Рішення
від 18.11.2019 по справі 911/2190/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2019 р. Справа № 911/2190/19

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ" (адреса: 20013, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 20, код 21328928)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Логістікс Інтернешнл" (адреса: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6-В, оф. 1, код 41344139)

про стягнення 77 412,00 грн.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРАТ" (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Логістікс Інтернешнл" (відповідач) про стягнення 77412,00 грн., з яких 30 276,00 грн. штрафу та 47 136,00 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про організацію автомобільних перевезень вантажів (про транспортно-експедиційне обслуговування) № 02/10/2017-1.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, суд розглядає справу в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України .

17.10.2019 до господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій.

06.11.2019 до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон Логістікс Інтернешнл" (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРАТ" (Замовник) укладено Договір про організацію автомобільних перевезень вантажів (про транспортно-експедиційне обслуговування) № 02/10/2017-1, відповідно до умов якого, Експедитор за дорученням Замовника та за його кошти організовує перевезення вантажу.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що на кожні окремі ТЕП оформлюється заявка, що містить опис умов та особливостей конкретного перевезення, що є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору, Замовник інформує Експедитора про обсяги необхідних транспортно-експедиторських послуг, кількості і необхідному вигляді автомобільного транспорту, не пізніше 48 (сорока восьми) годин до початку перевезення. Інформація передається у вигляді Заявки, що містить наступну інформацію: дата і точна адреса місця завантаження та розвантаження вантажу із зазначенням контактних телефонів; маршрут руху; необхідний рухомий склад; відомості про вантаж (вага, вид, вартість інше); адреси проведення митного оформлення при завантаженні та розвантаженні вантажу; строки доставки вантажу одержувачу; форма і строки оплати за ТЕП; митниці перетину кордонів; особливості перевезення конкретного вантажу; інші додаткові вказівки.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що подача і підтвердження заявки проводиться за допомогою факсимільного/електронного зв`язку, що має юридичну силу оригіналу.

Замовник зобов`язаний забезпечувати проведення процедури завантаження/розвантаження автомобілістів і митного оформлення вантажу, що перевозиться, протягом 48 годин з моменту прибуття автомобілів під завантаження та митне оформлення на території іноземної держави і 48 годин з моменту прибуття автомобіля на митницю призначення та вивантаження на території України та 8 годин з моменту прибуття автомобіля під завантаження/розвантаження при регіональних перевезеннях (по Україні), якщо інше не обумовлено в заявці. (п. 4.1.4. Договору).

Пунктом 4.2.6. Договору визначено, що Експедитор зобов`язаний забезпечувати доставку вантажу Замовнику в зазначені в заявці терміни.

Відповідно до п. 6.2. Договору, за несвоєчасне подання транспортного засобу під завантаження, порушення термінів доставки вантажу більш ніж на одну добу Експедитор сплачує Замовнику штраф у розмірі 50 дол. США на території України та 100 дол. США за кордоном (по курсу НБУ на день виставлення) за кожну розпочату добу починаючи з доби наступної за узгодженою в день завантаження/розвантаження, якщо інше не обумовлено сторонами в заявці на конкретне перевезення вантажу. Факт затримки подачі автомобіля під завантаження повинен бути зафіксований в товарно-транспортній накладній або акті простою.

Відповідно до наявної у матеріалах справи підтвердженої заявки, дата завантаження товару 15-16.08.2018, дата вивантаження-27.08.2018.

На виконання умов договору відповідач 16.08.2018 надав автомобілі для завантаження.

В строк визначений п. 4.1.4. Договору, а саме 17.08.2018 відбулось митне оформлення вантажу.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується і самим відповідачем, у визначений Договором строк перевезення товару відповідачем здійснено не було. Свої зобов`язання відповідач виконав лише 04.09.2018.

У зв`язку із порушенням відповідачем обов`язку щодо своєчасного виконання умов договору позивач, на підставі п. 6.2. Договору, нарахував відповідачу 1200 дол. США штрафу (що за курсом НБУ станом на момент звернення з позовом складає 30 276,00 грн.) , який і просить суд стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Крім того, позивач зазначає, що у зв`язку з тим, що ТОВ "Оріон Логістікс Інтернешнл" несвоєчасно виконало перевезення вантажу, а саме обладнання, у ТОВ "КАРАТ" виникли збитки у розмірі 47 136,00 грн. - вартість перельоту працівників, які здійснювали установку даного обладнання.

В свою чергу відповідач позовні вимоги не визнає та стверджує, що затримка виконання умов договору сталась не з його вини, позивачем пропущено строк позовної давності до вимог, що виникають з договорів перевезення, а умовами Договору не передбачений обов`язок ТОВ "Оріон Логістікс Інтернешнл" відшкодовувати збитки понесені ТОВ "КАРАТ" в ході їх господарської діяльності.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Пунктом 7.1. Договору, сторони передбачили, що вони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань, якщо воно стало наслідком обставин непереборної сили, а саме: пожежі, повені, землетрусу, страйків, воєн, неправомірних дій третіх осіб - і якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання даного договору. Термін виконання зобов`язань за цим договором відтерміновуються відповідно до часу, протягом якого діяли такі обставини та їх наслідки.

Сторона, для якої створилась неможливість виконання зобов`язань за цим договором, зобов`язана повідомити іншій стороні про настання та припинення вищевказаних обставин негайно, не пізніше ніж через 5 (п`ять) днів з моменту виникнення таких обставин. Відстрочка в інформуванні про форс мажорні обставини позбавляє потерпілу сторону права на подальші посиланні на такі обставини.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з повідомленнями про неможливість виконання своїх зобов`язань.

Таким чином, у випадку недотримання вказаних умов сторона не вправі посилатися на форс-мажорні обставини.

Позов ґрунтується на неналежному виконанні відповідачем умов Договору про організацію автомобільних перевезень вантажів (про транспортно-експедиційне обслуговування) № 02/10/2017-1.

Як зазначалось вище, відповідно до умов вказаного договору Експедитор (відповідач) за дорученням Замовника (позивача) та за його кошти організовує перевезення вантажу.

Статтею 929 ЦК України встановлено, що за договором транспортного експедирування експедитор зобов`язується виконати або організувати виконання визначених послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу, в тому числі - організувати перевезення вантажу, укласти від свого імені договір перевезення, забезпечити відправку і одержання вантажу та інше. Умови договору транспортного експедирування визначаються домовленістю сторін. У відповідності до ст. 932 ЦК України у разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Суд зазначає, що Договір про організацію автомобільних перевезень вантажів (про транспортно-експедиційне обслуговування) № 02/10/2017-1, укладений між сторонами, є договором експедирування і тому до обов`язків, що виникають з цього договору слід застосовувати загальну позовну давність.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як зазначив позивач у позовній заяві, оскільки перевезення відбувалось 4 автомобілями, на його думку мало місце 4 випадки прострочення виконання зобов`язання, у зв`язку з чим ним було нараховано 1200 дол. США (що за курсом НБУ станом на момент звернення з позовом складає 30 276,00 грн.) за період з 30.08.2018 по 04.09.2018. (4*50 дол. США* 6 днів прострочення).

Суд не погоджується з таким розрахунком з огляду на наступне.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що на кожні окремі ТЕП оформлюється заявка, що містить опис умов та особливостей конкретного перевезення, що є невід`ємною частиною Договору.

Матеріали справи містять лише одну заяву на перевезення вантажу. Перевезення 4 машинами було обумовлено особливостями конкретного обладнання, що перевозилось.

Таким чином, на думку суду, мав місце лише один випадок прострочення.

За розрахунком суду з відповідача підлягає до стягнення 50*6=300 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30.08.2019 (день пред`явлення позову) складає 7569,00 грн.

Стосовно позовної вимоги про стягнення збитків суд зазначає наступне.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Втім, позивачем не було доведено складу цивільного правопорушення в діях відповідача, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку, що в позовній вимозі про стягнення збитків слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ" підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути 7569,00 грн. штрафу. В іншій частині позову суд відмовляє.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 10 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Втім, доказів понесення 10 000,00 грн. судових витрат на правову допомогу позивачем до суду не надано, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для покладення на відповідача зазначених сум.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 233, 237-239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Логістікс Інтернешнл" (адреса: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6-В, оф. 1, код 41344139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ" (адреса: 20013, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 20, код 21328928) - 7569 (сім тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 00 коп. штрафу та 113 (сто тринадцять) грн. 54 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18.11.2019

Суддя Т.Д. Лилак

Дата ухвалення рішення18.11.2019
Оприлюднено19.11.2019
Номер документу85682224
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —911/2190/19

Рішення від 19.12.2019

Господарське

Господарський суд Київської області

Лилак Т.Д.

Ухвала від 09.12.2019

Господарське

Господарський суд Київської області

Лилак Т.Д.

Рішення від 18.11.2019

Господарське

Господарський суд Київської області

Лилак Т.Д.

Ухвала від 18.09.2019

Господарське

Господарський суд Київської області

Лилак Т.Д.

Ухвала від 06.09.2019

Господарське

Господарський суд Київської області

Лилак Т.Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні