Рішення

від 04.11.2019 по справі 678/396/18

ЛЕТИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН справи 678/396/18

Провадження № 2-678-36/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2019 року смт. Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Лазаренка А.В.

за участю секретаря Непийводи Л.Д.

розглянувши в порядку письмового позовного провадження у судовому засіданні в залі суду в смт. Летичів справу за позовною заявою заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури Терлецького О.Ц. в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури Терлецький О.Ц. звернувся в суд із позовом в інтересах держави, в якому просить: визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 05.07.2017 року № 22-14131-СГ про затвердження проекту землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,97 га (кадастровий номер 6823082000:06:009:0011), що розташована за межами населених пунктів Гречинецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку загальною площею 1,97 га (кадастровий номер 6823082000:06:009:0011), що розташована за межами населених пунктів Гречинецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області та стягнути з відповідачів судовий збір на користь прокуратури Хмельницької області.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 на час отримання земельної ділянки згідно наказу від 05.07.2017 року № 22-14131-СГ уже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, при цьому він не повідомив орган влади, що вже раніше скористався своїм правом на безоплатну приватизацію даного виду земельної ділянки, отримавши 0,8681 га земельної ділянки на території Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області (кадастровий номер 3221885600:31:005:0001).

Тому, 1,97 га (кадастровий номер 6823082000:06:009:0011), що розташована за межами населених пунктів Гречинецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області вибула із земель запасу державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Згідно із п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред`явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК. У зв`язку із цим, коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Згідно з практикою ЄСПЛ (наприклад, рішення від 8 липня 1986 року в справі Літгоу та інші проти Сполученого Королівства ) одним із елементів дотримання принципу пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації, тому покупець, у якого вилучається майно, не позбавлений можливості порушувати питання про відшкодування завданих збитків на підставі статті 661 ЦК України, яка встановлює, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 29.06.2016 у справі № 6-1376ц16.

У зв`язку із тим, що ОСОБА_1 зловживаючи своїм правом набув спірну земельну ділянку у власність внаслідок вчинення неправомірних дій, а саме не повідомив ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області про те, що раніше скористався правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для аналогічних потреб, отримав незаконні переваги порівняно з іншими громадянами, чим порушено суспільний інтерес на законність у цій сфері, оскільки кожен громадянин має право лише одноразово використати своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для певної категорії потреб.

У підтвердження свого представництва прокурор посилається на суспільний інтерес, який полягає у поверненні у розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю.

У судове засідання прокурор заявив про підтримання вимог і просить позов задоволити, разом з тим додатково обгрунтував підстави свого представництва інтересів держави, не заперечує проти письмового провадження та заочного вирішення справи.

Наявність свого представництва він обґрунтовує з посиланням на:

ст. 131-1 Конституції України, згідно якої на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом;

ч. 3 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру , де передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу;

ч. 4 ст. 56 ЦПК України, згідно якої прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

ч. 4 ст. 122 ЗК України, згідно змісту якої до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відноситься передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб;

ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України, згідно яких, при передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , а відтак інтереси держави, порушені саме ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, яке реалізовувало повноваження Держгеокадастру у зв`язку з чим захист інтересу держави в суді, який полягає у скасуванні оспорюваного наказу, не узгоджується із інтересами зазначених органів, і саме тому ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області є відповідачем за основною вимогою про визнання недійсним спірного наказу, відповідно, воно не може бути позивачем, оскільки чинним законодавством не допускається збіг в одній особі позивача і відповідача (правова позиція Верховного Суду України, ухвала від 02.03.2011 у справі № 6-58303св10).

У зв`язку з тим, що у ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом цієї категорії, та те, що він є відповідачем по справі, прокурор самостійно пред`являє цей позов в інтересах держави.

Разом з тим, статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної форми власності народ України делегував державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, тобто воля держави як власника таких земель може виражатися лише в таких діях ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, які відповідають вимогам законодавства та інтересам держави.

Таким чином, повторне безоплатне надання ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області для громадянина земельної ділянки для аналогічних потреб понад норму встановлену Земельним кодексом України не може оцінюватися як воля держави.

Питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес (п. 54 рішення).

ОСОБА_1 зловживаючи своїм правом, набув спірну земельну ділянку у власність внаслідок вчинення неправомірних дій, а саме не повідомив ГУ Держгеокадастру в області про те, що раніше скористався правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для аналогічних потреб, отримав незаконні переваги порівняно з іншими громадянами, чим порушено суспільний інтерес на законність у цій сфері, оскільки кожен громадянин має право лише одноразово використати своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для певної категорії потреб.

Окрім того, ні Держгеокадастр, ні ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ні їх посадові особи не вправі самостійно скасувати спірний наказ, оскільки на його підставі за відповідачем зареєстровано право приватної власності, тому вказане суперечитиме вимогам ч. 1 ст. 154 ЗК України.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в абз. 2 п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, абз. 2 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ у редакції постанови ПВСУ від 19.03.2010 № 2.

Згідно правової позиції Верховного суду, постанова від 10.07.2018 у справі №818/1511/17, ні Держгеокадастр, ні ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ні їх посадові особи не вправі здійснювати у вказаних правовідносинах заходи державного контролю (нагляду), які у подальшому можуть бути підставою для вжиття відповідних заходів реагування, у т.ч. звернення із позовом до суду.

Окрім того, згідно ст. 28 ЗУ Про центральні органи державної виконавчої влади міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Законодавством також не надано право звертатись до суду на захист інтересів держави у спірних правовідносинах жодному іншому суб`єкту владних повноважень.

Отже, органи, які уповноважені здійснювати захист інтересів держави (Держгеокадастр та ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області), не можуть здійснювати захист інтересів держави, зокрема і через відсутність у них повноважень щодо звернення до суду у даних спірних правовідносинах.

У зв`язку із зазначеним представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль щоб ці інтереси не залишились незахищеними.

Представник ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області у письмовому відзиві вимоги не визнає, посилаючись на те, що хоча ОСОБА_1 отримав земельну ділянку, проте законних (ч. 7 ст. 118 ЗК України) підстав для відмови у наданні йому земельної ділянки не було і у клопотанні про її надання він повідомляв, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не скористався, крім цього, за результатами розгляду відповідної заяви ОСОБА_1 було видано наказ № 22-32005-СГ від 03.12.2016 року щодо відведення йому земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення, за межами населених пунктів Гречинецької сільської ради та 06.06.2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про затвердження земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення до його зміни для ведення фермерського господарства , у зв`язку із чим наказом № 22-14131-СГ від 05.07.2017 року ОСОБА_1 надано земельну ділянку у власність.

Відповідач ОСОБА_1 будучи повідомленими в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, через офіційний веб-сайт судової влади України Летичівського районного суду Хмельницької області, про розгляд справи 21.06.2019 р., 04.11.2019 р., в судове засідання не прибув, причину неприбуття не повідомив, не заявив про розгляд справи за його відсутності, відзиву на позовну заяву не надав.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження (ст. 247 ЦПК України) і відповідно до змісту ст. 280 ЦПК України, яка передбачає заочне вирішення справи в разі неявки відповідача належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, який не повідомив причини неявки, не подав відзив і позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює дані правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При дослідженні повноважень прокурора на подачу даного позову і участі у справі за його обґрунтуванням, суд дійшов до висновку про наявність підстави для його представництва у даній справі.

Частиною 3 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За змістом ч. 4 ст. 122 ЗК України, до повноважень ГУ Держгеокадастру відноситься передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

У даній справі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області є відповідачем за основною вимогою про визнання недійсним спірного наказу, відповідно, воно не може бути позивачем, оскільки чинним законодавством не допускається збіг в одній особі позивача і відповідача.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до змісту ч. 3 і ч. 4 ст. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.

Судом встановлено, що, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 05.07. 2017 р. № 22-14131-СГ отримав у приватну власність (право зареєстровано 14.07.2017) 1,97 га земельної ділянки (кадастровий номер 6823082000:06:009:0011) для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Гречинецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області.

Відповідно до поданого ОСОБА_1 клопотання до ГУ Держземагенства у Київській області, зазначивши при цьому, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства він не скористався, наказом ГУ Держземагенства у Київській області від 31.03.2014 року № КИ/3221885600:31:005/00016107 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому 0,87 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності і наказом ГУ Держземагенства у Київській області № 10-2150/15-14-сг від 24.06.2014 року ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку загальною площею 0,8681 га (кадастровий номер 3221885600:31:005:0001) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності розташовану на території Нижчедубечанської сільскої ради Вишгородського району Київської області.

Заявою від 03.12.2016 року підтверджується, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, із зміною цільового призначення із категорії земель сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства) в категорії земель сільськогосподарського призначення (цільове призначення для ведення особистого селянського господарства) розташованої на території Гречинецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області, орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі йому безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства. При цьому, зазначив, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства він не скористався.

Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 05.07.2017 року № 22-14131-СГ заява ОСОБА_1 задоволена і затверджено проект землеустрою щодо відведення йому 1,97 га земельної ділянки (кадастровий номер 6823082000:06:009:0011) у власність зі зміною виду цільового призначення з для ведення фермерського господарства (01.02.) на для ведення особистого селянського господарства (01.03.), що розташована за межами населених пунктів Гречинецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області.

Таким чином, на час отримання спірної земельної ділянки (кадастровий номер 6823082000:06:009:0011) згідно наказу № 22-14131-СГ від 05.07.2017р. ОСОБА_1 вдруге використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, що суперечить вимогам ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України та є підставою для визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-14131-СГ від 05.07.2017 року про затвердження документації із землеустрою та надання 1,97 га земельної ділянки (кадастровий номер 6823082000:06:009:0011) йому у власність і, відповідно, відсутні правові підстави для збереження цієї земельної ділянки за ОСОБА_1 , та є підставою для повернення її Державі.

Таке рішення відповідає рішенню постанови Верховного Суду України від 18.09.2013року у справі за № 6-92цс13, згідно якого, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України , від 02.11.2004 р. категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес (п. 54 рішення).

Згідно з практикою ЄСПЛ (наприклад, рішення від 8 липня 1986 року в справі Літгоу та інші проти Сполученого Королівства ) одним із елементів дотримання принципу пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації, тому покупець, у якого вилучається майно, не позбавлений можливості порушувати питання про відшкодування завданих збитків на підставі статті 661 ЦК України, яка встановлює, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Встановлені обставини справи даю підстави суду зробити висновок, що вимоги доведені і їх слід задовольнити та визнати недійсним спірний наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-14131-СГ від 05.07.2017 року та повернути дану земельну ділянку в державу.

Судовий збір між сторонами розподіляється відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 81, 128, 141, 258, 265,280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити. Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 05.07.2017 року № 22-1413-СГ яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , земельну ділянку загальною площею 1,97 га (кадастровий номер 6823082000:06:009:0011), що розташована за межами населених пунктів Гречинецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , повернути державі земельну ділянку загальною площею 1,97 га (кадастровий номер 6823082000:06:009:0011), що розташована за межами населених пунктів Гречинецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ЄДРПОУ 39767479, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , по 1762,00 грн., з кожного, судового збору на користь прокуратури Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок 35218028002814, код класифікації видатків бюджету 2800).

Заочне рішення може бути переглянуте Летичівським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: А.В.Лазаренко