Рішення
від 13.11.2019 по справі 303/5253/19
МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/5253/19

2/303/1904/19

Номер рядка статистичного звіту -5

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Гутій О.В.

за участю секретаря судових засідань Тромпак В.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Лавківська сільська рада про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про

усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач є власником будинку за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.08.2010 року. У вказаному будинку проживає ОСОБА_3 , користується ним, чим створює перешкоди їй як власнику у реалізації повною мірою її права користуватись, розпоряджатись та володіти своїм майном. Посилається, що відповідач зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя, вчиняє насильство щодо неї та її дітей, що призводить до нестерпності проживання у своєму житлі. Про це свідчить її звернення до правоохоронних органів, на її усні прохання звільнити житлове приміщення добровільно ОСОБА_3 не реагує. Вони перебували у зареєстрованому шлюбі в період з 14.02.1994 року по 17.01.1996 року. В подальшому, рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 03.01.1996 року шлюб між сторонами розірвано. Зазначає, що на прохання свого чоловіка 06.10.2010 року вона зареєструвала його в своєму будинку. Однак відповідач поселився в будинку та почав вести аморальний спосіб життя. На даний час відповідач не є членом її сім`ї, у зв`язку з чим просить позов задоволити.

Позивач ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засідання засіданні заперечив проти позову, просив відмовити в його задоволенні. Зазначив, що іншого житла в нього немає.

Представник третьої особи Лавківської сільської ради в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляду справи без їх участі.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, заперечення відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.08.2010 року, виданого Виконавчим комітетом Лавківської сільської ради Мукачівського району, домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с. 8-9, 12).

Згідно ізрішенням Мукачівського районного суду від 03 січня 1996 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано (а.с. 10).

Згідно із довідкою, виданою виконкомом Лавківської сільської ради № 405 від 12.08.2019 року, за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , 1974 року народження, ОСОБА_3 , 1968 року народження, ОСОБА_5 , 1993 року народження, ОСОБА_6 , 1994 року народження, ОСОБА_7 , 1999 року народження ( а.с. 13).

Відповідно до талону повідомлення про прийняття та реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення від 08.08.2019 року, вбачається, що ОСОБА_6 звернулася із заявою про вчинення ОСОБА_3 , 1968 року народження домашнього насильства в сім`ї (а.с. 14).

Згідно із постановою від 08 грудня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, а саме, що ОСОБА_3 по місцю свого проживання в будинку АДРЕСА_1 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, вчинив сварку із своєю донькою ОСОБА_6 .

Також, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , яка є донькою позивача та відповідача, пояснила, що її батько ОСОБА_3 час від часу вживає алкогольні напої і тоді вчиняє з нею сварки. Двічі вона викликала поліцію. Однак коли він тверезий, то все добре, він за свої кошти зробив деякий ремонт в будинку, замінив вікна.

Ч.1 ст. 383 ЦК України та ст.150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Ч.1 ст. 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Аналогічну норму містить також ч.1ст. 405 ЦК України.

Відповідно до ч.4 ст. 156 ЖК УРСР до членів сім`ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом зазначених норм правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_3 вселився в спірний будинок на законних підставах, з добровільної згоди позивача ( ОСОБА_1 ), угоди про порядок користування будинком між сторонами не укладалося.

Обгрунтовуючи заявлений позов позивач також зазначає, що відповідач робить їй скандали, створює перешкоди як власнику у реалізації її права власності.

На підтвердження даного факту позивачем надано постанову суду від 08 грудня 2016 року, згідно якої ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст.173-2 КУпАП, а саме, що ОСОБА_3 по місцю свого проживання в будинку АДРЕСА_1 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, вчинив сварку із своєю донькою ОСОБА_6 .

Як роз`яснив судам Пленум Верховного Суду України у пункті 17 постанови від 12 квітня 1985 року № 2 Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України при вирішенні справ про виселення на підставі статті 116 ЖК УРСР осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Серед таких визначені заходи попередження, що застосовуються судами, прокуратурами, органами внутрішніх справ тощо.

Велика Палата Верховного Суду у своєму правовому висновку, викладеному у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 569/4373/16-ц вказала, що не є підставою для виселення членів сім`ї власника квартири, у тому числі й колишніх, сам факт переходу права власності на це майно до іншої особи без оцінки законності такого виселення, яке по факту є втручанням у право на житло у розумінні положень статті 8 Конвенції, на предмет пропорційності у контексті відповідної практики ЄСПЛ. Велика Палата Верховного Суду вважає, що права членів сім`ї власника житла також підлягають захисту і позбавлення права на житло не лише має ґрунтуватися на вимогах закону, але таке втручання повинно бути виправданим, необхідним для захисту прав позивача та не покладати надмірний тягар на відповідача.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не подано суду жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували, що відповідач порушує правила співжиття, нищить і псує майно позивача і створює позивачу перешкоди в користуванні його власністю. Такі посилання позивача є голослівними, оскільки постановою від 08 грудня 2016 року, на яку посилається позивач, відповідач вчинив сварку зі своєї донькою, яка не є власником спірного майна, та даний факт скоріше свідчить про внутрішні взаємовідносини сторін щодо не вирішених відносин між собою та не підтверджують факту, що відповідач здійснює позивачу перешкоди у користуванні її власністю. Крім того, даних про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності по заяві ОСОБА_6 від 08.08.2019 року немає.

Докази того, що відповідачем вчиняються перешкоди у користуванні власником своєю власністю в матеріалах справи відсутні.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказує, що при розгляді справ про виселення національні суди повинні проаналізувати пропорційність такого заходу (справа Дакус проти України рішення 14 грудня 2017 року; справа Кривіцька та Кривіцький проти України , рішення від 02 грудня 2010 року).

Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у права на житло (справа Кривіцька і Кривіцький проти України ( Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine , заява № 30856/03).

Підстави для виселення відповідача позивачем не доведені і не відповідають принципу пропорційності такого заходу.

З врахуванням вищевикладених обставин, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу як окремо, так і в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Лавківська сільська рада про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення, слід відмовити з наведених вище підстав.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8 , 41 Конституції України ,ст.ст. 316, 318, 383, 405 ЦК України, 150, 156 ЖК УРСР, ст.ст. 2 , 12 , 18 , 76-77 , 81 , 141 , 247 , 274-279 , 263-265 , 268 ЦПК України , -

УХ В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Лавківська сільська рада про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) через Мукачівський міськрайонний суд.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поштовий індекс: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поштовий індекс: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Третя особа: Лавківська сільська рада, код ЄДРПОУ 04350576, поштовий індекс: 89635, с.Лавки, вул. Миру,31, Мукачівського району.

Головуюча О.В.Гутій

СудМукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення13.11.2019
Оприлюднено19.11.2019
Номер документу85693239
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —303/5253/19

Рішення від 13.11.2019

Цивільне

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Гутій О. В.

Рішення від 13.11.2019

Цивільне

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Гутій О. В.

Ухвала від 09.09.2019

Цивільне

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Гутій О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні