Постанова

від 18.11.2019 по справі 912/2159/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2019 року Справа № 912/2159/19

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65,

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів : Кузнецової І.Л., Подобєда І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Приватного підприємства "Спецпідрозділ Кажан" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.08.2019 у справі №912/2159/19 (суддя Вавренюк Л.С., повне рішення складено 22.08.2019)

за позовом Приватного підприємства "Спецпідрозділ Кажан", м. Черкаси

до відповідача Селянського (фермерського) господарства "Дєдов", смт Олександрівка Олександрівського району Кіровоградської області

про стягнення 62 858,53 грн

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року Приватне підприємство "Спецпідрозділ Кажан" (надалі позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Дєдов" (надалі відповідач) та просило стягнути 12 127,57 грн інфляційних втрат, 44 202,85 грн пені, 2840 грн штрафу та 3688,11 грн - 3% річних, обгрунтовуючи позовні вимоги порушенням відповідачем умов договору №1/48 від 11.08.2017 щодо повної та у визначений строк оплати наданих послуг, що встановлено також судовими рішеннями у справі №912/3089/18.

Відповідач позов заперечував частково посилаючись на те, що з 11.10.2018 Договір про надання охоронних послуг від 11.08.2017 є розірваним, тому підстави для застосування штрафних санкцій, що визначені таким Договором, поза строком його дії відсутні. Вказує на можливість нарахування 3% річних та інфляційних втрат лише з моменту набрання рішенням у справі №912/3089/18 законної сили та за його розрахунком інфляційні будуть складати 5 424,40 грн, 3% річних - 723,62 грн. Також відповідач подав заяву про витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 11000 грн.

Ухвалою від 26.07.2019 місцевий господарський суд відкрив провадження у справі, справу постановив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 21.08.2019 у справі №912/2159/19 (суддя Вавренюк Л.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Дєдов" на користь Приватного підприємства "Спецпідрозділ Кажан" 12 127,57 грн інфляційних втрат та 3 688,11 грн - 3% річних, а також 183,98 грн - витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Приймаючи рішення, суд виходив з того, що відповідач прострочив сплату боргу за надані в серпні-жовтні 2018 року послуги з охорони, тому нарахування, здійснені на підставі ст. 625 ЦК України є правомірними. Суд також вказав, що рішенням у справі №912/3089/18 встановлено, що договір є розірваним з 11.10.2018 року, тому за межами дії договору припиняються зобов`язання сторін та відсутні підстави для нарахування пені та штрафу, в цій частині вимог відмовив. Здійснив розподіл судових витрат та їх зустрічне зарахування, внаслідок чого стягнув з відповідача 183,98 грн - витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Позивач подав до Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати частково та ухвалити нове рішення про стягнення на користь Позивача пені - 44202,85 грн та штрафу - 2840,00 грн.

Доводи апеляційної скарги:

- суд дійшов помилкового висновку, що договір було розірвано та вимога про застосування штрафних санкцій не може бути заявлена за межами дії договору, дія договору була припинена на підставі п. 10.2. договору та в силу положень ст. 599 ЦК України зобов`язання може бути припинено виконанням, проведеним належним чином;

- одночасне стягнення з учасника, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України та положенням ст. 549 ЦК України, ст. 230, 231 ГК України, тому правомірно застосовано позивачем відповідно до умов договору, а відмовляючи в задоволенні цих позовних вимог суд прийшов до помилкового висновку в частині дослідження та встановлення обставин порушення сторонами умов договору, що призвело до постановлення неправомірного рішення.

За наслідками автоматизованого розподілу для розгляду апеляційної скарги у справі №912/2159/19 було визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач, суддів Кузнецової І.Л., Подобєда І.М. та ухвалою від 23.09.2019 означеною колегією відкрито апеляційне провадження, визначено справу розглядати в порядку письмового провадження.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, проти доводів апеляційної скарги заперечує, вказує, що нарахування штрафу та пені, передбачених п.4.4., 4.5. та 7.4. договору після дати припинення договору є неправомірним, оскільки пеня є договірною величиною і підлягає застосуванню тільки в період дії договору. Просив рішення суду залишити без змін та розподілити понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Позивач надіслав письмові пояснення на відзив, в яких підтримав позицію, викладену в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 25.01.2019 у справі №912/3089/18, яке залишено в силі постановами Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2019 та Верховного Суду від 26.06.2019, стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Дєдов" на користь Приватного підприємства "Спецпідрозділ Кажан" заборгованість за надані в серпні-жовтні 2018 року послуги з охорони в сумі 284 000,00 грн.

У вказаній справі було встановлено:

11.08.2017р. між Приватним підприємством "Спецпідрозділ Кажан" - Виконавець та Селянським (фермерським) господарством "Дєдов" - Замовник укладено Договір №1/48 про надання охоронних послуг, відповідно до п. 1.1. якого Замовник замовляє, а Виконавець надає охоронні послуги, а саме приймає під охорону майно Замовника, яке належить йому на праві власності або знаходиться в його користуванні на законних підставах, про що вказано в Дислокації постів (Додаток № 1 до даного Договору).

Згідно п. 3.1 Договору охорона надає послуги з першого дня чинності даного Договору, здійснюючи функцію нагляду за Об`єктом, що охороняється.

Послуги з охорони і відповідальність Охорони за них настає після підписання двостороннього Акту приймання-передачі Об`єкту під охорону, але не пізніше 5 діб з дня початку надання Послуг (п. 3.4. Договору).

У розділі 4 Договору сторони погодили ціну Договору та порядок взаєморозрахунків. Так, у п. 4.1 сторони визначили, що вартість послуг за звітний місяць складає суму вартостей кількості задіяних та замовлених письмово Замовником постів в даному звітному місяці, згідно акту погодження ціни, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно п. 4.2 Договору оплата Замовником вартості Послуг здійснюється щомісячно наступним чином: до 25 числа місяця, що слідує за звітним. Оплата здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування суми грошових коштів, визначених Договором, на поточний рахунок Охорони після попереднього надання Охороною рахунка для здійснення оплати або без такого. Сплата Замовником вартості послуг здійснюється після підписання сторонами акту наданих послуг ( п. 4.3 Договору ).

У пункті 7.1 Договору сторони визначили, що фактом, що підтверджує надання охороною послуг є Акт наданих послуг (приймання - передачі виконаних робіт), який складається щомісячно та затверджується представниками сторін. Замовник повинен підписати акт наданих послуг відповідно до умов даного Договору не пізніше третього числа місяця наступного за звітним.

В разі обґрунтованих зауважень до Виконавця, які можуть потягнути за собою питання вартості наданих послуг, Замовник зобов`язаний в термін 3 (трьох) календарних днів з дня виявлення названих зауважень, письмово заявити про них Виконавцю. Якщо Замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці зауваження, як порушення умов Договору (п. 7.2 Договору).

Згідно п. 7.4 Договору, у разі необґрунтованої відмови Замовника підписати (затвердити) акт наданих послуг, останній зобов`язаний сплатити штраф на користь Охорони у розмірі 0,5% від суми оплати за звітний місяць. Не підписання акту наданих послуг Замовником не підтверджує факту не надання послуг за звітний період. Послуга передбачена цим договором вважається наданою якісно і в повному обсязі, якщо протягом місяця, у якому вона надавалась, від Замовника не надходило письмових претензій.

Договір набуває чинності з 11.08.2017 р. і діє один рік до 11.08.2018р. (п. 11.1 Договору). Після закінчення терміну дії Договору, якщо Сторони продовжують виконувати його умови, Договір вважається поновленим на невизначений термін, але кожна із сторін має право припинити його дію на умовах даного Договору (п. 11.2 Договору).

Господарським судом було встановлено, що Договір від 11.08.2017р. поновлено сторонами на серпень-жовтень 2018 року, припинено його дію 11.10.2018, вартість послуг за період з 01.08. по 10.10.2018 в загальній сумі склала 240 000 грн, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000039 за серпень 2018 на суму 135 000,00 грн, №ОУ-0000045 за вересень 2018 на суму 114000,00 грн та №ОУ-000050 за жовтень 2018 на суму 35 000,00 грн, рахунками-фактурами №СФ-0000040 від 31.08.2018 за охороні послуги за серпень 2018 на суму 135000,00 грн, №СФ-0000046 від 30.09.2018 за охоронні послуги за вересень 2018 на суму 114 000,00 грн та №СФ-0000051 від 10.10.2018 за охоронні послуги за жовтень 2018 на суму 35000,00 грн, яка і була стягнена судом у справі №912/3089/18.

Судом також встановлено, що 01.10.2018 Позивачем направлено на адресу Відповідача повідомлення №29 від 01.10.2018 про розірвання з 15.10.2018 договору в односторонньому порядку з вимогою оплатити заборгованість за надані послуги. Вказане повідомлення отримано Відповідачем 09.10.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, проте залишено останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В силу наведених приписів встановлені судом у справі №912/3089/18 факти є преюдиційними та не підлягають доведенню при розгляді цієї справи.

Відповідно до положень п. 4.2. договору оплату послуг замовник повинен був здійснити до 25-го числа місяця, наступного за звітним, тобто за спірні місяці відповідно до 25.09., до 25.10. та 25.11.2018 року.

Відповідач здійснив оплату 03.05.2019 (платіжне доручення №827 від 03.05.2019), тобто з простроченням, та позивач заявив вказані вимоги, згідно яких просив стягнути 12 127,57 грн інфляційних втрат з врахуванням індексу інфляції за грудень 2018 - квітень 2019 року, 44 202,85 грн пені за період прострочення з 26.11.2018 по 02.05.2019 року, 2840 грн штрафу на підставі п. 7.4. договору та 3688,11 грн - 3% річних за період прострочення з 26.11.2018 по 02.05.2019 року.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України, положення яких кореспондуються зі ст. 525, 526 ЦК України, встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк.

У справі №912/3089/18 судом встановлено прострочення виконання зобов`язання та заборгованість стягнена в примусовому порядку, фактично зобов`язання щодо сплати боргу виконано 03.05.2019 року, що підтверджено матеріалами цієї справи та не заперечується сторонами.

З огляду на вказане суд першої інстанції задовольнив повністю вимоги щодо стягнення з відповідача 12 127,57 грн інфляційних втрат з врахуванням індексу інфляції за грудень 2018 - квітень 2019 року та 3 688,11 грн - 3% річних за період прострочення з 26.11.2018 по 02.05.2019 року з посиланням на ст. 625 ЦК України.

В цій частині рішення суду сторонами не оскаржується, тому апеляційний суд в силу положень ст. 269 ГПК України не переглядає рішення щодо стягнення інфляційних та річних.

Відмовляючи в стягненні пені та штрафу суд першої інстанції дійшов висновку, що договір сторонами було розірвано в односторонньому порядку 11.10.2018, тому за межами дії договору не підлягає нарахуванню пеня та штраф. Свій висновок обгрунтував посиланнями на ст. 651, 653 ЦК України.

З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд не може погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, провединим належним чином.

Належним виконанням грошового зобов`язання є оплата суми грошових коштів, які становлять заборгованість.

Відповідно до ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюються або припиняються з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що договір припинено на підставі односторонньої відмови від нього виконавця відповідно до умов договору. Зобов`язання щодо оплати коштів виникло до моменту припинення дії договору. Відтак, зобов`язання між сторонами припинилися на майбутнє, але ті що виникли і не припинені на час дії договору продовжують існувати та припиняються відповідно до вище наведених положень ст. 599 ЦК України - до належного виконання, зокрема, за прострочення виконання такого зобов`язання настають правові наслідки, передбачені законом чи договором.

Умовами договору передбачено, що у разі необґрунтованої відмови Замовника підписати (затвердити) акт наданих послуг, останній зобов`язаний сплатити штраф на користь Охорони у розмірі 0,5% від суми оплати за звітний місяць (п. 7.4), за прострочення зобов`язання щодо здійснення оплати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення та штраф - 0,5% від загальної вартості послуг, наданих в поточному місяці (п.4.4., 4.5.).

Судом встановлено, що прострочення оплати настало відповідно 26.09., 26.10. та 26.11.2018 року, тому з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України період нарахування пені становить до 25.03., до 25.04. та 25.05.2019 року.

Позивач просить стягнути пеню за період прострочення з 26.11.2018 по 02.05.2019, тому з врахуванням позовних вимог та вище наведених положень ч. 6 ст. 232 ГК України пеня буде становити в загальній сумі 38 403,84 грн, а саме:

-за період прострочення з 26.11.2018 по 25.03.2019 на суму боргу 135 000 грн - 15978,09 грн:

-за період прострочення з 26.11.2018 по 25.04.2019 на суму боргу 114 000 грн - 16978,20 грн:

-за період прострочення з 26.11.2018 по 02.05.2019 на суму боргу 35 000 грн - 5447,55 грн.

В решті вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають в зв`язку з неврахуванням позивачем при її розрахунку вище наведених положень ч. 6 ст. 232 ГК України.

Також, в п. 3.3 договору визначено, що оплата вартості послуг здійснюється після підписання сторонами актів наданих послуг. Враховуючи вказані умови договору, суд першої інстанції прийшов до висновку, що строк оплати настав після направлення відповідачу вище означених актів, тобто з 30.10.2018. Втім, у листах про направлення актів було вказано, що вони направляються повторно, а п. 4.2. договору визначена дата оплати - до 25 числа місяця, що слідує за звітним. Відповідач у своїх запереченнях не посилається на прострочення кредитора. Але вказане не вплинуло на правомірність нарахування річних та інфляційних, оскільки позивач розраховує їх з 26.11.2018.

Оскільки судом у справі №912/3089/18 встановлено факт безпідставної відмови відповідача від підписання актів наданих послуг за серпень-жовтень 2018 року та несплату боргу в загальній сумі 284 000 грн, то вбачається правомірність нарахування позивачем штрафу відповідно до положень п. 4.4. та 7.4. договору в загальній сумі 2840 грн.

За встановлених обставин доводи апеляційної скарги є обгрунтованими та апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Доводи відповідача з огляду на наведені положення чинного законодавства та фактичні обставини справи апеляційний суд відхиляє. Правомірність нарахування одночасно штрафу і пені, як різновидів неустойки відповідає положенням чинного законодавства, що також підтверджують положення ст. 231 ГК України.

Відповідно до ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права (п. 4 ч. 1ст. 277 ГПК України).

З огляду на встановлені обставини справи та наведені положення чинного законодавства апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга є обгрунтованою та підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції - як ухвалене при неправильному застосуванні норм матеріального права підлягає скасуванню в частині відмови в позові з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову в цій частині.

У зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

В частині задоволення судом першої інстанції клопотання відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 400 грн рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується, тому розподіл судових витрат в цій частині апеляційним судом здійснюється з врахуванням визначеної судом першої інстанції суми на правничу допомогу відповідачу.

З урахуванням часткого задоволення позову (пропорція 0,91) судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача становить 1748,11 грн, за вирахуванням стягненого судом першої інстанції 183,98 грн, пропорційно витрат на правову допомогу - 36 грн, слідує стягнути судовий збір - 1528,13 грн.

В суді апеляційної інстанції відповідачем заявлено до відшкодування витрат на правову допомогу - 3000 грн, що підтверджено договором №1 на надання правової допомоги від 01.02.2019, додатком №3 від 30.07.2019 до цього договору, детальним описом робіт від 07.10.2019, рахунком-фактурою №10/19-1 від 01.10.2019, платіжним дорученням №4319 від 07.10.2019, актом №10/19-1 від 01.10.2019 приймання-передачі наданих послуг.

Позивач у своїх поясненнях на відзив не заперечував проти визначеної відповідачем суми на правничу допомогу.

З врахуванням положень ст. 128, 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги розподіляються наступним чином: судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача становить 2622,17 грн, за вирахуванням пропорційно витрат на правову допомогу - 270 грн, слідує стягнути судовий збір - 2363,17 грн.

Керуючись ст. ст. 269, 271, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Спецпідрозділ Кажан" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.08.2019 у справі №912/2159/19 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.08.2019 у справі №912/2159/19 скасувати в частині відмови у позові.

В цій частині прийняти нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Дєдов" (27300, Кіровоградська область, Олександрівський район, смт. Олександрівка, вул. Залізнична, буд. 1-Б, ідентифікаційний код 20653891) на користь Приватного підприємства "Спецпідрозділ Кажан" (18008, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 129, ідентифікаційний код 32742086) пеню - 38403,84 грн (тридцять вісім тисяч чотириста три грн 84 коп), штраф - 2840,00 грн (дві тисячі вісімсот сорок грн), витрати по сплаті судового збору - 1528,13 грн (одна тисяча п`ятсот двадцять вісім грн 13 коп), про що видати наказ .

В частині стягнення пені в сумі 5799,01 грн у задоволенні позову відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Дєдов" (27300, Кіровоградська область, Олександрівський район, смт. Олександрівка, вул. Залізнична, буд. 1-Б, ідентифікаційний код 20653891) на користь Приватного підприємства "Спецпідрозділ Кажан" (18008, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 129, ідентифікаційний код 32742086) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги - 2363,17 грн (дві тисячі триста шістдесят три грн 17 коп), про що видати наказ .

Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарського суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

Суддя І.Л. Кузнецова