Рішення

від 18.11.2019 по справі 922/2903/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2903/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 18) в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (61001, м. Харків, вул. Державінська, 4) до Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації (62203, Харківська обл., Золочівський р-н, смт. Золочів, площа Слобожанська, 2) про стягнення 9.737,17грн. без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

09.09.2019 ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до УСЗН Золочівської РДА, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 7.221,32грн. - втрати від впливу інфляційних процесів, 2.515,85грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на теперішній час рішення Господарського суду Харківської області від 16.07.2018 у справі №922/1674/18 відповідачем не виконано, внаслідок чого позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати на підставі положень статті 625 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.10.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2903/19. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

04.11.2019 від відповідача надійшов відзив на позов (вх. №26444), в якому проти позову заперечує. Відзив надісланий засобами поштового зв`язку 01.11.2019.

Суд зазначає, що положеннями частини восьмої статті 165 ГПК України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала Господарського суду Харківської області від 07.10.2019 про відкриття провадження у справі №922/2903/19 отримана відповідачем 16.10.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, внаслідок чого відзив на позов мав бути поданий в строк до 31.10.2019 включно.

При цьому, відповідно до частини першої статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Враховуючи, що відзив відповідача поданий з пропуском, встановленого судом строку, без клопотання про його продовження, суд не приймає його до уваги.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.07.2018 у справі №922/1674/18 (т. I, а.с. 12-15), яке набрало законної сили 10.08.2018, позов ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" задоволено в повному обсязі. Стягнуто з УСЗН Золочівської РДА на користь останнього 68.780,40грн. невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення, 6.682,95грн. втрат від впливу інфляційних процесів, 1.869,09грн. 3% річних та 1.762,00грн. судового збору.

10.08.2018 на примусове виконання вказаного рішення Господарським судом Харківської області було видано відповідний наказ (т. I, а.с. 16).

Як стверджує позивач у позовній заяві, станом на момент звернення із даним позовом до суду, відповідачем УСЗН Золочівської РДА не було виконано рішення Господарського суд Харківської області від 16.07.2018 у справі №922/1674/18. Доказів оплати грошових коштів позивачу в матеріалах справи не міститься та не надано сторонами.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних, суд виходить з наступного.

Частиною четвертою статті 75 ГПК України передбачено, що обставини встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (див. серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).

Зважаючи на вищенаведене, господарський суд не досліджує у даній справі факти та обставини, що були досліджені у справі №922/1674/18.

Відповідно до статті 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цього Кодексу).

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Станом на момент звернення із даним позовом до суду, відповідачем не було виконано судове рішення у справі №922/1674/18, докази оплати грошових коштів позивачу в матеріалах справи не міститься та не надано сторонами.

Положенням статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Зважаючи на відсутність у зазначених правових нормах такої підстави припинення зобов`язання, як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, слід дійти висновку, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Ця правова позиція підтверджена і судовою практикою Верховного Суду в постановах від 03.10.2019 у справі №905/587/18, від 01.10.2019 у справі №910/12604/18, від 04.09.2019 у справі №905/342/18.

Тобто, частини друга статті 625 ЦК України є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, має в силу ч. 2 ст. 625 ЦК України сплатити кредиторові три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, прийняття судом рішення від 16.07.2018 у справі №922/1674/18 про стягнення невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення, яке не виконане останнім у встановленому законом порядку, не припиняє грошове зобов`язання останнього перед позивачем. Три проценти річних можуть нараховуватися позивачем по день фактичного стягнення з відповідача як боржника заборгованості, оскільки до цього дня існує матеріально правовідношення (зобов`язання), на яке поширюється вимога статті 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши надані позивачем до матеріалів справи розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму стягнення 79.094,44грн. за рішенням від 16.07.2018 у справі №922/1674/18 (68.780,40грн. - невідшкодована заборгованість по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення; 6.682,95грн. - втрати від впливу інфляційних процесів; 1.869,09грн. - 3% річних та 1.762,00грн. - судовий збір.).

Натомість суд зазначає, що стягнуті за судовим рішенням суми 3% річних та інфляційних втрат не здобувають статусу грошового зобов`язання, що виникло на підставі рішення суду в розумінні статті 11 ЦК України, а є мірою відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Це ж саме стосується витрат по сплаті судового збору.

За таких обставин, нарахування 3% річних та інфляційних втрат повинно здійснюватися лише на суму основного боргу - в даному випадку 68.780,40грн. (невідшкодована заборгованість по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення).

Здійснивши розрахунок 3% річних, інфляційних втрат та не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання судового рішення від 16.07.2018 у справі №922/1674/18, зазначає, що їх розмір становить відповідно 2.193,44грн. та 6.277,64грн. В іншій частині 3% річних (322,41грн.) та інфляційні втрати (943,68грн.) нараховані безпідставно.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

В силу статті 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 1.671,22грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації (62303, Харківська обл., Золочівський р-н, смт. Золочів, площа Слобожанська, буд. 2, код ЄДРПОУ 03196452) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (61010, м. Харків, Нетіченська набережна, буд. 8, код ЄДРПОУ 25614660) 6.277,64 - втрати від впливу інфляційних процесів, 2.193,44грн. - 3% річних та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1.671,22грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "18" листопада 2019 р.

Суддя О.В. Бринцев

/справа №922/2903/19