Ухвала

від 04.11.2019 по справі 757/48543/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/48543/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Рефреш ін кор» про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.06.2019 року в рамках кримінального провадження №42018000000002653,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Рефреш ін кор» звернувся до суду із клопотанням в порядкуст. 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.06.2019 на грошові кошти ТОВ «Рефреш ін кор» (код ЄДРПОУ 42019972), які знаходяться та можуть надійти на рахунки в АТ «КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК» (АТ «КІБ») МФО 322540, рахунки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 . Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано та з порушенням приписівст. 170 КПК України, також посилається на те, що накладений арешт грубо порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, вказує, що грошові кошти на рахунка ТОВ «Рефреш ін кор», не відповідають ознакам визначенихст. 98 КПК України. Окрім того, вказує, що Товариство не має відношення до розслідуваного кримінального провадження №42018000000002653, службовим особам товариства про підозру у вчиненні будь-якого злочину не оголошено. Застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є явно неспівмірним з обмеженням товариства права користування та розпорядження майном, негативно впливає на господарську діяльність, платоспроможність і виконання ним взятих на себе договірних зобов`язань. Вищенаведене у своїй сукупності вказує на безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування. У судове засідання представник заявника не з`явився. До суду адвокат ОСОБА_3 подав клопотання про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги визначені у ньому підтримує. Особа, за клопотання якої арештовано майно у судове засідання не з`явився. Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку. Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.06.2019 накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Рефреш ін кор» (код ЄДРПОУ 42019972), які знаходяться та можуть надійти на рахунки в АТ «КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК» (АТ «КІБ») МФО 322540, рахунки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 . Як вбачається із змісту вищенаведеної ухвали, Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво в кримінальному провадженні № 42018000000002653 від 30.10.2018 року, за фактами зловживання службовим становищем службовими особами ГУ ДФС у Запорізькій та Дніпропетровській областях, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави, ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та підробленні службовими особами суб`єктів господарювання документів, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.212, ч. 2 ст.364, ч. 2 ст.366 КК України. Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості. Згідност. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним. Нормоюст. 41 Конституції Українивстановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.06.2019 вбачається, що підставами накладення арешту на грошові кошти належні ТОВ «Рефреш ін кор» є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадження. Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2ст. 173 КПК України. При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умовиКПК Українипокладається на орган досудового розслідування. Відповідно до положеньст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначенимст. 98 КПК Україниі є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується, а прокурором не доведено зворотнього, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, на думку слідчого судді, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства. Тобто, у даному випадку, прокурором порушено права осіб на мирне володіння та користування своїм майном та не дотримано вимоги закону в частині підстав для звернення з клопотанням про накладення арешту на майно. Слідчим суддею під час розгляду даного клопотання встановлено, що ТОВ «Рефреш ін кор» в кримінальному провадженні № 42018000000002653 не є підозрюваним. Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунків заявника взагалі спростовується, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження. На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170-175,309,392,532,535 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Рефреш ін кор» про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.06.2019 року в рамках кримінального провадження №42018000000002653 - задовольнити. Скасувати арешт майна накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києві від 06.06.2019, на кошти ТОВ «Рефреш ін кор» (код ЄДРПОУ 42019972), які знаходяться та можуть надійти на рахунки в АТ «КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК» (АТ «КІБ») МФО 322540, рахунки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1