Справа № 510/714/19
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.19 року Ренійський районний суд Одеської області
У складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,
при секретарі - Івановій Н.С.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені справу за позовом ОСОБА_1 до Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулась до суду із позовом до Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 1,62 га (кадастровий номер 5124182400:01:006:0480), яка розташована на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області, АДРЕСА_1, після смерті матері ОСОБА_2 .. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є спадкоємцем першої черги за законом, у встановлений законодавством строк не звернулась із заявою про прийняття спадщини, однак прийняла її в порядку ст. 1268 ч. 3 ЦК України, інших спадкоємців першої черги не має. Пізніше, 22.01.2019 р., позивачка звернулась до державної нотаріальної контори за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно нормативно - грошової оцінки на земельну ділянку.
Позивачка та її представник адвокат Златі Н.С. (ордер серії ОД № 436966 від 21.01.2019) у підготовче судове засідання не з`явились, направили до суду заяву з проханням розглянути справу у їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представник відповідача, у підготовче судове засідання не з`явився, направив до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , померла - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; свідоцтво про народження ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_2 ; свідоцтво про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , прізвище дружини після укладення шлюбу - ОСОБА_1 ; копія державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ОД № 010380 від 24.12.2004 р., власник - ОСОБА_2 ; нормативно - грошова оцінка земельної ділянки; довідка Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області від 10.01.2019, згідно якої на момент смерті ОСОБА_2 , разом з нею мешкала ОСОБА_1 ; постанова про відмову у вчинені нотаріальної дії, підстава - відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно.
Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 1,62 га (кадастровий номер 5124182400:01:006:0480), яка розташована на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області, АДРЕСА_1 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ОД № 010380.
Під час життя ОСОБА_2 заповідального розпорядження не залишила, у зв`язку з чим спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцем першої черги є донька ОСОБА_2 , інших спадкоємців першої черги, не має.
У встановлений законодавством строк позивачка не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, на момент відкриття спадщини, позивачка постійно проживала разом із спадкодавцем, що підтверджується довідкою Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області № 51 від 10.01.2019 р.
22.01.2019 р. ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено, у зв`язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно, що підтверджується постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії. Це пояснюється тим, що спадкодавцем за життя було втраченого оригінал правовстановлюючого документу. Ця обставина змусила позивачку звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно.
Таким чином, позивачка прийняла спадщину, що залишилася після смерті матері, шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців першої черги, не має.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємцем за законом першої черги (ст. 1261 ЦК України). Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, відмову від спадщини не заявляв. Інших спадкоємців першої черги не встановлено.
Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявляла про відмову від неї, однак оформити її не може у зв`язку з обставинами, які не залежать від неї.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб`єктом набуття права власності на нерухоме майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.
Керуючись ст. ст. 328, 1217, 1218, 1222, 1225, 1233, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Ренійським РВ УМВС України в Одеській області 24.02.2000 р., ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_5 ) право власності на земельну ділянку площею 1,62 га, яка розташована на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області, АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - для ведення товарного - сільськогосподарського виробництва, державний акт виданий на підставі розпорядження Ренійської районної державної адміністрації від 24.12.2004 р., № 257А-2004, серії ОД № 010380, кадастровий номер 5124182400:01:006:0480.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя К.В. Сорокін
Суд | Ренійський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2019 |
Оприлюднено | 19.11.2019 |
Номер документу | 85685442 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ренійський районний суд Одеської області
Сорокін К. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні