціями сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що договір від 17.07.2018 №17/07/18 між ТОВ "Гранбет" (Виконавець) та ТОВ "Бехівський гранітний кар`єр" (Замовник) та договір від 10.01.2018 №10/01/18 між ТОВ "Нерудком" (Виконавець) та ТОВ «Бехівський гранітний кар`єр» (Замовник), а також первинні бухгалтерські документи до них були складені лише з метою отримання податкової вигоди.

35. З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

36. Підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

37. Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

38. Крім того, однією із судових доктрин, виділених на сьогоднішній день національним законодавством та судовою практикою Верховного Суду, є доктрина реальності господарської операції.

39. Суть вказаної доктрини полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

40. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

41. При цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

42. Окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

43. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

44. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

45. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

46. Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

47. Враховуючи вищевказані норми законодавства, первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

48. Тому з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість суд першої інстанції повинен був перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

49. Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

50. Досліджені в процесі розгляду справи первинні документи, складені за результатом господарських операцій апелянта з ТОВ Нерудком та ТОВ " Гранбет" відповідають вимогам податкового законодавства, свідчать про реальність господарських операцій та їх вчинення з метою досягнення конкретно визначених економічних результатів. Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідачем не представлено суду жодних доказів з приводу обґрунтованості висновків. викладених у акті перевірки господарської діяльності апелянта, зокрема таких, які б ставили під сумнів правомірність формування останнім податкового кредиту.

51. На підтвердження зміни майнового стану позивача у результаті здійснення господарських операцій з контрагентами, апелянтом до матеріалів справи долучено платіжні доручення про перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ Нерудком та ТОВ " Гранбет", що свідчить про понесення позивачем витрат за пошук вагонів.

52. Колегія суддів на підставі належних, допустимих та достатніх доказів встановила реальність проведення господарських операцій та фактичне придбання позивачем послуг у ТОВ Нерудком та ТОВ " Гранбет". При цьому суд наголошує, що податковим органом, як суб`єктом владних повноважень не доведено, що господарські операції апелянта є фіктивними або безтоварними; не доведено недобросовісності апелянта та його контрагентів, що свідчить про відсутність перешкод для формування даних податкового обліку за наслідками відносин з вказаними товариствами.

53. В судовому засіданні колегією суддів було встановлено, що працівниками контролюючого органу під час проведення перевірки фактично не проводилось дослідження змісту оспорюваних господарських операцій, так як в наданих апелянтом і приєднаних до справах документах / реєстрах/ зазначені номера вагонів, які надавались третіми особами і можна було під час ревізії дослідити чи дійсно вони були поставлені позивачу, куди і з яким вантажем в подальшому були відправлені. Ці відомості можливо було отримати шляхом звірки з ПАТ " Укрзалізниця", яка є власником вагонів. Однак цього зроблено не було.

54. В судовому засіданні представники контролюючого органу наполягали на тому, що треті особи не реєстрували податкові накладні по наданих позивачу послугах, однак це спростовується тим, що без їх реєстрації позивач не зміг сформувати податковий кредит.

55. Таким чином, треті особи належним чином відобразили в податковому обліку господарські операції з позивачем, зареєстрували податкові накладні в електронному реєстрі, що дало можливість позивачу сформувати податковий кредит.

55. Також безпідставними є доводи контролюючого органу, що ТОВ Нерудком та ТОВ " Гранбет" не здійснюють види діяльності, пов"язані з наданням послуг транспортного обслуговування, так як під час судового засідання достовірно встановлено, що послуги згідно ДКПП з кодом 52.29. є одним з видів діяльності вказаних підприємств.

56. Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, колегія суддів дійшла висновку, що останні складені за результатом фактично проведених господарських операції між позивачем та його контрагентами, з дотриманням положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , містять достатні дані про зміст господарської операції, її учасників, підтверджують фактичність здійснення такої операції та відповідають законодавчо визначеним вимогам. Крім іншого, податкові накладні містять всі необхідні реквізити, виписані суб`єктами господарювання, які на момент вчинення спірних правовідносин були зареєстровані платником податку на додану вартість, не були виключені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебували на обліку в органах державної фіскальної служби а податковий орган у встановленому порядку не довів факту підробки, недостовірності чи неналежного оформлення цих документів.

57. На думку колегії суддів, ані судом першої інстанції при розгляді справи, ані відповідачем при проведенні документальної перевірки не проведено аналіз економічного ефекту чи прибутковості операцій апелянта з третіми особами - ТОВ " Гранбет" і ТОВ "Нерудком".

58. Колегія суддів зазначає, що згідно реєстрів послуг по організації перевезення вантажів можна встановити номера вагонів, які були надані контрагентами апелянту, прослідкувати від кого вони надійшли, яким чином використані були в господарській діяльності, однак цього зроблено не було.

59. Аналізуючи документи щодо господарської діяльності апелянта, які є в матеріалах справи, колегія суддів зазначає, що він є великими виробником щебеневої продукції і має багато покупців. Таким чином, є природним намагання апелянта будь-яким шляхом забезпечити себе порожніми вагонами для відвантаження готової продукції, в тому числі і шляхом укладання угод з фірмами - посередниками, що не заборонено законом.

60. Крім цього, доводи контролюючого органу щодо безтоварності операцій спростовано представником третіх осіб, який дав відповідні покази в суді першої інстанції. Належним чином судом першої інстанції ці покази оцінені не були.

VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

61. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку , що Товариство з обмеженою відповідальністю бехівський гранітний кар"єр підтвердило факт реальності господарських операцій з контрагентами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні спірних господарських операцій. Переконливих доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.

62. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

63. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

64. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

65. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

66. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

67. Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

68. Суд повинен перевірити, чи було втручання виправданим та необхідним у демократичному суспільстві, та, зокрема, чи було воно пропорційним, і чи були причини, надані національними органами влади на його виправдання, важливими та достатніми. Таким чином, важливим є визначити, чи належним чином національні органи влади використали свою свободу повноважень, звинувативши заявника у наклепі чи зловживанні посадовим становищем. Рішення у справі «Ляшко проти України» (Lyashko v. Ukraine) від 10 серпня 2006 р., Заява № 21040/02, п. 47.

69. Суд відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (див., mutatis mutandis, рішення у справах «Лобо Мачадо проти Португалії» (Lobo Machado v. Portugal) і «Фермьойлєн проти Бєльгії» (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., Reports of Judgments and Decisions 1996-I, сс. 206-07, п. 31 і п. 23, п. 33, відповідно, та рішення у справі «Нідерост-Губер проти Швейцарії» (Nidero?stHuber v. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24).

70. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

71. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

72. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

73. Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати , які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

74. Судом встановлено, що позивачем про подачі позову сплачено судовий збір в сумі 11608,07 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 174 від 16.01.2019 року / т.1 а.с. 5/, та № 175 від 16.01.2019 року / т.1 а.с.6/ та при подачі апеляційної скарги сплачено 17412.10 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1671 від 10.07.2019 року / т.5 а.с. 78/, та № 1672 від 10.07.2019 року , а всього 29020,17 грн., які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління державної фіскальної служби у Житомирській області на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар`єр" задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар`єр" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранбет", Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерудком" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю " Бехівський гранітний кар`єр" задовольнити повністю.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирський області №0002721202 від 19 грудня 2018 року про завищення бюджетного відшкодування по декларації №9175394548 за липень на суму 71 770,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій 17943,00 грн. , а також по декларації №9201872726 за серпень про завищення бюджетного відшкодування на суму 158 688,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій 39 672,00 грн. та скасувати його.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирський області №0002731202 від 19 грудня 2018 року про завищення бюджетного відшкодування на суму 485 798,00 грн. по декларації №9201872726 за серпень, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар`єр" встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 485 798,00 грн. та скасувати його.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Бехівський гранітний кар"єр" за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління державної фіскальної служби у Житомирській області понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 29020,17 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 15 листопада 2019 року.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.