ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2019 р. м. Чернівці справа № 824/1158/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Віойл-Зерно" до Заставнівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Віойл-Зерно" (далі - позивач, ТОВ "Віойл-Зерно") звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просило :
- визнати протиправним та скасувати рішення Заставнівської міської ради Чернівецької області (далі - відповідач) №151/9-2018 від 23.11.2018 року про обмеження в`їзду транспортних засобів на територію м. Заставна;
- зобов`язати Заставнівську міську раду Чернівецької області вчинити дії щодо демонтажу на в`їздах в м. Заставна дорожніх знаків 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено з максимальною масою понад 24т."
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, в порушення норм ст. 27 Закону України "Про дорожній рух", прийняв рішення № 151/9-2018 від 23 листопада 2018 року про встановлення знаків 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено" не у відповідності до правил і стандартів, без проекту і схем організації дорожнього руху, без погодження відповідних підрозділів Національної поліції. Відповідач не врахував прав інших користувачів на безперервні, безпечні та зручні умови руху по вказаній автомобільній дорозі. Окрім того, свідчить про намагання відповідача втрутитись в фінансово - господарську діяльність позивача .
07.10.2019 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №824/1158/19-а відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 10:00 год. 23.10.2019 р. Запропоновано відповідачу у разі заперечення проти позову надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам, встановленим частиною другою та частиною четвертою статті 162 КАС України, а також письмові докази щодо виявлених порушень.
Вказана ухвала направлена відповідачу за адресою внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак своїм правом не скористався (а. с. 94).
Частиною 6 статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
23.10.2019 р. у зв`язку з неявкою відповідача судовий розгляд справи призначено на 11.11.2019 р.
11.11.2019 року представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Вказував що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
У судове засідання призначене на 11.11.2019 року відповідач не з`явився, явку представника не забезпечив, про підстави неприбуття не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення повістки про виклик від 25.10.2019 року.
18.11.2019 ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Частиною 1 ст. 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ТОВ "Віойл-Зерно" (код ЄДРПОУ 00952700, Чернівецька область, Заставнівський район, м. Заставна, вул. Бажанського, буд. 78) зареєстроване як юридична особа. основними видами діяльності якої є : після урожайна діяльність; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями харчовими оліями та жирами; складське господарство; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. (а. с. 64-77).
23.11.2018 року рішенням Заставнівської міської ради № 151/9-2018 "Про обмеження в`їзду транспортних засобів на територію м. Заставна" заборонено в`їзд на територію міста транспортних засобі фактичною масою понад 24 тонни .
Другим пунктом вказаного рішення вирішено виконавчому комітету міської ради забезпечити встановлення відповідних дорожніх знаків на в`їздах в м. Заставна.
ТОВ "Віойл-Зерно" було направлено запит до служби автомобільних доріг у Чернівецькій області на що було отримано відповідь, а саме лист служби автомобільних доріг у Чернівецькій області № 586 від 04.06.2018 року, вищезазначеним листом зазначено, що автомобільна дорога Т-26-02 Чернівці-Заставна (М-19).
Вказана автомобільна дорога проходить через місто Чернівці, по околиці сіл Задубрівка та Васловівці, через села Малий Кучурів та Вербівці, по околиці села Юрківці та по місту Заставна.
Автодорога Т-26-02 по м. Заставна співпадає з вулицями Бажанського, Л. Кобилиці, М. Коцюбинського, Д. Галицького, Незалежності та Кіцманською. (а. с. 18-19).
30.07.2019 року ТОВ "Віойл-Зерно" звернулось до Заставнівського міського голови з запитом про отримання інформації щодо встановлених дорожніх знаків на в`їздах у місто Заставна відповідно до п.3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено" та чи погоджувалась схема організації дорожнього руху з органами національної поліції (а. с. 16).
05.08.2019 року виконавчим комітетом Заставнівської міської ради надано відповідь на запит, відповідно до змісту якого вказував, що дані дорожні знаки встановлені на підставі Постанови КМУ №869 від 21.10.2015 року "Про внесення змін до пункту 22.5 Правил дорожнього руху" та рішення сесії Заставнівської міської ради №151/9-2018 від 23.11.2018 року "Про обмеження в`їзду транспортних засобів на територію м. Заставна" заборонено в`їзд на територію міста транспортних засобів фактичною масою понад 24 тонни. Окрім того, схема організації дорожнього руху у зв`язку з встановленням заборонних знаків у м. Заставна з органами національної поліції не погоджувались (а. с. 17).
Не погоджуючись з рішенням Заставнівської міської ради, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР ( далі - Закон № 280/97-ВР) визначено компетенція міських рад, порядок організації роботи міських рад, постійних комісій та порядок скликання сесій для прийняття рішення та принципи діяльності місцевого самоврядування в Україні, яке здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.
Статтею 2 Закону № 280/97-ВР передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Статтею 4 Закону № 280/97-ВР визначено основні принципи місцевого самоврядування в Україні яке здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 5 Закону № 280/97-ВР система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно ст. 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно пп.1 п. "а" ст.30 Закону № 280/97-ВР, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
Правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг регулюється Законом України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 року № 2862-IV (далі - Закон № 2862-IV).
Відповідно до ст. 5 Закону № 2862-IV автомобільні дороги поділяються на: автомобільні дороги загального користування; вулиці і дороги міст та інших населених пунктів; відомчі (технологічні) автомобільні дороги; автомобільні дороги на приватних територіях.
Згідно ст. 7 Закону № 2862-IV автомобільні дороги загального користування є складовою Єдиної транспортної системи України і задовольняють потреби суспільства в автомобільних пасажирських і вантажних перевезеннях.
Автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності і не підлягають приватизації.
Автомобільні дороги загального користування, які у зв`язку з розширенням меж територій міст стають частиною їх вулично-дорожньої мережі, можуть передаватися безоплатно в комунальну власність за рішенням Кабінету Міністрів України.
Відповідно ст. 8 Закону № 2862-IV автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення.
Автомобільні дороги державного значення підрозділяються на міжнародні, національні, регіональні та територіальні.
До міжнародних автомобільних доріг належать дороги, що суміщаються з міжнародними транспортними коридорами та/або входять до Європейської мережі основних, проміжних, з`єднувальних автомобільних доріг та відгалужень, мають відповідну міжнародну індексацію і забезпечують міжнародні автомобільні перевезення.
До територіальних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що з`єднують адміністративні центри Автономної Республіки Крим і областей з адміністративними центрами районів, містами обласного значення, міста обласного значення між собою, адміністративні центри районів між собою, а також автомобільні дороги, що з`єднують з дорогами державного значення основні аеропорти, морські та річкові порти, залізничні вузли, об`єкти національно-культурного надбання та курортного і природно-заповідного фонду, автомобільні пункти пропуску міжнародного та міждержавного значення через державний кордон.
Автомобільні дороги місцевого значення поділяються на обласні та районні.
До обласних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що з`єднують адміністративні центри Автономної Республіки Крим і областей з іншими населеними пунктами в межах Автономної Республіки Крим чи області та із залізничними станціями, аеропортами, річковими портами, пунктами пропуску через державний кордон, місцями відпочинку і не належать до доріг державного значення.
До районних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що з`єднують адміністративні районні центри з іншими населеними пунктами, інші населені пункти між собою, з підприємствами, об`єктами культурного значення, іншими дорогами загального користування у межах району.
Перелік доріг місцевого значення, у тому числі їх ділянок, що суміщаються з вулицями міст та інших населених пунктів, затверджують Рада міністрів Автономної Республіки Крим та обласні державні адміністрації один раз на три роки.
Згідно ст. 10 Закону № 2862-IV органами, що здійснюють управління автомобільними дорогами загального користування, є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Севастопольська міська державні адміністрації.
Відповідно ч. 1 ст. 16 Закону № 2862-IV, вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.
Статтею 17 Закону України "Про автомобільні дороги" зазначено, що управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.
Згідно ст. 19 Закону № 2862-IV основними обов`язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є:
1) забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів;
2) організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами;
3) видача дозволів на прокладання нових та ремонт існуючих мереж у межах "червоних ліній" вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
4) завчасне оповіщення учасників руху і мешканців міст та інших населених пунктів про строки та порядок тимчасового обмеження або припинення руху транспортних засобів;
5) здійснення статистичного обліку та паспортизації вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
6) забезпечення дотримання норм природоохоронного законодавства у процесі будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
7) видача в установленому порядку дозволів на тимчасове припинення руху.
Відповідно до п. 7 ст. 20 Закону № 2862-IV органи місцевого самоврядування в частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів мають право обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, визначені для них державними стандартами, у разі відсутності відповідного спеціального погодження.
Згідно ст. 32 Закону № 2862-IV користувачі автомобільних доріг мають право на: безперервні, безпечні та зручні умови руху; отримання оперативної інформації про дорожні умови та напрямки руху; відшкодування збитків у порядку, визначеному законом.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища закріплені в Законі України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 року № 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 3353-XII - регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).
Згідно ст. 3 Закону № 3353-XII державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Відповідно ст. 6 Закону № 3353-XII до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить: виконання вимог законодавства та рішень органів виконавчої влади про дорожній рух і його безпеку; розробка, затвердження та реалізація міських і районних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки; формування міських і районних фондів, у тому числі позабюджетних, для фінансування програм і окремих заходів, спрямованих на розвиток дорожнього руху та його безпеки; контроль за організацією навчання різних соціально-вікових груп населення Правил дорожнього руху, планування заходів, пов`язаних із профілактикою його безпеки, та контроль за їх виконанням; контроль за підготовкою і підвищенням кваліфікації водіїв, технічним обслуговуванням і ремонтом транспортних засобів, забезпеченням розвитку сфери цих послуг; організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами; здійснення та фінансування заходів, пов`язаних із профілактикою дитячого дорожньо-транспортного травматизму; проведення роботи по пропаганді безпеки дорожнього руху; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів; встановлення порядку і здійснення заходів щодо забезпечення охорони транспортних засобів на платних стоянках та в колективних гаражах; прийняття рішень про розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів та стоянок таксі на вулицях і дорогах населених пунктів, здійснення контролю за дотриманням визначених правилами паркування транспортних засобів вимог щодо розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування; керівництво та контроль за діяльністю підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання за виконанням вимог законодавства, рішень органів державної виконавчої влади про дорожній рух і його безпеку; контроль за виявленням дорожньо-транспортних пригод та впровадженням заходів у місцях їх концентрації, на аварійно-небезпечних ділянках вулиць, доріг та залізничних переїздах; організація системи заходів щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху та контроль за їх реалізацією; накладання у межах своєї компетенції адміністративних стягнень за порушення законодавства у сфері дорожнього руху та його безпеки; керівництво роботою по справлянню податків, зборів та інших обов`язкових платежів у сфері дорожнього руху.
До компетенції міських рад та їх виконавчих органів у сфері дорожнього руху також належить: затвердження вимог до облаштування майданчиків для паркування транспортних засобів з урахуванням норм, нормативів, стандартів у сфері благоустрою населених пунктів, державних будівельних норм, технічних умов, Правил дорожнього руху та інших нормативних документів; впровадження в межах відповідного населеного пункту автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування, затвердження технічних вимог та завдання до цієї системи; уповноваження інспекторів з паркування здійснювати у випадках, визначених законом, розгляд справ про адміністративні правопорушення та проводити тимчасове затримання транспортних засобів; визначення шляхів стимулювання користування електромобілями та іншими екологічними видами транспорту.
Органи, визначені частиною першою цієї статті, мають право розглядати і вирішувати інші питання, які відповідно до чинного законодавства належать до їх відання.
Статтею 27 зазначеного Закону встановлено, що організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах здійснюється із застосуванням технічних засобів інформаційно-телекомунікаційних та автоматизованих систем керування та нагляду за дорожнім рухом відповідно до правил і стандартів, а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із відповідними підрозділами Національної поліції. До вказаних проектів і схем за приписами відповідних підрозділів Національної поліції можуть бути внесені зміни та доповнення. Організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, - органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних дорогах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами; на залізничних переїздах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на залізничному транспорті. Зміни в організації дорожнього руху з метою підвищення інтенсивності руху транспортних засобів за рахунок зниження рівня безпеки дорожнього руху не допускаються. У разі виникнення загрози безпеці дорожнього руху, перешкод у русі транспортних засобів і пішоходів відповідні посадові особи Міністерства внутрішніх справ України, дорожніх і комунальних служб мають право вносити оперативні зміни в організацію дорожнього руху і вживати необхідних заходів щодо усунення перешкод.
Згідно ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: видає відповідно до закону дозволи на рух окремих категорій транспортних засобів; у випадках, визначених законом, видає та погоджує дозвільні документи у сфері безпеки дорожнього руху.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила № 1306) .
Пунктом 8.1 Правил встановлено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Відповідно до розділу 33 п.3, пп. 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено", Забороняється рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів.
Як вже зазначалось, ТОВ "Віойл-Зерно" було направлено запит до служби автомобільних доріг у Чернівецькій області на що було отримано відповідь, а саме лист служби автомобільних доріг у Чернівецькій області № 586 від 04.06.2018 року, вищезазначеним листом зазначено, що автомобільна дорога Т-26-02 Чернівці-Заставна (М-19).
Вказана автомобільна дорога проходить через місто Чернівці, по околиці сіл Задубрівка та Васловівці, через села Малий Кучурів та Вербівці, по околиці села Юрківці та по місту Заставна.
По місту Заставна балансоутримувачем вулиць, що співпадають з автодорогою Т-26-02 являється Заставнівська міська рада.
Автодорога Т-26-02 по м. Заставна співпадає з вулицями Бажанського, Л. Кобилиці, М.Коцюбинського, Д. Галицького, Незалежності та Кіцманською.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення" від 16 вересня 2015 року № 712 затверджено перелік автомобільних доріг загального користування державного значення.
Автомобільній дорозі Доманове (на Брест) - Ковель - Чернівці - Тереблече (на Бухарест) присвоєно індекс та номер дороги М-19, протяжність 503,9 км, під`їзд до м. Луцьк 5,2 км, разом 509,1 км. Вказану дорогу віднесено до Міжнародних автомобільних доріг.
Автомобільній дорозі Чернівці - Заставна - /М-19/ присвоєно індекс та номер дороги Т-6-02, протяжність 26,8 км. Вказану дорогу віднесено до територіальних автомобільних доріг державного значення загального користування.
Оскільки вулиці Бажанського, Л . Кобилиці, М. Коцюбинського, Д. Галицького, Незалежності та Кіцманською у м. Заставна є дорогою загального користування державного значення, згідно Правил дорожнього руху по вказаній автомобільній дорозі забороняється Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів.
Таким чином, Заставніська міська рада з перевищенням повноважень, всупереч вимогам пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, прийняла рішення № 151/9-2018 "Про обмеження в`їзду транспортних засобів на територію м. Заставна", яким заборонило в`їзд на територію міста транспортних засобів масою понад 24 тонни.
Приймаючи спірне рішення № 151/9-2018 "Про обмеження в`їзду транспортних засобів на територію м. Заставна" відповідач не врахував прав інших користувачів на безперервні, безпечні та зручні умови руху по вказаній автомобільній дорозі.
Відповідач, в порушення норм ст. 27 Закону України "Про дорожній рух", прийняв рішення № 151/9-2018, про встановлення знаків 3.3 Рух вантажних автомобілів заборонено не у відповідності до правил і стандартів, без проекту і схем організації дорожнього руху, без погодження відповідних підрозділів Національної поліції.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 2 стаття 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4014,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2485 від 03.10.2019 року (а.с.3).
Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 4014,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Заставнівської міської ради Чернівецької області.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Заставнівської міської ради Чернівецької області №151/9-2018 від 23.11.2018 року про обмеження в`їзду транспортних засобів на територію м. Заставна;
3. Зобов`язати Заставнівську міську раду Чернівецької області вчинити дії щодо демонтажу на в`їздах в м. Заставна дорожніх знаків 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено з максимальною масою понад 24т."
4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Віойл-Зерно" за рахунок бюджетних асигнувань Заставнівської міської ради Чернівецької області судові витрати (судовий збір) у сумі 4014,00 (чотири тисячі чотирнадцять) грн, що підтверджується платіжним дорученням №2485 від 03.10.2019 року.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Віойл-Зерно" (вул. Бажанського, 78, м. Заставна, Чернівецька область, 59400, Код ЄДРПОУ 00952700)
Відповідач - Заставнівська міська рада (вул. Гагаріна, 9, м. Заставна, Чернівецька область, 59400, Код ЄДРПОУ 04062140)
Суддя І.В. Маренич
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2019 |
Оприлюднено | 19.11.2019 |
Номер документу | 85708530 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Маренич Ігор Володимирович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Маренич Ігор Володимирович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Маренич Ігор Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні