Рішення

від 13.11.2019 по справі 904/4577/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2019м. ДніпроСправа № 904/4577/19

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр" м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" м. Дніпро

про стягнення суми боргу в розмірі 219261грн.05коп., пені в розмірі 28285грн.17коп.

Представники:

від позивача: Соломка М.Я., довіреність №41 від 11.11.2019р.;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Технічний центр" звернулось до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" з позовом про стягнення суми основного боргу в розмірі 219261грн.05коп., пені в розмірі 28285грн.17коп.

Позивач зазначає, що між ним та відповідачем підписаний договір №1493/2015 від 21.12.2015р. (з урахуванням додаткових угод №41-45 до договору).

На виконання умов договору позивач виконав роботи на загальну суму 219261грн.05коп., що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт №42 від 31.10.2018р., №50 - №54 від 28.12.2018р., №55 - №58 від 08.02.2019р., №59 - №63 від 18.03.2019р. За твердженням позивача вказані акти підписані сторонами без зауважень та заперечень до них.

Відповідач вартість виконаних робіт у строки, визначені пунктом 3.3 спірного договору, не сплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 219261грн.05коп.

Внаслідок порушення відповідачем строків оплати виконаних робіт, позивач на підставі пункту 7.6 спірного договору нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 28285грн.17коп. за загальний період з 30.01.2019р. по 06.09.2019р.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що позивач неправильно визначив суму основного боргу за спірними актами прийому-передачі виконаних робіт. Згідно з розрахунку, наданого позивачем, вартість робіт за актом прийому-передачі виконаних робіт №56 від 08.02.2019р. становить 7799грн.76коп.

При цьому, зі змісту акту прийому-передачі виконаних робіт №56 від 08.02.2019р. вбачається, що вартість робіт становить 7799грн.70коп.

Також відповідач просить зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 90%. Відповідач посилається на тяжке фінансове становище його підприємства, обумовлене зростанням вартості сировини, енергетичних ресурсів та падінням світових цін на ринку металопродукції. Відповідач стверджує, що за 9 місяців 2019р. має збиток в сумі 802224000грн.

21.10.2019р. позивач надав письмові пояснення №33 від 21.10.2019р., щодо продовження дії договору до укладення додаткової угоди №41 від 10.09.2018р.

12.11.2019р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву №б/н від 11.11.2019р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 13.11.2019р.

В судове засідання від 13.11.2019р. представник відповідача не з`явився.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930010147591 ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2019р. була отримані відповідачем 21.10.2019р., про що свідчить підпис представника відповідача на зазначеному повідомленні.

Таким чином, Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод" повідомлено про час та дату судового засідання у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:

- факт укладення сторонами договору №1493/2015 від 21.12.2015р.;

- строк дії договору №1493/2015 від 21.12.2015р.;

- факт виконання позивачем робіт згідно актів прийому-передачі виконаних робіт №42 від 31.10.2018р., №50 - №54 від 28.12.2018р., №55 - №58 від 08.02.2019р., №59 - №63 від 18.03.2019р.;

- загальна вартість робіт за актами прийому-передачі виконаних робіт №42 від 31.10.2018р., №50 - №54 від 28.12.2018р., №55 - №58 від 08.02.2019р., №59 - №63 від 18.03.2019р.;

- встановлення строку оплати робіт за актами прийому-передачі виконаних робіт №42 від 31.10.2018р., №50 - №54 від 28.12.2018р., №55 - №58 від 08.02.2019р., №59 - №63 від 18.03.2019р.;

- наявність прострочення оплати робіт за актами прийому-передачі виконаних робіт №42 від 31.10.2018р., №50 - №54 від 28.12.2018р., №55 - №58 від 08.02.2019р., №59 - №63 від 18.03.2019р.;

- встановлення відповідальності за порушення зобов`язань з оплати;

- наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

На підтвердження обставин, які є предметом доказування у справі позивачем надані: копія договору №1493/2015 від 21.12.2015р.; копії додаткових угод №15 від 05.07.2016р., №16 від 23.11.2016р., №20 від 12.01.2017р., №23 від 29.12.2017р., №41 від 10.09.2018р., №42 від 10.09.2018р., №43 від 10.09.2018р., №44 від 13.09.2018р., №45 від 13.09.2018р. до договору №1493/2015 від 21.12.2015р.; копії актів прийому-передачі виконаних робіт №42 від 31.10.2018р., №50 - №54 від 28.12.2018р., №55 - №58 від 08.02.2019р., №59 - №63 від 18.03.2019р.; розрахунок пені.

На підтвердження обставин, які є предметом доказування у справі відповідачем надані: копія акту прийому-передачі виконаних робіт №56 від 08.02.2019р.; копія форми 2 "Звіт про фінансові результати за 9 місяців 2019 року"; копії наказів Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" №355 від 28.05.2019р., №662 від 30.09.2019р., №682 від 03.10.2019р.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технічний центр" (далі - виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" (далі - замовник) підписаний договір №1593/2015 від 21.12.2015р. (далі - договір).

За умовами пункту 1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконувати наступні роботи: капітальні ремонти, поточні ремонти, технічне обслуговування, налагодження обладнання та вантажопідіймальних механізмів (далі - роботи), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах цього договору, відповідно до проектно - кошторисної документації, графіку виконаних робіт, акту приймання - передачі виконаних робіт, інших документів, передбачених цим договором.

Перелік робіт, які виконуються за цим договором узгоджується сторонами у додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору орієнтовна вартість робіт за цим договором визначається вартістю додаткових угод до цього договору на дату їх підписання.

Згідно пункту 3.2 договору кінцева вартість робіт за цим договором визначається на підставі акту приймання - передачі виконаних робіт на підставі даних СКУД замовника.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що оплата за виконані роботи здійснюється замовником за фактом виконання робіт протягом 90 календарних днів після підписання акту приймання - передачі виконаних робіт, надання рахунку та податкової накладної, якщо інше не визначено додатковою угодою до цього договору.

Положеннями пункту 9.1 договору визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2016р., але в будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до пункту 11.1 договору усі зміни до цього договору дійсні лише в тому випадку, якщо оформлені в письмовій формі.

Договір №1593/2015 від 21.12.2015р. підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього. Докази того, що договір №1593/2015 від 21.12.2015р. був визнаний недійсним у судовому порядку в матеріалах справи відсутні.

Наведене свідчить про укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технічний центр" та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" договору №1593/2015 від 21.12.2015р.

Пунктом 9.1 договору визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2016р., але в будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Додатковими угодами №15 від 05.07.2016р., №16 від 23.11.2016р., №20 від 12.01.2017р., №23 від 29.12.2017р. та №41 від 10.09.2018р. строк дії договору було продовжено до 28.02.2017р., 31.12.2017р., 28.02.2018р., 31.12.2018р. та до 31.10.2019р. відповідно.

Вказані додаткові угоди підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

Таким чином суд дійшов висновку, що на момент виникнення спірних відносин договір №1593/2015 від 21.12.2015р. був чинним.

На виконання умов договору позивач виконав роботи згідно актів прийому-передачі виконаних робіт №42 від 31.10.2018р., №50 - №54 від 28.12.2018р., №55 - №58 від 08.02.2019р., №59 - №63 від 18.03.2019р. Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

Факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Технічний центр" робіт згідно актів прийому-передачі виконаних робіт №42 від 31.10.2018р., №50 - №54 від 28.12.2018р., №55 - №58 від 08.02.2019р., №59 - №63 від 18.03.2019р. сторонами не спростовується.

Таким чином суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором в частин виконання робіт згідно актів прийому-передачі виконаних робіт №42 від 31.10.2018р., №50 - №54 від 28.12.2018р., №55 - №58 від 08.02.2019р., №59 - №63 від 18.03.2019р. сторонами не спростовується.

Позивач зазначає, що згідно актів прийому-передачі виконаних робіт №42 від 31.10.2018р., №50 - №54 від 28.12.2018р., №55 - №58 від 08.02.2019р., №59 - №63 від 18.03.2019р. виконав роботи на загальну суму 219261грн.05коп.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи загальна вартість робіт за актами прийому-передачі виконаних робіт №42 від 31.10.2018р., №50 - №54 від 28.12.2018р., №55 - №58 від 08.02.2019р., №59 - №63 від 18.03.2019р. становить 219260грн.99коп.

З розрахунку суми основного боргу, наданого позивачем, вбачається, що позивач помилився при розрахунку основного бору внаслідок неправильного визначення вартості робіт за актом прийому-передачі виконаних робіт №56 від 08.02.2019р. Замість правильної вартості робіт у розмірі 7799грн.70коп., позивач помилково визначив 7799грн.76коп.

Таким чином, загальна вартість робіт за актами прийому-передачі виконаних робіт №42 від 31.10.2018р., №50 - №54 від 28.12.2018р., №55 - №58 від 08.02.2019р., №59 - №63 від 18.03.2019р. становить 219260грн.99коп.

З огляду на положення пункту 3.3 договору відповідач був зобов`язаний сплатити вартість робіт за актом прийому-передачі виконаних робіт №42 від 31.10.2018р. в строк до 29.01.2019р. (включно); за актами №№50, 51, 52, 53, 54 від 28.12.2018р. в строк до 28.03.2019р. (включно); за актами №№55, 56, 57, 58 від 08.02.2019р. в строк до 08.05.2019р. (включно); за актами №№59, 60, 61, 62, 63 від 18.03.2019р. в строк до 16.06.2019р. (включно).

Докази оплати Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" робіт за договором №1593/2015 від 21.12.2015р., виконаних згідно актів прийому-передачі виконаних робіт №42 від 31.10.2018р., №50 - №54 від 28.12.2018р., №55 - №58 від 08.02.2019р., №59 - №63 від 18.03.2019р., на загальну суму 219260грн.99коп. в матеріалах справи відсутні.

З огляду на положення пункту 3.3 договору, строк виконання відповідачем грошових зобов`язань з оплати робіт на загальну суму 219260грн.99коп. є таким, що настав.

Отже, на теперішній час зобов`язання Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" з оплати виконаних робіт згідно актів прийому-передачі виконаних робіт №42 від 31.10.2018р., №50 - №54 від 28.12.2018р., №55 - №58 від 08.02.2019р., №59 - №63 від 18.03.2019р., на загальну суму 219260грн.99коп. є порушеним.

Внаслідок порушення відповідачем строків оплати виконаних робіт, позивач на підставі пункту 7.6 спірного договору нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 28285грн.17коп. за загальний період з 30.01.2019р. по 06.09.2019р.

Пунктом 7.6 договору визначено, що у випадку порушення замовником строків оплати, визначених пунктом 3.3 цього договору, замовник сплачує виконавцю пеню за кожний день прострочення оплати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення зобов`язань, від вартості несвоєчасно сплачених робіт.

Судом встановлено, що відповідач порушив зобов`язання з оплати робіт, виконаних згідно актів прийому-передачі виконаних робіт №42 від 31.10.2018р., №50 - №54 від 28.12.2018р., №55 - №58 від 08.02.2019р., №59 - №63 від 18.03.2019р., на загальну суму 219260грн.99коп.

Дослідивши розрахунок пені наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства. Враховуючи викладене, позивачем правомірно нарахована пеня в розмірі 28285грн.17коп. за загальний період з 30.01.2019р. по 06.09.2019р.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90% суд зазначає наступне.

Пеня є заходом відповідальності за неналежне виконання зобов`язання відповідачем.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Таким чином, можна зробити висновок, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки (штрафу, пені), суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Майновий стан сторін і соціальна значущість боржника має значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій.

При цьому, розмір, до якого штрафні санкції підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Відповідач обґрунтовує клопотання про зменшення пені тяжким фінансовим становищем його підприємства, обумовлене зростанням вартості сировини, енергетичних ресурсів та падінням світових цін на ринку металопродукції. Відповідач стверджує, що за 9 місяців 2019р. має збиток в сумі 802224000грн.

На підтвердження наведених обставин відповідачем надані копія форми 2 "Звіт про фінансові результати за 9 місяців 2019 року"; копії наказів Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" №355 від 28.05.2019р., №662 від 30.09.2019р., №682 від 03.10.2019р.

При розгляді заяви про зменшення розміру штрафних санкцій суд має дослідити наявність чи відсутність виняткових обставин для звільнення винної сторони від відповідальності.

У разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик. Юридична особа самостійно розраховує ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій, та самостійно приймає рішення про вчинення чи утримання від таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво.

Відповідач під час здійснення своєї господарської діяльності, зокрема під час укладення спірного договору із відповідачем, повинен був допускати можливість настання несприятливих фінансових наслідків, отже, вступаючи у договірні відносини з позивачем, не був позбавлений можливості провести комерційний розрахунок та визначити власний комерційний ризик.

Таким чином, суд не приймає надані відповідачем документи, як належні докази підтвердження виняткових обставин для звільнення Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" від відповідальності.

Таким чином, відповідачем не надано належних доказів, які б вказували на наявність обставин для зменшення розміру пені, заявленої до стягнення позивачем. За наведених обставин, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

Судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" порушено умови договору №1493/2015 від 21.12.2015р., в частині оплати виконаних робіт.

Наведене призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за актами прийому-передачі виконаних робіт №42 від 31.10.2018р., №50 - №54 від 28.12.2018р., №55 - №58 від 08.02.2019р., №59 - №63 від 18.03.2019р.

Суд встановив, що заборгованість Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" з оплати виконаних робіт згідно актів прийому-передачі виконаних робіт №42 від 31.10.2018р., №50 - №54 від 28.12.2018р., №55 - №58 від 08.02.2019р., №59 - №63 від 18.03.2019р. становить 219260грн.99коп.

Також судом встановлено, що позивачем правомірно нарахована пеня в розмірі 28285грн.17коп. за загальний період з 30.01.2019р. по 06.09.2019р.

Положеннями статті 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положеннями пункту 2 частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Стягненню з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр" підлягає сума основного боргу в розмірі 219260грн.99коп. та пеня в розмірі 28285грн.17коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 00грн.06коп. слід відмовити через безпідставність.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 3713грн.19коп.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статями 4, 13, 14, 20, 42, 46, 74, 76-80, 86, 91, 129, 165, 178, 202, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр" до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" про стягнення суми основного боргу в розмірі 219261грн.05коп., пені в розмірі 28285грн.17коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (ідентифікаційний код: 05393056; місцезнаходження: 49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр" (ідентифікаційний код: 32714017; місцезнаходження: 49051, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 10, оф. 7) суму основного боргу в розмірі 219260грн.99коп., пеню в розмірі 28285грн.17коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3713грн.19коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 00грн.06коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 13.11.2019р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 18.11.2019р.

Суддя Р.Г.Новікова