Рішення

від 07.11.2019 по справі 906/775/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2019 р. Справа № 906/775/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

секретар судового засідання: Зоренко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Шагін О.В. (адвокат)

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг"

до Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів"

про стягнення 2 217 792,72 грн.

Позивачем пред`явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 2217792,72грн., з яких: 2135759,34грн. боргу по сплаті лізингових платежів по Договору фінансового лізингу №691-FL від 20.02.13; 31220,49грн. 3 % річних; 50812,89грн. інфляційних.

Ухвалою від 20.08.19 в порядку забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ПАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів".

30.08.19 до суду надійшло клопотання №0751 від 30.08.19 Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" про зустрічне забезпечення (а.с.148).

Ухвалою від 05.09.19 у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.

Крім того, у клопотанні №0751 від 30.08.19 відповідач висловив свою позицію щодо позовних вимог та зазначив про безпідставне здійснення розрахунку курсової різниці на суму відшкодування вартості предмета лізингу та на суму нарахування винагороди лізингодавця. Також зазначив, що втрати від знецінення коштів передбачені договором за рахунок курсової різниці національної валюти до долара США, тому стягнення інфляційних за своїм змістом є подвійною відповідальністю за невиконання зобов`язання, що суперечить нормам чинного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов`язковою не визнавалась, позиція відповідача викладена у клопотанні про зустрічне забезпечення, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 202 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (позивач/лізингодавець) та Приватним акціонерним товариством "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (відповідач/лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № 691-FL(а.с.39).

Згідно пункту 1.1. Договору, Лізингодавець на підставі договору купівлі - продажу зобов`язується набути у власність Лізингодавця і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно, наведене в специфікації (Додаток 1 до Договору), а Лізингоодержувач зобов`язується прийняти Предмет Лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього Договору.

На виконання умов Договору лізингу , по Контракту №1/2013 від 20.02.2013 року (а.с.27) Позивачем було придбано обумовлене майно та на підставі Акту приймання - передачі від 23.09.13 передано Відповідачу у платне володіння та користування Дробильний комплекс, 2013 року виробництва, який містить наступні частини:

- конусна дробарка: конусна дробарка серії GР 550; футеровка типу - М, середня; максимальний розмір шматка в живленні - 135мм; електродвигун - 315 kУ (400 V, 50Нz); рама; металоопори; сходи; поручні; платформи;

- грохот: грохот Нордберг 2100, електродвигун - 22 kW; деки - 2 шт.; площа грохочення - 10м2; матеріал дек - стальний дріт; металічна рама; площадки; сходи; поручні;

- комплект конвейєрів - 5 шт.; ширина - 1000 мм; максимальна довжина - 18м; усі приводи стандартизовані - 11 kW; металоопорти; бункери; конвеєрні стрічки в бухтах;

- електрообладнання: кімната контролю роботи електрообладнання з системою охолодження, обігріву, освітлення, масло станції для GР 550 (включаючи електрокабелі, перемикаячі, розетки, напрямна для кріплення кабелю).

За Актом приймання-передачі, загальна вартість предмета лізингу становить 15195559,68грн.

Згідно пункту 6.1. Договору, Відповідач сплачує Позивачу лізингові платежі відповідно до Договору.

Згідно п.6.2 Договору, лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, а також чергових лізингових платежів, кожен з яких включає: суму , яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу; винагороду Лізингодавця.

Пунктом 6.6. Договору передбачено, що кожний періодичний лізинговий платіж Лізингоодержувач зобов`язаний сплачувати не пізніше дати вказаної в Додатку 2. Вказана в цьому пункті дата є датою нарахування кожного чергового лізингового платежу для цілей податкового обліку.

Згідно Графіку сплати лізингових платежів, що є Додатком №2 до договору, відповідач зобов`язався сплатити лізингові платежі у період з 25.08.13 по 25.07.18 (а.с.48).

Пунктом 6.7. Договору встановлено, що у зв`язку із залученням Лізингодавцем кредитних коштів у доларах США (надалі - "Валюта кредиту") для придбання Предмету лізингу Лізингоодержувач зобов`язаний коригувати винагороду, на суму курсової різниці та витрат, що виникли за відповідним поточним лізинговим платежем. Сума курсової різниці визначається за формулою : Скр = (Флп / К1) * К2 - Флп,

де Скр - сума курсової різниці, грн.;

Флп - лізинговий платіж згідно Графіку (Додаток 2 до Договору) у місяці, за який нараховується курсова різниця;

К1 - курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України на дату здійснення платежу у зв`язку з придбанням Предмету лізингу, який зазначається в Акті приймання-передачі;

К2 - курс платежу, курс гривні до долара США, встановленого Національним Банком України (надалі - НБУ) на дату виставлення рахунку сплати періодичного лізингового платежу, згідно п. 6.6. Договору, та збільшеного на 1,5% (одну цілу п`ять десятих процента).

Якщо різниця між курсом продажу долара США на українському міжбанківському валютному ринку на дату виставлення рахунку та курсом гривні до долара США, встановленого Національним банком України (надалі - "НБУ") на дату виставлення рахунку сплати періодичного лізингового платежу перевищує 1,5 %, то, для цілей здійснення розрахунків за зазначеною вище формулою, у якості К2 застосовується курс продажу долара США міжбанківського валютного ринку згідно даних інформаційно-дилінгової системи Ukrdealing (http://www.udinform.com) на момент закриття торгів на дату, що передує даті виставлення рахунку.

Згідно п.6.8 договору, кожний черговий лізинговий платіж Лізингоодержувач зобов`язаний сплачувати не пізніше дати вказаної в Додатку 2.

Тобто, Відповідач зобов`язаний сплачувати лізингові платежі згідно Графіку лізингових платежів (Додаток 2 до Договору), не пізніше дати зазначеної у даному Графіку, з урахуванням коригування розміру винагороди на зміну курсу гривні до долару США, передбаченого в пункті 6.7. Договору.

Згідно Додаткової угоди №6 від 26 жовтня 2016 року формулювання пункту 6.7 Договору було змінено, та викладено в наступній редакції: У зв`язку із залученням Лізингодавцем кредитних коштів у доларах США (надалі - "Валюта кредиту") для придбання Предмету лізингу Лізингоодержувач зобов`язаний коригувати винагороду, на суму курсової різниці та витрат, що виникли за відповідним поточним лізинговим платежем. Сума курсової різниці визначається за формулою : Скр = (Флп / К1) * К2 - Флп,де Скр - сума курсової різниці, грн.; Флп - лізинговий платіж згідно Графіку (Додаток 2 до Договору) у місяці, за який нараховується курсова різниця; К1 - курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України на дату здійснення платежу у зв`язку з придбанням Предмету лізингу, який зазначається в Акті приймання-передачі; К2 - курс платежу, курс гривні до долара США, розмір якого становить 1 дол.США = 26,84грн.

При цьому, всі суми , одержані від лізингоодержувача, будуть зараховуватись в наступному порядку: погашення неустойки; сплата прострочених платежів за договором; погашення прострочених лізингових платежів (починаючи с суми найдавнішої несплати); сплата поточних лізингових платежів. Лізингодавець має право змінювати порядок погашення заборгованості (п.6.16 договору).

Однак, Відповідач свої зобов`язання, щодо сплати лізингових платежів за Договором виконував неналежним чином. В зв`язку з існуючою заборгованістю між Позивачем та Відповідачем укладалися Додаткові угоди про зміну графіку лізингових платежів.

20 вересня 2018 року між Позивачем та Відповідачем була укладена Додаткова угода №8 від 20 вересня 2018 року, згідно умов якої Лізингоодержувач визнає, що на дату укладання даної Додаткової угоди має прострочену заборгованість за Договором в розмірі 1565856,75 грн., яку зобов`язується сплатити в строки згідно з графіком наведеним у Додатку №2 до цієї Додаткової угоди, з 25.11.18 до 25.09.20 (а.с.64,66).

Згідно Графіку сплати лізингових платежів, який є додатком до Додаткової угоди №8 від 20 вересня 2018 року, відповідач зобов`язався сплатити кошти у період з 25.09.13 по 25.09.20 (а.с.65).

Однак, незважаючи на реструктуризацію заборгованостей Відповідач не належним чином виконував свої зобов`язання по сплаті лізингових платежів в результаті чого за період з 25 вересня 2018 року по 25 червня 2019 року утворилася заборгованість в сумі 2 135 759,34 грн., яка складається з наступного: 220450,73грн. вартість майна, 509210,62грн. винагорода лізингодавця, 1720496,35грн. курсова різниця, 721165,20грн. борг за попередній період згідно Додаткової угоди №8, 270061,54грн. пені, за вирахуванням 1305625,10грн. сплачених платежів за вказаний період, які позивач спрямував на погашення пені та частини заборгованості по лізинговим платежам.

Згідно з частиною другої статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ст.806 ГПК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Зазначена норма кореспондується з положеннями частини другої статті 198 ГК України.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року № 193 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 Вплив змін валютних курсів валютний курс - це встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Пунктом 4 даного наказу встановлено, що курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 10.08.2000р. № 193 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Вплив змін валютних курсів", валютний курс - це встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Пунктом 4 цього Наказу встановлено, що курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Отже, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов`язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов`язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти (аналогічна правова позиція викладена у постановах ВСУ: у справі №12/149 від 04.07.11, у справі №55/440 від 27.03.12).

Оскільки відповідач основний борг станом на 25.06.19 не сплатив, позивач прийняв до уваги, що у Додатковій угоді №6 від 26.10.16 сторони визначили, що курс долара США до гривні становить 26,84грн. за 1 долар США .

Відповідач не заперечив щодо наявності у нього заборгованості за вказаний період по сплаті винагороди та вартості майна, однак зазначив, що до суми боргу включено пеню, розмір якої є спірною, та згідно п.6.7 договору, курсова різниця може бути нарахована лише на суму винагороди лізингодавця.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Умовами договору передбачено, що за порушення обов`язку зі своєчасної сплати лізингових та інших платежів, передбачених договором, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період такого порушення, нарахованої на суму непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, та відшкодовує всі збитки, завдані лізингоодержувачем лізингодавцеві, понад вказану пеню (п.9.2.1).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його правильним.

Щодо нарахування курсової різниці заперечення відповідача спростовуються п.6.7,6.2 договору, в яких передбачено, що за формулою до обрахунку береться лізинговий платіж (Флп) , який в свою чергу складається з вартості предмета лізингу (п.6.2.1 договору) та винагороди лізингоодержувача (п.6.2.2 договору).

Таким чином, курсова різниця нараховується як на вартість предмета лізингу так і на винагороду лізингоодержувача.

Таким чином суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення 2135759,34грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд, перевіривши розрахунок 3% річних на загальну суму 31220,49 грн. , визнає його таким , що виконаний правильно, тому дана вимога позивача підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Позовну вимогу про стягнення інфляційних втрат суд вважає безпідставною з огляду на таке.

Норма статті 625 ЦК України спрямована на захист кредитора від збитків, які полягають у знеціненні національної валюти в зв`язку з інфляційними процесами.

В даному випадку договором передбачено коригування боргу відповідача виходячи з курсу національної валюти України до іноземної валюти, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що фактично сторони узгодили, що валютою договору в частині лізингових платежів є іноземна валюта. А оскільки передбачений статтею 625 ЦК України індекс інфляції застосовується виключно до валюти України, то вимоги позивача про стягнення інфляційних, які ним (позивачем) фактично нараховані на борг у іноземній валюті, задоволенню не підлягають.

За статтями 627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач у судове засідання не з`явився, докази сплати боргу не надав.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в розмірі 2166979,83грн., з яких: 2135759,34грн. боргу, 31220,49грн. 3% річних. Вимога про стягнення 50812,89грн. інфляційних не підлягає задоволенню.

Судовий збір в розмірі 32504,70грн. відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (11563, Житомирська область, Коростенський район, село Гулянка, вулиця Молодіжна, будинок 18; код ЄДРПОУ 00110177) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43; код ЄДРПОУ 35912126) - 2135759,34грн. боргу , 31220,49грн. 3 % річних, 32504,70 грн. витрат по оплаті судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 50812,89грн. інфляційних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.11.19

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3- сторонам (рек. з повідом.)