Рішення

від 31.10.2019 по справі 757/64039/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/64039/18-ц

Категорія 45

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

31 жовтня 2019 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г.О.

секретар судового засідання Ткаченко І.Р.,

справа № 757/64039/18-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_2

відповідач: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем реєстрації,-

В С Т А Н О В И В :

27.12.2018 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, в обґрунтування якої позивач зазначає, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Право власності підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 23.07.2013 року.

Місце проживання відповідача зареєстроване за вищевказаною адресою.

З 02.10.2015 року відповідач в квартирі не проживає. Підставою для реєстрації місця проживання відповідача в спірній квартирі був договір суборенди від 30.10.2012 року (далі - договір). Зокрема п. 2.1.7. договору передбачено, що орендар має: надати суборендарю та підписати усі необхідні від орендаря згідно чинного законодавства України документи та виповнити усі дії, що вимагаються для реєстрації адреси проживання суборендаря та членів його сім`ї ( прописка ) . Відповідно до п. 1.5. договору термін суборенди складав два роки та одинадцять місяців, починаючи з 1 листопада 2012 р. до 1 жовтня 2015 включно, з правом пролонгації.

Договір суборенди від 30.10.2012 року був підписаний на підставі договору оренди від 10.10.2012 року, укладеного між ОСОБА_5 (попереднім власником квартири) та МПП Фірма Терези (ЄДРПОУ 19116484) в особі директора ОСОБА_6 .

Зазначає, що дія договорів оренди і суборенди закінчились та не були продовжені на новий строк.

Відповідно до ст.814 ЦКУ у разі зміни власника житла, переданого у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Позивач вказує, що вона, укладаючи договір купівлі - продажу квартири була проінформована про наявність договорів оренди та суборенди та про строки їх дії.

Зазначає, що відповідач з 02.10.2015 року та по даний час в квартирі не проживає, виїхавши у невідомому напрямку, проте місце проживання відповідача і надалі залишається зареєстрованим у квартирі.

Право відповідача на користування квартирою та проживання у ній припинилося 02.10.2015 р. Між нею та відповідачем відсутні інші домовленості, проте останній не знятий з реєстрації місця проживання за вказаною адресою, тим самим він перешкоджає їй вільно користуватись та розпоряджатися належною їй власністю.

Позивач вважає, що є всі передумови для визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.

09.01.2019 р. суд відкрив провадження у цій справі та вирішив її розглянути за правилами позовного (загального) провадження.

Ухвалою суду від 17.05.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду пор суті.

Від представника позивача надійшли заяви про розгляд справи у його та позивача відсутність (а.с. 35, 40, 42).

Відповідач про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, проте до суду не з`явився, у встановлений судом строк не подав відзив на позов, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 23.07.2013 року (а.с. 9-12).

На підставі договору суборенди від 30.10.2012 року відповідач ОСОБА_3 04.12.2012 року зареєстрував своє місце проживання в спірній квартирі. Договір суборенди від 30.10.2012 року був підписаний на підставі договору оренди від 10.10.2012 року, укладений між ОСОБА_5 (попередня власниця квартири) та МПП Фірма Терези (ЄДРПОУ 19116484) в особі директора Теряєвої Г.Л. (а.с.16-24).

Строк дії договорів оренди та суборенди скінчився і не був продовжений сторонами договорів.

Відповідач в квартирі не проживає з 02.10.2015 року.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи (а.с. 30) станом на 04.12.2018 р. відповідач зареєстрований в квартирі позивача.

Станом на день подання позову у відповідача відсутні підстави залишатись зареєстрованим в спірній квартирі.

Як встановлено в ч. 4 ст. 41 Конституції України, право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. У відповідності до ст.ст. 317, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. ст. 150, 155 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ними (нею) для особистих потреб проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатись цією власністю на свій розсуд. Квартири, що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено право користуватися квартирою.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги знайшли своє підтвердження, оскільки за змістом ст.383 ЦК України, ст.150 ЖК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Також відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 704,80 грн.

Керуючись ст. 321, 391, ЦК України, ст.ст.150, 155 ЖК УРСР, ст. ст. 12, 19, 81, 141, 206, 258-259, 263-265, 273, 353 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем реєстрації - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Воловецьким РВ УМВС України в Закарпатській області 21.01.1997 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Воловецьким РВ УМВС України в Закарпатській області 21.01.1997 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) судові витрати в розмірі 704,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , постійне місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 .

Суддя Г.О.МАТІЙЧУК