Постанова

від 11.11.2019 по справі 922/903/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2019 р. Справа № 922/903/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О. , суддя Фоміна В.О.

за участю секретаря судового засідання Ярітенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.№2783 Х) на рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2019 (рішення ухвалено суддею Новіковою Н.А. 05.08.2019 о 12:48 год. у приміщенні господарського суду Харківської області, повний текст рішення складено та підписано 15.08.2019) у справі №922/903/19

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до Приватного акціонерного товариства "Дитячий світ", м. Харків,

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 3059923,98грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.08.2019 у справі №922/903/19 у задоволенні позову відмовлено повністю; судові витрати зі сплати судового збору покладено на позивача - Харківську міську раду. В задоволенні клопотання відповідача щодо закриття провадження по справі щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дитячий світ" безпідставного збережених коштів за період з 01.03.2016 по 28.02.2018, у зв`язку з відсутністю предмету спору - відмовлено.

Позивач з рішенням не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2019 у справі №922/903/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Харківської міської ради задовольнити у повному обсязі; витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що Харківською міською радою надано всі докази, на підставі яких можна встановити такі обставини:

- існування земельної ділянки площею 0,2261 га по майдану Конституції, 9 у м. Харкові, що підтверджується витягом №259/14 від 30.01.2014 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

- на земельній ділянці площею 0,2261 га по майдану Конституції, 9 у м. Харкові розташована нежитлова будівля літ. А-4 , що підтверджується актом обстеження земельної ділянки площею 0,2261 га по майдану Конституції, 9 у м. Харкові;

- власниками цієї будівлі є ПАТ "Дитячий світ" та ТОВ Ново , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.03.2019.

Таким чином, ПАТ "Дитячий світ" та ТОВ Ново використовують сформовану земельну ділянку площею 0,2261 га по майдану Конституції, 9 у м. Харкові із кадастровим номером 6310136300:01:005:0015 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-4 . Враховуючи, що земельну ділянку використовують дві особи, то відповідно до положень ст. 541 ЦК України сплачувати за її користування повинні дві особи солідарно. Посилаючись на положення ст. 243 ЦК України, позивач вважає, що він має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У зв`язку з чим, Харківською міською радою розрахована доля ПАТ "Дитячий світ" та ТОВ Ново у нежитловій будівлі літ. А-4 та відповідно доля щодо земельної ділянки, зокрема, доля ПАТ "Дитячий світ" склала 2235,9 кв.м.

Отже, позивач вказує, що ним не створювалась нова земельна ділянка площею 2235,9 кв.м., яку використовує ПАТ "Дитячий світ", а лише вирахувано долю зі сформованої земельної ділянки пропорційно належної йому площі нежитлових приміщень у літ. А-4 .

На підставі даних Витягу технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки Харківською міською радою розрахований розмір безпідставно збережених ПАТ "Дитячий світ" грошових коштів в розмірі орендної плати.

З урахуванням п. 2.6. Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08, та періоду, за який проводиться стягнення (три роки), позивачем при розрахунку також застосовано 100% від розрахункового розміру орендної плати.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2019 у справі №922/903/19. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 5 днів з дня вручення даної ухвали, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Харківської міської ради відбудеться 10.10.2019.

10.10.2019 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду без змін (вх.№9650). Також, відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з прийняттям участі 10.10.2019 о 15:30 год. у судовому засіданні в Харківському районному суді Харківської області (вх.№9646).

У судовому засіданні 10.10.2019 оголошено перерву до 11.11.2019.

11.10.2019 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9704).

11.11.2019 відповідач надав додаткові пояснення по справі, до яких додано відповідь ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 08.11.2019 на адвокатський запит від 07.11.2019, розрахунки розміру збережених коштів, платіжні доручення про сплату податку на землю, договір купівлі - продажу нежитлових приміщень від 28.01.2005, Витяг з державного реєстру правочинів від 28.01.2005, договір купівлі - продажу нежитлової будівлі, орендованої ЗАТ "Дитячий світ" від 06.10.2004, технічний паспорт на громадський будинок (торгівельний комплекс) (вх.№10598).

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2019 - без змін. Також представник відповідача просив врахувати лист ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 08.11.2019.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Згідно інформаційної довідки від 27.03.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, право власності на:

- нежитлові приміщення підвалу №1-:-55; 1-го поверху №1-:-5, 8-:-50, 52-: -64; 2-го поверху №1-:-31; 3-го поверху №1-:-29; 4-го поверху №1-:-18, загальною площею 6021,0 кв.м. в літ А-4 за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 9 зареєстровано 26.05.2011 за ПАТ "Дитячий світ" на підставі договору купівлі - продажу №3018 - В - С від 06.10.2004;

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 6, 7, антресолі №51 в літ. А-4 загальною площею 67,6 кв.м. за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 9 зареєстровано 15.02.2005 за ТОВ Ново на підставі договору купівлі - продажу №60 від 28.01.2005.

Відповідно до зазначеної інформаційної довідки речові права відповідача на земельну ділянку по майдану Конституції, 9 у м. Харкові не зареєстровані.

Листом від 03.05.2018 ГУ ДФС у Харківській області повідомило Департамент територіального контролю Харківської міської ради, що ГУ ДФС не має можливості надати інформацію щодо декларування податкового зобов`язання по платі за окрему земельну ділянку, оскільки формування показників за адресою не передбачено. Разом з цим, згідно з даними інтегрованої картки платника та поданими до ОДПІ податковими деклараціями ПрАТ "Дитячий світ" є платником земельного податку за земельні ділянки, розташовані у Шевченківському районі м. Харкова: з 01.03.2015 річна сума податку 93103,78 грн., сума надходжень -84639,80 грн.; 2016 річна сума податку 141779,69 грн., сума надходжень - 141817,95 грн.; 2017 річна сума податку 153428,97 грн., сума надходжень - 153428,92 грн.; по 28.02.2018 річна сума податку - 12846,37 грн., сума надходжень - 25696,37 грн.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки, за результатами якого складено акт від 27.03.2019, в якому встановлено, що ПАТ "Дитячий світ" та ТОВ Ново з 26.05.2011 використовують земельну ділянку площею 2261 кв.м. по майдану Конституції, 9 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125, 126 Земельного кодексу України. На земельній ділянці розташована нежитлова будівля літ. А-4 , право власності на яку зареєстровано за ПАТ "Дитячий світ" та ТОВ Ново ; вказана земельна ділянка використовується ПАТ "Дитячий світ" та ТОВ Ново для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ А-4 .

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ПрАТ Дитячий світ безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 3059923,98 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПрАТ Дитячий світ набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином не оформило правовідносин щодо користування земельною ділянкою та у період з 01.09.2016 по 28.02.2019 не сплачувало плату за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі. При цьому позивачем визначена частка земельної ділянки, яка використовується відповідачем, у розмірі 2235,9 кв.м від загальної площі земельної ділянки та здійснено розрахунки з урахуванням визначеної частки.

У зв`язку з цим, з посиланням на статті 1212-1214 ЦК України, позивач вважає, що відповідач зберіг кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшив вартість власного майна, а позивач втрачає належне йому майно, тобто відбувається факт безпідставного збереження коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

В свою чергу відповідач вказує на безпідставність вимог позивача, у зв`язку з тим, що земельна ділянка по майдану Конституції, 9 у м. Харкові площею 0,2261 Га не має визначених меж, інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру, отже не може вважатися сформованою у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу. Також, відповідач посилається на необґрунтованість розрахунків позивача, оскільки, надана позивачем до матеріалів справи копія витягу №259/14 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки містить інші показники коефіцієнтів, ніж застосовані позивачем у розрахунках.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку про недоведеність позивачем розміру земельної ділянки та відповідно безпідставність розрахунків позивача, оскільки ним не надано доказів того, що земельна ділянка площею 2235,9 кв.м знаходиться в межах земельної ділянки площею 2261 кв.м., кадастровий номер 6310136300:01:005:0015. Окремо, щодо розрахунків позивача суд зазначив, що Харківською міською радою не вірно застосовано відсоток від розрахунку орендної плати - 100%, оскільки станом на момент звернення позивача до суду з позовом строк фактичних правовідносин із користування землею склав 15 років, що є підставою для застосування іншого розміру відсотків, аніж 100 %.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Предметом позову, у даній справі є вимога про стягнення з відповідача, як власника частини нерухомого майна, безпідставно збережених коштів на підставі статей 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розміщений.

Згідно ч.1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 79 -1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно положень статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким згідно з частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Колегія суддів зазначає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладання договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними.

Згідно ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Пунктом 14.1.147 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Зі змісту ст. 14, 288 Податкового кодексу України вбачається, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України Про оцінку землі нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

За результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (ст. 20 Закону України Про оцінку землі ).

При цьому із наведених вище норм чинного законодавства не вбачається можливість зазначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж оформлення у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі №922/3443/18 від 29.08.2019, у справі №922/1276/18 від 08.08.2019, у справі №922/2927/18 від 12.08.2019, у справі №922/393/18 від 11.09.2019.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з 06.10.2004 є власником частини нерухомого майна (будівлі), розміщеного на земельній ділянці по майдану Конституції, 9 у м. Харкові . Матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування вказаною земельною ділянкою, зокрема укладення відповідних договорів оренди з позивачем та державної реєстрації такого права.

З огляду на предмет позову, позивач мав надати докази існування протягом зазначеного у позові періоду земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України Про оренду землі , а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

Таким чином, для вирішення даного спору встановленню підлягають, зокрема, обставини щодо площі спірної земельної ділянки, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, та нормативна грошова оцінка, яка є необхідною для визначення розміру позовних вимог та їх обґрунтованості.

В якості доказів того, що земельна ділянка по майдану Конституції , 9 у м. Харкові є сформованим об`єктом цивільних прав, позивачем надано фотокопію з копії Витягу №259/14 від 30.01.2014 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:01:005:0015, загальною площею 2261 кв.м, за адресою: м. Харків , майдан Конституції , 9 , яку використовує ПАТ Дитячий Світ для експлуатації та обслуговування торговельного комплексу. Обставини користування відповідачем земельною ділянкою встановлені Харківською міською радою в акті обстеження земельної ділянки від 27.03.2019. Також позивачем надано скріншот з електронного сервісу - публічна кадастрова карта України щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:01:005:0015.

Проте, як було зазначено, відповідач заперечує обставини сформованості вказаної земельної ділянки, зазначає про невірність та необґрунтованість проведених позивачем розрахунків.

З приводу наданих позивачем доказів, колегія суддів зазначає таке.

Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 92 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Як було зазначено, позивачем до позовної заяви надано фотокопію з копії витягу №259/14 від 30.01.2014 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 19). Проте, всупереч положенням ст. 92 ГПК України позивач не зазначив про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Представник позивача в судовому засіданні посилався на відсутність у нього оригіналу витягу №259/14 від 30.01.2014 і неможливість надання його суду та зазначав, що вказана фотокопія була виготовлена з копії витягу, яка надавалась відповідачем до матеріалів справи №922/587/18 за позовом Харківської міської ради до ПАТ "Дитячий світ" про стягнення коштів в розмірі 2302718,24 грн. За таких обставин у суду відсутні підстави для витребування оригіналу вказаного доказу у позивача.

Позивач також не звертався до суду із клопотанням про витребування оригіналу вказаного доказу у відповідача або іншої особи.

Колегія суддів звертає увагу, що навіть копія витягу №259/14 від 30.01.2014, з якої позивачем було виготовлено фотокопію, не містить таких обов`язкових реквізитів, як назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

В свою чергу, відповідачем не підтверджувалися обставини існування у нього оригіналу вказаного витягу та взагалі заперечуються обставини сформованості земельної ділянки.

Таким чином, надана позивачем фотокопія з копії витягу №259/14 від 30.01.2014 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не може бути прийнята судом у якості доказу того, що земельна ділянка по майдану Конституції , 9 у м. Харкові площею 0,2261 Га є сформованим об`єктом цивільних прав.

Окрім того, відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Враховуючи викладене, посилання позивача на встановлення у справі №922/587/18 обставин сформованості земельної ділянки відповідно до витягу №259/14 від 30.01.2014 також не можуть бути прийняті до уваги при розгляді даної справи.

Стосовно наданого позивачем скріншоту з електронного сервісу - Публічна кадастрова карта України щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:01:005:0015, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про Державний земельний кадастр Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України Про Державний земельний кадастр до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України Про Державний земельний кадастр земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79 1 Земельного кодексу України, при їх формуванні (ст. 21 Закону України Про Державний земельний кадастр ).

Згідно ст. 37 Закону України Про Державний земельний кадастр у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.

Відповідно до п.138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, помилками у Державному земельному кадастрі є: 1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру; 2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру); 3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою); 4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії; 5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель; 6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки; 7) помилка у застосуванні систем координат для земельних ділянок, які були зареєстровані до 1 січня 2013 р. та перенесені до Державного земельного кадастру.

Відомості про земельну ділянку та інші об`єкти Державного земельного кадастру у разі виправлення помилки щодо реєстрації земельної ділянки або виправлення помилкового перенесення відомостей про земельну ділянку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру та у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки або виправлення помилки щодо інших об`єктів Державного земельного кадастру: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

Виправлення технічної помилки здійснюється Державним кадастровим реєстратором у Державному земельному кадастрі, витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру та всіх документах, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру (в електронній та паперовій формі) та містять відповідні відомості, шляхом повторного виготовлення (в електронній та паперовій формі) відповідних документів (їх аркушів) (п. 146 Порядку ведення Державного земельного кадастру).

З наданого позивачем скріншоту з електронного сервісу - Публічна кадастрова карта України (а.с. 69) вбачається, що земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:01:005:0015 площею 0,2261 га 25.09.2017 присвоєно статус "архівна" на підставі заявки №3В-6303682412016 від 12.08.2016 про виправлення помилки, допущеної у ДЗК внаслідок помилкового перенесення ЗД.

Також при самостійній перевірці судом відомостей із загальнодоступних джерел, а саме з електронного сервісу - Публічна кадастрова карта України, встановлено, що актуальні відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:01:005:0015 відсутні.

Вказані обставини додатково підтверджують, що на час розгляду даної справи земельна ділянка по майдану Конституції, 9 у м. Харкові, з кадастровим номером 6310136300:01:005:0015, площею 0,2261 га, не існує як сформований об`єкт цивільного права.

Навіть якщо прийняти до уваги доводи позивача щодо існування такого документу, як витяг №259/14 від 30.01.2014 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, то відповідно Порядку ведення Державного земельного кадастру останній підлягав повторному виготовленню (в електронній та паперовій формі) з урахуванням виявленої у ДЗК помилки в 2016 році.

Надана відповідачем відповідь ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 08.11.2019 на адвокатський запит від 07.11.2019, додатково підтверджує встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо не сформованості земельної ділянки.

Так з вказаного листа вбачається, що станом на 29.12.2012 згідно з Книгами записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі не обліковуються документи, що посвідчують право власності або право користування на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:01:005:0015. Також, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру , яка набрала чинності з 01.01.2013, не проводилась державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:01:005:0015, яка здійснюється під час формування земельної ділянки за результатами складання документації із землеустрою шляхом відкриття Поземельної книги та внесення відповідних відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру. Враховуючи вищевказане, земельна ділянка з кадастровим номером 6310136300:01:005:0015 відповідно до заяви (повідомлення) від 12.08.2016 ЗВ-6303682412016 про виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, 04.10.2017 за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру (Національна кадастрова система) була перенесена в архів.

Таким чином, позивачем не доведено, що земельна ділянка площею 0,2261 га по майдану Конституції, 9 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:01:005:0015 є сформованим об`єктом цивільних прав.

За таких обставин, позивачем необгрунтовано здійснено обрахування безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою по майдану Конституції, 9 у м. Харкові виходячи з її загального розміру 0,2261 га.

З огляду на викладене, враховуючи положення ст. 79-1 Земельного кодексу України та ст. 20, 23 Закону України Про оцінку земель , здійснений позивачем розрахунок суми втрат бюджету за користування земельною ділянкою є недоведеним, зокрема, в частині застосування нормативної грошової оцінки, оскільки відповідна земельна ділянка не сформована як об`єкт цивільних прав, що виключає можливість обчислення розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю.

Крім того, матеріали справи містять висновок Управління Держземагенства у м. Харкові №340/15 від 22.10.2015, відповідно до якого Управління, розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПАТ "Дитячий світ" та ТОВ Ново на майдані Конституції, 9, рішення 34 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 06.08.2014 №1608/14 та рішення 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24.06.2015 №1913/15 погодило його та вважало за можливе відвести ПАТ "Дитячий світ" та ТОВ Ново земельну ділянку площею 0,2074 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі А-4 (торгівельний комплекс) із земель територіальної громади на умовах, визначених чинним законодавством,

22.10.2015 Департамент містобудування та архітектури Харківської області державної адміністрації погодило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПАТ "Дитячий світ", ТОВ Ново загальною площею 0,2074 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-4 (торгівельний комплекс) на майдані Конституції, 9 у Дзержинському районі м. Харкова, за умов: дотримання землекористувачем діючого пам`яткоохоронного законодавства, режимів використання зон охорони та історичних ареалів; укладання охоронного договору з Департаментом на будівлю пам`ятку архітектури Пассаж Новий на майдані Конституції, 9 у м. Харкові.

02.11.2015 Управлінням містобудування та архітектури складено висновок по матеріалам проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПАТ "Дитячий світ", ТОВ Ново для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-4 (торгівельний комплекс) на майдані Конституції, 9 у Дзержинському районі м. Харкова, відповідно до якого Управління погодило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-4 (торгівельний комплекс) на майдані Конституції, 9 у Дзержинському районі м. Харкова та вважало за можливе надати земельну ділянку площею 0,2074 га на умовах, визначених чинним законодавством.

21.01.2016 Державним кадастровим реєстратором Управління Держгеокадастру у м. Харкові прийнято рішення №РВ -6300541712016 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам, установленим Законом України Про Державний земельний кадастр і Порядку ведення Державного земельного кадастру.

Таким чином, зазначена позивачем у позовній заяві загальна площа земельної ділянки (0,2261 га) по майдану Конституції, 9 у м. Харкові та пропорційно вирахувана площа земельної ділянки (0,2235 га), яка за твердженням позивача використовується відповідачем, не відповідає фактичному розміру земельної ділянки (0,2074 га), який погоджувався у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПАТ "Дитячий світ" та ТОВ Ново (разом).

Окрім того, неможливо не звернути увагу, що звертаючись із позовом у справі №922/587/18 Харківська міська рада самостійно визначала розмір площі земельної ділянки, яку використовує відповідач для обслуговування будівлі по майдану Конституції, 9 у м. Харкові, у розмірі 0,1873 га.

Колегія суддів також не може погодитися із застосованим позивачем підходом до визначення частки (долі) у користуванні відповідачем вказаною земельною ділянкою у розмірі 2235,9 кв.м. виходячи з пропорційного співвідношення належних ПАТ "Дитячий світ" та ТОВ Ново площ у будівлі по майдану Конституції, 9 у м. Харкові.

Так, позивач при вирахуванні вказаної частки посилається на положення ст. 541 ЦК України, відповідно до якої солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Статтею 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 120 Земельного кодексу України (в чинній редакції) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Необхідно зазначити, що поняття "частка особи у праві власності" не є тотожним поняттю "частки (долі) у загальній площі будівлі".

Згідно ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України (станом на час придбання нежитлових приміщень ПрАТ Дитячий світ та ТОВ Ново ) при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди , якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Згідно ст. 541 ЦК України якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці , якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

За обставинами даної справи ні домовленістю між власниками приміщень будівлі по майдану Конституції, 9 у м . Харкові, ні іншими договорами, частка ПрАТ Дитячий світ у користуванні земельною ділянкою не встановлювалась.

Проте, позивачем не доведено підстав відступлення від визначених законодавством часток боржників у солідарному зобов`язанні (ст. 541 ЦК України - рівних часток , або ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України - часток осіб у вартості будівлі чи часток осіб у праві власності будівлі ).

Таким чином, позивачем не доведено підстави застосування вказаної ним пропорції при виділенні частки (в розмірі саме 2235,9 кв.м.) в користуванні земельною ділянкою в залежності від належної відповідачеві площі у будинку по майдану Конституції, 9 у м. Харкові .

За відсутності витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування належної, в тому числі, відповідачу будівлі по майдану Конституції , 9 у м. Харкові неможливо перевірити і правильність застосування позивачем в розрахунках позову відповідних коєфіцієнтів (зокрема, Км2, Км3, Кф) та інших технічних даних.

Окрім того, при розрахунку розміру орендної плати позивачем застосовано ставку річної орендної плати у розмірі 8%, яка є поточною базовою ставкою орендної плати відповідно до Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської раді від 27.02.2008 №41/08 (далі - Положення).

Разом з цим п. 4.1 вищевказаного Положення визначено види земель, для яких встановлено особливий режим розрахунку орендної плати. Так пп. 14 п. 4.1 Положення встановлена ставка річної орендної плати (відсоток від нормативної грошової оцінки) у розмірі 3% за використання земельної ділянки для організації ринкової торгівлі (ринки, торговельні майданчики, торговельно-побутові комплекси).

Оскільки, як зазначає сам позивач, земельна ділянка використовується ПАТ "Дитячий світ" для експлуатації та обслуговування торговельного комплексу, колегія суддів вважає недоведеними підстави для застосування ставки річної орендної плати у розмірі 8%.

Також при розрахунку суми позову позивачем застосовано 100% від розрахункового розміру орендної плати, виходячи з періоду, за який проводиться стягнення (три роки).

Проте, відповідно до п. 2.6 Положення орендна плата за земельну ділянку розраховується в залежності від терміну оренди із застосуванням наступних відсотків від розрахункового розміру орендної плати: 1-10 років -100% від орендної плати,11-15 років - 90% від орендної плати, 16-20 років - 80% від орендної плати, 21-25 років - 70% від орендної плати, 29-50 років - 60% від орендної плати. Таким чином, розмір відсотків орендної плати має визначатися від терміну користування земельною ділянкою.

Враховуючи, що відповідач є власником приміщень в будівлі по майдану Конституції, 9 у м. Харкові з 06.10.2004, тобто безперервно користується відповідною земельною ділянкою вже протягом 15 років, він має право на застосування відповідного понижуючого відсотку від розрахункового розміру орендної плати. Разом з цим, позивачем безпідставно не застосовано в розрахунках іншого розміру відсотку, аніж 100%.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2019 у справі №922/903/19 - без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2019 у справі №922/903/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.11.2019

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.О. Фоміна