2/325/402/2019
325/1884/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
14 листопада 2019 року Приазовський районний суд Запорізької області
у складі:
головуючого судді: Апалькової О.М.
при секретарі: Цукановій Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування своїх позовних вимог у позові зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка була зареєстрована та мешкала в АДРЕСА_1 і з якою за життя вона підтримувала родинні стосунки. Мати померла в м.Бежиця Брянської області, Російська Федерація, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 14.03.2017 року, серії НОМЕР_1 . Померлій належали дві земельні ділянки, які розташовані на території Приазовського району Запорізької області і вона є єдиною спадкоємицею після смерті матері.
14 грудня 2018 року вона звернулась до державного нотаріуса Приазовського районного округу Шевченка С.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , однак постановою нотаріуса від 14.12.2018 року їй було відмовлено в оформленні спадщини після смерті матері, у зв`язку з пропуском шестимісячного строку, передбаченого ч.1 ст.1270 ЦК України.
Вважає, що вона пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин мотивуючи тим, що вона є громадянкою Російської Федерації, її мати померла та похована на цій території. Вона мешкає в м . Брянську РФ, тобто в іноземній державі. З 2014 року вона із-за політичної ситуації в країні та великої відстані між місцем її проживання та місцем знаходження майна не мала змоги своєчасно звернутися до нотаріальної контори.
Тому просила суд позов задовольнити та визначити додатковий строк тривалістю в один місяць для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бежиця Брянської області, РФ.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про день, час і місце розгляду справи, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с. 60).
Представник відповідача Степаніської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області в судове засідання не з`явився, надавши суду заяву про розгляд справи у відсутність представника сільської ради ( а.с.29).
Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача і за наявними у справі доказами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні до них правовідносини з приводу здійснення права на спадкування.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_3 ), серії НОМЕР_2 , виданого повторно 16.08.2011 року її батьками зазначені: Батько- ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_2 ( а.с.12).
У відповідності до довідки про укладання шлюбу №760, виданої 23.08.2011 року органом реєстрації актів цивільного стану, шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зареєстровано 30.09.1978 року, актовий запис №1167. Після укладання шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_6 (а.с.17).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , видане 14.03.2017 року відділом РАГС Бежицького району, м. Брянська управління РАГС Брянської області, про що в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис № 523 (а.с.15-16).
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власницею земельної ділянки з кадастровим номером 2324586800 : 01:001:0124, площею 2,99 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с/ рада,Чкаловська та земельної ділянки з кадастровим номером 2324586800:01:001:0523 , площею 1.6 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с/рада , Чкаловська є - ОСОБА_2 ( а.с.20-21, а.с.57-58).
За повідомленням завідувача Мелітопольської державної нотаріальної контори від 30.10.2019 року (а.с.40), спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка є матір`ю позивачки заведена 12.10.2018 року на підставі заяви останньої, яка є єдиною спадкоємицею після смерті матері, інших спадкоємців не зазначено, однак 14.12.2018 року державним нотаріусом Мелітопольської держаної нотаріальної контори Запорізької області, який діяв в порядку заміщення держаного нотаріуса Приазовської державної нотаріальної контори Запорізької області Шевченком С.О. було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з підстав пропуску 6-місячного строку для прийняття спадщини (а.с.22).
Відповідно до ст.ст. 1223 , 1258 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Із змісту позовної заяви вбачається, що спадкування здійснюється за законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
З матеріалів справи вбачається, що спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , саме з цього часу спадщина і відкрилася.
Відповідно до роз`яснень, що містяться у абз. 3, 6 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику по справам про спадщину при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність в матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
З ч. 3 ст. 1272 ЦК України вбачається, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення ним цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Таким чином, велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 і місцем знаходження спадкового майна є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Вказана правова позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 26.06.2019 року у справі №565/1145/17.
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до переконання, що, позивачка з поважних причин пропустила строк для прийняття спадщини, тому її позов слід задовольнити, надавши додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_2 .
Відповідно до ст.11 ЦК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини - 1 ( один) місяць з дня вступу рішення в законну силу, яка відкрилась після смерті її матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бежиця Брянської області, Російська Федерація.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О.М.Апалькова
Суд | Приазовський районний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2019 |
Оприлюднено | 18.11.2019 |
Номер документу | 85680581 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Приазовський районний суд Запорізької області
Апалькова О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні