Ухвала

від 11.11.2019 по справі 466/6808/16-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 466/6808/16

провадження № 51-3755впс18

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 зЛьвівського апеляційного суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

встановив:

До Верховного Суду у порядку статті 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження № 466/6808/16 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 28, частиною 2 статті 364-1, частиною 4 статті 28, частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України (далі КК) зЛьвівського апеляційного суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Клопотання прокурора обґрунтовується тим, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 було виділено з кримінального провадження, яке розслідувалося Національним антикорупційним бюро України (далі НАБУ) та процесуальне керівництво за яким здійснювалося Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України (далі САП ГПУ), що є процесуальною передумовою розгляду кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді (далі ВАКС).

Крім того, Апеляційна палата ВАКС, на думку прокурора, не наділена повноваженнями з направлення кримінального провадження до іншого суду при наявності спору про підсудність.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора ОСОБА_5 , який підтримав заявлене клопотання, та адвоката ОСОБА_6 , який заперечував проти її задоволення у зв?язку з тим, що виділене кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 не відповідає ознакам предметної підсудності ВАКС, оскільки вона (підсудність) визначається не тільки положеннями пункту 20-2 «Перехідні положення» КПК, а й критеріями, зазначеними у статті 33-1 КПК, примітці до статті 45 КК та частині 5 статті 216 КПК у сукупності, колегія суддів вважає, щоклопотання прокурора слід залишити без задоволення знаступних міркувань.

Вироком Шевченківського районного суду міста Львова від 08 серпня 2016 року затверджено угоду про визнання винуватості від 29 липня 2016 року, укладену між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України та ОСОБА_7 .

ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 28, частиною 2 статті 364-1, частиною 4 статті 28, частиною 2 статті 366 КК, та визначено остаточне покарання, іззастосуванням частини 1 статті 70 КК, у виді позбавлення волі на строк п`ять років зпозбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, пов`язані з організацією та проведенням біржових торгів (аукціонів), настрок один рік, та зі штрафом у розмірі двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 6800 грн, кожне з яких відповідно до частин 3, 4 статті 72 КК слід виконувати самостійно.

На підставі статті 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування основного покарання звипробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладенням на нього обов`язків, встановлених частиною 1 статті 76 цього Кодексу.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 09 вересня 2019 року кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_9 , передано на розгляд Вищого антикорупційного суду.

10 жовтня 2019 року ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду питання про передачу кримінального провадження до іншого суду стосовно ОСОБА_7 винесено на розгляд колегії суддів у складі п`яти суддів цього суду.

Ухвалою колегії у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 жовтня 2019 року задоволено вищезазначене подання, а кримінальне провадження № 466/6808/16 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 28, частиною 2 статті 364-1, частиною 4 статті 28, частиною 2 статті 366 КК,передано на розгляд Львівського апеляційного суду.

В обґрунтування прийнятого рішення, Апеляційна палата ВАКС зазначила, щокримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 за відсутності умов, встановлених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК, не підсудне Вищому антикорупційному суду.

Твердження прокурора про те, що при ухвалені рішення Апеляційна палата ВАКС вийшла за межі своїх повноважень, оскільки такі питання відносяться до компетенції Касаційного кримінального суду, неґрунтуються на нормах процесуального закону з огляду на таке.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 34 КПК Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду здійснює розгляд питання про направлення кримінального провадження з цього Суду до іншого суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про щопостановляється вмотивована ухвала.

Зі змісту зазначеної процесуальної норми вбачається, що вирішення питань, пов`язаних з передачею на розгляд кримінальних проваджень з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, у тому числі до іншого апеляційного суду, віднесено до виключної компетенції колегії у складі п`яти суддів Апеляційної палати цього Суду.

Єдина процесуальна підстава визначення Касаційним кримінальним судом апеляційного суду укатегоріях справ, підсудних Вищому антикорупційному суду, передбачена абзацом сьомим частини 1 статті 34 КПК.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що предметна підсудність ВАКС визначається за сукупністю визначених в КК та КПК критеріїв, а саме:

Відповідно до статті 331 КПК Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45КК, тобто злочинів, передбачених статтями191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочинів, передбачених статтями210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК, статтями 206-2, 209, 211, 366-1КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбаченихпунктами 1-3частини п`ятої статті 216 КПК, тобто: 1) злочин вчинено Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; державним службовцем, посада якого належить до категорії "А"; депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; прокурорами органів прокуратури, зазначеними упунктах 1-4,5-11частини першої статті 15 Закону України "Про прокуратуру"; особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище; військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків; 2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) злочин, передбаченийстаттею 369,частиною першоюстатті 369-2КК, вчинено щодо службової особи, визначеної участині четвертійстатті 18 КК або у пункті 1 частини 5 статті 216 КПК.

Згідно з пунктом 20-2 «Перехідні положення» КПК підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань: 1) з дня набрання чинностіЗаконом України"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду"; 2) до дня набрання чинностіЗаконом України"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Лише у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду (абзац 3 пункту 20-2 «Перехідні положення» КПК).

У разі зміни обвинувачення в суді під час розгляду справи Вищим антикорупційним судом таке кримінальне провадження продовжує розглядати Вищий антикорупційний суд. У разі якщо Вищий антикорупційний суд вийде за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в порядку та у випадках, визначенихчастиною третьоюстатті 337 цього Кодексу, відповідне кримінальне провадження продовжує розглядатися як таке, що підсудне Вищому антикорупційному суду. У випадках, передбачених цим абзацом, кримінальне провадження в апеляційній інстанції здійснює Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (абзац 4 пункту 20-2 «Перехідні положення» КПК).

Серед злочинів, інкримінованих ОСОБА_7 лише злочин, передбачений статтею 364-1 КК підпадає під матеріально-правові критерії предметної підсудності ВАКС, проте, він не підпадає під процесуальні критерії такої підсудності, окрім того, що досудове розслідування проводилося детективами НАБУ, а процесуальне керівництво здійснювалося прокурорами САП ГПУ.

Інших доводів на обґрунтування необхідності передачі кримінального провадження, з підстав, передбачених частиною 1 статті 34 КПК, прокурором у поданому клопотанні не наведено, а тому його слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 33-1, 34, пунктом 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, Верховний Суд

постановив:

Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 з Львівського апеляційного суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3