Рішення

від 15.11.2019 по справі 146/1334/18

ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/1334/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2019 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.

з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Томашпіль справу за позовом

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач за первісним позовом: ОСОБА_1

відповідачі: Олександрівська сільська рада Томашпільського району Вінницької області

Мудрак Альона Миколаївна

вимоги позивача: про визнання майнового права на спадкове майно

представник відповідача: адвокат Семко Валерій Миколайович

позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2

відповідачі : Олександрівська сільська рада, ОСОБА_1

вимоги позивача : про визнання майнового права на спадкове майно

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

6 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею майнове право в порядку успадкування за законом на спадкове майно, що залишилося після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається із земельної частки (паю) в розмірі 3,73 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що розташована на території Олександрівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, відповідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 .

Даний позов обґрунтовано наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 -мати позивача.

Після смерті матері відкрилась спадщина, яка складається із земельної частки (паю) в розмірі 3,73 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка розташована на території Олександрівської сільської ради, відповідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого на підставі рішення Томашпільської районної державної адміністрації від 25.01.2003 № 33.

Позивач вказує, що у встановлений законом термін вступила в управління спадковим майном, звернулася до нотаріуса для оформлення права власності на спадщину, однак нотаріусом їй було відмовлено у вчиненні нотаріальний дій, оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно на ім`я спадкодавця.

13 червня 2019 року відповідачем ОСОБА_1 було подано до суду зустрічну позовну заяву про визнати за нею права на земельну частку (пай) площею 3,73 ум.кад.га, що розташована на території Олександрівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, належної на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зустрічна позовна заява мотивована наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 -мати позивача.

Після смерті ОСОБА_3 - залишилось спадкове майно, яке складається із земельної частки (паю) в розмірі 3,73 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Олександрівської сільської ради, та належить останній на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого на підставі рішення Томашпільської районної державної адміністрації від 25.01.2003 № 33.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що у встановлений законом термін вступила в управління спадковим майном, фактично прийняла спадщину.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 7 вересня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 21 січня 2019 року.

10 вересня 2018 року судом направлено запит до Томашпільської районної державної нотаріальної контори про надання відомостей щодо наявності чи відсутності спадкової справи після померлої ОСОБА_3

Ухвалою Томашпільського районного суду від 21 січня 2019 року відкладено підготовче засідання на 1 березня 2019 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 1 березня 2019 року витребувано спадкову справу після смерті ОСОБА_3 . Закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 23 квітня 2019 року.

19 квітня 2019 року отримано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 .

23 квітня 2019 року отримано клопотання позивача про залучення співвідповідача.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 23 квітня 2019 року залучено до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 розгляд справи відкладено на 13 червня 2019 року.

13 червня 2019 року відповідач ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву про визнання майнового права на спадкове майно.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 13 червня 2019 року вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, розгляд справи відкладено на 24 вересня 2019 року.

08 серпня 2019 року отримано клопотання відповідача, Олександрівської сільської ради Томашпільського району, Вінницької області про розгляд справи без участі їх представника.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 24 вересня 2019 року розгляд справи відкладено на 15 листопада 2019 року.

14 листопада 2019 року позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 надіслала до суду заяву про відмову від позову, позовні вимоги за зустрічним позовом визнає, справу просить розглянути без її участі.

15 листопада 2019 року відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримує, просить їх задовольнити в повному обсязі. Проти позовних вимог за первісним позовом заперечує.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 15 листопада 2019 року закрито провадження по справі за первісним позовом ОСОБА_1

Доводи учасників справи.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 завчасно надіслала до суду заяву про відмову від позову, позовні вимоги за зустрічним позовом визнає, справу просить розглянути без її участі.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 та її представник адвокат Семко В.М. у судове засідання не з`явилися, проте ОСОБА_2 надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача, Олександрівської сільської ради в судове засідання не з`явився, проте в матеріалах справи є заява про розгляд справи без її участі.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, які заявили про розгляд справи за їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів, відповідно вимог ст.211 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, розглянувши заяви сторін у справі, оцінивши належність ї достовірність показань сторін по справі, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.

Відповідно до ст.129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст.. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч.1-4 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно ч.9 ст. 83 ЦПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до Конституції України усі суб`єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).

Згідно ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Главою 29 ЦК України ( ст.ст. 386-394 ) регулюється захист права власності.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Михайлівка Ямпільського району Вінницької області померла ОСОБА_3 (а.с.6).

Спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в день смерті спадкодавця ОСОБА_3 .

В цей час діяв ЦК України (2003 року). Згідно цього, зазначений нормативно-правовий акт потрібно застосувати для вирішення цих спірних правовідносин.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Прийняття спадщини - це акт, який поширюється на всі об`єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.

Відповідно до довідки Олександрівської сільської ради № 341 від 18.07.2018, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилося спадкове майно, що складається із земельної ділянки (паю) розміром 3,73 га, посвідченої сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого 25.01.2003, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.(а.с. 9)

Відповідно до довідки Михайлівської сільської ради № 191 від 03.04.2019, на момент смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 проживала в с.Михайлівка та здійснила її поховання.

Відповідно до відповіді на запит адвоката відділу у Томашпільському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 13.07.2018, згідно книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по Олександрівській сільській раді за порядковим номером 111 гр. ОСОБА_3 було зареєстровано та видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 (а.с.11).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України-перша черга спадкоємців за законом- у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування при розгляді цих справ, судом перевіряється наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, зокрема відмови у видачі свідоцтва про спадщину.

Як вбачається із відповіді нотаріуса від 20.07.2018 нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документу на ім`я спадкодавця (а.с.12).

Згідно абзацу 3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування при розгляді цих справ, судом перевіряється наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до відповіді державного нотаріуса Томашпільської державної нотаріальної контори спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 -заведена.

З копії спадкової справи вбачається, що до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_3 звернулася ОСОБА_2 -донька спадкодавця, яка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, що складається із земельної ділянки площею 1,7703 га, що розташована на території Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області.

У відповідності до підпункту 1.2. пункту 1 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Відповідно до п. 5 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям передбачена видача сертифікатів на право на земельну частку.

Згідно ст.1-2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , зі змінами станом на 02.10.2012 року, право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: - рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) .

Згідно п. 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, зі змінами станом на 01.07.2014 року, сертифікат на право на земельну частку (пай) є виданим державою документом, що підтверджує наявність у особи права на земельну частку (пай). Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай), є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Маючи земельну частку (пай), її власник може вимагати виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) з видачею державного акту на право власності на землю (свідоцтва про право власності на земельну ділянку). Для виділення земельної частки (паю) в натурі потрібно, щоб її власник виявив таке бажання шляхом подання до відповідної ради заяви про виділення земельної частки (паю) у натурі.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 померла, не подавши заяви про виділення земельної частки (паю) у натурі, а тому і не отримала державного акту на право власності на земельну ділянку.

Однак, сертифікат на право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 підтверджує право її спадкоємців на земельну частку (пай), яка перейшла у спадок.

Отже, за наявності сертифікату на право на земельну частку, виданого на ім`я спадкодавця, спадкоємці успадковують право на цю земельну ділянку, що є передумовою для оформлення ними в подальшому права власності на цю земельну ділянку і отримання відповідних документів про право власності.

Висновки суду за результатом розгляду справи.

Згідно ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясовування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки ОСОБА_1 відмовилась від первісного позову та визнала пред`явлений зустрічний позов і визнання позову не суперечить закону, тому суд враховуючи положення ст.206 ЦПК України, за наведених обставин, суд приходить до висновку, що позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 доведено суду та надано на підтвердження відповідних доказів відомості, що підтвердили, що вона є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , спадщину прийняла і бажає належним чином оформити свої спадкові права; визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 в повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем ОСОБА_2 при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 962,49 гривень, а а тому враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 962,49 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 220, 328, 396, 640, 657, 1216-1218, ч. 1 ст. 1220, ст. 1221, ч. 1 ст. 1222, ч. 1 ст.. 1225, ч. 1, 2 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, статтями 12, 13, 76-89, 90, 95, 141-142, 163, 200, 206, 263, 265, 280, 293, 315, 354 ЦПК України суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Олександрівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області про визнання майнового права на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 майнове право в порядку успадкування за законом на спадкове майно, що належало матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається із земельної частки (паю) в розмірі 3,73 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що знаходиться на території Олександрівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 962,49 грн (девятсот шістдесят дві гривні сорок дев`ять копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

позивач за первісним позовом-відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 08.08.2015 Томашпільським РС УДМС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Олександрівська сільська рада Томашпільського району Вінницької області, Код ЄДРПОУ 04329748, КОАТУУ 0523980301, адреса: 24220, Вінницька область, Томашпільський район, с.Олександрівка, вул. Пшеничнюка, 3;

відповідач за первісним позовом-позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 05.09.Ямпільським РВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: О. В. Пилипчук