Рішення

від 14.11.2019 по справі 160/8040/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року Справа № 160/8040/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.

при секретарі судового засідання Масенка Г.Є.

за участю:

представника позивача Головко О.М.

представника відповідача Бондаренка М.Г.

представника відповідача Ваховської Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2019 р. Публічне акціонерне товариство «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД» (надалі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі - відповідач), в якій позивач просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0004334607 від 10.05.2019 р. щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 113356,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 56678,00 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що висновки, викладені в Акті перевірки є такими, що не відповідають фактичним обставинам і суперечать нормам діючого законодавства України, доводи відповідача є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на що податкове повідомлення-рішення №0004334607 від 10.05.2019 підлягає скасуванню.

В ході проведення поточної перевірки позивачем надано перевіряючим Договір підряду по взаємовідносинах з ТОВ "СТРОЙСЕРВІС ЛТД" від 27.11.2018 №560181559 та первинні документи: Акт передачі об`єкта в капітальний ремонт; Акт приймання виконаних підрядних робіт за січень 2019 року; Акт на списання основних та допоміжних матеріалів, конструкцій, запасних частин та деталей підрядною організацією ТОВ СТРОЙСЕРВІС ЛТД" для виконання капітального ремонту обладнання КПЛ КПЦ - вогнетривкі роботи термоучастку інв. № 10422392, оперативний графік виконання робіт з капітального ремонту КП №2 термоучастку КПЛ КПЦ. Згідно договору замовник (позивач) доручає, а підрядник (ТОВ "СТРОЙСЕРВІС ЛТД") приймає на себе виконання робіт з капітального ремонту КП №2 Ф24 термоучастку КПЛ КПЦ, інв. №10422392 - вогнетривкі роботи. Замовник зобов`язується прийняти і сплатити виконані роботи відповідно до узгоджених Договірних цін, який є невід`ємною частиною Договору. Роботи виконуються із матеріалів Замовника. Сума договору з ПДВ складає 682800,00 грн. (ПДВ - 113800,00 грн.). Термін виконання робіт - 10 календарних днів з дати підписання акту прийому - передачі устаткування в роботу. Приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання акту здачі - приймання виконаних робіт по формі КБ-2В. Допуск до роботи здійснюється згідно вимогам "Положення про застосування нарядів - допусків при виконанні робіт підвищеної небезпеки на підприємствах та організаціях". Підрядник повинен мати відповідний дозвіл Держгірпромнагляду України на виробництво робіт підвищеної небезпеки і розроблений в установленому порядку проект виконання робіт. Підрядник за власний рахунок забезпечує місце виконання робіт вогнегасниками та іншими засобами первинного пожежогасіння. Роботи що виконуються персоналом підрядника, проводяться під керівництвом посадових осіб і фахівців підрядника. Позивач вважає, що ним виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат та податкового кредиту, первинні документи оформлені відповідно до норм чинного законодавства, що відповідачем по справі не спростовано. Також вказує, що платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст. 129 Конституції України). Добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку свого контрагента. Крім того, в матеріалах перевірки відсутні докази того, що під час перевірки податковий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача щодо укладення договору з ТОВ "СТРОЙСЕРВІС ЛТД" без наміру створити наслідки, які передбачені укладеними договорами. Навпаки, документально доведено виконання зобов`язань, отримання і оплати товару. Зазначені обставини залишились не спростованими в ході проведеної перевірки. Висновки, які зроблені податковим органом на підставі програмного забезпечення не можуть братись до уваги, оскільки програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відноситься. Такі дані не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платником податків. Таким чином, обставини, наведені перевіряючими у Акті перевірки та листі про розгляд заперечень до Акту перевірки, рішенні про розгляд скарги, на думку позивача, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати, що господарські операції позивача з ТОВ "СТРОЙСЕРВІС ЛТД" не спричиняють реального настання правових наслідків, та про допущення позивачем порушень податкового законодавства. Отже, позивач дійшов висновку, що зазначені податковим органом обґрунтування не можуть бути покладені в основу прийняття висновків та результатів перевірки про порушення з боку позивача податкового законодавства, оскільки зазначені підстави не можуть свідчити про внесення недостовірних відомостей до первинних документів.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду, справа №160/8040/19 передана на розгляд судді Віхровій В.С.

У відповідності до ч.1 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Стаття 174 КАС України визначає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно положень ст.ст.175, 182 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.192 КАС України).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 р. відкрито загальне позовне провадження у справі з призначенням підготовчого судового засідання на 09.09.2019 р. о 10:40 год.

06.09.2019 р. через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із розглядом іншої справи 09.09.2019 р. у Центральному апеляційному господарському суді.

У підготовче судове засідання 09.09.2019 р. позивач явку свого представника не забезпечив. Про дату, час та місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Для повторного виклику учасників справи, судове засідання відкладено до 09:30 год. 23.09.2019 р.

09.09.2019 р. через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти позовних вимог та викладає обставини, встановлені під час перевірки, що були покладені в основу податкового повідомлення-рішення №0004334607 від 10.05.2019 р. Податковий орган вказав про неможливість підтвердження реальності здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "СТРОЙСЕРВІС ЛТД" (код за ЄДРПОУ 40524340) та дійшов висновку, що ТОВ "СТРОЙСЕРВІС ЛТД" (код за ЄДРПОУ 40524340) складено документи для ПАТ ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод на ідентифіковану послугу, тобто послугу, що ідентифікується лише за найменуванням, та відповідно не є реальною, так як документально оформлена послуга не підтверджує фактичну діяльність ТОВ "СТРОЙСЕРВІС ЛТД" (код за ЄДРПОУ 40524340) (відсутність трудових ресурсів для надання послуг), що дає змогу стверджувати про неможливість здійснення господарської діяльності в розумінні пп. 14.1.36 Податкового кодексу України та ч.ч. 1, 2 ст.3 Господарського кодексу України. Вважає, що висновки перевіряючих стосовно порушень, викладених у Акті перевірки є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного податкового законодавства. У зв`язку із чим, підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відсутні.

Для надання представником позивача відповіді на відзив на позовну заяву, підготовче судове засідання 23.09.2019 р. відкладено до 10:20 год. 16.10.2019 р.

15.10.2019 р. через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву з доказами направлення її екземпляру відповідачу, згідно якої позивач вказує, що не погоджується з доводами, викладеними у відзиві, наполягає на задоволенні позову з підстав у ньому зазначених та зазначає, ним разом з адміністративним позовом були надані належні письмові докази щодо факту реальності господарських операцій з контрагентом ТОВ "СТРОЙСЕРВІС ЛТД", який на момент укладення та виконання господарського договору з позивачем про виконання робіт, був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований як юридична особа та платник податків, що відповідачем не заперечується. Позивачем було сплачено вартість виконаних зазначеним контрагентом робіт та віднесено витрати по цих господарських операціях до витрат підприємства, оскільки у позивача наявні усі необхідні первинні документи, з урахуванням положень ст. ст. 2, 3, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та які в ході перевірки були надані податковому органу, що також останнім не спростовується.

У підготовче судове засідання 16.10.2019 р. прибули уповноважені представники сторін.

Представником відповідача надані заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої наполягає на своїй правовій позиції щодо обґрунтованості висновків податкового органу за наслідками перевірки.

Судом ухвалено закрити підготовче провадження та призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 14.11.2019 р. о 10:40 год.

У судове засідання 14.11.2019 р. прибули уповноважені представники сторін.

Представник позивача вимоги позову підтримав, просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази наявні у суду, заслухавши пояснення представників сторін, суд, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У період з 22.03.2019 р. по 11.04.2019 р. Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі наказу Офісу ВПП ДФС від 20.03.2019 р. №620, відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД (ЄДРПОУ 05393116) з питань перевірки формування від`ємного значення податку на додану вартість по декларації ПДВ за січень 2019 року.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт Про результати документальна позапланова виїзна перевірка ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД (ЄДРПОУ 05393116) з питань перевірки формування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. по декларації з податку на додану вартість за січень 2019 року (вх. від 19.02.2019 р. №9025393063) від 17.04.2019 р. №60/28-10- 46-07-05393116 (надалі - Акт перевірки ).

Згідно висновку, викладеному в Акті перевірки, перевіркою встановлені порушення п. 198.1, п. 198.2 ст.198, п. 200.1, абз. б п.200.4, ст.200 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими в періоді, що охоплений перевіркою), внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у січні 2019 року на суму 113356,00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, позивачем були подані заперечення на Акт перевірки до Офісу ВПП ДФС від 23.04.2019 р. №24-1-156 (вх. від 23.04.2019 р. №27701/10), за результатом розгляду яких Офіс ВПП ДФС залишив без змін висновки Акту перевірки (лист Про розгляд заперечень до акту перевірки №22745/10/28-10-46-06 від 07.05.2019 р.).

За наслідками встановлених порушень винесено повідомлення-рішення №0004334607 від 10.05.2019 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2019 р. у розмірі 113356,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 56678,00 грн.

Не погодившись із вказаними податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу до ДФС України (вх. №19354/6 від 24.05.2019 р.), за наслідками розгляду якої рішенням ДФС України про результати розгляду скарги №34575/6/99-99-11-04-02-25 від 22.07.2019 р., скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Досліджуючи дане рішення на предмет його відповідності закону, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Згідно ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з положенням пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається, як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у т. ч. розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, у частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (надалі - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п. 2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача, тощо.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Із змісту статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність також вбачається, що первинні документи обов`язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Існуюча судова практика визначає, що наявність податкової накладної є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, оскільки, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) із метою використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не сам лише факт оформлення відповідних документів.

Отже, для отримання права на податковий кредит із ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) та витрат, платник повинен мати податкові накладні та первинні документи, видані (виписані) на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

ПАТ ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод є платником податку на додану вартість з 24.02.2007 р. по 18.03.2013 р. згідно свідоцтва від 24.02.2007 р. №100024541 серії НБ №080865 та з 19.03.2013 р. згідно свідоцтва від 19.03.2013 р. №200115969 серії НБ№268233.

Відповідно до податкової декларації з ПДВ за січень 2019 р. №9025393063 ПАТ ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод задекларувало податкового кредиту зобов`язань з ПДВ у сумі 177753557,00 грн.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав господарські відносини з ТОВ "СТРОЙСЕРВІС ЛТД" (код за ЄДРПОУ 40524340) на підставі Договору підряду від 27.11.2018 р. №560181559 (надалі - Договір підряду).

До складу податкового кредиту підприємством включено податкову накладну по взаємовідносинам з означеним контрагентом за січень 2019 р. на загальну суму 680136,00 грн., в т.ч. ПДВ - 113356,00 грн.

В ході проведення поточної перевірки ПАТ ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод надано Договір підряду по взаємовідносинах з ТОВ "СТРОЙСЕРВІС ЛТД" від 27.11.2018 р. №560181559.

За даними комп`ютерної автоматизованої системи Картка платника АІС Податковий блок : кількість працівників за даними звіту 1 ДФ ТОВ "СТРОЙСЕРВІС ЛТД" за І квартал 2019 року - 33 особи. (ТОВ "СТРОЙСЕРВІС ЛТД" декларує лише працюючих за трудовими договорами (контрактами) з кодом ознаки доходу 101 ), відомості щодо залучення працівників відсутні.

До перевірки надано акт приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ -2в (додаток № 9 до Акту перевірки), згідно до якого, витрати людино/годин ТОВ "СТРОЙСЕРВІС ЛТД" складають 4895 людино/годин. Кількість робітників, що необхідна для виконання робіт, повинна складати 61 особа (розрахунок здійснено виходячи з 8-годиного робочого дня (відповідно до діючого трудового законодавства) та відповідно терміну виконання робіт (п.3.1. Договору - 10 календарних днів з дати підписання акту прийому - передачі устаткування в роботу). Тобто, виходячи з фактичної чисельності ТОВ "СТРОЙСЕРВІС ЛТД" (за даними звіту 1 ДФ) за І квартал 2019 року (33 особи), для виконання робіт на ПАТ ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод по зазначеному договору, вони повинні були працювати в січні 2019 року 15 годин на добу, що не є фізично можливим та не підтверджує реальність надання послуг.

Відповідно до умов Договору, підрядник має право залучати субпідрядні організації. ПАТ ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод надано до перевірки акт приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ -2 щодо залучення до виконання робіт з кап.ремонту КП №2 д.24 термодільниці КПЛ КПЦ інв.№ 10422392 - вогнетривкі роботи субпідрядника - ТОВ "ТРЕЙНКОМ" (код за ЄДРПОУ 42457093).

Згідно Інформаційної системи Реєстр дозволів дозволи Держгірпромнагляду України на виробництво робіт підвищенної небезпеки ТОВ "ТРЕЙНКОМ" (код за ЄДРПОУ 42457093) відсутні.

За таких обставин, під час перевірки неможливо було встановити, чи надавались послуги з капітального ремонту КП №2 д.24 термодільниці КПЛ КПЦ інв. № 10422392 - вогнетривкі роботи ТОВ "СТРОЙСЕРВІС ЛТД" (код за ЄДРПОУ 40524340) на користь ПАТ ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод безпосередньо, та чи надавались послуги з капітального ремонту КП №2 д.24 термодільниці КПЛ КПЦ інв. № 10422392 - вогнетривкі роботи ТОВ "СТРОЙСЕРВІС ЛТД" (код за ЄДРПОУ 40524340) на користь ПАТ ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод із залученням субпідрядника - ТОВ "ТРЕЙНКОМ" (код за ЄДРПОУ 42457093).

Відповідно до ч. 5 ст. 317 Господарського кодексу України будівництво об`єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб`єктами господарювання для інших суб`єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Господарські відносини у сфері матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва регулюються відповідними договорами підряду, якщо інше не передбачено законодавством або договором сторін. За згодою сторін будівельні поставки можуть здійснюватися на основі договорів поставки.

Згідно ст. 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.

Частина 5 статті 318 Господарського кодексу України вказує, договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об`єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов`язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об`єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об`єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Статтею 319 Господарського кодексу України визначено, що Договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками.

Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Договір підряду на виконання робіт з монтажу устаткування замовник може укладати з генеральним підрядником або з постачальником устаткування. За згодою генерального підрядника договори на виконання монтажних та інших спеціальних робіт можуть укладатися замовником з відповідними спеціалізованими підприємствами.

Замовник має право, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам. Він має право перевіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт, а також якість матеріалів, що використовуються (ст.320 Господарського кодексу України).

Стаття 21 Закону України Про охорону праці вимагає від роботодавця одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).

Під час судового розгляду справи судом були досліджені надані позивачем первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "СТРОЙСЕРВІС ЛТД" (код за ЄДРПОУ 40524340), а саме: Договір підряду з ТОВ СТРОЙСЕРВІС ЛТД №560181559 від 27.11.2018 р. з додатками щодо договірної ціни №38, протокол рішення засновника № 2 від 27.11.2018 р., акт здачі об`єкта в капітальний ремонт, акт приймання виконаних підрядних робіт за січень 2019 року, оперативний графік виконання робіт по ремонту КП 2 термоучастку КПЛ КПЦ в 2018-2019 рр., податкова накладна №1 від 06.01.2019 р.

Згідно Договору підряду замовник (ПАТ ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод ) доручає, а підрядник (ТОВ "СТРОЙСЕРВІС ЛТД") приймає на себе виконання робіт з капітального ремонту КП №2 Ф24 термоучастку КПЛ КПЦ ПАТ ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод , Інв. №10422392 - вогнетривкі роботи, а замовник зобов`язується прийняти і сплатити виконані роботи відповідно до узгоджених Договірних цін (Додаток №1), який є невід`ємною частиною Договору (п.1.1).

Роботи виконуються із матеріалів Замовника (п.1.2).

Сума договору складає 569000,00 грн., окрім того ПДВ - 113800,00 грн. Всього сума Договору складає 682800,00 грн. (п.2.1).

Термін виконання робіт - 10 календарних днів з дати підписання акту прийому - передачі устаткування в роботу (п.3.1).

Приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання акту здачі - приймання виконаних робіт по формі КБ-2в уповноваженими представниками сторін. Акт здачі-приймання виконаних робіт по формі КБ-2в повинен бути складений державною мовою (п.3.2).

Допуск до роботи здійснюється згідно вимогам "Положення про застосування нарядів - допусків при виконанні робіт підвищеної небезпеки на підприємствах та організаціях".

Підрядник повинен мати відповідний дозвіл Держгірпромнагляду України на виробництво робіт підвищеної небезпеки і розроблений в установленому порядку проект виконання робіт.

Підрядник за власний рахунок забезпечує місце виконання робіт вогнегасниками та іншими засобами первинного пожежогасіння (п.3.3).

Роботи що виконуються персоналом підрядника, проводяться під керівництвом посадових осіб і фахівців підрядника (п.3.4).

Згідно умов Договору, підрядник має право залучати субпідрядні організації.

Так, згідно акту виконаних робіт за формою КБ-2в вбачається, що до виконання робіт з кап.ремонту КП №2 д.24 термодільниці КПЛ КПЦ інв.№ 10422392 - вогнетривкі роботи, які становлять предмет договору, було залучено субпідрядника - ТОВ "ТРЕЙНКОМ" (код за ЄДРПОУ 42457093).

У даному акті вказано замовником ТОВ "СТРОЙСЕРВІС ЛТД" (код за ЄДРПОУ 40524340), підрядником - ТОВ "ТРЕЙНКОМ" (код за ЄДРПОУ 42457093), витрати людино/годин складають 4895 людино/годин.

Суд зазначає, що за час судового розгляду справи жодних належних та достатніх доказів, окрім вказаного вище акту КБ-2в, на підтвердження залучення до робіт субпідрядника, - ТОВ "ТРЕЙНКОМ" позивачем до суду не надано.

Враховуючи термін виконання робіт (п.3.1. Договору - 10 календарних днів з дати підписання акту прийому - передачі устаткування в роботу) та виходячи з 8-годиного робочого дня (відповідно до діючого трудового законодавства) кількість робітників, що необхідна для виконання спірних робіт має складати 61 особа.

Фактична чисельність ТОВ "ТРЕЙНКОМ" (за даними звіту 1 ДФ) за І квартал 2019 року становила 11 осіб, а отже виконання робіт на ПАТ ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод по зазначеному договору не було фізично можливим.

Згідно розрахунку, наведеному податковим органом, за наявними даними працівники повинні були б працювати в січні 2019 року 45 годин на добу, що не є реальним.

Спростувань відносно даних обставин позивачем не наведено.

За таких обставин, з наданих позивачем до перевірки та до суду первинних документів неможливо достеменно встановити ким саме ПАТ ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод надавалися послуги з кап.ремонту КП №2 д.24 термодільниці КПЛ КПЦ інв. № 10422392 - вогнетривкі роботи.

Під час судового розгляду справи також встановлено (дані Інформаційної системи Реєстр дозволів ), що дозволи Держгірпромнагляду України на виробництво робіт підвищеної небезпеки ТОВ "ТРЕЙНКОМ" (код за ЄДРПОУ 42457093) відсутні.

Наявність таких дозволів також не встановлена судом, а отже суд зазначає про їх відсутність, що порушує норми законів та умови Договору підряду.

Також, Податковим кодексом України визначено:

пп.20.1.26. п.20.1 ст.20 податкові органи мають право користуватися інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв`язку і комунікацій, мережами спеціального зв`язку та іншими технічними засобами відповідно до закону;

п.72.1 ст.72 для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація (пп.72.1.1. п.72.1 ст.72): що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах (пп.72.1.1.1. п.72.1 ст.72); що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів (пп.72.1.1.2. п.72.1 ст.72); про фінансово-господарські операції платників податків; (пп.72.1.1.3. п.72.1 ст.72), про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності (пп.72.1.2.5. п.72.1 ст.72), про експортні та імпортні операції платників податків (пп.72.1.2.6. п.72.1 ст.72); за результатами податкового контролю (пп.72.1.5. п.72.1 ст.72); для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку (пп.72.1.6. п.72.1 ст.72);

п.74.2. ст.74 зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Тобто, податковий орган має право збирати податкову інформацію про платників податків та використовувати її під час проведення документальних перевірок. Результати зібраних та опрацьованих податкових інформацій щодо підприємств-постачальників відображено в Акті перевірки ТОВ Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод .

Докази неможливості реального виконання господарських операцій (відсутність достатньої кількості працівників, основних засобів, неможливість встановлення походження товару/робіт/послуг, невідповідність між наданими до перевірки первинними документами та даними податкової інформації) наведено в розділі 3 Акту перевірки.

В ході перевірки не було надано оцінку господарським операціям, було лише встановлено факт відсутності документів на підтвердження їх здійснення, що полягло в основу висновків перевірки.

Статті 627, 628, 629 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договорів) було визначено наступне.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вимогами законодавства, чинного на момент укладення правочинів визначено форму, умови до змісту, обов`язкові реквізити до спірних договорів.

Умовами права платника податків на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є, зокрема, фактичне придбання товарів, робіт, послуг з наміром одержати економічний ефект від їх використання у господарській діяльності та підтвердження цих витрат необхідними документами, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства.

Законом встановлено, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Слід зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не надано достатніх обґрунтувань та доказів реального отримання послуг від контрагента та/або залучення субпідрядних організацій і виконання робіт залученими силами.

Разом з тим, позивачем під час розгляду справи не спростовано доводів податкового органу стосовно відсутності у контрагентів необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності в обсягах задекларованих показників та з огляду на специфіку укладеного Договору.

Відносно доводів позивача стосовно того, що він не має нести відповідальність за свого контрагента суд зауважує наступне.

За звичаями ділового обороту при здійсненні прояву обережності вибору суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов`язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

При цьому, наявність реєстрації постачальника в органах податкової служби не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов`язань через уповноважених представників. А відтак доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства тощо.

І хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, мають бути в наявності відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Під час розгляду даної справи такі документи не надані.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь яких дій на предмет перевірки податкової доброчесності контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 ст. 77 КАС України, обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Сам факт наявності у позивача податкових, чи видаткових накладних, інших документів з посиланням на поставку (отримання) послуг, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостатність та/або недостовірність інформації в цих документах.

Суд звертає увагу, що висновки Акту перевірки ґрунтуються не лише на інформації щодо порушень податкового законодавства контрагентами позивача.

Разом з тим, жодних спростувань наведених обставин щодо відсутності працівників та основних фондів у підрядника та/або субпідрядника, відсутність дозвільної документації, що є обов`язковою для виконання даного виду робіт, суду не наведено.

Суд акцентує увагу, що доводи позивача з приводу встановлених порушень під час перевірки ґрунтуються виключно на тому, що кожен суб`єкт господарювання несе індивідуальну відповідальність за порушення норм законів. Також вказано про наявність проведеної зустрічної звірки з контрагентом за жовтень поточного року, якою порушень не виявлено.

Під час судового розгляду справи встановлено, що в ході проведення зустрічної звірки з підприємством-підрядником не було здійснено фінансового аналізу господарських операцій та їх результатів, а лише встановлено наявність певної первинної документації.

Також відповідачем вказано, що під час перевірки було перевірено лише сплату ПДВ, тому з`ясувати зміни в активах та структурі підприємства було неможливим.

Враховуючи встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку, що зазначеної у наданих первинних документах інформації недостатньо для підтвердження реальності виконання умов Договору підряду.

Суд, в даному випадку, досліджує зміст правочинів для встановлення обсягу документації та інформації, яка може підтвердити реальність вчинення господарських операцій при виконанні сторонами умов Договору підряду. За відсутності підтвердження виконання договорів за умовами, які ними визначені, відсутні і підстави формування валових витрат та податкового кредиту з огляду на положення податкового законодавства.

Вищезазначене дає змогу стверджувати щодо відсутності реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, недостовірність або відсутність даних відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції. Відтак, позивачу правомірно зменшено суму бюджетного відшкодування оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, тому підстави для його скасування відсутні.

Решта доводів сторін висновків суду по суті справи не спростовують.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, правомірність податкового повідомлення-рішення перед судом доведена.

При цьому, судом враховано, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

За наведених обставин у сукупності, позовна заява задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України, за результатами розгляду даної справи, не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 18 листопада 2019 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 18.11.19 Суддя Згідно з оригіналом Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун