Постанова

від 14.11.2019 по справі 826/15165/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15165/17 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Безименної Н.В.,

Беспалова О.О.,

за участю

секретаря судового засідання Кузьміної Ю.О.,

представника відповідача Мудренко Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Мікко на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2019 року (прийняте в порядку письмового провадження, суддя Маруліна Л.О.) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Мікко до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Мікко звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.09.2019 № 0005971402 та № 0005981402.-

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Мікко подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач вказує, що згідно оскаржуваного рішення єдиною підставою для відмови у задоволенні позову став висновок суду про те, що позивачем до матеріалів справи не надано банківських виписок та платіжних доручень, які б підтверджували факт проведення господарських операцій по виконанню робіт відповідно до наданих до матеріалів справи договорів та актів, натомість згідно акту перевірки перевіряючи поставили під сумнів не факт оплати послуг ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ МІККО", а саме їх надання ТОВ "АСС", з урахуванням чого до позову і не надавались вказані платіжні доручення та банківські виписки. Тобто сам факт оплати був визнаний відповідачем, що також підтверджується відзивом на позов, а також рішеннями контролюючих органів вищого рівня, які були прийняті за результатами розгляду скарг позивача. Таким чином, оскільки перевіряючі поставили під сумнів не факт оплати послуг ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ МІККО", а саме їх надання TOB "АСС", то до позову платіжні доручення не надавались як вже і так затверджений факт. Разом з тим, з метою спростування зазначеного висновку суду першої інстанції позивач додає до апеляційної скарги вказані платіжні доручення та виписки по рахунку.

29.10.2019 до суду апеляційної інстанції від Головного управління ДФС у м. Києві надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.07.2019 - без змін, оскільки таке є правомірним та обґрунтованим, а висновки, викладені в акті перевірки, та оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають чинному законодавству.

14.11.2019 до початку судового засідання до суду апеляційної інстанції від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи. Необхідність такого відкладення представник позивача обґрунтовує неможливістю прийняти участь у судовому засіданні у зв`язку з від`їздом до м. Харкова в 18:02 год. 14.11.2019.

Дослідивши матеріали справи та доводи представника позивача, наведені у заяві, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що така є необґрунтованою, так жодних доказів на підтвердження вказаних представником позивача обставин до заяви не додано.

Крім того, суд звертає увагу, відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів протокольною ухвалою відмовила у задоволенні заяви представника позивача про відкладення розгляду справи.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, думку представника відповідача, доводи апеляційної скарги та відзиву позивача на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ТД Мікко (код ЄДРПОУ 37266453) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.03.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.03.2017 (далі-Акт перевірки).

Вказаною перевіркою встановлені порушення ТОВ ТД Мікко :

- п.п. 138.1.1 п. 138.1. п. 138.2 ст. 138. п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, в результаті чого, в періоді, що перевірявся занижено податок на прибуток в загальній сумі в результаті чого, в періоді, що завищено залишок від`ємного значення об`єкта оподаткування в загальній сумі 6 193 683,00 грн., в т. ч. по періодах:

· 2015 рік - 5 868 683,00 грн.;

· 2016 рік - 6 193 683,00 грн.;

· 1 квартал 2017 року - 6 193 683,00 гривень;

- п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст.14., п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся. на загальну суму 1 238 737.0 грн., в т.ч. по періодах:

· червень 2016 р. - 18 248,00 грн.:

· липень 2016 р. - 692 028,00 грн.:

· серпень 2016 р. - 92 962,00 грн.:

· жовтень 2016 р. - 63 324,00 грн.:

· листопад 2016 р. - 89 734,00 грн.:

· грудень 2016 р. - 282 441,00 гривень;

- статті 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94 - ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями, а саме несвоєчасне надходження валютної виручки за контрактом від 30.12.13 № 11 з компанією ООО "МИККО груші" (Російська Федерація) на загальну суму 1 709 049.00 руб. РФ (еквів. 784 006,78 грн.);

- пп. 168.1.1 п. 168.1, пп. 168.4.4. п. 168.4 ст. 168, пп. а п. 171.1 ст. 171., пп. е п. 176.1 ст. 1756 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі 13 784,48 гривень;

- пп. 168.1.1 п. 168.1, пп. 168.4.4. п.168.4 ст. 168, пп. а п. 171.1 ст.171, пп. е п.176.1 - ст.176, пп. 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податковою кодексу України, внаслідок чого встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору у сумі 1 477,19 гривень.

На підставі вказаних висновків акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві (п. 1, 2 висновку) прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.09.2017:

№ 0005981402, відповідно до якого позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6 193 683,00 грн.;

№ 0005971402, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість на 1 238 737,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 619 369,00 грн.

Позивач скористався досудовим порядком вирішення спору та звернувся зі скаргою до ГУ ДФС у м. Києві про оскарження вищенаведених податкових повідомлень-рішень.

Так, рішенням ГУ ДФС у м. Києві про результати розгляду скарги, залишено без змін податкові повідомлення-рішення.

Вважаючи податкові повідомлення рішення незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до матеріалів справи не надано банківських виписок та платіжних доручень, які б підтверджували факт проведення господарських операцій по виконанню робіт відповідно до наданих до матеріалів справи договорів та актів, а тому у суду немає можливості переконатись в їх реальності.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини, а саме, згідно з даними перевірки ТОВ Торговий дім "МІККО" (код 37266453) укладено договір обслуговування та ремонту обладнання від 05.01.2016 в особі директора Гонгало М.Г. - Замовник та ТОВ "АСС" (код 23914837) в особі генерального директора Сірого В. Г. - Виконавець.

Предмет договору: 1.1. Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов`язки здійснити роботи по обслуговуванню та ремонту поліграфічного обладнання, яке знаходиться за адресою: м. Харків, просп. П`ятдесятиріччя СРСР, буд. 171 та буд. 171 Б.

1.2. Найменування, типи, моделі, технічний стан, кількість обладнання вказані в Додатку №1, що є частиною договору .

Вартість робіт (ціна договору) і порядок розрахунків: Вартість робіт технічного обслуговування та ремонту обладнання визначається виходячи з діючого прейскуранту виконавця в залежності від типу, марки та кількості обладнання. Вартість робіт по технічному обслуговуванню та ремонту узгоджується сторонами, і зазначається у додатку №2, що є невід`ємною частиною договору. Кількість людино - годин, потрібних для проведення робіт за цим договором, визначається по кожному виду технічного обслуговування та ремонту, та вказано у додатку №3 .

Також, ТОВ Торговий дім "МІККО" (код 37266453) укладено договір технічного обслуговування та ремонту обладнання № 03/10-16 від 03.10.2016 в особі директора Орлова О.О. - Замовник та ТОВ "АСС" в особі генерального директора Сірого В.Г . - Виконавець.

Предмет договору: 1.1. Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов`язки здійснити технічне обслуговування та ремонт поліграфічного обладнання для друку етикетки, яке знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Льва Ландау, буд.171Б .

Вартість робіт (ціна договору) і порядок розрахунків : Вартість ремонту визначається сторонами після діагностики Обладнання та встановлюється додатковою угодою до цього Договору .

Вказані Договори складено та підписано в м. Харкові.

В ході перевірки встановлено, що загальна сума взаємовідносин з TOB "АСС" в 2015 році по рах. 685 Розрахунки з іншими кредиторами становить: 7 042 420,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 173 736,67 гривень.

Загальна сума взаємовідносин з ТОВ "АСС" в 2016 році по рах. 685 Розрахунки з іншими кредиторами становить: 390 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 65 000,00 гривень.

На виконання умов договору №05/01-15 від 05.01.2015 ТОВ "Торговий дім "МІККО" було отримано від ТОВ АСС та підписано акти приймання - передачі виконаних робіт (форми КБ - 2в) на загальну суму 7 042 420,00 грн. в т.ч. ПДВ 1 173 736,67 грн.

На виконання умов договору №03/10-16 від 03.10.2016 ТОВ "Торговий дім "МІККО" було отримано від ТОВ АСС та підписано акти приймання передачі виконаних робіт (форми КБ - 2в) на загальну суму 390 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 65 000,00 гривень.

На виконання умов договорів ТОВ "Торговий дім "МІККО" було отримано податкові накладні на загальну суму 7 432 420,0 грн. в т.ч. ПДВ 1 238 736,68 гривень.

Згідно АС Податковий блок та Єдиного реєстру податкових накладних встановлено наступну негативну податкову інформацію:

ТОВ "АСС" здійснювало придбання сировини для виробництва картону та гофрованого паперу, газу природного, грибів печериць, арматури та будівельних матеріалів, курятину та свинину, сири тверді в асортименті, газовані напої, каву та чай, приправи та соуси, пральні порошки та побутову хімію, засоби особистої . шампуні та креми, парфуми та туалетні води тощо;

ТОВ "АСС" здійснювало реалізацію буклетів, блокнотів, картону та інших виробів з паперу в асортименті, навантажувально-розвантажувальні роботи, технічне обслуговування обладнання, транспортно - експедиційні послуги, бізнес-планів, різноманітні ремонтно - будівельні роботи, цеглу тощо.

Відповідно до АС Податковий блок та Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання ТОВ "АСС" вищевказаних робіт за 2015 - 2016 роки.

В ході проведення перевірки, згідно з АС Податковий блок та податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ), відповідно до графи 9 Витрати труда робітників на обсяг робіт, люд.-год. наданих актів приймання передачі виконаних робіт (форми КБ - 2в) та наданого до перевірки Журналу відвідувань до договору № 05/01-15 від 05.01.2016, що на ТОВ АСС кожного місяця в 2015 році кількість працівників, яких невистачало для надання вказаних послуг сягала з 5,77 до 21,28.

Зважаючи на вказане, перевіркою встановлено, що ТОВ "АСС" не могло надавати заявлені послуги, оскільки не мало достатньої кількості трудових ресурсів для надання послуг для позивача. Навіть якщо не враховувати, що частка реалізованих робіт ТОВ "АСС" на ТОВ "Торговий дім МІККО до загальної реалізації товарів (робіт, послуг) становить біля 1,0 % і для реалізації товарів (робіт, послуг) іншим контрагентам теж повинні були б задіяні робітники.

Відповідно до наданого до податкової перевірки Журналу відвідувань до договору № 05/01-15 від 05.01.2016 р. встановлено в графі 7 Підпис представника виконавця, ПІБ стоять ініціали та підпис ОСОБА_6 . Проте, відповідно до поданих Київської ОДПІ м. Харкова ТУ ДФС у х/о (Московський) податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ) зa 2015 рік, працівник ОСОБА_6 на ТОВ "АСС", не працював.

Згідно поданого до Київської ОДПІ м. Харкова ТУ ДФС у х/о (Московський) податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ) за III кв. 2016 року від 03.11.2016 № 9208033460, працівник ОСОБА_6 прийнятий на роботу на ТОВ "АСС" 01.09.2016 року, а тому ніяких робіт, як представник ТОВ "АСС" на ТОВ "Торговий дім МІККО виконувати в 2015 році, на думку перевіряючих, не міг.

У ході проведення перевірки головному бухгалтеру ТОВ "АСС" (код 37266453) ОСОБА_7 25.07.2017 року надано запит про надання пояснення та їх документального підтвердження (належним чином завірених копій документів) здійснення взаємовідносин з ТОВ "АСС".

До перевірки, також, не надано журнали проведення інструктажів з охорони праці з підписами працівників ТОВ АСС , які здійснювали роботи по технічному обслуговуванню та ремонту поліграфічного обладнання, що затверджено п.п.6.10. п.6 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці затвердженого наказом ДК України з нагляду за охороною праці 26.01.2015 за № 15.

Також, до перевірки не надано Журнал відвідувань (Журнал перепусток), де зазначено прізвища та підписи працівників TOB "АСС", які фактично заходили на територію ТОВ "Торговий дім "МІККО" та в які дні.

Також перевіряючими встановлено, що відповідно до ухвали Київського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2016 року в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220000001025 від 07.11.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, встановлено:

Крім того, службові особи КП *** , зловживаючи службовим становищем, за угодами 2012-2015 років, з метою заволодіння коштами підприємства перерахували суб`єктам господарювання кошти в особливо великих розмірах для подальшого їх переведення в готівку з використанням реквізитів ТОВ АСС , код 23914837 ... які, згідно з даним інформаційних баз даних органів доходів і зборів, мали ознаки фіктивності: не перебували за місцем реєстрації, не мали персоналу, матеріальної бази для провадження діяльності.

Таким чином, перевіряючі дійшли висновку, що мало місце неможливість здійснення господарської операції (між ТОВ ТД Мікко та вище переліченим контрагентом) з ідентифікованим товаром (роботами, послугами) у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та використанням вище перелічених контрагентів виключно з метою отримання готівкових коштів у значних розмірах.

Встановлені дані і факти, дали змогу контролюючому органу дійти висновку що:

- укладені між Покупцем - ТОВ ТД Мікко і Продавцями - ТОВ АСС договори не опосередковувались реальними виконаннями операцій, які становлять їх предмет;

- товар (роботи, послуги) було отримано від зовсім інших постачальників і до того ж безоплатно.

Колегія суддів зазначає, що оскільки акт перевірки хоч і не є правовим документом, яким встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України, проте, висновки, викладені в акті перевірки є його невід`ємною частиною, при цьому, вони не породжують обов`язкових юридичних наслідків та можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність податкових повідомлень-рішень . Для встановлення правомірності (або незаконності) прийняття контролюючим органом оспорюваних податкових повідомлень-рішень слід вичерпно з`ясувати зміст виявлених контролюючим органом правопорушень податкового законодавства, встановити зміст та характер здійснених позивачем господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, перевірити правильність викладених в акті перевірки висновків податкового органу щодо сум належних до сплати обов`язкових платежів платника податків.

Так, щодо висновку контролюючого органу, який став підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом ТОВ АСС у перевіряємий період не мали реального характеру, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.18, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 - п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, у тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Між тим, як передбачено у пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: - фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; - документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; - придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; - наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; - наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); - наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) - господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, щодо контрагента позивача - ТОВ АСС відповідач посилається на наявність ухвали Київського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2016 року в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014220000001025 від 07.11.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, якою встановлено: Крім того, службові особи КП *** , зловживаючи службовим становищем, за угодами 2012-2015 років, з метою заволодіння коштами підприємства перерахували суб`єктам господарювання кошти в особливо великих розмірах для подальшого їх переведення в готівку з використанням реквізитів ТОВ АСС , код 23914837 ... які, згідно з даним інформаційних баз даних органів доходів і зборів, мали ознаки фіктивності: не перебували за місцем реєстрації, не мали персоналу, матеріальної бази для провадження діяльності.

Однак, колегія суддів зазначає, що позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

В разі порушення контрагентом податкової дисципліни, відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Колегія суддів зазначає, що наявність ухвали Київського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2016 року в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014220000001025 від 07.11.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом.

Матеріали досудового розслідування відносно контрагента позивача не можуть бути враховані як беззаперечний доказ фіктивності позивача.

Окрім цього, посилання в Акті перевірки на вказану ухвалу не може розцінюватись як належний та достатній доказ безтоварності проведених господарської операції, оскільки за результатами кримінального провадження рішення не ухвалювалось, крім того, в матеріалах справи взагалі відсутня ухвала Київського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2016 року в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014220000001025, як і відсутні будь-які матеріали в рамках такого досудового розслідування (протокол допиту і т.д.).

Крім того, суд звертає увагу, що вказана відповідачем ухвала прийнята судом в рамках досудового розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем , що в даному випадку не має жодного відношення до спірних господарських операцій.

Доказів наявності вироків суду відносно позивача чи його контрагента за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво), відповідачем не надано, а договори, укладені позивачем з даним товариством не визнані нечинними.

Враховуючи наведене, колегія судів приходить до висновку, що саме по собі внесення кримінальних проваджень до Єдиного реєстру досудового розслідувань не може розглядатися як беззаперечний доказ відсутності фактичного здійснення спірних операцій.

При цьому, навіть у випадку порушення контрагентом позивача податкової дисципліни, наявна в інформаційних базах даних податкового органу інформація не може бути підставою для висновків про нездійснення таких господарської операції.

Щодо висновків контролюючого органу про те, що згідно АС Податковий блок та Єдиного реєстру податкових накладних встановлено наступну негативну податкову інформацію: ТОВ "АСС" здійснювало придбання сировини для виробництва картону та гофрованого паперу, газу природного, грибів печериць, арматури та будівельних матеріалів, курятину та свинину, сири тверді в асортименті, газовані напої, каву та чай, приправи та соуси, пральні порошки та побутову хімію, засоби особистої . шампуні та креми, парфуми та туалетні води тощо; ТОВ "АСС" здійснювало реалізацію буклетів, блокнотів, картону та інших виробів з паперу в асортименті, навантажувально-розвантажувальні роботи, технічне обслуговування обладнання, транспортно - експедиційні послуги, бізнес-планів, різноманітні ремонтно - будівельні роботи, цеглу тощо, колегія суддів зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі №826/20081/16.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування витрат та податкового кредиту.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, підприємство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі №813/6835/14.

Так, щодо доводів контролюючого органу про те, що до перевірки не надано журнали проведення інструктажів з охорони праці з підписами працівників ТОВ АСС , які здійснювали роботи по технічному обслуговуванню та ремонту поліграфічного обладнання та журнал відвідувань (журнал перепусток), де було б зазначено прізвища та підписи працівників TOB "АСС", які фактично заходили на територію ТОВ "Торговий дім "МІККО" та в які дні, колегія суддів зазначає, що такі не первинними документами, однак, разом з цим, позивачем до матеріалів справи додано Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці сторонніх співробітників ТОВ АСС згідно договору №05/01-15 від 05.01.2015 , в якому наявні підписи 8 співробітників ТОВ АСС (а.с.204-207, т.1), Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці сторонніх співробітників ТОВ АСС згідно договору №05/01-15 від 05.01.2015 , в якому наявні підписи 8 співробітників ТОВ АСС (а.с.208-214, т.1), Журнал відвідувань який є додатком до Договору №05/01-15 від 05.11.2015, з якого вбачається, що ОСОБА_6 ставив підпис за кожен день фактичного виконання робіт за договором, укладеним з позивачем, працівниками ТОВ АСС , і фактично такі послуги надавали у відповідні дні 3-5-7-8 працівників (а.с.190-203, т.1), Журнал відвідувань , який є додатком до Договору №03/10-16 від 03.10.2016, з якого вбачається, що ОСОБА_6 ставив підпис за кожен день фактичного виконання робіт за договором, укладеним з позивачем, працівниками ТОВ АСС , і фактично такі послуги надавали у відповідні дні 1-2-3 працівники (а.с.224, т.1), Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці сторонніх співробітників ТОВ АСС згідно договору 03/10-16 від 03.10.2016 , в якому наявні підписи 3 співробітників ТОВ АСС (а.с.226-228 т.1), Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці сторонніх співробітників ТОВ АСС згідно договору 03/10-16 від 03.10.2016 , в якому наявні підписи 3 співробітників ТОВ АСС (а.с.229-232, т.1), Журнал посещений сторонних организаций за 2015 год (а.с.236-251, т.1), Журнал посещений сторонних организаций за 2016 год (а.с.1-5, т.2), що, в свою чергу спростовує такі доводи відповідача.

Разом з тим, щодо доводів контролюючого органу про те, що працівник ОСОБА_6 на ТОВ "АСС", не працював та прийнятий на роботу на ТОВ "АСС" лише 01.09.2016, а тому ніяких робіт, як представник ТОВ "АСС" на ТОВ "Торговий дім МІККО виконувати в 2015 році, не міг, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до п.3.15 Договору №05/01-15 Обслуговування та ремонту обладнання від 05.01.2015 Виконавець (ТОВ АСС ) роботи за цим договором виконує власними силами, а також має право залучати до виконання робіт третіх осіб, залишаючись відповідальним за дії таких третіх осіб, як за свої власні (а.с.114-116, т.1).

Згідно довіреності №б/н від 05.01.2015, наданої ОСОБА_6 , цією довіреністю ТОВ АСС , (код СДРПОУ 23914837) (далі - Довіритель) в особі Генерального директора ОСОБА_4 , діючого на підставі Статуту товариства, уповноважує ОСОБА_6 , паспорт НОМЕР_2, ідент.№ НОМЕР_1 представляти інтереси Довірителя перед ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ МІККО (код ЄДРПОУ 37266453) з питань виконання Довірителем умов договору №05/01-15 обслуговування та ремонту обладнання від 05.01.2015, укладеного між Довірителем та товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ МІККО (далі - Договір).

Для цього було надано йому право вирішувати будь-які питання щодо належного виконання умов Договору після відповідного погодження з посадовими особами Довірителя, у тому числі але не виключно: визначати та залучати працівників Довірителя або третіх осіб для здійснення робіт по технічному обслуговуванню та ремонту поліграфічного обладнання, яке знаходиться в приміщенні за адресою м. Харків, пр. П`ятдесятиріччя СРСР, б .171 та б.171Б, здійснювати контроль за якістю робіт працівниками по обслуговуванню та ремонту обладнання, перевіряти повноту та правильність внесених представником Замовника до Журналу відвідувань (додаток №5 до Договору) даних та підтверджувати вказані дані своїм підписом після кожного відвідування працівниками Виконавця або залученими третіми особами, а також вчиняти будь які інші дії пов`язанні з належним виконанням Договору. Довіреність видана терміном на один рік і дійсна до 05.01.2016 без права передоручення.

Відповідно до п.3.8 Договору №03/10-16 технічного обслуговування та ремонту обладнання від 03.10.2016 виконавець (ТОВ АСС ) роботи за цим договором виконує власними силами, має право залучати до виконання робіт третіх осіб, залишаючись відповідальним за дії таких третіх осіб, як за свої власні (а.с.215-216, т.1).

Згідно довіреності №б/н від 03.10.2016 наданої ОСОБА_6 . , цією довіреністю ТОВ АСС , (код СДРПОУ 23914837) (далі - Довіритель) в особі Генерального директора ОСОБА_4 , діючого на підставі Статуту товариства, уповноважує ОСОБА_6 , паспорт НОМЕР_2, ідент.№ НОМЕР_1 представляти інтереси Довірителя перед ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ МІККО (код ЄДРПОУ 37266453) з питань виконання Довірителем умов договору №03/10-16 технічного обслуговування та ремонту обладнання від 03.10.2016, укладеного між Довірителем та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ МІККО (далі - Договір)…Довіреність видана терміном на один рік і дійсна до 03.10.2017 у без права передоручення.

Згідно відомостей які містились на дату укладення договорів та видачі довіреностей та які містяться на сьогоднішній день в ЄДР щодо TOB АСС , ОСОБА_4 є керівником ТОВ АСС з 23.06.2014.

З огляду на зазначене, ОСОБА_6 прізвище, ініціали та підпис якого міститься в Журналі відвідувань який є додатком до Договору №05/01-15 від 05.11.2015, та Журналі відвідувань , який є додатком до Договору №03/10-16 від 03.10.2016, мав усі необхідні повноваження щодо виконання ТОВ АСС умов вказаних договорів, у тому числі і визначати та залучати працівників ТОВ АСС або третіх осіб для здійснення робіт, здійснювати контроль за якістю робіт працівниками по обслуговуванню та ремонту обладнання, перевіряти повноту та правильність внесених представником Замовника до Журналів відвідувань даних та підтверджувати вказані дані своїм підписом після кожного відвідування працівниками Виконавця або залученими третіми особами, а також вчиняти будь які інші дії пов`язанні з належним виконанням Договорів.

Таким чином, той факт, що ОСОБА_6 у 2015 році не працював на ТОВ АСС згідно поданих до податкового органу податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (Форма №1 ДФ), при тому, що ОСОБА_6 були пред`явлені відповідні довіреності на представництво інтересів ТОВ АСС з питань виконання вищезазначених договорів, а також враховуючи той факт, що договорами було передбаченого можливість залучення Виконавцем до виконання Договору третіх осіб, висновок контролюючого органу про те, що ОСОБА_6 ніяких робіт як представник ТОВ АСС на ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ МІККО у 2015 році виконувати не міг є помилковим та таким, що спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо доводів контролюючого органу про те, що на ТОВ АСС кожного місяця в 2015 році кількість працівників, яких невистачало для надання позивачу вказаних послуг сягала з 5,77 до 21,28 та перевіркою встановлено, що ТОВ "АСС" не могло надавати заявлені послуги, оскільки не мало достатньої кількості трудових ресурсів для надання послуг для позивача, колегія суддів зазначає, що такі ґрунтуються на припущеннях та непрямих висновках аналізу податкової інформації. Прямих та беззаперечних доказів наявності порушень вимог податкового законодавства ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ МІККО суду при розгляді справи надано не було.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку про нереальність спірних господарських операцій лише з тих підстав, що позивачем до матеріалів справи не було надано банківських виписок та платіжних доручень, які б підтверджували факт проведення господарських операцій по виконанню робіт відповідно до наданих до матеріалів справи Договорів та Актів.

Колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки необґрунтованими, оскільки згідно Акту перевірки від 14.08.2017 №307/26-15-14-02-04/37266453 контролюючим органом поставлено під сумнів не факт оплати послуг ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ МІККО", а саме їх надання ТОВ "АСС", а сам факт оплати був визнаний відповідачем, що також підтверджується відзивом на позов, та рішенням контролюючого органу вищого рівня, яке було прийняте за результатом розгляду скарги позивача.

Крім того, як зазначив представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, факт оплати наданих ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ МІККО" - ТОВ "АСС" послуг під сумнів контролюючим органом не ставилось.

Натомість, на спростування таких висновків суду першої інстанції позивач додав до апеляційної скарги вказані платіжні доручення та виписки по рахунку (а.с.135-210, т.2).

Крім того, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи судом апеляційної інстанції витребувано у позивача докази знаходження на балансі ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ МІККО" відповідного обладнання, по якому здійснювалося його технічне обслуговування, та позивачем на підтвердження такого надано суду довідку №07/11 від 07.11.2019 щодо наявності та переліку обладнання, яке обслуговувалося ТОВ АСС згідно договорів №05/01-15 від 05.01.2015 та №03/10-16 від 03.10.2016, з якої вбачається, що частина такого обладнання є власністю ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ МІККО", а частина - була орендована у ТОВ Інвест Еквіпмент .

Таким чином, колегія суддів вважає, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05 вересня 2017 року №0005981402 та №0005971402 винесені всупереч приписів чинного законодавства.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 05 вересня 2017 року №0005981402 та №0005971402.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи, що в даному випадку призвело до помилкового вирішення справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи призвели до помилкового вирішення даної справи, а тому рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Мікко задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2019 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05 вересня 2017 року №0005981402 та №0005971402.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 14 листопада 2019 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді Н.В. Безименна

О.О. Беспалов