Рішення

від 14.11.2019 по справі 910/10662/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.11.2019Справа № 910/10662/19

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Торнтон Легіс" (01004, місто Київ, вулиця Терещенківська, будинок 11-А; ідентифікаційний код 34764976)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Тренд" (04071, місто Київ, вулиця Ярославська, будинок 56-А; ідентифікаційний код 38896483)

про стягнення 182 176,80 грн

Без виклику (повідомлення) представників учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Грант Торнтон Легіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Тренд" про стягнення 182 176,80 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання аудиторських послуг № 3/02 від 29.02.2016 в частині здійснення своєчасного та в повному обсязі розрахунку за отримані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10662/19 для розгляду за в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення позивача та відповідача про розгляд справи, ухвала від 12.08.2019 була направлена судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження сторін, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вказана поштова кореспонденція була вручена позивачу та відповідачу 13.08.2019 відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103051465532.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами часини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частиною 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони мали право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою від 12.08.2019 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Приписами статті 248 ГПК передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

За приписами частини 4 та 5 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грант Торнтон Легіс" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рітейл Тренд" (замовник) було укладено договір про надання аудиторських послуг № 3/02 від 29.02.2016 (далі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання, за завданням замовника, надати змовнику аудиторські послуги, визначені в підпункті 4.1.1. пункту 4.1. статті 4 договору, а замовник зобов`язується забезпечити умови для надання зазначених послуг, прийняти надані послуги та оплатити виконавцеві вартість таких послуг в порядку та на умовах визначених цим договором. (пункт 4.1. договору).

Відповідно до пункту 5.1. договору загальний термін надання аудиторських послуг становить 80 робочих днів, та починається з дати отримання виконавцем всіх необхідних документів/інформації від замовника за письмовим запитом уповноваженого представника виконавця в електронній формі та виконанням замовником умов підпункту а) пункту 8.2. цього договору.

За змістом пункту 5.2. договору факт надання виконавцем послуг підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг.

Акт прийому-передачі наданих послуг готується виконавцем та передається на розгляд замовнику.

Замовник розглядає наданий акт прийому-передачі наданих послуг та, у разі відсутності зауважень, підписує його та направляє один примірник виконавцю протягом 5 робочих днів з моменту його отримання.

Якщо протягом вказаного строку акт прийому-передачі наданих послуг не буде підписаний замовником та повернутий виконавцю, а вказані зауваження не будуть отримані виконавцем. Послуги вважаються наданими належним чином та підлягають сплаті за одностороннім актом, на якому виконавець робить відмітку про те, що зауважень замовника до акту не отримані у встановлений строк і акт вважається погодженим.

У випадку наявності зауважень, замовник має право відмовиться від підписання акту прийому-передачі наданих послуг, письмово повідомивши про це виконавця, або підписати його із зауваженнями, вказавши перелік недоліків, які виконавець зобов`язаний усунути, як правило, протягом 10 робочих днів. Після усунення вказаних недоліків акт прийому-передачі наданих послуг підлягає оформленню у порядку, вказаному у цьому пункті договору.

Згідно з пунктом 8.1. договору (в редакції додаткової угоди №3 від 22.11.2017) сторони узгодили, що вартість послуг складатиме 1 589 087,13 грн без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 317 817,43 грн.

У відповідності до пункту 8.2. договору (в редакціях, викладених у додаткових угодах №1 від 19.06.2017 та №3 від 22.11.2017) оплата замовником вартості послуг згідно пункту 8.1 статті 8 цього договору здійснюється у наступному порядку:

а)100% вартості послуг, вказаної у підпункті (а) пункту 8.1. цього договору - протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку.

б)50% від вартості послуг, вказаної у підпункті (б) пункту 8.1. цього договору замовник повинен сплатити виконавцю до 15.01.2017.

в)сторони погодили, що оплата частинами вартості фактично виконаних послуг в розмірі 303 914 грн без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 60 782,80 грн сплачується замовником виконавцю з розстрочкою платежу на 6 місяців частинами відповідно до графіку платежів:

-до 20.12.2017 - 50 700,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 10 140,00 грн;

-до 10.01.2018 - 50 700,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 10 140,00 грн;

-до 10.02.2018 - 50 700,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 10 140,00 грн;

-до 10.03.2018 - 50 700,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 10 140,00 грн;

-до 10.04.2018 - 50 700,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 10 140,00 грн;

-до 10.05.2018 - 50 700,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 10 140,00 грн.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 10.1. договору).

Водночас, пунктом 7 додаткової угоди №3 від 22.11.2017 сторони погодили, що договір про надання аудиторських послуг №3/02 від 29.02.2016 діє до 11.05.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання замовником свої зобов`язань.

На виконання умов договору про надання аудиторських послуг №3/02 від 29.02.2016 позивачем були надані відповідні послуги про що складені акти наданих послуг №100 від 08.08.2018 на суму 182 176,80 грн, №46 від 10.05.2018 на суму 182 520,00 грн, №138 від 31.10.2017 на суму 496 630,80 грн, №117 від 21.09.2016 на суму 1 045 576,96 грн загальною вартістю 1 906 904,56 грн.

Акти наданих послуг №46 від 10.05.2018, №138 від 31.10.2017 та №117 від 21.09.2016 підписані з боку виконавця та замовника та скріплені печатками сторін без жодних зауважень та заперечень.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, акт наданих послуг №100 від 08.08.2018 на суму 182 176,80 грн був направлений відповідачу, однак з боку відповідача не підписаний, будь-яких зауважень чи претензій стосовно наданих позивачем послуг не висловлено, а тому у відповідності до положень пункту 5.2. договору вказані послуги вважаються наданими належним чином та підлягають сплаті за одностороннім актом.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів відповідачем було здійснено оплату товару лише частково в загальному розмірі 1 724 727,76 грн.

З метою досудового врегулювання, позивач звертався до відповідача із претензією №2147/Б-11 від 29.11.2018, в якій позивач просив відповідача сплатити суму заборгованості за надані послуги на підставі договору про надання аудиторських послуг № 3/02 від 29.02.2016.

Проте, відповідач відповіді на вказану претензію не надав, заборгованість не погасив.

Оскільки вказана вимога позивача не виконана, грошові кошти в рахунок погашення суми заборгованості на користь позивача не надходили, останній звернувся із даним позовом до суду.

Як вже зазначалось, відповідач своїм правом поданні відзиву суду не скористався.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно статті 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 ГК України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд зазначає, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 Цивільного кодексу України.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. (стаття 901 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Як вже зазначалось, пунктом 8.2. договору про надання аудиторських послуг № 3/02 від 29.02.2016 про надання охоронних послуг сторони погодили, що 8.2. договору (в редакціях, викладених у додаткових угодах №1 від 19.06.2017 та №3 від 22.11.2017) оплата замовником вартості послуг згідно пункту 8.1 статті 8 цього договору здійснюється у наступному порядку: 100% вартості послуг, вказаної у підпункті (а) пункту 8.1. цього договору - протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку; 50% від вартості послуг, вказаної у підпункті (б) пункту 8.1. цього договору замовник повинен сплатити виконавцю до 15.01.2017; оплата частинами вартості фактично виконаних послуг в розмірі 303 914 грн без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 60 782,80 грн сплачується замовником виконавцю з розстрочкою платежу на 6 місяців частинами відповідно до графіку платежів, останній з яких сторони погодили до 10.05.2018.

Приймаючи до уваги положення укладеного між сторонами договору, оскільки послуги за актами №100 від 08.08.2018 на суму 182 176,80 грн, №46 від 10.05.2018 на суму 182 520,00 грн, №138 від 31.10.2017 на суму 496 630,80 грн, №117 від 21.09.2016 на суму 1 045 576,96 грн вважаються надані належним чином, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що вищевказані послуги повинні були бути оплачені відповідачем не пізніше 10.05.2018, тобто строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором настав.

Таким чином, внаслідок невиконання обов`язку з оплати наданих позивачем послуг з охорони, за відповідачем обліковується заборгованість спірним договором в сумі 182 176,80 грн.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Враховуючи те, що строк виконання обов`язку з оплати наданих позивачем послуг на підставі договору про надання аудиторських послуг №3/02 від 29.02.2016 за актами про надання послуг №100 від 08.08.2018, №46 від 10.05.2018, №138 від 31.10.2017, №117 від 21.09.2016 настав, сума боргу відповідача, яка складає 182 176,80 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення вказаної суми боргу.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Торнтон Легіс" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Торнтон Легіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Тренд" про стягнення 182 176,80 грн заборгованості - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Тренд" (04071, місто Київ, вулиця Ярославська, будинок 56-А; ідентифікаційний код 38896483) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Торнтон Легіс" (01004, місто Київ, вулиця Терещенківська, будинок 11-А; ідентифікаційний код 34764976) 182 176,80 грн (сто вісімдесят дві тисячі сто сімдесят шість гривень 80 копійок) заборгованості та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 732,65 грн (дві тисячі сімсот тридцять дві гривні 65 копійок).

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ