Постанова

від 05.11.2019 по справі 907/216/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2019 р. Справа №907/216/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бонк Т.Б.

суддів Матущак О.І.,

Якімець Г.Г.

секретар судового засідання - Борщ І.О.,

за участю представників:

від позивача - Попов О.М.(представник за довіреністю)

від відповідача - не з`явився

одержавши апеляційну скаргу: товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест Ужгород", м. Ужгород, від 14.08.2019

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.07.2019, суддя О.Ф. Ремецькі, повний текст складено - 31.07.19

у справі №907/216/19

за позовом комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, м. Ужгород

до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест Ужгород", м.Ужгород

про дострокове припинення договору оренди

ВСТАНОВИВ:

короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції: позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про дострокове припинення договору оренди приміщень, частини будівель, споруд та іншого окремо індивідуально визначеного майна об`єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкіним Д.В. за, реєстровим № 988, літ. А, загальною площею 415,4 кв. м., розташоване в будівлі за адресою м. Ужгород, пл. Театральна, 6 з 01 лютого 2019 року, посилаючись на порушення вимог ст.ст. 525, 526, 611, 629, 651, 782; Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 198, 229, 230 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.07.2019, суддя О.Ф. Ремецькі, повний текст складено - 31.07.19, у справі №907/216/19 - позов задоволено. Розірвано договір оренди приміщень, частини будівель, споруд та іншого окремо індивідуально визначеного майна об`єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкіним Д.В. за, реєстровим № 988, літ. А, загальною площею 415,4 кв. м., розташоване в будівлі за адресою м. Ужгород, пл. Театральна, 6, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест Ужгород", (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Електрозаводська, будинок 4, код ЄДРПОУ 38533471), та Комунальною установою "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, (88000, Закарпатська область, м.Ужгород пл. Шандора Петефі будинок 14, код ЄДРПОУ 33165909).

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що уклавши договір сторони усвідомлювали зміст та умови визначені договором, а також правові наслідки які можуть настати для них обох, у випадку невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором. Договір оренди комунального майна може бути за рішенням суду достроково розірваний у випадку істотного порушення умов договору другою стороною. Істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників апеляційного провадження: до апеляційного суду надійшла апеляційна скарга відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест Ужгород", м. Ужгород, від 14.08.2019, в якій скаржник просить рішення суду першої інстанції - скасувати в цілому.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що: договір оренди приміщень був укладений з Закарпатською обласною радою, яка передала в користування за договором вбудовані нежитлові приміщення. Судом першої інстанції не було досліджено та встановлено факту наявності будь - яких договірних відносин, в тому числі орендних, саме між Комунальною установою Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради та орендарем. Закарпатська обласна рада не зверталася до суду із позовом про розірвання договору оренди, а також не була залучена в якості третьої особи у справі. Вважає, що враховуючи відсутність договірних відносин між орендарем ТОВ Енергоінвест Ужгород та КП Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради жодні цивільні права та обов`язки не виникали.

Скаржником до апеляційної було долучено копії документів без клопотання про долучення таких документів до справи.

Ухвалою судді Західного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест Ужгород", м.Ужгород, від 14.08.2019р. - було залишено без руху. Скаржнику надано строк усунути недоліки, допущені при поданні апеляційної скарги, а також постановлено надати суду пояснення та/або клопотання стосовно долучених до матеріалів апеляційної скарги документів.

Скаржником на виконання вимог ухвали не було надано клопотання /пояснення стосовно долучених до апеляційної скарги документів.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 року про відкриття апеляційного провадження було повторно постановлено: скаржнику надати пояснення/клопотання стосовно долучених до апеляційної скарги документів в порядку ст. 269 ГПК України.

Однак на виконання ухвали скаржником не було надано пояснень чи клопотань стосовно долучених до матеріалів апеляційної скарги документів. Крім того, відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання.

Відтак, апеляційний суд на підставі положень ст. 269 ГПК України та за відсутності клопотання скаржника про долучення нових доказів не приймає долучених до матеріалів апеляційної скарги документів.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення з тих підстав, що: рішенням Закарпатської обласної ради № 985 від 30.11.2017 року та № 1203 від 07.06.2018 року вирішено передати Комунальній установі Управління спільної власності територіальних громад Закарпатської обласної ради для здійснення функцій органу, уповноваженого управляти майном, та утримання на балансі нерухомого майна спільної власності територіальних громад об`єкти, будівлі, споруди і приміщення, інше індивідуально визначене майно.; вважати Комунальну установу Управління спільної власності територіальних громад Закарпатської обласної ради правонаступником прав та обов`язків Закарпатської обласної ради за раніше укладеними договорами оренди об`єктів, будівель, спору і приміщень, іншого індивідуально визначеного майна, укладених Управлінням комунальним майном Закарпатської облдержадміністрації, виконавчим апаратом Закарпатської обласної ради. Крім того, спірне майно знаходиться на балансі Комунальної установи Управління спільної власності територіальних громад Закарпатської обласної ради. Зазначив, що з метою врегулювання відносин у сфері оренди комунального майна області Комунальною установою Управління спільної власності територіальних громад 08.11.2018 року було направлено відповідачу листа з пропозицією внести зміни до Договору оренди в частині заміни сторони орендодавця, однак вказаний лист залишився без відповіді з боку відповідача. Звертає увагу, що відповідач допустив порушення договору оренди в частині сплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди.

У судове засідання не з`явився представник скаржника / відповідача, хоча учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Згідно ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи розумні строки розгляду справи за апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, те, що явка представників учасників справи не визнавалася судом обов`язковою у даній справі, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника скаржника на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам та запереченням сторін, які містяться в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Згідно встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :

20 червня 2017 року Закарпатською обласною радою, в особі начальника управління з питань забезпечення повноважень щодо управління об`єктами спільної власності виконавчого апарату Закарпатської обласної ради (далі по тексту - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест Ужгород", (далі - Відповідач) був укладений договір оренди приміщень, частини будівель, споруд та іншого окремо індивідуально визначеного майна об`єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області. За вказаним договором оренди Закарпатська обласна рада передала ТОВ "Енергоінвест Ужгород" в тимчасове платне користування частину будівель, споруд та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, а саме вбудовані нежитлові приміщення будівлі Літ. А, загальною площею 415,4 кв. м., розташовані в будівлі за адресою м. Ужгород, пл. Театральна, буд. 6.

Пунктом 1.1. договору визначено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування в будовані приміщення будівлі літ. А.

Пунктом 2. 1. зазначено, що Орендар вступає в платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі Майна.

Пунктом 2.4. передбачено, що у разі припинення Договору Майно повертається Орендарем Орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі Майна Орендарю цим Договором. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання передачі.

На виконання пунктів 2.1., 7.1 договору як вбачається з Акту приймання - передачі від 20.05.2017 позивач передав, а відповідач прийняв обумовлений договором об`єкт оренди.

Таким чином, позивач свій обов`язок щодо надання приміщення Орендарю у визначений термін п. 2.1 Договору виконав належним чином.

Згідно п .3 договору визначено порядок здійснення орендної плати. Так, у порядку передбачених умов договору Орендодавець має право отримувати а Орендар зобов`язується сплачувати щомісяця орендну плату, до складу якої не входить вартість відшкодування спожитих Орендарем експлуатаційних та комунальних послуг, а Орендар зобов`язаний, в порядку, вчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату і не пізніше 15-го числа кожного місяця перераховувати її Орендодавцю, до складу якої не входить вартість відшкодування спожитих Орендарем експлуатаційних та комунальних послуг.

Однак, відповідач, всупереч взятих на себе договірних зобов`язань, допустив заборгованість по орендній платі. У зв`язку з невиконанням Орендарем умов договору в частині сплати орендних платежів (п. 5.2., 5.6. договору), за період : грудень 2017 року, січень - грудень 2018 року, виникла заборгованість, яка становить 754 362,05 грн.

Позивачем 08.11.2018 за № 03-10/153 та 16.01.2019 за № 6/03-10 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест Ужгород" надсилалися претензії з вимогою усунення порушення та погашення простроченої заборгованості по орендним платежам за договором оренди від 20.06.2017 р. № 988. Факт отримання претензій підтверджується підписом про отримання в повідомленні про вручення.

Однак, Відповідач, жодної відповіді на претензії не надав, заборгованість по орендній платі не сплатив.

Позивач мотивуючи позовні вимоги, зазначає, що відповідач в порушення умов договору свої обов`язки по договору щодо своєчасної та повної сплати платежів не виконав, з огляду на що, йому було направлено претензії з вимогою усунення порушень, та погашення заборгованості. Претензії були залишені без відповіді та задоволення. У зв`язку, з чим позивач у порядку статей 5.7 та 10.8 договору, звернувся до суду для захисту порушених прав, з вимогою про дострокове припинення договору.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди майна.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст. 763 Цивільного кодексу України). Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. і ст. 631 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За змістом ст. 610 ЦКУ несплата боржником суми боргу вважається порушенням зобов`язання. А в разі його порушення настають правові наслідки, передбачені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦКУ).

Матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем в оренду, прийняття відповідачем та користування ним об`єктом оренди за Договором, відповідачем вказані обставини передбаченим законодавством способом не спростовано та не заперечено.

Згідно статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи умови Договору, строк виконання грошового зобов`язання відповідача по сплаті орендних платежів за договором на момент розгляду справи настав.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов`язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

З урахуванням умов Договору та поданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач мав сплатити позивачу суму за період : грудень 2017 року, січень - грудень 2018 року, 754 362,05 грн. Доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

З огляду на вищенаведене, позивач просить достроково розірвати договір у зв`язку з істотним порушенням відповідачем умов договору.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і в ст. 193 Господарському кодексі України.

У силу положень ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 10.4 договору сторони погодили, що договір може бути розірваний за ініціативою однієї із сторін цей рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Позивач вказує, що протиправна поведінка відповідача полягає у невиконанні з його боку умов укладеного договору, а саме: не внесення плати за користування приміщенням.

Враховуючи вищенаведене, уклавши договір сторони усвідомлювали зміст та умови визначені договором, а також правові наслідки, які можуть настати для них обох, у випадку невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Таким чином, з огляду на те, що орендоване майно є комунальним, на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з частиною третьою статті 26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов`язань.

Із системного аналізу вищенаведених правових норм слідує, що договір оренди комунального майна може бути за рішенням суду достроково розірваний у випадку істотного порушення умов договору другою стороною.

Істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю) (постанова Верховного суду України від 08.05.2012 року по справі № 5021/966/2011).

Норми статті 188 Господарського кодексу України та статті 11 Господарського процесуального кодексу України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, покладені в основу позову, а тому позовні вимоги про дострокове припинення договору оренди приміщень, частини будівель, споруд та іншого окремо індивідуально визначеного майна об`єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкіним Д.В. за, реєстровим № 988, літ. А, загальною площею 415,4 кв. м., розташоване в будівлі за адресою м.Ужгород, пл. Театральна, 6, з 01 лютого 2019 року - є підставними та обгрунтованими.

Щодо доводів скаржника про те, що у скаржника не виникало жодних відносин з позивачем у справі - Комунальною установою "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, м. Ужгород, та права останнього не порушені відповідачем, то слід зазначити, що згідно рішення Закарпатської обласної ради №1203 від 07.06.2018 року вирішено передати Комунальній установі Управління спільної власності територіальних громад Закарпатської обласної ради для здійснення функцій органу, уповноваженого управляти майном, та утримання на балансі нерухомого майна спільної власності територіальних громад об`єкти, будівлі, споруди і приміщення, інше індивідуально визначене майно.; вважати Комунальну установу Управління спільної власності територіальних громад Закарпатської обласної ради правонаступником прав та обов`язків Закарпатської обласної ради за раніше укладеними договорами оренди об`єктів, будівель, спору і приміщень, іншого індивідуально визначеного майна, укладених Управлінням комунальним майном Закарпатської облдержадміністрації, виконавчим апаратом Закарпатської обласної ради. Крім того, спірне майно передане та знаходиться на балансі Комунальної установи Управління спільної власності територіальних громад Закарпатської обласної ради.

Зважаючи на наведене, апеляційний суд вважає, що за вказаних обставин права позивача у даному спорі є порушеними.

У своїй апеляційній скарзі скаржник жодним чином не спростовує та не заперечує висновків суду першої інстанції та доводів позивача в частині порушення умов договору про несплату орендних платежів, лише покликається на доводи про неналежність позивача у даній справі, які є спростованими матеріалами справи.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.07.2019 у справі №907/216/19 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України ). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 129 , 236 , 269 , 275 , 276 , 282 ГПК України , Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест Ужгород", м. Ужгород, від 14.08.2019 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.07.2019 у справі №907/216/19 - залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи в суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий (суддя-доповідач): Т.Б. Бонк

Судді О.І. Матущак

Г.Г. Якімець

Повний текст постанови складено - 11.11.2019.