Ухвала

від 15.11.2019 по справі 904/2478/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 904/2478/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пількова К. М. - головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Придніпровська трубна компанія"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі

за позовом Нікопольської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Придніпровська трубна компанія"

про стягнення 230 994,95 грн за фактичне користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "НВФ "Придніпровська трубна компанія" (далі - ТОВ "НВФ "Придніпровська трубна компанія") звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі № 904/2478/19, яка надійшла на адресу Касаційного господарського суду 05.11.2019.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Cуд вважає, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваних судових рішень, Нікопольська міська рада звернулася з позовом до ТОВ "НВФ "Придніпровська трубна компанія" про стягнення 230994,95 грн за фактичне користування земельною ділянкою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, що мав сплатити за користування нею за період з 01.05.2019 по 30.11.2018, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). В обґрунтування наведеного позивач також зазначив, що відповідачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за фактичним розміщенням нежитлової будівлі, власником якої є відповідач, однак договір оренди на цю земельну ділянку не укладено.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2019, позов задоволено повністю.

Прийняті у справі судові рішення з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, мотивовані тим, що, оскільки відповідач як власник об`єктів нерухомого майна користувався земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені, за відсутності оформленого відповідно до вимог чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи орендну плату, отже без достатньої правової підстави за рахунок позивача, який є власником земельної ділянки, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тобто орендну плату, тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України, з огляду на що суди попередніх інстанцій задовольнили позов про стягнення суми за фактичне користування земельною ділянкою, розрахованої на підставі нормативної грошової оцінки земель міста Нікополя, проведеної у 2008 році, та введеної в дію з 01.01.2009 щодо земельної ділянки площею 0,2895 га, враховуючи, що такий розмір визначений відповідачем при зверненні щодо отримання цієї ділянки у користування.

У поданій касаційній скарзі ТОВ "НВФ "Придніпровська трубна компанія" просить скасувати прийняті у справі судові рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2019 у цій справі позовну заяву ТОВ "НВФ "Придніпровська трубна компанія" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; призначено судове засідання для розгляду справи, а також встановлено строк для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, запропоновано учасникам справи подати інші письмові докази.

Приймаючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що, згідно з частиною першою статті 247 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, у зв`язку з чим, пославшись на положення частин третьої - п`ятої статті 12, статтю 250, частину п`яту статті 252 ГПК України, дійшов висновку, що ця справа є незначної складності, отже малозначною, тому вбачаються підстави для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини сьомої статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України визначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Частиною п`ятою статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, ця справа визнана судом малозначною відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 12 ГПК України.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Таким чином, пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачено вичерпний перелік підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи.

Тобто особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадках.

У поданій касаційній скарзі ТОВ "НВФ "Придніпровська трубна компанія" не зазначає, що ця справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики або те, що справа становить значний суспільний інтерес або виняткове значення для скаржника, а також не зазначає про інші випадки, за яких судові рішення у цій малозначній справі підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "НВФ "Придніпровська трубна компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі №904/2478/19 має бути відмовлено.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Придніпровська трубна компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі № 904/2478/19.

2. Направити Товариству з обмеженою відповідальністю "НВФ "Придніпровська трубна компанія" копію цієї ухвали та касаційну скаргу разом з доданими до скарги матеріалами на 13 аркушах, в тому числі оригінал квитанції №0.0.1508790934.1 від 30.10.2019 на суму 6 929,85 грн; копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Н. О. Багай

Т. Б. Дроботова