Рішення

від 18.11.2019 по справі 910/13428/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.11.2019Справа № 910/13428/19

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Бородині В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Приватного підприємства "Універсал-187"

(вул. Єгорова, буд. 40, м. Кропивницький, 25006

до Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та

експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд"

(вул. Кудрявська, буд. 23, м. Київ, 04053)

про стягнення 1 390 000 грн. 00 коп.

За участі представників учасників справи згідно протоколу

ВСТАНОВИВ:

27.09.2019 Приватне підприємство "Універсал-187" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою від 23.09.2019 до Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" (далі - відповідач) про стягнення 1 390 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" не виконало взяте на себе зобов`язання за Договором поставки № 19/5 від 16.05.2017 з оплати поставленого товару, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 1 390 000 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 910/12908/19 від 30.09.2019 позовну заяву Приватного підприємства "Універсал-187" залишено без руху.

08.10.2019 від Приватного підприємства "Універсал-187" надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 30.09.2019.

Господарський суд міста Києва ухвалою № 910/12908/19 від 21.10.2019 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 06.11.2019 та встановив строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив та інших доказів.

В судове засідання, призначене на 06.11.2019 представники учасників справи не з`явилися.

06.11.2019 до відділу автоматизованого документообігу суду (канцелярії) суду представником позивача подано заяву про залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення із відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно зі ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, заяву Приватного підприємства "Універсал-187" про залишення позову без розгляду підписав директор Чорногор С.М.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні заяви Приватного підприємства "Універсал-187" про залишення частини позовних вимог без розгляду, а тому подальший розгляд справи здійснюється із врахуванням вказаної заяви.

06.11.2019 до відділу автоматизованого документообігу суду (канцелярії) суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому представником відповідача зазначено, що позовні вимоги в частині стягнення з "Київзеленбуд" суми основного боргу та витрат по сплаті судового збору визнаються відповідачем у повному обсязі.

Оскільки визнання позову відповідачем, викладене у заяві від 06.11.2019, підписане повноважною особою, не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та інтересів інших осіб, визнання позову відповідачем судом прийнято.

Згідно із ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши повноваження представника відповідача на вчинення зазначеної дії, а також те, що вказана дія не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає заяву відповідача про визнання позову, та визнає заявлені позивачем, з урахуванням заяви про залишення частини позовних вимог без розгляду, вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

16 травня 2016 р. між Приватним підприємством Універсал - 187 та Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд був укладений Договір поставки № Же 19/5 від 16 травня 2017 р., згідно з п. 1.1. якого постачальник Приватне підприємство Універсал - 187 зобов`язується передати у власність замовнику Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд у визначені договором строки Грунт рослинний (ДК 021:2015 код 14210000-6 - гравій. пісок, щебінь і наповнювачі), а замовник Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму у розмірі та порядку, визначені цим Договором.

За твердженням позивача, відповідно до п. 4. Договору Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд повинні були сплатити суму коштів за поставлений товар, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 90 банківських днів. грант

Матеріалами справи підтверджується, а сторонами не заперечується, що за період дії договору позивач поставив та передав у власність відповідача товар Ґрунт рослинний (ДК 021:2015 код 14210000-6 - гравій, пісок, щебінь і наповнювачі) в кількості 1820,300 м 3 , тон по ціні 279,17 без ПДВ, на суму 508167,08 гри. без ПДВ - Накладна № РН - 0000067 від 30 жовтня 2017 р., в кількості 1684,810 м3, тон по ціні 279,17 без ПДВ, на суму 470342,79 грн. без ПДВ - Накладна № РН - 0000001 від 16 березня 2018 р., в кількості 1613,930 м3, тон по ціні 279,17 без ПДВ, на суму 450555,46 грн. без ПДВ - Накладна № РН - 0000002 від 03 квітня 2018 р.

Всього позивачем було поставлено товар відповідачу на загальну суму 1 714 877, 98 грн. з ПДВ. Проте з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було сплачено частково заборгованість за поставлений товар у сумі 324848, 40 грн. з ПДВ.

Відповідачем визнано суму заборгованості у розмірі, що становить 1 390 029.58 грн. з ПДВ.

За своєю правовою природою, укладений між сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських, згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України і у відповідності до приписів ст.. 629 ЦКУ є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦКУ за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб. (ч.2, 3 ст. 712 ЦКУ).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦКУ якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦКУ покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018р. Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Універсал-187" підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства Універсал-187 задовольнити.

2. Стягнути з Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд (код ЄДРПОУ: 03362123; адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська 23) на користь Приватного підприємства Універсал-187 , (код ЄДРПОУ 39852113; адреса: вул. Єгорова, буд. 40, м. Кропивницький, 25006) 1 390 000 гри. (один мільйон триста дев`яносто тисяч гривень) основного боргу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 20 850 грн.( двадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) гривен.

3. Позовні вимоги в частині стягнення з Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд вартості витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 113 000 грн. залишити без розгляду.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 18.11.2019.

Суддя М.О. Лиськов