Рішення

від 14.11.2019 по справі 914/1975/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2019 справа № 914/1975/19

За позовом : Приватного підприємства Система Оптимум , м Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія Перша приватна компанія Для людей -як для себе , м. Львів

про : стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат

ціна позову: 84 082,79 грн.

Суддя Коссак С.М.

за участю секретаря Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача: Мацепура В.С. - представник.

від відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства Система Оптимум до Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія Перша приватна компанія Для людей -як для себе про стягнення заборгованості в сумі 84 082,79 грн, а саме: 75 000,00 грн боргу, 3 428,65 грн 3% річних та 5 654,14 грн інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 30.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 31.10.2019, сторонам у справі встановлено строки для подання заяв по суті спору.

Ухвала про відкриття провадження отримана позивачем (04.10.2019) та відповідачем (02.10.2019), що підтверджено повідомленнями про вручення поштового відправлення.

30.09.2019 відповідач подав клопотання (вх. № 44950/19) про закриття провадження у справі, у зв`язку із відсутністю предмету спору в частинні стягнення основної суми боргу. Надав докази сплати основної суми боргу, платіжні доручення № 107 від 11.10.2019 на суму 20000,00 грн та № 331 від 28.10.2019 на суму 55000,00 грн.

31.10.2019 позивачем подано клопотання (вх. № 45072/19) про долучення документів, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні 31.10.2019 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог в частині сплати основного боргу.

Протокольною ухвалою суду від 31.10.2019 повернуто позивачу заяву про зменшення позовних вимог (подану в судовому засіданні), з причини порушення процесуальних строків вчинення такої дії та порядку подання (без доказів надіслання учасникам справи). Розгляд справи відкладено на 14.11.2019.

31.10.2019 через канцелярію суду після судового засідання позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог (зменшення позовних вимог) у зв`язку з частковим визнанням відповідачем (сплата відповідачем основної суми боргу) та просить стягнути з відповідача 3 428,65 грн 3% річних та 5 654,14 грн інфляційних втрат. Судові витрати покласти на відповідача по справі та стягнути на користь приватного підприємства Система Оптимум судовий збір відповідно до наданого платіжного доручення, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката, що пов`язані з розглядом цієї справи, з врахуванням доказів, що будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Додано копію банківської виписки, доказів направлення копії заяви про уточнення позовних вимог (зменшення позовних вимог) та доданих до неї документів відповідачу суду недодано.

06.11.2019 позивачем подано клопотання (вх.№ 46036/19) про долучення доказів, а саме документів, що підтверджують витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката та докази направлення відповідачу, та з доказами направлення 04.11.2019 відповідачу заяви про зменшення позовних вимог (уточнення).

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно ч. 1 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі (ч. 5 ст. 46 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ч. 4 ст. 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Суд має перевірити доводи, викладені у клопотанні та оцінити докази, надані заявником на підтвердження об`єктивної неможливості своєчасного вчинення таких процесуальних дій, і, з урахуванням обставин пропуску строку, зробити мотивований висновок стосовно наявності або відсутності правових підстав для його відновлення.

Доказів не можливості подання заяви про уточнення (зменшення розміру позовних вимог) у строк встановлений законом та неможливості подання письмово повідомлення в суд позивачем не подано.

При цьому, суд враховує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності і сторони повинні очікувати їх застосування.

Заяви про поновлення процесуального строку на подання заяви про зменшення розміру позовних вимог позивачем не подано. Належних та допустимих доказів (своєчасного) направлення копії заяви про уточнення позовних вимог (зменшення позовних вимог) та доданих до неї документів відповідачу суду недодано.

З врахуванням вище наведеного суд залишає без розгляду заяву про зменшення позовних вимог, про повідомлено позивача в судовому засіданні.

При цьому суд констатує, що ГПК України має на меті забезпечити своєчасний розгляд справи і правову визначеність, унеможливити зловживання процесуальними правами та підвищити ефективність судочинства в цілому, для чого встановлений чіткий порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, запроваджено розумні обмеження, в тому числі щодо збільшення чи зменшення розміру позовних вимог. Саме всі процесуальні дії учасників справи повинні вчинятися своєчасно для того, щоб в подальшому не залишалося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи.

З урахуванням того, що розгляд справи відбувається за правилами спрощеного позовного провадження, позовні матеріали надіслано відповідачу, відповідач не повідомив суд про причини неявки в судове засідання, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, в суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, які передбачені статтями 202, 216 ГПК України. Суд констатує, що ним створено усі можливості учасникам процесу для реалізації ними своїх прав.

У судовому засіданні 14.11.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним здійснено поставку товару відповідачу, що підтверджується видатковими накладними. Однак відповідачем не здійснено своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого станом на 24.09.2019 існує заборгованість в розмірі 75 000,00 грн основного боргу. Крім того, відповідачу нараховано 3 428,65 грн 3% річних та 5 654,14 грн інфляційних втрат. В судовому засіданні 14.11.2019 представник позивача стверджує про погашення основної суми боргу в розмірі 75 000,00 грн.

Позивачем подано документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з позовною заявою та з врахуванням клопотань про, про долучення документів, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу від 31.10.2019 та 06.11.2019) заявлено розмір судових витрат, які складаються з:

- 1 921,00 грн сплаченого судового збору;

- 8028,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Правова позиція відповідач.

Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. 30.10.2019 подав клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку із відсутністю предмету спору в частинні стягнення основної суми боргу. Надав докази сплати основної суми боргу, платіжні доручення № 107 від 11.10.2019 на суму 20 000,00 грн та № 331 від 28.10.2019 на суму 55 000,00 грн. Суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи.

Приватним підприємством Система Оптимум (постачальник, позивач у справі) було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю торгово-виробничій компанії Перша приватна компанія Для людей -як для себе (покупець, відповідач у справі) товар.

Факт отримання товару відповідачем у кількості та асортименті підтверджується видатковими накладними за період з 05.05.2018 по 10.04.2019, а саме: № РН-2359 від 05.05.2018 на суму 52 464,00 грн, № РН-2427 від 08.05.2018 на суму 85 133,10 грн, № РН-2487 від 11.05.2018 на суму 4 785,00 грн, № РН-2748 від 23.05.2018 на суму 74 668,08 грн, № РН-2908 від 04.06.2018 на суму 34 314,12 грн, № РН-3034 від 07.06.2018 на суму 72 954,00 грн, № РН-3791 від 13.07.2018 на суму 46 000,08 грн, № РН-1454 від 20.03.2019 на суму 52 800,00 грн, № РН-1920 від 10.04.2019 на суму 475 000,00 грн, що підписані та скріплені печатками сторона без жодних застережень.

15.11.2018р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 6 про сплату заборгованості за отриманий товар, що підтверджується фіскальним чеком про направлення рекомендованого повідомлення, в якій позивач просив відповідача сплатити заборгованість по накладним у повному до 15.12.2018.

14.05.2019 р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога №09 від 13.05.2019, що підтверджується фіскальним чеком про направлення рекомендованого листа та з якого вбачається, що відповідач отримав вказаний лист 16.05.2019. У даній вимозі позивач просив відповідача сплатити заборгованість у сумі 153 623,18 грн.

Позивачем 08.08.2019р. на адресу відповідача була направлена претензія № 7 від 07.08.2019, в якій позивач просив відповідача сплатити заборгованість в сумі 90 000,00 грн. Вказана претензія була отримана відповідачем 09.08.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач частково здійснював оплату отриманого товару, що вбачається з акту звірки та підтверджується банківськими виписками.

На момент звернення до суду (24.09.2019) у відповідача існувала заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 75 000,00 грн.

У процесі розгляду справи (після відкриття провадження у справі) відповідачем надано докази сплати ним суми основного боргу - платіжні доручення № 107 від 11.10.2019 на суму 20 000,00 грн та № 331 від 28.10.2019 на суму 55 000,00 грн, що визнається позивачем. Відтак основна сума боргу погашена.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної оплати вартості отриманого товару, позивач просить стягнути з відповідача 3 428,65 грн 3% річних та 5 654,14 грн інфляційних втрат.

Норми права та висновки суду .

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків є правочином.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма , вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 статті 639 ЦК України).

У відповідності до вимог ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Між сторонами у справі виникли зобов`язання на підставі договору купівлі-продажу (поставка) в силу пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари)в сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до вимог статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

З урахуванням наведених обставин, оскільки позивачем поставлено товар, а відповідачем після відкриття провадження оплачено в сумі 75 000,00 грн (платіжні доручення № 107 від 11.10.2019 на суму 20 000,00 грн та № 331 від 28.10.2019 на суму 55000,00 грн), що підтверджується матеріалам справи, то провадження у справі в частині стягнення 75 000,00 грн заборгованості за поставлений товар потрібно закрити з огляду на відсутність предмету спору.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов`язання.

Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.4 (п.п.4.1) Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ,- сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення 3 428,65 грн 3% річних та 5 654,14 грн інфляційних втрат зазначає, що такі здійснено правильно, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 1 921,00 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в сумі 1 921,00 грн на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

З приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено до матеріалів справи наступні документи: договір про надання правових послуг адвоката №03/01 від 03.01.2019, ордер на надання правової допомоги серії ЛВ №119720 від 11.09.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 415 від 16.12.2005, акт виконаних робіт № 03/01-11/09-01 до договору про надання правових послуг адвоката №03/01 від 03.01.2019, датований 25.09.2019 на суму 6 422,40 грн та платіжне доручення № 3318 від 23.09.2019 на суму 6 422,40 грн та акт виконаних робіт № 03/01-11/09-02 до договору про надання правових послуг адвоката №03/01 від 03.01.2019, датований 31.10.2019 на суму 1 605,60 грн та платіжне доручення № 3950 від 31.10.2019 на суму 1 605,60 грн. Разом витрати на професійну правничу допомогу становлять 8 028,00 грн.

Детально ознайомившись з вищезазначеними документами, оцінивши наявні матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенні в сумі до 8 028,00 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 126, 129, п. 2ч 1 ст. 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничої компанії Перша приватна броварня Для людей - як для себе (79032, місто Львів, вулиця Джорджа Вашингтона, будинок 10; ідентифікаційний код 31978272) на користь Приватного підприємства Система Оптимум (79066, місто Львів, вулиця Грунтова, будинок 1, ідентифікаційний код 35774875) 3 428,65 грн 3% річних, 5 654,14 грн інфляційні втрати, 1921,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору та 8 028,00 грн витрат пов`язаних з правовою допомогою адвоката.

3. В частині стягнення основного боргу в сумі 75 000,00 грн провадження у справі закрити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 18.11.2019.

Суддя Коссак С.М.