Постанова

від 15.11.2019 по справі 817/79/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 листопада 2019 року

Київ

справа №817/79/16

адміністративне провадження №К/9901/10026/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В. та судді Чиркіна С.М. , розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 817/79/16

за позовом Державної установи "Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України"

до Рівненського міського управління юстиції Рівненської області,

про визнання дій протиправними та скасування запису,

за касаційною скаргою Рівненської міської ради

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року (у складі судді Гломба Ю.О.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року (у складі колегії суддів Майора Г.І., Бучик А.Ю., Шевчук С.М.),

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2016 року Державна установа "Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" (далі також - позивач, ДУ "Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України") звернулася до суду з позовом до Рівненського міського управління юстиції Рівненської області (далі також - відповідач, Рівненське МУЮ), в якому просила:

- визнати дії протиправними щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису від 05 жовтня 2015 року з індексним № 45065208 про припинення права користування земельною ділянкою, розташованої по вул. Замкова, 29 у м. Рівному Рівненської обл ., та скасування даного запису.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05 жовтня 2015 року державним реєстратором, на підставі рішення від 05 жовтня 2015 року № 25026492, протиправно внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис (індексний № 45065208) про припинення права користування земельною ділянкою, розташованої по вул. Замкова, 29 у м. Рівному Рівненської обл ., за ДУ "Рівненський ОЛЦ ДСЕСУ".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 25022276 від 05 жовтня 2015 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області Жилінської О.М. про реєстрацію іншого речового права (права постійного користування земельною ділянкою) на земельну ділянку з реєстраційним номером 741563756101, що розташована за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Замкова, земельна ділянка 29, кадастровий номер 5610100000:01:041:0320 за суб`єктом Державна установа "Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України". Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 25026492 від 05 жовтня 2015 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області Жилінської О.М. про реєстрацію припинення іншого речового права (права постійного користування земельною ділянкою) на земельну ділянку з реєстраційним номером 741563756101, що розташована за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Замкова, земельна ділянка 29, кадастровий номер 5610100000:01:041:0320 за суб`єктом Державна установа "Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України". В решті позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі документів, які не підтверджують факт виникнення чи припинення за позивачем речових прав, що свідчить про порушення ним порядку проведення реєстраційних дій щодо реалізації таких речових прав.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року апеляційну скаргу Державної установи "Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" задоволено. Скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року в частині визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 25022276 від 05 жовтня 2015 року про реєстрацію іншого речового права (права постійного користування земельною ділянкою) на земельну ділянку з реєстраційним номером 741563756101, що розташована за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Замкова, земельна ділянка 29, кадастровий номер 5610100000:01:041:0320 за суб`єктом Державна установа "Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України". В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Частково задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції фактично прийняв рішення з питання, за вирішенням якого позивач не звертався до адміністративного суду, тобто вийшов за межі та обсяг заявлених вимог чим порушив частину другу статті 11 КАС України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Рівненська міська рада звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана 04 серпня 2016 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 817/79/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак, розгляд справи цим судом не був закінчений.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.

У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, КАС України від 06 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.

Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2019 року прийнято до свого провадження справу № 817/79/16 суддею-доповідачем Берназюком Я.О. та рекомендовано надати сторонам додаткові письмові пояснення у межах доводів касаційної скарги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 жовтня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Чиркіна С.М.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 07 квітня 2015 року № 53 Про внесення змін у перелік нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівне в особі Рівненської міської ради за ДУ "Рівненський ОЛЦ ДСЕСУ" на праві оперативного управління закріплено будівлю, яка розміщена на земельній ділянці по вул. Замкова , 29 у м. Рівному Рівненської обл.

Рішенням Рівненської міської ради від 20 серпня 2015 року № 5569 на підставі частини третьої статті 142 Земельного кодексу України, припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 2110 м кв. по вул. Замкова, 29 у м. Рівному Рівненської обл. та скасовано державний акт від 20 травня 2010 року серії ЯЯ № 262246, у зв`язку з добровільною відмовою землекористувача - ДЗ Рівненська МСЕС .

29 вересня 2015 року ДУ "Рівненський ОЛЦ ДСЕСУ" звернулося до Реєстраційної служби Рівненського МУЮ Рівненської області із заявою (за реєстраційним № 13543573) про проведення державної реєстрації іншого речового права на земельну ділянку площею 0,2110 га (кадастровий номер 5610100000:01:041:0320), розташованої по вул . Замкова, 29 в м. Рівному.

У зв`язку з цим, 05 жовтня 2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Рівненського МУЮ Рівненської області Жилінською О.М., на підставі поданих представником позивача документів, було прийнято рішення № 25021575 про проведення державної реєстрації права власності (форма власності: комунальна; розмір частки: 1) на земельну ділянку площею 0,2110 га (кадастровий номер 5610100000:01:041:0320), розташованої по вул . Замкова, 29 в м. Рівному, за територіальною громадою міста Рівного в особі Рівненської міської ради. Відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та внесено відповідний запис з індексним № 45056560.

За результатами розгляду заяви позивача від 29 вересня 2015 року за реєстраційним № 13543573 державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Рівненського МУЮ Рівненської області Жилінською О.М. на підставі поданих представником позивача документів, зазначених у картці прийому заяви № 24847689, було прийнято рішення від 05 жовтня 2015 року № 25022276 про проведення державної реєстрації іншого речового права (право постійного користування земельною ділянкою) на вказану земельну ділянку за позивачем та внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 05 жовтня 2015 року з індексним № 45057068 вбачається, що підставою виникнення іншого речового права є державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 20 травня 2010 року серії ЯЯ № 262246, виданого Рівненською міською радою.

Разом з тим, 05 жовтня 2015 року на підставі картки прийому заяви від 29 вересня 2015 року № 24875047, державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Рівненського МУЮ Рівненської області Жилінською О.М. прийнято рішення № 25026492 про проведення державної реєстрації припинення іншого речового права (право постійного користування земельною ділянкою) на вказану земельну ділянку за ДУ "Рівненський ОЛЦ ДСЕСУ" та внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 05 жовтня 2015 року з індексним № 45065208 вбачається, що підставою припинення іншого речового права є рішення Рівненської міської ради від 20 серпня 2015 року № 5569 Про припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул. Замковій, 29 та скасування державного акта на право постійного користування земельною ділянкою .

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги те, що Рівненська міська рада є власником спірної земельної ділянки, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відтак, судами було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, оскільки такі рішення однозначно стосуються прав, інтересів та обов`язків Рівненської міської ради, яка не була залучена до участі у даній справі.

Від учасників справи заперечення або відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року та постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року відповідають не повністю, а вимоги касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження державного реєстратора у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, у тому числі, право власності на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Згідно з положеннями частини другої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

4) веде реєстраційні справи щодо об`єктів нерухомого майна;

5) присвоює реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Частиною першою статті 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов`язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приймаються на підставі документів, які підтверджують факт виникнення чи припинення заявлених речових прав. Відтак, державний реєстратор під час вчинення реєстраційних дій зобов`язаний встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно (земельну ділянку).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 07 квітня 2015 року № 53 Про внесення змін у перелік нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради , за ДУ "Рівненський ОЛЦ ДСЕСУ" на праві оперативного управління закріплена будівля, яка розміщена на земельній ділянці по вул. Замкова, 29 у м. Рівному Рівненської обл .

Рішенням Рівненської міської ради від 10 квітня 2014 року № 3914 було надано дозвіл ДУ "Рівненський ОЛЦ ДСЕСУ" на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вул . Замкова, 29 у м. Рівному для передачі у постійне користування. Станом на час розгляду справи в суді, рішення про передачу земельної ділянки в постійне користування ДУ "Рівненський ОЛЦ ДСЕСУ" не приймалось.

Рішенням Рівненської міської ради від 20 серпня 2015 року № 5569 на підставі частини третьої статті 142 Земельного кодексу України, припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 2110 м кв. по вул . Замкова, 29 у м. Рівному Рівненської обл. та скасовано державний акт від 20 травня 2010 року серії ЯЯ № 262246, у зв`язку з добровільною відмовою землекористувача - ДЗ Рівненська МСЕС .

З наведеного слідує, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям державним реєстратором рішення про припинення права користування земельною ділянкою, яка є комунальною власністю територіальної громади м. Рівне в особі Рівненської міської ради.

Під час перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Приймаючи рішення про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області Жилінської О.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 25026492 від 05 жовтня 2015 року, а саме про реєстрацію припинення іншого речового права (права постійного користування земельною ділянкою) на земельну ділянку з реєстраційним номером 741563756101, що розташована за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Замкова, земельна ділянка 29, кадастровий номер 5610100000:01:041:0320 за суб`єктом Державна установа "Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України", суди фактично вирішили питання про права та інтереси суб`єкта владних повноважень на земельну ділянку, яка фактично є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради. У зв`язку з цим, приймаючи рішення про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про реєстрацію припинення іншого речового права (права постійного користування земельною ділянкою) на земельну ділянку без залучення суб`єкта владних повноважень, у комунальній власності якого перебуває об`єкт нерухомого майна, судами попередніх інстанцій не були враховані інтереси останнього.

Отже, суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу про правомірність дій державного реєстратора, одночасно вирішили питання про права та інтереси Рівненської міської ради, яка не була залучена до розгляду справи, що відповідно до пункту четвертого частини третьої статті 353 КАС України є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на правову позицію Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 24 червня 2008 року у справі № 2/164-35/246, де зазначено, що судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Вказана правова позиція Верховного Суду України узгоджується з висновками Верховного Суду, які висловлені у постановах від 02 жовтня 2018 року у справі № 815/1093/14, від 18 жовтня 2018 року у справі № 807/764/17 та від 22 січня 2019 року у справі № 638/11891/17, від 25 липня 2019 року у справі № 667/691/15-а

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України (заява № 7460/03) Суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення у справах Кресс проти Франції (Kress v. France), № 39594/98, п. 72; Ф.С.Б. проти Італії (F.C.B. v. Italy), № 208-B, п. 33; Т. проти Італії (Т. v. Italy), № 245-C, п. 26; Кайя проти Австрії (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01, п. 89), Проніна проти України (заява № 63566/00, п. 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04, п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Ruiz Torija v. Spain серія A. 303-A, п. 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку про необхідність скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи, що справа повертається на новий розгляд до суду першої інстанції, то в силу частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Рівненської міської ради задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

С.М. Чиркін