ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/9389/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Онишкевича Т. В.,
за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року в справі № 140/1924/19 (головуючий суддя - Ковальчук В.Д., м. Луцьк, повний текст судового рішення складено 24 липня 2019 року) за позовом Приватного підприємства «РІВНЕАВТОТОРГ» до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «РІВНЕАВТОТОРГ» звернулося з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 20 травня 2019 року №UА205110/2019/000490/2.
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначає, що ним було надано документи, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. На підтвердження цього разом з контрактом №21/19-AS, укладеного 25.03.2019 року між ПП «РІВНЕАВТОТОРГ» (Покупець) та Компанією « ASANTECH Spolka z o.o.» (Продавець), декларантом подано митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. При цьому, позивач зазначає, що тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів. Вважає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості орган доходів і зборів повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Крім того, митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року, позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 20 травня 2019 року №UА205110/2019/000490/2.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Волинська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що при ухваленні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам митного органу, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору та неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Встановлено, що 15 травня 2019 року декларантом подано для митного оформлення в режимі імпорту митну декларацію (МД) №UA205100/2019/008065 (а.с.38-39) з метою декларування товару «Легковий автомобіль марки - BMW, моделі - 520, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна - невизначений, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1995 см3, потужність - 135 kW, тип кузова - універсал, колісна формула - 4x4, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2014, модельний рік виготовлення. 2014, дата введення в експлуатацію - 02.07.2014 року» . Декларантом в графі 42 (МД) №UA205100/2019/008065 вказано ціну товару в сумі 12593,00 євро та зазначено в графі 12 митну вартість в сумі 369861,99 грн.
На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) №190513.3-АST/RVK від 13.05.2019; міжнародну товарно-транспортну накладну б/н від 13.05.2019; сертифікат про походження EUR.1 №PL/MF/AN 0177806 від 17.05.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) № НОМЕР_2 від 27.03.2019; контракт №21/19-AS від 25.03.2019; специфікацію №190513.3-AST/RVK від 13.05.2019; експертну довідку №5580/19 від 14.05.2019, митну декларацію країни відправлення №19PL301010E0397109 від 13.05.2019 (а.с.16-31).
20 травня 2019 року відповідач прийняв рішення №UA205110/2019/000490/2 про коригування митної вартості (а.с.12-13) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00490 (а.с.10-11).
Згідно з графою 30 оскаржуваного рішення митним органом було визначено митну вартість товару «Легковий автомобіль марки - BMW, моделі - 520, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна - невизначений, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1995 см3, потужність - 135 kW, тип кузова - універсал, колісна формула - 4x4, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2014, модельний рік виготовлення. 2014, дата введення в експлуатацію - 02.07.2014 року» за ціною 17300,00 євро (замість 12593,00 євро, що була заявлена декларантом).
У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 12593 євро. Згідно ст.54 МК України митниця ДФС під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності, а саме: відповідно до інвойсу №190513.3-AST/RVK від 13.05.2019 року власником є ASANTECH SP.ZOO ul.Francuska 49/46 WARSHAWA PL 03-905, в технічному паспорті №1019952074 вказано власника NIKLAS ОСОБА_1 BIL АВ Hantverksgatan 5 434 42 Kungsbacka. Відповідно до експортної декларації №19PL301010E0397109, оформленій в Польщі від 13.05.2019 року, відправником є ASANTECH SP.ZOO ul.Francuska 49/46 WARSHAWA, Польща, технічний паспорт № НОМЕР_2 , виданий в Швеції, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість товару - 17300,00» та згідно наказу ДФС України №780 від 28.11.2018 року «Про забезпечення моніторингу за митним оформленням транспортних засобів, бувших у використанні» та згідно ст.53 та ст.54 МК України декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: декларацію країни відправлення (Швеція); договір з третіми особами в республіці Польща, згідно якого здійснювалось відправлення; договір і платіжні документи з особами, зазначеними в технічному паспорті; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інші додаткові наявні у декларанта документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням)
Позивач відмовився від надання інших документів, про що повідомив листом б/н від 20.05.2019 року, в якому зазначив, що відповідно до ч.2 ст.53 МК України подав вичерпний перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (а.с.42).
ПП «РІВНЕАВТОТОРГ» скористалось своїм правом, передбаченим статтею 55 МК України, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу, а саме шляхом подання іншої МД від 21.05.2019 №UA205100/2019/008242 (а.с.40-41), сплативши різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів.
Не погоджуючись з прийнятим митним органом рішенням №UА205110/2019/000490/2 від 20 травня 2019 року про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи даний позов, суд першої інстанції мотивував це тим, що подані до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу у розмірі 12593,00 євро, а відповідач належними та допустимими доказами не довів неправильність заявленої митної вартості, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з частиною 1 та 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що Приватне підприємство «РІВНЕАВТОТОРГ» здійснюючи митне оформлення товару надало наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) №190513.3-АST/RVK від 13.05.2019; міжнародну товарно-транспортну накладну б/н від 13.05.2019; сертифікат про походження EUR.1 №PL/MF/AN 0177806 від 17.05.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) № НОМЕР_2 від 27.03.2019; контракт №21/19-AS від 25.03.2019; специфікацію №190513.3-AST/RVK від 13.05.2019; експертну довідку №5580/19 від 14.05.2019, митну декларацію країни відправлення №19PL301010E0397109 від 13.05.2019 (а.с.16-31).
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Отже, вищезазначеними законодавчими нормами передбачено, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, шляхом витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Як встановлено апеляційним судом, у спірному рішенні контролюючий орган поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку із наявністю розбіжностей стосовно власника транспортного засобу, оскільки в технічному паспорті № НОМЕР_2 вказано власника NIKLAS ОСОБА_1 BIL АВ Hantverksgatan 5 434 42 Kungsbacka, а в рахунку-фактурі (інвойсі) №190513.3-AST/RVK від 13.05.2019 року власником є ASANTECH SP.ZOO ul.Francuska 49/46 WARSHAWA PL 03-905, який є також відправником відповідно до експортної декларації №19PL301010E0397109, оформленій в Польщі від 13.05.2019 року, а також зі спрацюванням системи ризиків АСАУР: «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість товару - 17300,00» . Цією обставиною він обґрунтовує необхідність подання декларантом додаткових документів.
З приводу зазначеного слід вказати, що визначення продавця чи власника товару не впливає на його митну вартість, а посилання відповідача на дані розбіжності є безпідставними, оскільки наявними в матеріалах справи доказами, а саме: фактурою №190513.3-AST/RVK від 13.05.2019 року (а.с.16), експортною декларацією №19PL301010Е0397109 (а.с.30), міжнародною товарно-транспортною накладною б/н від 13.05.2019 (а.с.17) підтверджено, що позивач придбав вищевказаний автомобіль саме у ASANTECH SP.ZOO. Вказані документи не містять будь-яких розбіжностей в числових значеннях вартості автомобіля.
Поряд з цим, безпідставними є доводи апелянта про те, що подані декларантом документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості товару, оскільки відповідно до поданих декларантом документів позивач придбав автомобіль, митне оформлення якого здійснювалося за МД від 15.05.2019 року №UA205100/2019/008065 за ціною 12593,00 євро, про що свідчать рахунок-фактура (інвойс) №190513.3-АST/RVK від 13.05.2019 року; міжнародна товарно-транспортна накладна б/н від 13.05.2019 року; специфікація №190513.3-AST/RVK від 13.05.2019 року (а.с.16-17, 29), у яких вартість транспортного засобу вказана 12593,00 євро.
Також, не можна погодитись з вимогою митного органу надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеними у технічному паспорті, а також рахунки про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, так як в технічному паспорті вказаний інший власник, оскільки, як було встановлено, митний орган необґрунтовано поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку із наявністю розбіжностей стосовно власника транспортного засобу. Крім того, правовідносини позивача виникли безпосередньо з продавцем товару Компанією « ASANTECH Spolka z o.o.» на підставі укладеного 25.03.2019 року контракту №21/19-AS (а.с.24-28), а не з попереднім власником автомобіля, що вказаний в технічному паспорті.
Декларант не виконав вимоги митниці щодо надання висновку про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, водночас позивач надав під час розмитнення експертну довідку №5580/19 від 14.05.2019 року, підготовлену приватним підприємцем спеціалістом оцінювачем ОСОБА_2 (а.с.31). Слід зазначити, що відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не може бути підставою для коригування митної вартості за умови, що інші подані декларантом документи дають можливість визначити усі складові заявленої до митного оформлення митної вартості товару за обраним методом її визначення.
Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів від 20.05.2019 року №UA205110/2019/000490/2 вказано, що митна вартість товарів не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України. При цьому митну вартість він визначив за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Аналізуючи зазначене апеляційний суд констатує, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Однак, в оскаржуваному рішенні взагалі відсутні номер та дата митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.
Крім цього, приймаючи оскаржуване рішення митним органом використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN - кодами: НОМЕР_1 , валюта - ЕUR, вартість - 17300,00 євро» . Однак, документів, які б підтверджували цю вартість, у матеріалах справи відсутні.
Слід зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів контролюючий орган не навів характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом та достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування технічного стану транспортного засобу, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.
Також слід зазначити, що обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів. Витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.
Враховуючи встановленні обставини справи та норми чинного законодавства колегія суддів прийшла до неспростовного переконання, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними, відтак прийняте митним органом рішення про коригування митної вартості товарів від 20.05.2019 року №UA205110/2019/000490/2 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на достовірних, вичерпних доказах і нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.
Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року в справі №140/1924/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 15 листопада 2019 року
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2019 |
Оприлюднено | 17.11.2019 |
Номер документу | 85678045 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Нос Степан Петрович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Ковальчук Володимир Дмитрович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Ковальчук Володимир Дмитрович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Ковальчук Володимир Дмитрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні