ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2019 року м. Житомир справа № 240/10465/19
категорія 112030600
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №12 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 30 травня 2019 р. №28 про відмову мені у призначенні пенсії за віком відповідно до п.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" через розбіжність даних довідки ОК-5 та записами в трудовій книжці;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області код ЄДРПОУ13559341 призначити з 23.02.2019 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із зарахуванням до пільгового страхового стажу періоду роботи молодшою медсестрою палатною (по догляду за хворими ) Комунального закладу "Алчевський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій №2" з 30.12.2011 по 15.04.2014.
В обґрунтування позову вказує, що 20.02.2019 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . Вказує, що підставою для такого звернення стало досягнення віку 52 роки та наявність понад 30 років страхового стажу, в т.ч понад 10 років стажу роботи із шкідливими і важкими умовами за Списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів. Рішенням відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №12 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 30 травня 2019 р. №28 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ст. 114 Закону №1058 -IV через розбіжність даних довідки ОК-5 та записами в трудовій книжці. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась до суду.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відділом документального забезпечення суду 07.10.2019 зареєстровано відзив на позовну заяву в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що відповідно до записів трудової книжки позивача, з 31.10.2011 по 15.04.2014 позивач працювала молодшою медсестрою палатною в Комунальному закладі Алчевський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій №2 , код підприємства 01987793. Розділом ХХІУ Охорона здоров`я та соціальна допомога Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, передбачені молодші медичні сестри, які обслуговують хворих в туберкульозних та інфекційних закладах охорони здоров`я. Однак за даними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ( далі - Реєстру) за вищевказаний період Позивач працювала в Комунальному закладі "Алчевський обласний онкологічний диспансер", код страхувальника (підприємства) 01988158. Так як в наданих Позивачем документах виявлено розбіжності між даними реєстру застрахованих осіб Державною реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та записами в трудовій книжці, онкологічний диспансер не відноситься до туберкульозних та інфекційних закладів охорони здоров`я, а тому підстав для зарахування вищевказаного періоду до стажу роботи за Списком №2 немає.
Ухвалою суду від 09 жовтня 2019 року призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 28.10.2019. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надати до суду у термін до 25.10.2019, належним чином завірені: довідку ОК-5 щодо ОСОБА_1 за період 2011-2014 роки; копію рішення №28 від 30 травня 2019 року "Про відмову ОСОБА_1 у переході на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування""; копію заяви ОСОБА_1 від 20.02.2019.
До суду 22.10.2019 від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшли витребувані судом документи.
Заслухавши в судовому засіданні 28.10.2019 пояснення позивача та представника відповідача, а також зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги надані учасниками справи заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом постановлено протокольну ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, в строки, передбачені ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
У період із 11.11.2019 по 15.11.2019 (включно) головуюча суддя перебувала у відрядженні (наказ №77-к від 04.11.2019).
Встановлено, що 20 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Новоград-Волинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 42).
Рішенням №28 від 30 травня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 40).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було направлено за вих. №2731/03.1 від 30.05.2019 "Повідомлення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 16).
Листом №А-2965 від 09.08.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, за результатом звернення ОСОБА_1 , повідомило про те, що підставою для зарахування певного періоду роботи до пільгового стажу, зокрема, за Списком №2, є перш за все наявність професії (посади) і виробництва у відповідному Списку та підтвердження зайнятості у шкідливих умовах праці повний робочий день (не менше 80% робочого часу), встановленого для даного виробництва. Відповідно до записів Вашої трудової книжки НОМЕР_1 за період роботи з 31.10.2011 по 15.04.2014 Ви працювали молодшою медсестрою палатною в Комунальному закладі "Алчевський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій №2", код страхувальника (підприємства) 01987793. Розділом XXIV "Охорона здоров`я та соціальна допомога" Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, передбачені молодші медичні сестри, які обслуговують хворих в туберкульозних та інфекційних закладах охорони здоров`я. Однак за даними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі-Реєстру) за вищевказаний період Ви працювали в Комунальному закладі "Алчевський обласний онкологічний диспансер", код страхувальника (підприємства) 01988158. Так, як в наданих Вами документах виявлено розбіжність між даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та записами в трудовій книжці, онкологічний диспансер не відноситься до туберкульозних та інфекційних закладів охорони здоров`я, а тому підстав для зарахування вищевказаного періоду до стажу роботи за Списком №2 немає. За даними Реєстру до стажу роботи за Списком №2 зараховано періоди у ВАТ "Алчевський металургійний комбінат", що становить 8 років 3 місяці 18 днів та є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до пункту' 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідно до Вашої заяви від 20.02.2019. В зв`язку з цим відділом з питань призначення та перерахунку пенсій №12 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії (а.с. 17-18).
Вважаючи відмову у призначенні пенсію за віком на пільгових умовах необґрунтованою та протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернулась з позовом до суду.
Суд відмічає, що предметом спору є правомірність дій відповідача щодо відмови зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача із 31.10.2011 по 15.04.2014.
Так згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , 31.10.2011 згідно наказу №122 від 31.10.2011 прийнята в КЗ "Алчевський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій №2" на посаду молодшої сестри палатної на 0,75 окладу на час лікарняного листа молодшої сестри палатної ОСОБА_2 .. Згідно наказу від 30.12.2011, із 30.12.2011 переведена з 0,75 окладу на 1 оклад з 01.01.2012.
Як вбачається з інформації, яка міститься в трудовій книжці НОМЕР_1 , 01.11.2011 до трудової книжки внесено запис про проведення атестації робочого місця та підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення.
Згідно запису №28, 20.02.2012 ОСОБА_1 прийнято на посаду молодшої медсестри, а згідно запису №30, 01.11.2013 посаду молодшої медсестри перейменовано на посаду молодшої медсестри по догляду за хворими.
Як вбачається з трудовій книжці НОМЕР_1 , 20.01.2014 до трудової книжки внесено запис про проведення атестації робочого місця та підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення.
Відповідно до запису №32, ОСОБА_1 16.04.2014 переведено на посаду повара.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
З огляду на ст.12 Закону України Про пенсійне забезпечення , право на пенсію за віком мають: жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Згідно п. б ч.1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , який введено в дію з 01 січня 1992 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше, зокрема, 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Абзацом 2 п. б ч.1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки з 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року.
При цьому, відповідно до ст.60 Закону України Про пенсійне забезпечення , робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Положеннями ст. ст. 3, 16 "Основ законодавства України про охорону здоров`я" від 19.11.1992 №2802-ХІІ визначено, що закладами охорони здоров`я є підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров`я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-ІV, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки після досягнення ними такого віку: 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року. За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно записів у трудовій книжці, ОСОБА_1 із 31.10.2011 по 15.04.2014 працювала в Комунальному закладі "Алчевський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій", зокрема:
- у період із 31.10.2011 по 19.02.2012 на посаді молодшої сестри палатної;
- із 20.02.2012 по 30.10.13 на посаді молодшої медсестри;
- із 01.11.2013 по 15.04.2014 на посаді молодшої медсестри по - із 01.11.2013 по 15.04.2014 на посаді молодшої медсестри по догляду за хворими. догляду за хворими.
Вказана обставина визнається відповідачем.
Станом на час роботи позивача в Комунальному закладі "Алчевський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій" діяв Список №2, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах".
Пунктом 24а підрозділу Працівники, які безпосередньо обслуговують хворих Розділу XXIV Охорона здоров`я та соціальна допомога постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003року №36 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 мають молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині, молодші спеціалісти з медичною освітою у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за №1451/11731, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Так, Верховний Суд України, переглядаючи судові рішення, постановою у справі №21-519а14 від 25.11.2014 року роз`яснив, що за комплексним аналізом норм Закону №1788-ХІІ та Порядку проведення атестації робочих місць, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону №1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Суд відмічає, що відповідачем не заперечується, що посада, яку займала позивач у Комунальному закладі "Алчевський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій" відноситься до робіт, професій, посад, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Проведення атестації робочих місць позивача підтверджується записами у трудовій книжці та не заперечуються відповідачем.
Однак, відмовляючи у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 , відповідач вказує, що за даними ОК-5 за даний період з 31.10.2011 по 15.04.2014 код страхувальника (підприємства) 01988158 "Алчевський обласний онкологічний диспансер" у той час, коли згідно записів у трудовій книжці основним місцем роботи позивача є Комунальний заклад "Алчевський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій".
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вважає, що виявлені розбіжність між даними ОК-5 та записами в трудовій книжці унеможливлюють призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Разом з тим, факт сплати страхових внесків за ОСОБА_1 у спірний період відповідачем не заперечується.
Судом досліджено наданий відповідачем реєстр застрахованих осіб (форма ОК-5) та встановлено, що у період: листопад 2011 - квітень 2014 року за ОСОБА_1 було сплачено страхові внески за повні календарні місяці, страхувальником вказано юридичну особу, код 01988158.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Комунальному закладі "Алчевський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій" має код 01987793, а код 01988158 присвоєно Комунальному закладу "Алчевський обласний онкологічний диспансер".
Суд наголошує на тому, що статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Матеріалами справи підтверджено сплату страхових внесків за спірні періоди, а також те, що посада, яку займала у спірний період позивач, відноситься до робіт, професій, посад, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Враховуючи викладене, суд вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України протиправно не враховано період роботи ОСОБА_1 з 31.10.2011 по 15.04.2014 до стажу, який дає право на пільгову пенсію.
Суд відмічає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто у розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17 та від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а.
Щодо позовної вимоги у якій позивач просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію, суд зазначає наступне.
Судом під час розгляду даної адміністративної справи досліджувалась відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у призначені позивачу пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до вимог ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Натомість, наявність чи відсутність необхідного страхового стажу, а також досягнення позивачем необхідного віку для призначення їй пенсії згідно ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не були підставами відмови у призначенні пенсії, а тому вони позивачем не обґрунтовувались та не досліджувались судом під час розгляду даної справи.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.
При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Вказаний висновок відповідає такому принципу права як правосуддя, який за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем, а тому у задоволенні позову у частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком, слід відмовити.
Разом з тим, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.
Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
Зважаючи на встановлену протиправність дій відповідача, застосовуючи механізм захисту права порушеного суб`єктом владних повноважень та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.02.2019 про призначення пенсії згідно ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановлених обставин справи та прийнятого судом рішення.
Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи встановлені судом обставини, які підтверджується належними доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією №63 від 10.09.2019 (а.с.4).
У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.
У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог та сплатою судового збору за одну позовну вимогу немайнового характеру, суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення №28 від 30 травня 2019 року "Про відмову ОСОБА_1 у переході на пенсію на пільгових умовах відповідно до п.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7,Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 20.02.2019 та зарахувати до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 період із 31.10.2011 по 15.04.2014.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7,Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) документально підтверджені судові витрати у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
Суд | Житомирський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2019 |
Оприлюднено | 19.11.2019 |
Номер документу | 85705194 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Лавренчук Ольга Володимирівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Лавренчук Ольга Володимирівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Лавренчук Ольга Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні