Рішення

від 12.11.2019 по справі 200/8199/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2019 р. Справа№200/8199/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., при секретарі судового засіданні Запарі С.В.,

за участю:

представника позивача - Чаруковського Р.В.,

представника відповідача - Лукашкової І.О., Колосова В.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі: регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» до Світлівської сільської ради про визнання незаконним та часткове скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі: регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» до органу місцевого самоврядування Світлівська сільська рада про визнання незаконним та часткове скасування рішення Світлівської сільської ради №VII/26-7 від 13 червня 2018 року в частині встановлення ставок земельного податку для розміщення та експлуатації будівель та споруд залізничного транспорту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення Світлівської сільської ради ухвалено з порушенням Конституції України та вимог Податкового законодавства України, оскільки при його прийнятті не взято до уваги, що вимоги пункту 274.2. статті 274 Податкового кодексу України не поширюються на користувачів державної та комунальної форми власності, яким є Акціонерне товариство «Українська залізниця» . Позивач вважає, що ставка земельного податку повинна регулюватись вимогами пункту 274.1. статті 274 Податкового кодексу України, де ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

9 вересня 2019 року відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву посилається на те, що земельні ділянки на території Світлівської сільської ради знаходяться у позивача на праві постійного користування, при цьому законодавець виділив із загального правила земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) та встановив щодо них окрему ставку податку у розмірі не більше 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки (п. 274.2 ст. 274 ПК України), що і було ураховано при прийнятті спірного рішення. Вважає, що встановлення сільською радою у спірному рішенні ставки земельного податку позивачу в розмірі 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, вчинено законно та у межах, визначених Податковим кодексом України.

10 вересня 2019 року позивачем надано відповідь на відзив, в якому зазначено, що пунктом 274.2 статті 274 Податкового кодексу України має виключення, а саме: для суб`єктів господарювання державної та комунальної власності, оскільки нормативна грошова оцінка по земельним ділянкам не проводилась, тому максимальна ставка повинна бути встановлена у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

16 вересня 2019 року відповідач надав заперечення, в яких вказав, що Податковим кодексом України не передбачено обмежень у встановленні ставок земельного податку для державних і комунальних підприємств, тобто відсутня будь-яка правова норма, яка б забороняла органу місцевого самоврядування або обмежувала його при прийнятті рішення про встановлення ставки земельного податку для державних підприємств. Крім того, зазначив, що позивач, як суб`єкт господарювання, мав право вносити пропозиції та зауваження до оскаржуваного рішення на кожному етапі його прийняття, проте жодних претензій та зауважень позивач не надав, що свідчить про його згоду з прийнятим рішенням.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 2 липня 2019 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

11 липня 2019 року недоліки позовної заяви усунуті позивачем.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справ за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13 серпня 2019 року.

Протокольною ухвалою від 13 серпня 2019 року відкладено підготовче засідання на 16 вересня 2019 року.

Ухвалою суду від 16 вересня 2019 року вирішено продовжити строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкласти підготовче засідання до 17 жовтня 2019 року.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 12 листопада 2019 року.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлений позов та надали пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Представник відповідача заперечував проти позову та надав пояснення аналогічні тим, що викладені у відзивах на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Акціонерне товариство «Українська залізниця» (юридична адреса: м. Київ, вул. Тверська, 2, код ЄДРПОУ 40075815) має відокремлений підрозділ - Регіональна філія «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» , який зареєстрований 26 листопада 2015 року (код ЄДРПОУ 40150216) місцезнаходження: Донецька область, місто Лиман, вул. Привокзальна, будинок 22, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням Світлівської сільської ради №VII/26-7 від 13 червня 2018 року встановлені ставки та пільги сплати земельного податку 2019 року, зокрема для земель розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту (код 12.01) встановлені ставки оподаткування земельним податком у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки землі в межах населеного пункту та у розмірі 12 відсотків віл нормативної грошової оцінки одиниці ріллі по області - за межами населеного пункту (Додаток 1 до Рішення Світлівської сільської ради від 13 червня 2018 року).

Як встановлено судом, оголошення щодо оскарження рішення Світлівської сільської ради №VII/26-7 від 13 червня 2018 року розміщено на сайті Добропільської районної ради Донецької області 19 вересня 2019 року.

Регіональна філія «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» листом від 29 грудня 2018 року №НГ-НЗ-1-06/4008 зверталася до Голови Світлівської сільської ради про розгляд питання щодо приведення розмірів ставок оподаткування земельним податком для земель залізниці у відповідність до вимог діючого податкового законодавства, що спростовує твердження відповідача щодо згоди позивача з прийнятим рішенням. При цьому, матеріали справи не містять доказів розгляду зазначеного вище звернення.

Позивач, не погоджуючись з розміром встановлених ставок оподаткування земельним податком звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункт 269.1 статті 269 ПК України, платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно пункту 12.3 статті 12 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Відповідно до пункту 274.1. статті 274 ПК України (в редакції чинній на час прийняття спірного рішення) ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно пункту 274.2. цієї ж статті ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

З наведеної норми вбачається, що при встановленні ставок земельного податку на земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання державної та комунальної форми власності, не може застосовуватись пункт 274.2 ПК України.

Водночас, представник відповідача надав у судовому засіданні пояснення, що при встановленні ставок земельного податку в оскаржуваному рішенні застосований виключно пункт 274.2 ПК України для всіх суб`єктів.

Так, оскаржуване рішення сільської ради не містить розмежувань ставки податку на землі, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання, в залежності від форми власності відповідного суб`єкта.

Натомість, у рішенні ставка податку на земельні ділянки для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту встановлена у розмірі 12 % безвідносно правового титулу ділянки (власність, оренда або право постійного землекористування), а також безвідносно форми власності суб`єкта господарювання, який володіє земельною ділянкою на праві постійного землекористування.

З аналізу статті 274 ПК України суд приходить висновку про відсутність такої диференціації є порушенням прав осіб, які згідно закону можуть розраховувати на ставку, відмінну від тієї, що передбачена в пункті 274.2 ПК України.

Разом з тим, пунктом 277.1. статті 277 ПК України (в редакції чинній на час прийняття спірного рішення) встановлено ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, так ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Таким чином, нормами податкового законодавства наділено відповідача повноваженнями встановлювати місцеві податки та збори, в тому числі плату за землю у розмірі не вище 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено та у випадку, коли такі земельні ділянки перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання така ставка не може перевищувати 12%, за виключенням суб`єктів господарювання державної та комунальної форми власності. При цьому, у разі розташування земельної ділянки за межами населених пунктів, нормативно грошову оцінку яких не проведено, ставка податку за земельні ділянки, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Так, Державними актами на право користування земельних ділянок підтверджено право постійного користування Донецькій залізниці земельними ділянками для обслуговування об`єктів Донецької залізниці площею 41, 6701 га (кадастровий номер №1 1422088000:01:000:0263), 33,1910 га (кадастровий номер №2 1422088000:01:000:0264), 51,1872 га (кадастровий номер №3 1422088000:01:000:0265), 25,6600 га (кадастровий номер №4 1422088000:01:000:0266), 49,4740 га (кадастровий номер №7 1422088000:01:000:0269), 62,7517 га (кадастровий номер №6 1422088000:01:000:0268), 2,0011 га (кадастровий номер №5 1422088000:01:000:0267) на території Світлівської сільської ради Добропільського району Донецької області (а.с. 16-22, том 1).

Згідно листів Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 31 січня 2019 року №1031/0/193-19, №1047/0/193-19, №1032/0/193-19, №1036/0/193-19, №1037/0/193-19нормативно грошова оцінка земельних ділянок кадастровий номер №1 1422088000:01:000:0263; №2 1422088000:01:000:0264, №3 1422088000:01:000:0265, №4 1422088000:01:000:0266, №7 1422088000:01:000:0269, №6 1422088000:01:000:0268, №5 1422088000:01:000:0267 не проводилася.

Таким чином, згідно пункту 277.1. статті 277 максимальна ставка оподаткування за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів повинна бути встановлена у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Відповідності до статті 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

До земель транспорту на підставі статті 67 Земельного кодексу України належать землі, надані підприємствам установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об`єктів транспорту.

Відповідно до статті 23 Закону України Про транспорт до земель залізничного транспорту належать землі надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту. Цю норму підтверджує також і ст. 68 Земельного кодексу України, в якій зазначено, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням станціями та іншими будівлями. Землі залізничного транспорту повинні утримуватися у належному санітарному стані. Дана норма зазначена також у статті 6 Закону України Про залізничний транспорт .

Частиною 2 статті 73 Господарського кодексу України передбачено, що орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини 5 статті 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України здійснює управління об`єктами державної власності відповідно до закону.

Так, публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» утворено згідно постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25 червня 2014 року Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» , 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045) (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1. Так додатком 1 визначено перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» до яких віднесено Державне підприємства Донецька залізниця (код ЄДРПОУ 01074957).

Згідно пунктів 4 і 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200, проведенню реорганізації (злиття) має передувати проведення інвентаризації майна підприємств, що реорганізуються (зливаються) та складання актів інвентаризації майна, після чого мають складатися та затверджуватися передавальні акти майна та зведені акти майна, що вносяться до статутного капіталу ПАТ Укрзалізнтія .

При цьому, майно (активи, власний капітал та зобов 'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризаірї майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, а відображасться в балансі (крім зобов`язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 Постанови КМ № 604 від 12 листопада 2014 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року №604 Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції передбачено, що проведення інвентаризації та оцінки майна (активи, власний капітал та зобов`язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, має бути здійснено після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції, після чого мають бути подані пропозиції щодо зміни статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» .

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року №938 Деякі питання акціонерного товариства Українська залізниця змінено тип публічного акціонерного товариства Українська залізниця з публічного на приватне та перейменоване його на акціонерне товариства Українська залізниця .

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що пункт 12.01 додатку 1 до оскаржуваного рішення було застосовано до позивача як правонаступника Державного підприємства "Донецька залізниця".

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд дійшов висновку, що встановлюючи земельний податок на землі залізничного транспорту, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання державної форми власності, на рівні 12 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, відповідач діяв поза межами владних повноважень, тому відповідне рішення в цій частині є протиправним.

При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Враховуючи те, що спірне рішення є нормативно-правовим актом органу місцевого самоврядування, тому згідно вищенаведених норм процесуального закону підлягає визнанню протиправним та нечиним в окремій його частині.

Стосовно позовної вимоги щодо зобов`язання привести спірне рішення в частині встановлення ставок земельного податку для розміщення та експлуатації будівель та споруд залізничного транспорту відповідно до вимог пункту 274.1 статті 274 та пункту 277.1 статті 277 Податкового кодексу України, зазначивши іншу ставку земельного податку, суд зазначає, що повноваження щодо встановлення ставок земельного податку та прийняття рішення з цього питання відноситься до компетенції відповідача і суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, ураховуючи, що прийняття рішення щодо встановлення ставок земельного податку, є дискреційними повноваженнями відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить висновку, що позов слід задовольнити частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Положеннями частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1921 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1941578 від 25червня 2019 року. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати зі сплати судового збору у 50 % розмірі, тобто у сумі 960,50 грн.

Разом з тим, суд звертає увагу, що резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили (ч. 1 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 241-247, 250-251, 255, 264, 265 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та нечинним п. 12.01. додатку до рішення Світлівської сільської рада №VII/26-7 від 13 червня 2018 року в частині встановлення ставок земельного податку для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Світлівської сільської ради (Донецька обл., Добропільський район, с. Світле, вул. Перемоги, 28, код ЄДРПОУ 05420511) судові витрати на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (м. Київ, вул.Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» (Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150219) зі сплати судового збору в сумі 960, 50 грн.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошені у судовому засіданні 12 листопада 2019 року у присутності представників сторін, повний текст рішення складено 18 листопада 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.С. Дмитрієв