Рішення

від 29.10.2019 по справі 311/3230/19

ВАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

311/3230/19

2/311/1047/2019

29.10.2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нікандрової С.О., за участю секретаря судового засідання Дудки Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Верхньокриничанська сільська рада Василівського району Запорізької області, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

30 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є власницею житлового будинку АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.07.1991 р. У належному їй будинку зареєстрована позивачка ОСОБА_1 , її сестра ОСОБА_2 та племінник ОСОБА_3 Відповідачі фактично не проживають у будинку з 2001 року, не користуються ним, не несуть будь яких витрат по утриманню будинку, сплаті комунальних послуг, кореспонденції не отримують. Позивач вважає, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 чинять їй перешкоди у користуванні належним їй будинком, вона не може вільно розпоряджатися належним їй майном, оформити субсидію. У зв`язку з цим позивач ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду з заявою про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Ухвалою Василівського районного суду від 16 вересня 2019 року відкрито провадження у справі.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, але надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судові засідання, призначені на 07 жовтня 2019 року, 29 жовтня 2019 року не з`явилися, повідомлялися про час та місце розгляду справи належним чином за адресою реєстрації, поштова кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою інші причини невручення . Крім того, відповідачі повідомлялися про розгляд справи в порядку, передбаченому ч.11 ст.128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідно до вимог ст.281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для

розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом виданого 19 липня 1991 року державним нотаріусом Василівської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №663 (а.с.6), та записом в технічному паспорті на житловий будинок індивідуального житлового фонду (а.с.7).

Як вбачається із довідки Верхньокриничанської сільської ради №669 від 13 серпня 2019 року, а також відповідей Верхньокриничанської сільської ради від 11.09.2019 року на запит суду, відповідачі ОСОБА_2 , 1979 року народження, зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , 1998 року народження, зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 (а.с.10, 14, 15).

Згідно актів обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 13.08.2019 року та 13.06.2018 року, складеному за участю депутата Верхньокриничанської сільської ради Костяного Л.В. , сусідів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , засвідчених секретарем сільської ради Погребняк І.В., за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані сестра - ОСОБА_2 , 1979 року народження, племінник - ОСОБА_3 , 1998 року народження, але не проживають з 2001 року (а.с.8,9).

Стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.1950 року, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

За змістом ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За порівняльним аналізом статей 383, 391, 405 ЦК України та статей 150, 156 у поєднанні зі статтею 64 ЖК України слід дійти до висновку що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жилого приміщення, будинку, квартиру тощо, від будь яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім`ї, а положення статей 405 ЦК України, статей 150, 156 ЖК України регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів та членів його сім`ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним

сімейних відносин або відсутності члена сім`ї власника без поважних причин понад один рік.

Аналіз норм статті 391 ЦК України дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-709цс16 від 16 листопада 2016 року, постанові Верховного Суду №523/11084/16-ц від 06 червня 2018 року.

За таких обставин, оскільки відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не є членами сім`ї позивача, не відноситься до кола осіб, які постійно проживають разом з нею і ведуть спільне господарство, не є власниками житла та не проживають в спірному будинку, чим створюють перешкоди позивачу у здійсненні прав власника, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити та усунути позивачу перешкоди в здійсненні права користування та розпорядження майном, а саме будинком АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування зазначеним житловим приміщенням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Верхньокриничанська сільська рада Василівського району Запорізької області, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 вздійсненні права власності на будинок АДРЕСА_1 , шляхом визнання ОСОБА_2 , 1979 року народження, ідентифікаційний номер не відомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) такою, що втратила право користування зазначеним житловим приміщенням.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 вздійсненні права власності на будинок АДРЕСА_1 , шляхом визнання ОСОБА_3 , 1998 року народження, ідентифікаційний номер не відомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) таким, що втратив право користування зазначеним житловим приміщенням.

Заочне рішення може бути переглянуте Василівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти

днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області С.О.Нікандрова